Історія євреїв Вінниці- хронологічний розвиток соціально-економічного, культурно-релігійного та інших аспектів життя єврейської громади у Вінниці. Історія євреїв Вінниці, відображена у писемних джерелах, налічує понад п’ятсот років.
Литовсько-польський період (XVI–XVIII ст.)
Перша відома писемна згадка про євреїв у Вінниці міститься у міських актах за 28 жовтня 1506 р. Вона пов’язана з купівлею євреєм із міста Острога Міхелем Шимонковичем маєтку у вінницького міщанина Максима Шульжича. У 1532 р. в актах згадується єврей Міхель, який торгував у місті худобою та сукном. У 1604 р. у Вінниці було зафіксовано 66 єврейських будинків (згідно з інвентарем вінницького замку).
Євреї, які жили на Поділлі, як і в інших частинах Речі Посполитої, мали юридичний статус підданих королівської скарбниці. Це означало, що вони платили податки і вважалися власністю короля. За документами, виданими у Польщі ще у XIII–XIV ст., будь-який напад на євреїв вважався нападом на короля , тому вони могли розраховувати на певний ступінь захисту.
Єврейська міграція на схід активізувалася після Люблінської унії 1569 р. Це було пов’язано з політикою польських королів, які розпочали роздавати величезні площі новоприєднаних земель магнатам, а ті, у свою чергу, засновували там маєтки. У цьому процесі євреї були важливою ланкою, оскільки обіймали управлінські посади у закладених маєтках. Через це євреї розселялися у магнатських містечках, де вони підтримували і розвивали торгівлю, зокрема ярмарки . Усе це налаштувало українське православне населення містечок Правобережжя проти системи латифундій, яку на місцях розвивали євреї .
У процесі розгортання визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького було повністю знищено декілька єврейських громад на Поділлі . Багато євреїв потрапило в полон до кримських татар і було продано в рабство. Значна частина подільських євреїв втекла на захід і повернулася лише у 50-х рр. XVII ст. У цей період євреїв Вінниці спіткала подібна доля. У червні 1648 р. козаки взяли Вінницю. Тих євреїв, які не змогли або не встигли втекти з міста, було вбито. Наступні руйнування подібних масштабів відбулися у XVIII ст. і були пов’язані з діями гайдамаків під час Коліївщини. Водночас небезпека для євреїв Вінниці походила не лише від них: так, у жовтні 1774 р. учні єзуїтського колегіуму вчинили у місті єврейський погром.
Євреї Вінниці наприкінці XVIII – на початку XX ст.
Наприкінці XVIII ст. у місті починає формуватися окремий квартал, у якому компактно проживали євреї – «Єрусалимка» . Він поділявся на дві частини: нижню і верхню. У нижній Єрусалимці жили здебільшого бідні євреї, а у верхній – багатші. У місті в цей період було споруджено кілька синагог, створено юдейський релігійний навчальний заклад (талмуд-тора). У ці роки Вінниця приваблювала єврейське населення своїми економічними можливостями, оскільки була одним із помітних торгівельних центрів у регіоні . У 1767 р. у Вінниці проживав 691 єврей. Наприкінці XVIII ст., після поділів Речі Посполитої та переходу правобережної України під владу Російської імперії, євреї становили 12,2% від загальної кількості жителів Подільської губернії, до якої відтепер належала Вінниця . В 1847 р. у Вінниці проживало 3882 єврея, а згідно з переписом населення 1897 р. – 11 689, які становили 36% від загальної кількості мешканців міста.
У XIX ст. у місті було споруджено декілька хасидських синагог. Загалом у 1856 р. у Вінниці функціонувало 9 синагог, у 1889 р. – 13, а у 1910 р. – вже 17. На початку XX ст. у Вінниці було відкрито єврейську лікарню і притулок для людей похилого віку. З 1894 р. цей притулок працював при лікарні. Відомим підприємцем Вінниці на зламі століть був єврей Мойсей Флігельтуб, який після хрещення отримав ім’я Матвія Заваркіна. Він займався оптовою торгівлею товарами. Про успішність його бізнесу свідчить той факт, що він певний період постачав товари до імператорського двору в Санкт-Петербурзі. У Вінниці народився відомий єврейський художник Натан Альтман (1889–1970). Його твори виконано здебільшого у стилі кубізму. Найвідомішою його роботою є портрет поетеси Анни Ахматової (1914). У грудні 1905 р. у місті відбувся єврейський погром.
Євреї Вінниці у 1917–1941 рр.
Після розпаду Російської імперії та початку багатостороннього протистояння на її колишніх теренах влада у місті була нестабільною та багаторазово змінювалася. Траплялися єврейські погроми, найбільший з яких відбувся 30 серпня 1919 р. У 1926 р. у місті проживала 21,8 тис. євреїв при загальній кількості населення у 58 тис. осіб. 20-ті рр. XX ст. характеризувалися бурхливим розвитком культурно-освітнього життя неросійських народів Радянського Союзу, зокрема національних меншин, обумовленим більшовицькою політикою коренізації. В ці роки у Вінниці діяв єврейський педагогічний інститут, єврейські початкові та середні школи, бібліотека, видавалися газети мовою їдиш. У 1923 р. у Вінницькій філії Всенародної бібліотеки України було відкрито відділи гебраїки та юдаїки. У 1931 р., незважаючи на опір влади, у місті функціонували дві синагоги. У 1934 р. у Вінниці було відкрито Державний єврейський театр . Проте у другій половині 30-х рр. XX ст. ситуація змінилася. Багато єврейських культурних, освітніх і політичних діячів Вінниці було репресовано. Згідно з переписом населення 1939 р. у Вінниці мешкало 33 150 євреїв, які складали 35,63 % від загальної кількості населення міста .
Друга світова війна та Голокост у Вінниці
19 липня 1941 р. Вінницю було захоплено німецько-румунськими військами. Від 20 жовтня 1941 р. місто входило до складу гебіту «Вінниця» Генерального округу «Житомир» рейхскомісаріату «Україна». Перший розстріл євреїв у місті відбувся 29 липня 1941 р. Тоді загинуло 146 осіб . Екзекуцію здійснила зондеркоманда 4б. У першій половині серпня 1941 р. близько 600 євреїв було розстріляно айнзатцкомандою 6 . 5 вересня 1941 р. бійці 304 поліцейського батальйону розстріляли 2200 євреїв . 12 вересня 1941 р. було розстріляно близько 1 тис. євреїв, здебільшого молоді . Між 19 і 20 вересням 1941 р. один із загонів айнзатцкоманди 6 разом із 45-м і 314-м поліцейськими батальйонами здійснив одне з наймасовіших за всю війну масових вбивств, розстрілявши близько 15 тис. євреїв . 16 квітня 1942 р. було ліквідовано гетто, в якому, станом на 1 лютого 1942 р., мешкало 5505 євреїв (1352 чоловіки, 2741 жінка, 1412 дитини). З них було розстріляно 4800 осіб. Близько тисячі ремісників було відібрано і вислано до Житомира . Станом на 15 травня 1942 р. у Вінниці ще проживав 801 єврей. Більшість цих людей було знищенно у наступні місяці. Станом на 1 квітня 1944 р. у місті залишилося 76 євреїв . Відомо про 17 радянських євреїв-підпільників, які діяли у Вінниці в роки окупації .
Від 1944 р. до сьогодення
Після вступу радянських військ до міста у 1944 р. почалося відновлення єврейського життя у Вінниці. У 1946 р. знову почала діяти синагога, яку, однак, закрили у 1949 р., і знову відкрили лише після смерті Сталіна у 1953 р. У перші повоєнні роки спостерігався стихійний виїзд євреїв із колишніх окупованих території до Єврейської автономної області РРФСР. Лише 14 грудня 1946 р. з Вінниці виїхало 450 осіб, або 120 родин . В 1959 р. у Вінниці проживало 19,5 тис. євреїв, які становили 16% від загальної кількості населення міста. У 1970 р. чисельність євреїв тут лише трохи скоротилася в абсолютних цифрах (до 17 984 осіб), але їхня відносна частка серед мешканців обласного центру впала до 8,5%. У 1989 р. у місті проживало 15 тис. євреїв.
Зі здобуттям Україною незалежності в 1991 р. активізувався процес виїзду євреїв до Ізраїлю та країн Північної Америки. Згідно з переписом населення 2001 р. у місті залишалося всього близько 1700 євреїв, які становили 0,5 % від загальної кількості населення міста. Незважаючи на ці процеси, у Вінниці досить активно розвивається єврейське освітнє та культурне життя. Станом на 2018 р. у місті діяло 35 єврейських організацій. У Вінниці працює молодіжна театральна студія «Макор», недільна школа «Мехіна», благодійний центр «Хесед-Ємуна», центр соціально-медичної допомоги «Ємуна», об’єднання колишніх в’язнів нацизму і праведників народів світу, міське товариство малолітніх в’язнів гетто, концтаборів та їхніх рятівників.
Див. також
Примітки
- Магочій П.-Р., Петровський-Штерн Й. Євреї та українці: тисячоліття співіснування. – Ужгород: Видавництво Валерія Падяка, 2016. – С. 25.
- Магочій П.-Р., Петровський-Штерн Й. Євреї та українці. – С. 26.
- Магочій П.-Р., Петровський-Штерн Й. Євреї та українці. – С. 28.
- Магочій П.-Р., Петровський-Штерн Й. Євреї та українці. – С. 32.
- Магочій П.-Р., Петровський-Штерн Й. Євреї та українці. – С. 33.
- Petrovsky-Shtern Y. The Golden Age of Shtetl: A New History of Jewish Life in East Europe. – Princeton; Oxford: Princeton University Press, 2014. – Р. 98.
- Petrovsky-Shtern Y. The Golden Age of Shtetl. – P. 301.
- Магочій П.-Р., Петровський-Штерн Й. Євреї та українці. – С. 10.
- The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe / ed. in chief G. D. Hundert. – New Haven, CT: Yale University Press, 2008. – Vol. 1. – P. 1789.
- Круглов А., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрия». – Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; Лира, 2016. – С. 32.
- Круглов А., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрия». – С. 35.
- Круглов А., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрия». – С. 38.
- Круглов А., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрия». – С. 41.
- Круглов А., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрия». – С. 44.
- Поль Д. Масове вбивство євреїв України за німецької військової адміністрації і в Рейхскомісаріаті Україна // Шоа в Україні: історія, свідчення, увічнення / за ред. Р. Брандона та В. Лауер. – Київ: Дух і літера, 2015. – С. 58.
- Круглов А., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрия». – С. 50.
- Круглов А., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрия». – С. 59.
- Круглов А., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине: зона немецкой военной администрации, румынская зона оккупации, дистрикт «Галичина», Закарпатье в составе Венгрии (1939–1944). – Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; Лира, 2017. – С. 367.
- Міцель М. Євреї України у 1950–1990-х роках XX ст. // Нариси з історії та культури євреїв України / за ред. Л. Фінберга та В. Любченка. – Київ: Дух і літера, 2005. – С. 209.
Література
- Круглов А., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине: зона немецкой военной администрации, румынская зона оккупации, дистрикт «Галичина», Закарпатье в составе Венгрии (1939–1944). – Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; Лира, 2017.
- Круглов А., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрия». – Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; Лира, 2016.
- Магочій П.-Р., Петровський-Штерн Й. Євреї та українці: тисячоліття співіснування. – Ужгород: Видавництво Валерія Падяка, 2016.
- Міцель М. Євреї України у 1950–1990-х роках XX ст. // Нариси з історії та культури євреїв України / за ред. Л. Фінберга та В. Любченка. – Київ: Дух і літера, 2005. – C. 206–231.
- Поль Д. Масове вбивство євреїв України за німецької військової адміністрації і в Рейхскомісаріаті Україна // Шоа в Україні: історія, свідчення, увічнення / за ред. Р. Брандона та В. Лауер. – Київ: Дух і літера, 2015. – C. 41–112.
- Petrovsky-Shtern Y. The Golden Age of Shtetl: A New History of Jewish Life in East Europe. – Princeton; Oxford: Princeton University Press, 2014.
- The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe / ed. in chief G. D. Hundert. – New Haven, CT: Yale University Press, 2008. – Vol. 1.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya yevreyiv Vinnici hronologichnij rozvitok socialno ekonomichnogo kulturno religijnogo ta inshih aspektiv zhittya yevrejskoyi gromadi u Vinnici Istoriya yevreyiv Vinnici vidobrazhena u pisemnih dzherelah nalichuye ponad p yatsot rokiv Litovsko polskij period XVI XVIII st Persha vidoma pisemna zgadka pro yevreyiv u Vinnici mistitsya u miskih aktah za 28 zhovtnya 1506 r Vona pov yazana z kupivleyu yevreyem iz mista Ostroga Mihelem Shimonkovichem mayetku u vinnickogo mishanina Maksima Shulzhicha U 1532 r v aktah zgaduyetsya yevrej Mihel yakij torguvav u misti hudoboyu ta suknom U 1604 r u Vinnici bulo zafiksovano 66 yevrejskih budinkiv zgidno z inventarem vinnickogo zamku Yevreyi yaki zhili na Podilli yak i v inshih chastinah Rechi Pospolitoyi mali yuridichnij status piddanih korolivskoyi skarbnici Ce oznachalo sho voni platili podatki i vvazhalisya vlasnistyu korolya Za dokumentami vidanimi u Polshi she u XIII XIV st bud yakij napad na yevreyiv vvazhavsya napadom na korolya tomu voni mogli rozrahovuvati na pevnij stupin zahistu Yevrejska migraciya na shid aktivizuvalasya pislya Lyublinskoyi uniyi 1569 r Ce bulo pov yazano z politikoyu polskih koroliv yaki rozpochali rozdavati velichezni ploshi novopriyednanih zemel magnatam a ti u svoyu chergu zasnovuvali tam mayetki U comu procesi yevreyi buli vazhlivoyu lankoyu oskilki obijmali upravlinski posadi u zakladenih mayetkah Cherez ce yevreyi rozselyalisya u magnatskih mistechkah de voni pidtrimuvali i rozvivali torgivlyu zokrema yarmarki Use ce nalashtuvalo ukrayinske pravoslavne naselennya mistechok Pravoberezhzhya proti sistemi latifundij yaku na miscyah rozvivali yevreyi U procesi rozgortannya vizvolnoyi vijni pid provodom Bogdana Hmelnickogo bulo povnistyu znisheno dekilka yevrejskih gromad na Podilli Bagato yevreyiv potrapilo v polon do krimskih tatar i bulo prodano v rabstvo Znachna chastina podilskih yevreyiv vtekla na zahid i povernulasya lishe u 50 h rr XVII st U cej period yevreyiv Vinnici spitkala podibna dolya U chervni 1648 r kozaki vzyali Vinnicyu Tih yevreyiv yaki ne zmogli abo ne vstigli vtekti z mista bulo vbito Nastupni rujnuvannya podibnih masshtabiv vidbulisya u XVIII st i buli pov yazani z diyami gajdamakiv pid chas Koliyivshini Vodnochas nebezpeka dlya yevreyiv Vinnici pohodila ne lishe vid nih tak u zhovtni 1774 r uchni yezuyitskogo kolegiumu vchinili u misti yevrejskij pogrom Yevreyi Vinnici naprikinci XVIII na pochatku XX st Naprikinci XVIII st u misti pochinaye formuvatisya okremij kvartal u yakomu kompaktno prozhivali yevreyi Yerusalimka Vin podilyavsya na dvi chastini nizhnyu i verhnyu U nizhnij Yerusalimci zhili zdebilshogo bidni yevreyi a u verhnij bagatshi U misti v cej period bulo sporudzheno kilka sinagog stvoreno yudejskij religijnij navchalnij zaklad talmud tora U ci roki Vinnicya privablyuvala yevrejske naselennya svoyimi ekonomichnimi mozhlivostyami oskilki bula odnim iz pomitnih torgivelnih centriv u regioni U 1767 r u Vinnici prozhivav 691 yevrej Naprikinci XVIII st pislya podiliv Rechi Pospolitoyi ta perehodu pravoberezhnoyi Ukrayini pid vladu Rosijskoyi imperiyi yevreyi stanovili 12 2 vid zagalnoyi kilkosti zhiteliv Podilskoyi guberniyi do yakoyi vidteper nalezhala Vinnicya V 1847 r u Vinnici prozhivalo 3882 yevreya a zgidno z perepisom naselennya 1897 r 11 689 yaki stanovili 36 vid zagalnoyi kilkosti meshkanciv mista U XIX st u misti bulo sporudzheno dekilka hasidskih sinagog Zagalom u 1856 r u Vinnici funkcionuvalo 9 sinagog u 1889 r 13 a u 1910 r vzhe 17 Na pochatku XX st u Vinnici bulo vidkrito yevrejsku likarnyu i pritulok dlya lyudej pohilogo viku Z 1894 r cej pritulok pracyuvav pri likarni Vidomim pidpriyemcem Vinnici na zlami stolit buv yevrej Mojsej Fligeltub yakij pislya hreshennya otrimav im ya Matviya Zavarkina Vin zajmavsya optovoyu torgivleyu tovarami Pro uspishnist jogo biznesu svidchit toj fakt sho vin pevnij period postachav tovari do imperatorskogo dvoru v Sankt Peterburzi U Vinnici narodivsya vidomij yevrejskij hudozhnik Natan Altman 1889 1970 Jogo tvori vikonano zdebilshogo u stili kubizmu Najvidomishoyu jogo robotoyu ye portret poetesi Anni Ahmatovoyi 1914 U grudni 1905 r u misti vidbuvsya yevrejskij pogrom Yevreyi Vinnici u 1917 1941 rr Pislya rozpadu Rosijskoyi imperiyi ta pochatku bagatostoronnogo protistoyannya na yiyi kolishnih terenah vlada u misti bula nestabilnoyu ta bagatorazovo zminyuvalasya Traplyalisya yevrejski pogromi najbilshij z yakih vidbuvsya 30 serpnya 1919 r U 1926 r u misti prozhivala 21 8 tis yevreyiv pri zagalnij kilkosti naselennya u 58 tis osib 20 ti rr XX st harakterizuvalisya burhlivim rozvitkom kulturno osvitnogo zhittya nerosijskih narodiv Radyanskogo Soyuzu zokrema nacionalnih menshin obumovlenim bilshovickoyu politikoyu korenizaciyi V ci roki u Vinnici diyav yevrejskij pedagogichnij institut yevrejski pochatkovi ta seredni shkoli biblioteka vidavalisya gazeti movoyu yidish U 1923 r u Vinnickij filiyi Vsenarodnoyi biblioteki Ukrayini bulo vidkrito viddili gebrayiki ta yudayiki U 1931 r nezvazhayuchi na opir vladi u misti funkcionuvali dvi sinagogi U 1934 r u Vinnici bulo vidkrito Derzhavnij yevrejskij teatr Prote u drugij polovini 30 h rr XX st situaciya zminilasya Bagato yevrejskih kulturnih osvitnih i politichnih diyachiv Vinnici bulo represovano Zgidno z perepisom naselennya 1939 r u Vinnici meshkalo 33 150 yevreyiv yaki skladali 35 63 vid zagalnoyi kilkosti naselennya mista Druga svitova vijna ta Golokost u Vinnici19 lipnya 1941 r Vinnicyu bulo zahopleno nimecko rumunskimi vijskami Vid 20 zhovtnya 1941 r misto vhodilo do skladu gebitu Vinnicya Generalnogo okrugu Zhitomir rejhskomisariatu Ukrayina Pershij rozstril yevreyiv u misti vidbuvsya 29 lipnya 1941 r Todi zaginulo 146 osib Ekzekuciyu zdijsnila zonderkomanda 4b U pershij polovini serpnya 1941 r blizko 600 yevreyiv bulo rozstrilyano ajnzatckomandoyu 6 5 veresnya 1941 r bijci 304 policejskogo bataljonu rozstrilyali 2200 yevreyiv 12 veresnya 1941 r bulo rozstrilyano blizko 1 tis yevreyiv zdebilshogo molodi Mizh 19 i 20 veresnyam 1941 r odin iz zagoniv ajnzatckomandi 6 razom iz 45 m i 314 m policejskimi bataljonami zdijsniv odne z najmasovishih za vsyu vijnu masovih vbivstv rozstrilyavshi blizko 15 tis yevreyiv 16 kvitnya 1942 r bulo likvidovano getto v yakomu stanom na 1 lyutogo 1942 r meshkalo 5505 yevreyiv 1352 choloviki 2741 zhinka 1412 ditini Z nih bulo rozstrilyano 4800 osib Blizko tisyachi remisnikiv bulo vidibrano i vislano do Zhitomira Stanom na 15 travnya 1942 r u Vinnici she prozhivav 801 yevrej Bilshist cih lyudej bulo znishenno u nastupni misyaci Stanom na 1 kvitnya 1944 r u misti zalishilosya 76 yevreyiv Vidomo pro 17 radyanskih yevreyiv pidpilnikiv yaki diyali u Vinnici v roki okupaciyi Vid 1944 r do sogodennyaPislya vstupu radyanskih vijsk do mista u 1944 r pochalosya vidnovlennya yevrejskogo zhittya u Vinnici U 1946 r znovu pochala diyati sinagoga yaku odnak zakrili u 1949 r i znovu vidkrili lishe pislya smerti Stalina u 1953 r U pershi povoyenni roki sposterigavsya stihijnij viyizd yevreyiv iz kolishnih okupovanih teritoriyi do Yevrejskoyi avtonomnoyi oblasti RRFSR Lishe 14 grudnya 1946 r z Vinnici viyihalo 450 osib abo 120 rodin V 1959 r u Vinnici prozhivalo 19 5 tis yevreyiv yaki stanovili 16 vid zagalnoyi kilkosti naselennya mista U 1970 r chiselnist yevreyiv tut lishe trohi skorotilasya v absolyutnih cifrah do 17 984 osib ale yihnya vidnosna chastka sered meshkanciv oblasnogo centru vpala do 8 5 U 1989 r u misti prozhivalo 15 tis yevreyiv Zi zdobuttyam Ukrayinoyu nezalezhnosti v 1991 r aktivizuvavsya proces viyizdu yevreyiv do Izrayilyu ta krayin Pivnichnoyi Ameriki Zgidno z perepisom naselennya 2001 r u misti zalishalosya vsogo blizko 1700 yevreyiv yaki stanovili 0 5 vid zagalnoyi kilkosti naselennya mista Nezvazhayuchi na ci procesi u Vinnici dosit aktivno rozvivayetsya yevrejske osvitnye ta kulturne zhittya Stanom na 2018 r u misti diyalo 35 yevrejskih organizacij U Vinnici pracyuye molodizhna teatralna studiya Makor nedilna shkola Mehina blagodijnij centr Hesed Yemuna centr socialno medichnoyi dopomogi Yemuna ob yednannya kolishnih v yazniv nacizmu i pravednikiv narodiv svitu miske tovaristvo malolitnih v yazniv getto konctaboriv ta yihnih ryativnikiv Div takozhIstoriya yevreyiv Kiyeva Istoriya yevreyiv Harkova Istoriya yevreyiv Kremencya Istoriya yevreyiv ChernigovaPrimitkiMagochij P R Petrovskij Shtern J Yevreyi ta ukrayinci tisyacholittya spivisnuvannya Uzhgorod Vidavnictvo Valeriya Padyaka 2016 S 25 Magochij P R Petrovskij Shtern J Yevreyi ta ukrayinci S 26 Magochij P R Petrovskij Shtern J Yevreyi ta ukrayinci S 28 Magochij P R Petrovskij Shtern J Yevreyi ta ukrayinci S 32 Magochij P R Petrovskij Shtern J Yevreyi ta ukrayinci S 33 Petrovsky Shtern Y The Golden Age of Shtetl A New History of Jewish Life in East Europe Princeton Oxford Princeton University Press 2014 R 98 Petrovsky Shtern Y The Golden Age of Shtetl P 301 Magochij P R Petrovskij Shtern J Yevreyi ta ukrayinci S 10 The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe ed in chief G D Hundert New Haven CT Yale University Press 2008 Vol 1 P 1789 Kruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine Rejhskomissariat Ukraina Gubernatorstvo Transnistriya Dnipro Ukrainskij institut izucheniya Holokosta Tkuma Lira 2016 S 32 Kruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine Rejhskomissariat Ukraina Gubernatorstvo Transnistriya S 35 Kruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine Rejhskomissariat Ukraina Gubernatorstvo Transnistriya S 38 Kruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine Rejhskomissariat Ukraina Gubernatorstvo Transnistriya S 41 Kruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine Rejhskomissariat Ukraina Gubernatorstvo Transnistriya S 44 Pol D Masove vbivstvo yevreyiv Ukrayini za nimeckoyi vijskovoyi administraciyi i v Rejhskomisariati Ukrayina Shoa v Ukrayini istoriya svidchennya uvichnennya za red R Brandona ta V Lauer Kiyiv Duh i litera 2015 S 58 Kruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine Rejhskomissariat Ukraina Gubernatorstvo Transnistriya S 50 Kruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine Rejhskomissariat Ukraina Gubernatorstvo Transnistriya S 59 Kruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine zona nemeckoj voennoj administracii rumynskaya zona okkupacii distrikt Galichina Zakarpate v sostave Vengrii 1939 1944 Dnipro Ukrainskij institut izucheniya Holokosta Tkuma Lira 2017 S 367 Micel M Yevreyi Ukrayini u 1950 1990 h rokah XX st Narisi z istoriyi ta kulturi yevreyiv Ukrayini za red L Finberga ta V Lyubchenka Kiyiv Duh i litera 2005 S 209 LiteraturaKruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine zona nemeckoj voennoj administracii rumynskaya zona okkupacii distrikt Galichina Zakarpate v sostave Vengrii 1939 1944 Dnipro Ukrainskij institut izucheniya Holokosta Tkuma Lira 2017 Kruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine Rejhskomissariat Ukraina Gubernatorstvo Transnistriya Dnipro Ukrainskij institut izucheniya Holokosta Tkuma Lira 2016 Magochij P R Petrovskij Shtern J Yevreyi ta ukrayinci tisyacholittya spivisnuvannya Uzhgorod Vidavnictvo Valeriya Padyaka 2016 Micel M Yevreyi Ukrayini u 1950 1990 h rokah XX st Narisi z istoriyi ta kulturi yevreyiv Ukrayini za red L Finberga ta V Lyubchenka Kiyiv Duh i litera 2005 C 206 231 Pol D Masove vbivstvo yevreyiv Ukrayini za nimeckoyi vijskovoyi administraciyi i v Rejhskomisariati Ukrayina Shoa v Ukrayini istoriya svidchennya uvichnennya za red R Brandona ta V Lauer Kiyiv Duh i litera 2015 C 41 112 Petrovsky Shtern Y The Golden Age of Shtetl A New History of Jewish Life in East Europe Princeton Oxford Princeton University Press 2014 The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe ed in chief G D Hundert New Haven CT Yale University Press 2008 Vol 1