Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Tulipa dasystemon (укр. Тюльпан волосистотичиночний) — багаторічна рослина родини лілійних.
| Tulipa dasystemon | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Лілієцвіті (Liliales) |
| Родина: | Лілієві (Liliaceae) |
| Підродина: | Lilioideae |
| Триба: | Lilieae |
| Рід: | Тюльпан (Tulipa) |
| Вид: | T. dasystemon |
| Біноміальна назва | |
| Tulipa dasystemon (Regel) Regel, | |
| Синоніми | |
| Tulipa glaucophylla Fisch. ex Regel | |
Історія
У 1879 році Едуард Регель описав цей вид за зразками, зібраними з околиць Алмати.
Опис
Стебло 10 — 28 см заввишки. Цибулина дрібна, товщина не перевищує 1,5 см, з бурими папіроподібними лусками, зсередини голими або тільки у верхівки запушеними нечисленними притиснутими волосками. Листків 4 (3), розставлені, лінійні, голі або злегка війчасті, по краю слабо хвилясті, від стебла мало відхилені (навіть нижній лист направлений вгору), поступово догори дедалі менші. Самий нижній лист лінійно-ланцетний (22 см завдовжки і 3 см завширшки). Верхній — вузький злаковидний (7x0,3 см). Листки перевищують квітку. Квітка одиночна, яскраво жовта або кремова, у формі простої зірки, або неглибокої чаші, до 3 см заввишки, із загостреними пелюстками, зовнішні по спинці зеленувато-фіолетового забарвлення. Тичинкові нитки голі, циліндричні, жовті, до основи звужені, до пильовиків сильно розширені, під пильовиками різко звужені в гострий кінчик, темніше всіх органів квітки. Тичинки в 2, або більше ніж в 3 рази коротші оцвітини. Пильовики світло-коричневі або жовті, світліші за нитки, завдовжки майже рівні ниткам, при основі з глибокими виїмками, в які входять гострі кінці ниток. Зав'язь з помітним стовпчиком, світла, у формі пляшки, сильно звужена під рильцем, світліша, ніж пильовики. Плід — до 2,5 см завдовжки і 1 см завширшки. Число нормально розвинених насінин до 159. Розмноження насіннєве і вегетативне. Цвіте з кінця квітня до кінця липня, плодоносить в червні — серпні.
Екологія
Росте на степових і лукових ділянках , на лісових галявинах від середнього до альпійського поясів на висоті від 1800 — 3200 метрів над рівнем моря.
Поширення
Тюльпан волосистотичиночний — ендемічна рослина Середньої Азії. У дикому вигляді росте в , , , , та в Сіньцзян-Уйгурському автономному районі .
Охоронні заходи
Вид занесений до Червоної книги Узбекистану. Охороняється на території Алматинського заповідника і в Казахстані.
Культивування
Вперше введений в культуру в Санкт-Петербурзькому ботанічному саду Едуардом Регелєм в 1880 році. Поширений в колекціях багатьох ботанічних садів Середньої Азії, Росії, країн Західної Європи. В останньому випадку нерідко під цією назвою описують інший вид — Stapf. Пересаджені цибулинами особини вегетативно розмножуються, цвітуть без викопування більше 12 років.
Використання
Високодекоративний, легкий для культивування мініатюрний вид, найбільш перспективний для альпінаріїв.
Див. також
Примітки
- Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
Література
- Бочанцева З. Тюльпаны. Морфология, цитология и биология. — Ташкент : Изд-во АН Узбекской ССР, 1962. — 408 с. (рос.)
- , Китаева Л. А., Немченко Э. П. Декоративные растения СССР. — Москва : Мысль, 1986. — 320 с. (рос.)
- Введенский А. И. Род 272. Тюльпан — Tulipa. // Флора СССР : в 30 т / В. Л. Комаров. — М.—Л. : Изд-во АН СССР, 1935. — Т. IV. — С. 320—464. (рос.)
- Введенский А. И., Ковалевская С. С. Род Tulipa L. // Определитель растений Средней Азии. — Ташкент : ФАН, 1971. — Т. 2. — С. С. 94–109. (рос.)
Джерела
- . Дары Природы. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 10.11.2018. (рос.)
- . Энциклопедия декоративных садовых растений. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 10.11.2018. (рос.)
- . Плантариум. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 10.11.2018. (рос.)
- . eFloras.org ((англ.)) . Harvard University. Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 10.11.2018. (англ.)
- . Tropicos. Міссурійський ботанічний сад. Архів оригіналу за 11 листопада 2018. Процитовано 10.11.2018. (англ.)
- . Germplasm Resources Information Network. Міністерство сільського господарства США. Архів оригіналу за 11 листопада 2018. Процитовано 10.11.2018. (англ.)
Посилання
- Tulipa dasystemon. JSTOR. (англ.)
- . . Московський державний університет імені М. В. Ломоносова. Архів оригіналу за 21 листопада 2018. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tulipa dasystemon ukr Tyulpan volosistotichinochnij bagatorichna roslina rodini lilijnih Tulipa dasystemon Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Poryadok Liliyecviti Liliales Rodina Liliyevi Liliaceae Pidrodina Lilioideae Triba Lilieae Rid Tyulpan Tulipa Vid T dasystemon Binomialna nazva Tulipa dasystemon Regel Regel Sinonimi Tulipa glaucophylla Fisch ex RegelIstoriyaKvitka Tulipa dasystemon Tulipa dasystemon v Kirgizstani na visoti 3200 m nad rivnem morya Tulipa dasystemon na poshtovij marci Uzbekistanu 2010 roku U 1879 roci Eduard Regel opisav cej vid za zrazkami zibranimi z okolic Almati OpisSteblo 10 28 sm zavvishki Cibulina dribna tovshina ne perevishuye 1 5 sm z burimi papiropodibnimi luskami zseredini golimi abo tilki u verhivki zapushenimi nechislennimi pritisnutimi voloskami Listkiv 4 3 rozstavleni linijni goli abo zlegka vijchasti po krayu slabo hvilyasti vid stebla malo vidhileni navit nizhnij list napravlenij vgoru postupovo dogori dedali menshi Samij nizhnij list linijno lancetnij 22 sm zavdovzhki i 3 sm zavshirshki Verhnij vuzkij zlakovidnij 7x0 3 sm Listki perevishuyut kvitku Kvitka odinochna yaskravo zhovta abo kremova u formi prostoyi zirki abo neglibokoyi chashi do 3 sm zavvishki iz zagostrenimi pelyustkami zovnishni po spinci zelenuvato fioletovogo zabarvlennya Tichinkovi nitki goli cilindrichni zhovti do osnovi zvuzheni do pilovikiv silno rozshireni pid pilovikami rizko zvuzheni v gostrij kinchik temnishe vsih organiv kvitki Tichinki v 2 abo bilshe nizh v 3 razi korotshi ocvitini Piloviki svitlo korichnevi abo zhovti svitlishi za nitki zavdovzhki majzhe rivni nitkam pri osnovi z glibokimi viyimkami v yaki vhodyat gostri kinci nitok Zav yaz z pomitnim stovpchikom svitla u formi plyashki silno zvuzhena pid rilcem svitlisha nizh piloviki Plid do 2 5 sm zavdovzhki i 1 sm zavshirshki Chislo normalno rozvinenih nasinin do 159 Rozmnozhennya nasinnyeve i vegetativne Cvite z kincya kvitnya do kincya lipnya plodonosit v chervni serpni EkologiyaRoste na stepovih i lukovih dilyankah na lisovih galyavinah vid serednogo do alpijskogo poyasiv na visoti vid 1800 3200 metriv nad rivnem morya PoshirennyaTyulpan volosistotichinochnij endemichna roslina Serednoyi Aziyi U dikomu viglyadi roste v ta v Sinczyan Ujgurskomu avtonomnomu rajoni Ohoronni zahodiVid zanesenij do Chervonoyi knigi Uzbekistanu Ohoronyayetsya na teritoriyi Almatinskogo zapovidnika i v Kazahstani KultivuvannyaVpershe vvedenij v kulturu v Sankt Peterburzkomu botanichnomu sadu Eduardom Regelyem v 1880 roci Poshirenij v kolekciyah bagatoh botanichnih sadiv Serednoyi Aziyi Rosiyi krayin Zahidnoyi Yevropi V ostannomu vipadku neridko pid ciyeyu nazvoyu opisuyut inshij vid Stapf Peresadzheni cibulinami osobini vegetativno rozmnozhuyutsya cvitut bez vikopuvannya bilshe 12 rokiv VikoristannyaVisokodekorativnij legkij dlya kultivuvannya miniatyurnij vid najbilsh perspektivnij dlya alpinariyiv Div takozhSpisok vidiv rodu tyulpanPrimitkiUkrayinska nazva ye transkribuvannyam ta abo perekladom latinskoyi nazvi avtorami statti i v avtoritetnih ukrayinomovnih dzherelah ne znajdena LiteraturaBochanceva Z Tyulpany Morfologiya citologiya i biologiya Tashkent Izd vo AN Uzbekskoj SSR 1962 408 s ros Kitaeva L A Nemchenko E P Dekorativnye rasteniya SSSR Moskva Mysl 1986 320 s ros Vvedenskij A I Rod 272 Tyulpan Tulipa Flora SSSR v 30 t V L Komarov M L Izd vo AN SSSR 1935 T IV S 320 464 ros Vvedenskij A I Kovalevskaya S S Rod Tulipa L Opredelitel rastenij Srednej Azii Tashkent FAN 1971 T 2 S S 94 109 ros Dzherela Dary Prirody Arhiv originalu za 17 travnya 2021 Procitovano 10 11 2018 ros Enciklopediya dekorativnyh sadovyh rastenij Arhiv originalu za 17 lyutogo 2020 Procitovano 10 11 2018 ros Plantarium Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2020 Procitovano 10 11 2018 ros eFloras org angl Harvard University Arhiv originalu za 6 grudnya 2021 Procitovano 10 11 2018 angl Tropicos Missurijskij botanichnij sad Arhiv originalu za 11 listopada 2018 Procitovano 10 11 2018 angl Germplasm Resources Information Network Ministerstvo silskogo gospodarstva SShA Arhiv originalu za 11 listopada 2018 Procitovano 10 11 2018 angl PosilannyaTulipa dasystemon JSTOR angl Moskovskij derzhavnij universitet imeni M V Lomonosova Arhiv originalu za 21 listopada 2018 ros