Магнетизуючий випал залізних руд — спеціальна підготовка залізних руд до збагачення.
Суть методу полягає в хімічному перетворенні вихідної корисної копалини з одного мінерального виду в інший з метою надання їй властивостей найбільш вигідних для процесу вилучення з сирої руди залізовмісних мінералів.
При випалюванні парамагнітні оксиди заліза і його карбонат гематит, гідроксиду, сидерит перетворюються в феромагнітні сполуки заліза — магнетит, маггеміт, ін. І в феромагнітні металізовані продукти — залізну губку і крицю. Зокрема, гематит відновлюється до магнетиту:
3Fe2O3 + B = 2Fe3O4 + BO↑
де В — відновлювач; BO↑ — газоподібний продукт відновлення.
В якості відновлювача застосовуються: буре вугілля, антрацит, коксик, доменний, генераторний і природний гази, мазути. При використанні бурого вугілля, антрациту і коксика магнетизуючий випал проводиться при 800—950оС по реакції:
3Fe2O3 + С = 2Fe3O4 + СO↑ - ΔQ
Відновлення газами протікає при 600—850оС по рівняннях:
3Fe2O3 + H2 = 2Fe3O4 + H2O + ΔQ
3Fe2O3 + CO = 2Fe3O4 + CO2 + ΔQ
Відновно-окисний випал полягає у відновленні слабомагнітних окислів заліза до магнетиту з наступним його окислюванням до маггеміту (γ-Fe2O3) по рівнянню:
2Fe3O4 + 0,5О2 = 3Fe2O3 + ΔQ
Якість магнетизуючого випалу визначається по відношенню закису заліза до загальної кількості заліза в обпаленій руді.
Оптимальний ступінь відновлення окислених кварцитів Кривбасу і КМА 110—100 %; керченських і лисаківських руд 100—140 %.
На випалмагнітній фабриці Центрального ГЗК магнетизуючий випал (див.рис.) ведуть в трубчастих печах діаметром 3,6 м і довжиною 50 м.
Паливо — природний газ, відновлювач — коксик, природний газ, буре вугілля. Обпалена руда з печі по ринві надходить в охолоджувальний барабан, заповнений водою. При обертанні барабана (n = 0,8-1,6 хв−1) руда переміщається до розвантажувального кінця, звідки елеватором подається в бутару. Після охолодження і зневоднювання обпалена руда системою стрічкових конвеєрів направляється в бункери ЗФ. Злив охолоджувальних барабанів перекачується на згущення і наступне магнітне збагачення. Здрібнювання руд відбувається в кульових млинах МШР-3600x4000 в замкнутому циклі із класифікаторами до крупності 57—58 % класу -0,074 мм.
Особливістю збагачення обпалених руд є одержання відмітних властивостей штучного магнетиту. Ця відмінність полягає в зниженій питомій магнітній сприйнятливості та високій коерцитивній силі, що сприяє його підвищеній магнітній флокуляції. Інтенсивна флокуляція магнітних частинок обпаленої руди сприяє більш швидкому осадженню їх у водному середовищі, що приводить до зниження якості концентрату. Успішному поділу такого матеріалу сприяють відцентрові сили, що руйнують флокули. З цих причин збагачення обпалених руд ведеться спочатку в магнітних гідроциклонах, а потім на магнітних сепараторах. В першій стадії на магнітних гідроциклонах виділяється близько 30 % відвальних хвостів з вмістом Fe = 12—13 %. Подальше збагачення здійснюється за схемою, аналогічній схемі збагачення магнетитових кварцитів. В цю схему додатково включені операції магнітного гідроциклонування перед 1-й стадією збагачення та розмагнічування перед 2-й й 3-й класифікаціями.
Обпалені руди подрібнюються краще, ніж магнетитові. В 2 й 3-й стадіях встановлені млини МШЦ-3600×4000. Кінцеве здрібнювання при збагаченні цих руд становить 93—98 % класу -0,074 мм.
Див. також
Література
- Кармазин В.И. Обогащение руд черных металлов. - М.: Недра, 1982.
- Остапенко П.Е. Теория и практика обогащения железных руд. – М.: Недра, 1985.
- Білецький В. С., Смирнов В. О. Переробка і якість корисних копалин (курс лекцій). — Донецьк: Східний видавничий дім, 2005. — 324
- Самилін В., Білецький В. Спеціальні методи збагачення корисних копалин (курс лекцій). — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 116 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Magnetizuyuchij vipal zaliznih rud specialna pidgotovka zaliznih rud do zbagachennya Sut metodu polyagaye v himichnomu peretvorenni vihidnoyi korisnoyi kopalini z odnogo mineralnogo vidu v inshij z metoyu nadannya yij vlastivostej najbilsh vigidnih dlya procesu viluchennya z siroyi rudi zalizovmisnih mineraliv Pri vipalyuvanni paramagnitni oksidi zaliza i jogo karbonat gematit gidroksidu siderit peretvoryuyutsya v feromagnitni spoluki zaliza magnetit maggemit in I v feromagnitni metalizovani produkti zaliznu gubku i kricyu Zokrema gematit vidnovlyuyetsya do magnetitu 3Fe2O3 B 2Fe3O4 BO de V vidnovlyuvach BO gazopodibnij produkt vidnovlennya V yakosti vidnovlyuvacha zastosovuyutsya bure vugillya antracit koksik domennij generatornij i prirodnij gazi mazuti Pri vikoristanni burogo vugillya antracitu i koksika magnetizuyuchij vipal provoditsya pri 800 950oS po reakciyi 3Fe2O3 S 2Fe3O4 SO DQ Vidnovlennya gazami protikaye pri 600 850oS po rivnyannyah 3Fe2O3 H2 2Fe3O4 H2O DQ 3Fe2O3 CO 2Fe3O4 CO2 DQ Vidnovno okisnij vipal polyagaye u vidnovlenni slabomagnitnih okisliv zaliza do magnetitu z nastupnim jogo okislyuvannyam do maggemitu g Fe2O3 po rivnyannyu 2Fe3O4 0 5O2 3Fe2O3 DQ Yakist magnetizuyuchogo vipalu viznachayetsya po vidnoshennyu zakisu zaliza do zagalnoyi kilkosti zaliza v obpalenij rudi Optimalnij stupin vidnovlennya okislenih kvarcitiv Krivbasu i KMA 110 100 kerchenskih i lisakivskih rud 100 140 Na vipalmagnitnij fabrici Centralnogo GZK magnetizuyuchij vipal div ris vedut v trubchastih pechah diametrom 3 6 m i dovzhinoyu 50 m Palivo prirodnij gaz vidnovlyuvach koksik prirodnij gaz bure vugillya Obpalena ruda z pechi po rinvi nadhodit v oholodzhuvalnij baraban zapovnenij vodoyu Pri obertanni barabana n 0 8 1 6 hv 1 ruda peremishayetsya do rozvantazhuvalnogo kincya zvidki elevatorom podayetsya v butaru Pislya oholodzhennya i znevodnyuvannya obpalena ruda sistemoyu strichkovih konveyeriv napravlyayetsya v bunkeri ZF Zliv oholodzhuvalnih barabaniv perekachuyetsya na zgushennya i nastupne magnitne zbagachennya Zdribnyuvannya rud vidbuvayetsya v kulovih mlinah MShR 3600x4000 v zamknutomu cikli iz klasifikatorami do krupnosti 57 58 klasu 0 074 mm Osoblivistyu zbagachennya obpalenih rud ye oderzhannya vidmitnih vlastivostej shtuchnogo magnetitu Cya vidminnist polyagaye v znizhenij pitomij magnitnij sprijnyatlivosti ta visokij koercitivnij sili sho spriyaye jogo pidvishenij magnitnij flokulyaciyi Intensivna flokulyaciya magnitnih chastinok obpalenoyi rudi spriyaye bilsh shvidkomu osadzhennyu yih u vodnomu seredovishi sho privodit do znizhennya yakosti koncentratu Uspishnomu podilu takogo materialu spriyayut vidcentrovi sili sho rujnuyut flokuli Z cih prichin zbagachennya obpalenih rud vedetsya spochatku v magnitnih gidrociklonah a potim na magnitnih separatorah V pershij stadiyi na magnitnih gidrociklonah vidilyayetsya blizko 30 vidvalnih hvostiv z vmistom Fe 12 13 Podalshe zbagachennya zdijsnyuyetsya za shemoyu analogichnij shemi zbagachennya magnetitovih kvarcitiv V cyu shemu dodatkovo vklyucheni operaciyi magnitnogo gidrociklonuvannya pered 1 j stadiyeyu zbagachennya ta rozmagnichuvannya pered 2 j j 3 j klasifikaciyami Obpaleni rudi podribnyuyutsya krashe nizh magnetitovi V 2 j 3 j stadiyah vstanovleni mlini MShC 3600 4000 Kinceve zdribnyuvannya pri zbagachenni cih rud stanovit 93 98 klasu 0 074 mm Div takozhTehnologiya zbagachennya zaliznih rud Vipalennya metalurgiya Vipalyuvannya korisnih kopalinLiteraturaKarmazin V I Obogashenie rud chernyh metallov M Nedra 1982 Ostapenko P E Teoriya i praktika obogasheniya zheleznyh rud M Nedra 1985 Bileckij V S Smirnov V O Pererobka i yakist korisnih kopalin kurs lekcij Doneck Shidnij vidavnichij dim 2005 324 Samilin V Bileckij V Specialni metodi zbagachennya korisnih kopalin kurs lekcij Doneck Shidnij vidavnichij dim 2003 116 s