Чотирирічний сейм, великий сейм (1788—1792) — установчі збори зібрані за ініціативою групи польських патріотичних реформаторів, очолюваних Гуго Коллонтаєм. Сейм мав на меті всеохопне реформування Речі Посполитої та повернення їй статусу суверенної держави. Основні питання, що стояли на порядку денному цього сейму, були такі: боротьба з анархією, зміцнення центральної влади, скасування частини шляхетських вольностей, реформування податкової системи та війська.
Сейм ухвалив 3.5.1791 Конституцію (Урядовий статут (Ustawa Rzadowa z 3 maja)), яка запроваджувала конституційну монархію, особисті свободи і рівні права усім громадянам. Основними засадами цієї Конституції були:
- запровадження поділу влади на законодавчу (двопалатний парламент), виконавчу (король) і судову;
- надання міщанам право мати земельні володіння, отримувати офіцерські звання у війську та обіймати державні адміністративні посади, а також набувати шляхетство;
- покладення обов'язків виконавчої влади на короля і раду Королівства — так званих охоронців прав;
- ліквідація польсько-литовської унії для зміцнення унітарного устрою;
- започаткування виборів у межах панівної династії замість вільного обрання короля; скасування liberum veto, конфедерацій, сконфедерованих сеймів;
- встановлення податків — 10% для шляхти і 20% для духівництва;
- доведення кількості війська до 100 тис. осіб. Одним із найважливіших положень був IV артикул, що стосувався селян, найчисельнішої верстви в Речі Посполитій. З моменту ухвалення Конституції вони переходили під державну опіку. Також одним з найважливіших актів сейму було прийняття ухвали про міста, що надавало міщанам королівських міст публічних прав.
У відповідь на ухвали Чотирирічного сейму консервативні шляхетські кола утворили в 1792 Торговицьку конфедерацію і закликали на допомогу російську армію. Втручання сусідів привело до другого поділу Польщі, затвердженого сеймом у м. Гродно 1793.
Див. також
Джерела
- Спроба порятунку. 220 років тому, 3 травня 1791-го, Сейм Речі Посполитої ухвалив Конституцію – першу в Європі й другу у світі після американської [ 21 травня 2011 у Wayback Machine.].
- [pl], «Przewrót umysłowy w Polsce wieku XVIII» (Краков-СПб., 1891)
- Sz. Askenazy, «Przymierze polsko-pruskie» (Львов, 1900)
- Alkar (Al. Kraushaar), «Ksiąž Repnin i Polska w pierwszem czteroleciu panowania Stanisława Augusta» (Краков, 1897)
- W. Kalinka, «Sejm czteroletni»
- T. Korzon, «Dzieje wewnętrzne Polski za Stanisława-Augusta»
- Н. И. Кареев, «Польские реформы XVIII век» (СПб., 1890)
- Н. И. Кареев, «Падение Польши в исторической литературе» (СПб., 1888).
Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chotiririchnij sejm velikij sejm 1788 1792 ustanovchi zbori zibrani za iniciativoyu grupi polskih patriotichnih reformatoriv ocholyuvanih Gugo Kollontayem Sejm mav na meti vseohopne reformuvannya Rechi Pospolitoyi ta povernennya yij statusu suverennoyi derzhavi Osnovni pitannya sho stoyali na poryadku dennomu cogo sejmu buli taki borotba z anarhiyeyu zmicnennya centralnoyi vladi skasuvannya chastini shlyahetskih volnostej reformuvannya podatkovoyi sistemi ta vijska Rich Pospolita v roki 1789 1792 pislya skasuvannya rosijskogo protektoratu Diariusz Sejmu 1788 Prijnyattya konstituciyi u 1806 roci Marshalok koronnij ta golova chetvertogo sejmu Stanislav Malahovskij Sejm uhvaliv 3 5 1791 Konstituciyu Uryadovij statut Ustawa Rzadowa z 3 maja yaka zaprovadzhuvala konstitucijnu monarhiyu osobisti svobodi i rivni prava usim gromadyanam Osnovnimi zasadami ciyeyi Konstituciyi buli zaprovadzhennya podilu vladi na zakonodavchu dvopalatnij parlament vikonavchu korol i sudovu nadannya mishanam pravo mati zemelni volodinnya otrimuvati oficerski zvannya u vijsku ta obijmati derzhavni administrativni posadi a takozh nabuvati shlyahetstvo pokladennya obov yazkiv vikonavchoyi vladi na korolya i radu Korolivstva tak zvanih ohoronciv prav likvidaciya polsko litovskoyi uniyi dlya zmicnennya unitarnogo ustroyu zapochatkuvannya viboriv u mezhah panivnoyi dinastiyi zamist vilnogo obrannya korolya skasuvannya liberum veto konfederacij skonfederovanih sejmiv vstanovlennya podatkiv 10 dlya shlyahti i 20 dlya duhivnictva dovedennya kilkosti vijska do 100 tis osib Odnim iz najvazhlivishih polozhen buv IV artikul sho stosuvavsya selyan najchiselnishoyi verstvi v Rechi Pospolitij Z momentu uhvalennya Konstituciyi voni perehodili pid derzhavnu opiku Takozh odnim z najvazhlivishih aktiv sejmu bulo prijnyattya uhvali pro mista sho nadavalo mishanam korolivskih mist publichnih prav U vidpovid na uhvali Chotiririchnogo sejmu konservativni shlyahetski kola utvorili v 1792 Torgovicku konfederaciyu i zaklikali na dopomogu rosijsku armiyu Vtruchannya susidiv privelo do drugogo podilu Polshi zatverdzhenogo sejmom u m Grodno 1793 Div takozhIstoriya Polshi Tovaristvo nashadkiv posliv Velikogo sejmuDzherelaSproba poryatunku 220 rokiv tomu 3 travnya 1791 go Sejm Rechi Pospolitoyi uhvaliv Konstituciyu pershu v Yevropi j drugu u sviti pislya amerikanskoyi 21 travnya 2011 u Wayback Machine pl Przewrot umyslowy w Polsce wieku XVIII Krakov SPb 1891 Sz Askenazy Przymierze polsko pruskie Lvov 1900 Alkar Al Kraushaar Ksiaz Repnin i Polska w pierwszem czteroleciu panowania Stanislawa Augusta Krakov 1897 W Kalinka Sejm czteroletni T Korzon Dzieje wewnetrzne Polski za Stanislawa Augusta N I Kareev Polskie reformy XVIII vek SPb 1890 N I Kareev Padenie Polshi v istoricheskoj literature SPb 1888 Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi