Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Антіца Менац (хорв. Antica Menac; 11 липня 1922, Спліт — 24 квітня 2020, Загреб) — хорватська славістка, академік Хорватської академії наук і мистецтв, видатний хорватський філолог, перекладачка.
| Антіца Менац | |
|---|---|
| Народилася | 11 липня 1922 Спліт |
| Померла | 24 квітня 2020 (97 років) Загреб, Хорватія |
| Країна |  Югославія Хорватія |
| Діяльність | перекладачка, славістка |
| Галузь | мовознавство[1] і слов'янознавство[1] |
| Членство | Хорватська академія наук і мистецтв |
| Нагороди | |
Біографія
Закінчила початкову та середню школу в Спліті. У 1948 році — славістику на філософському факультеті в Загребі (А — російська мова та література, Б — хорватська зі старослов'янською, С — порівняльна слов'янська граматика, югославська література, італійська).
1957 — докторська дисертація з теми порівняльного синтаксису хорватської та російської мов. Протягом усього свого трудового життя вона викладала російську мову на філософському факультеті в Загребі від звання асистента до професора, з яких цілих 25 років завідувала кафедрою російської мови.
З 1988 року вона є дійсним членом Хорватської академії наук і мистецтв у відділі філологічних наук. Вона є асоційованим членом з 1981 року.
У своїй науковій роботі академіка займалася хорватською та російською мовами, вивчаючи, найчастіше на контрастивному рівні, їх синтаксис, фонетику та інтонацію, лексикологію, фразеологію та семантику. Вона публікувала свої роботи в книгах та наукових журналах, виступала з ними на численних вітчизняних та міжнародних наукових конференціях.
Її праці з хорватської фразеології викликали інтерес до цієї галузі мовознавства, тому її вважають засновницею фразеології як наукової дисципліни в Хорватії. Вона була редактором та співавтором двотомного російсько-хорватського або сербського фразеологічного словника, який у 1981 році отримав премію Республіки Божидар Аджия. Вона розпочала, редагувала та була в основному співавтором серії «Малі фразові словники», в якій хорватська мова була мовою джерела, а мовами перекладу — російська, українська, польська, чеська, словацька, словенська, німецька, французька та італійська . В Інституті лінгвістичних досліджень Хорватської академії наук і мистецтв вона була керівником проекту хорватської фразеології, в якому опублікувала Хорватський фразеологічний словник у 2003 році як редактор та співавтор. У цьому ж департаменті вона співпрацювала у проекті академіка Рудольфа Філіповича Хорватська в контакті з європейськими мовами (в 2005 році вийшла книга).
Багато років вона співпрацювала з академіком Філіповичем над проектом «Англіцизми в європейських мовах», і разом у 2005 році вони видали книгу «Англійський елемент» хорватською та російською мовами та інші праці. У співавторстві з А. П. Коваль, університетським професором з Києва, у 1979 році склала українсько-хорватський та хорватсько-український словники, вперше об'єднавши ці мови лексикографічно. Через цей словник у 1981 році вона отримала нагороду міста Загреба. Була авторкою багатьох підручників з російської мови, а також аудіовізуальних методичок для російської мови (дві книги та декілька посібників), яку теоретично заснував академік Петар Губерина. Перекладала літературну прозу та поезію з російської та української мов. У 1998 році вона видала двомовну книгу своїх перекладів з української лірики. В 2008 році вона отримала державну нагороду України «За Заслуги» III ступеня за роботу з українознавства.
Джерела
- Є. М. Пащенко. Менац Антіца [ 14 квітня 2022 у Wayback Machine.] // ЕСУ
Посилання
- Менаць Антиця // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 166-167.
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Antica Menac horv Antica Menac 11 lipnya 1922 Split 24 kvitnya 2020 Zagreb horvatska slavistka akademik Horvatskoyi akademiyi nauk i mistectv vidatnij horvatskij filolog perekladachka Antica MenacNarodilasya11 lipnya 1922 1922 07 11 SplitPomerla24 kvitnya 2020 2020 04 24 97 rokiv Zagreb HorvatiyaKrayina Yugoslaviya HorvatiyaDiyalnistperekladachka slavistkaGaluzmovoznavstvo 1 i slov yanoznavstvo 1 ChlenstvoHorvatska akademiya nauk i mistectvNagorodid 1980 BiografiyaZakinchila pochatkovu ta serednyu shkolu v Spliti U 1948 roci slavistiku na filosofskomu fakulteti v Zagrebi A rosijska mova ta literatura B horvatska zi staroslov yanskoyu S porivnyalna slov yanska gramatika yugoslavska literatura italijska 1957 doktorska disertaciya z temi porivnyalnogo sintaksisu horvatskoyi ta rosijskoyi mov Protyagom usogo svogo trudovogo zhittya vona vikladala rosijsku movu na filosofskomu fakulteti v Zagrebi vid zvannya asistenta do profesora z yakih cilih 25 rokiv zaviduvala kafedroyu rosijskoyi movi Z 1988 roku vona ye dijsnim chlenom Horvatskoyi akademiyi nauk i mistectv u viddili filologichnih nauk Vona ye asocijovanim chlenom z 1981 roku U svoyij naukovij roboti akademika zajmalasya horvatskoyu ta rosijskoyu movami vivchayuchi najchastishe na kontrastivnomu rivni yih sintaksis fonetiku ta intonaciyu leksikologiyu frazeologiyu ta semantiku Vona publikuvala svoyi roboti v knigah ta naukovih zhurnalah vistupala z nimi na chislennih vitchiznyanih ta mizhnarodnih naukovih konferenciyah Yiyi praci z horvatskoyi frazeologiyi viklikali interes do ciyeyi galuzi movoznavstva tomu yiyi vvazhayut zasnovniceyu frazeologiyi yak naukovoyi disciplini v Horvatiyi Vona bula redaktorom ta spivavtorom dvotomnogo rosijsko horvatskogo abo serbskogo frazeologichnogo slovnika yakij u 1981 roci otrimav premiyu Respubliki Bozhidar Adzhiya Vona rozpochala redaguvala ta bula v osnovnomu spivavtorom seriyi Mali frazovi slovniki v yakij horvatska mova bula movoyu dzherela a movami perekladu rosijska ukrayinska polska cheska slovacka slovenska nimecka francuzka ta italijska V Instituti lingvistichnih doslidzhen Horvatskoyi akademiyi nauk i mistectv vona bula kerivnikom proektu horvatskoyi frazeologiyi v yakomu opublikuvala Horvatskij frazeologichnij slovnik u 2003 roci yak redaktor ta spivavtor U comu zh departamenti vona spivpracyuvala u proekti akademika Rudolfa Filipovicha Horvatska v kontakti z yevropejskimi movami v 2005 roci vijshla kniga Bagato rokiv vona spivpracyuvala z akademikom Filipovichem nad proektom Anglicizmi v yevropejskih movah i razom u 2005 roci voni vidali knigu Anglijskij element horvatskoyu ta rosijskoyu movami ta inshi praci U spivavtorstvi z A P Koval universitetskim profesorom z Kiyeva u 1979 roci sklala ukrayinsko horvatskij ta horvatsko ukrayinskij slovniki vpershe ob yednavshi ci movi leksikografichno Cherez cej slovnik u 1981 roci vona otrimala nagorodu mista Zagreba Bula avtorkoyu bagatoh pidruchnikiv z rosijskoyi movi a takozh audiovizualnih metodichok dlya rosijskoyi movi dvi knigi ta dekilka posibnikiv yaku teoretichno zasnuvav akademik Petar Guberina Perekladala literaturnu prozu ta poeziyu z rosijskoyi ta ukrayinskoyi mov U 1998 roci vona vidala dvomovnu knigu svoyih perekladiv z ukrayinskoyi liriki V 2008 roci vona otrimala derzhavnu nagorodu Ukrayini Za Zaslugi III stupenya za robotu z ukrayinoznavstva DzherelaYe M Pashenko Menac Antica 14 kvitnya 2022 u Wayback Machine ESUPosilannyaMenac Anticya Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 166 167 Czech National Authority Database d Track Q13550863