Григорій Теодорович Мойш, (нар. 10 травня 1894, с. Біла Церква, Тячівський район, Закарпатська область — пом. 1960?, Фізешу-Герлій, повіт Клуж, Румунія ) — український політичний діяч, депутат Сойму Карпатської України, священик Румунської греко-католицької церкви.
Григорій Мойш | |
---|---|
депутат Сойму Карпатської України | |
12 лютого 1939 — 16 березня 1939 | |
Президент | Августин Волошин |
Прем'єр-міністр | Юліян Ревай |
Народився | 10 травня 1894 Біла Церква[1] |
Помер | 1960 Фізешу-Герлій, Клуж, Румунія |
Відомий як | греко-католицький священник, політик |
Громадянство | Австро-Угорщина Карпатська Україна |
Національність | румун |
Релігія | Румунська греко-католицька церква |
Життєпис
Народився 10 травня 1894 у селі Біла Церква (тепер Тячівський район Закарпатської області) у румунській родині учителя. Навчався у народній школі, Мараморош-Сиґетському ліцеї, у Сегеді. Теологічну освіту здобув у м. Блажі. Одружився з донькою священика.
У 1918 році був призначений парохом, а 1925 переведений на роботу в с. Роминешть Сату-Марського повіту. На прохання єпископа Марамороша, 1931 р. повернувся до рідної Білої Церкви, де прожив і пропрацював весь чехословацький період.
12 лютого 1939 року був обраний депутатом сойму Карпатської України, брав участь у засіданнях, які відбулися 15 березня 1939. Обраний на засіданні Сойму до складу культурно-освітньої комісії.
Після окупації Карпатської України жив і працював у Білій Церкві до жовтня 1945 р. Разом із дружиною виховали трьох дітей – двох синів і доньку.
Репресії комуністичного уряду Румунії
Григорій Мойш переховувався з родиною від радянських військ на румунському березі Тиси, де і залишився. 1946 року його призначили парохом у с. Фірмініш. Коли у 1948 румунська комуністична влада розпочала ліквідацію греко-католицької церкви, служба безпеки стала переслідувати його, примушуючи перейти у православну віру. У таких умовах священик перейшов на нелегальне становище й опинився у м. Сату-Маре, де лікарем-офтальмологом працював його син Траян. Тут на квартирі сім’ї Нухі правив службу за участю черниць.
У листопаді 1948 р. у с. Арініші, де працював священиком його син Лівіу-Флавію, жандарми заарештували деяких вірян, у тім числі сина й доньку Г. Мойша, намагаючись дізнатися, де переховувався їх батько, який уже перебрався у м. Біксад до далекого родича, де продовжив пасторську діяльність.
1949 р. повернувся в Арініш, де жила родина, і далі відправляв літургії. Саме тут його затримала служба безпеки. Після декількох днів звільнила при умові, що припинить пасторську діяльність, але цього він не здійснив.
У грудні 1958 р. його заарештували. У серпні наступного року сім’я дістала повідомлення, що 14 вересня відбудеться суд військового трибуналу. Григорія Мойшу звинувачували у підбурюванні проти румунської держави і у зв’язках із Ватиканом. Та головна провина полягала в тому, що не хотів відмовлятися від греко-католицької віри. Суд у м. Бая-Маре засудив його на 14 років ув’язнення за підбурювання проти держави й підпільну діяльність. Після касаційної скарги вирок знизили до 8 років.
6 січня 1961 сім’я дізналася, що глава родини помер і похований у містечку Фізешу Герлій. На могилі замість хреста – кілочок із номером в’язня.
Посилання
- Карпатська Україна в боротьбі за незалежність: репресії проти її обронців та керівників /Післямова Миколи Вегеша. – Ужгород: Ґражда, 2007. – 140 с. [ 6 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- https://tiachiv.rayon.in.ua/news/689448-simya-iz-zakarpattya-u-narodnomu-odyazi-na-staromu-foto
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grigorij Teodorovich Mojsh nar 10 travnya 1894 s Bila Cerkva Tyachivskij rajon Zakarpatska oblast pom 1960 Fizeshu Gerlij povit Kluzh Rumuniya ukrayinskij politichnij diyach deputat Sojmu Karpatskoyi Ukrayini svyashenik Rumunskoyi greko katolickoyi cerkvi Grigorij Mojshdeputat Sojmu Karpatskoyi Ukrayini12 lyutogo 1939 16 bereznya 1939PrezidentAvgustin VoloshinPrem yer ministrYuliyan RevajNarodivsya10 travnya 1894 1894 05 10 Bila Cerkva 1 Pomer1960 Fizeshu Gerlij Kluzh RumuniyaVidomij yakgreko katolickij svyashennik politikGromadyanstvo Avstro Ugorshina Karpatska UkrayinaNacionalnistrumunReligiyaRumunska greko katolicka cerkvaZhittyepisPosli Sojmu Karpatskoyi Ukrayini Po centru Prezident Karpatskoyi Ukrayini o Avgustin Voloshin Pershij ryad zliva napravo Mikola Dolinaj Yulij Brashajko Yuliyan Revaj Avgustin Shtefan Stepan Klochurak Drugij ryad Fedir Revaj Stepan Rosoha Leonid Romanyuk Avgustin Dutka Mihajlo Tulik Dmitro Nimchuk Mihajlo Brashajko Ivan Griga Mikola Mandzyuk Tretij ryad Volodimir Komarinskij Mikola Rizdorfer Anton Ernest Oldofredi Milosh Drbal Grigorij Mojsh Mihajlo Marushak Kirilo Fedelesh Vasil Klimpush o Yurij Staninec Chetvertij ryad Vasil Shobej Ivan Ignatko Yurij Pazuhanich Ivan Perevuznik Adalbert Dovbak Petro Popovich Ivan Kachala Vasil Lacanich Narodivsya 10 travnya 1894 u seli Bila Cerkva teper Tyachivskij rajon Zakarpatskoyi oblasti u rumunskij rodini uchitelya Navchavsya u narodnij shkoli Maramorosh Sigetskomu liceyi u Segedi Teologichnu osvitu zdobuv u m Blazhi Odruzhivsya z donkoyu svyashenika U 1918 roci buv priznachenij parohom a 1925 perevedenij na robotu v s Rominesht Satu Marskogo povitu Na prohannya yepiskopa Maramorosha 1931 r povernuvsya do ridnoyi Biloyi Cerkvi de prozhiv i propracyuvav ves chehoslovackij period Posol Sojmu Karpatskoyi Ukrayini 12 lyutogo 1939 roku buv obranij deputatom sojmu Karpatskoyi Ukrayini brav uchast u zasidannyah yaki vidbulisya 15 bereznya 1939 Obranij na zasidanni Sojmu do skladu kulturno osvitnoyi komisiyi Pislya okupaciyi Karpatskoyi Ukrayini zhiv i pracyuvav u Bilij Cerkvi do zhovtnya 1945 r Razom iz druzhinoyu vihovali troh ditej dvoh siniv i donku Represiyi komunistichnogo uryadu Rumuniyi Grigorij Mojsh perehovuvavsya z rodinoyu vid radyanskih vijsk na rumunskomu berezi Tisi de i zalishivsya 1946 roku jogo priznachili parohom u s Firminish Koli u 1948 rumunska komunistichna vlada rozpochala likvidaciyu greko katolickoyi cerkvi sluzhba bezpeki stala peresliduvati jogo primushuyuchi perejti u pravoslavnu viru U takih umovah svyashenik perejshov na nelegalne stanovishe j opinivsya u m Satu Mare de likarem oftalmologom pracyuvav jogo sin Trayan Tut na kvartiri sim yi Nuhi praviv sluzhbu za uchastyu chernic U listopadi 1948 r u s Arinishi de pracyuvav svyashenikom jogo sin Liviu Flaviyu zhandarmi zaareshtuvali deyakih viryan u tim chisli sina j donku G Mojsha namagayuchis diznatisya de perehovuvavsya yih batko yakij uzhe perebravsya u m Biksad do dalekogo rodicha de prodovzhiv pastorsku diyalnist 1949 r povernuvsya v Arinish de zhila rodina i dali vidpravlyav liturgiyi Same tut jogo zatrimala sluzhba bezpeki Pislya dekilkoh dniv zvilnila pri umovi sho pripinit pastorsku diyalnist ale cogo vin ne zdijsniv U grudni 1958 r jogo zaareshtuvali U serpni nastupnogo roku sim ya distala povidomlennya sho 14 veresnya vidbudetsya sud vijskovogo tribunalu Grigoriya Mojshu zvinuvachuvali u pidburyuvanni proti rumunskoyi derzhavi i u zv yazkah iz Vatikanom Ta golovna provina polyagala v tomu sho ne hotiv vidmovlyatisya vid greko katolickoyi viri Sud u m Baya Mare zasudiv jogo na 14 rokiv uv yaznennya za pidburyuvannya proti derzhavi j pidpilnu diyalnist Pislya kasacijnoyi skargi virok znizili do 8 rokiv 6 sichnya 1961 sim ya diznalasya sho glava rodini pomer i pohovanij u mistechku Fizeshu Gerlij Na mogili zamist hresta kilochok iz nomerom v yaznya PosilannyaKarpatska Ukrayina v borotbi za nezalezhnist represiyi proti yiyi obronciv ta kerivnikiv Pislyamova Mikoli Vegesha Uzhgorod Grazhda 2007 140 s 6 grudnya 2018 u Wayback Machine https tiachiv rayon in ua news 689448 simya iz zakarpattya u narodnomu odyazi na staromu foto