Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Вилохвістка білочуба | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Enicurus leschenaulti (Vieillot, 1818) | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
| (Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Turdus leschenaulti | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Вилохві́стка білочуба (Enicurus leschenaulti) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає в Гімалаях і Південно-Східній Азії. Вид названий на честь французького ботаніка і орнітолога [en]
Опис
Довжина птаха становить 25-28 см, вага 27-38 г. Голова, горло і груди чорні, живіт білий. На лобі і тчмені велика біла пляма, пера на ній іноді формують невеликий "чуб". Спина чорна, нижня частина спини і надхвістя білі. Хвіст довгий, східчастий, глибоко роздвоєний. Стернові пера чорні з білими кінчиками, які формують на хвості три білі смуги. Крила чорні, на верхніх покривних перах крил помітна біла смуга. Дзьоб чорний, лапи рожевуваті.
Виду не притаманний статевий диморфізм. У молодих птахів верхня частина тіла, груди і горло коричнювато-чорні, боки коричневі, на животі коричнві плями. Білі плями на голові у них відсутні. Представники різних підвидів дещо різняться за розмірами.
Підвиди
Виділяють п'ять підвидів:
- E. l. indicus Hartert, EJO, 1910 — від Сіккіма, Бутана і Північно-Східної Індії і М'янми до Юньнаня, Таїоанда і Індокитая;
- E. l. sinensis Gould, 1866 — Китай (Цинхай, Ганьсу, Сичуань, Чжецзян, Гуандун, острів Хайнань);
- E. l. frontalis Blyth, 1847 — Малайський півострів, Суматра, Ніас і низовини Калімантану;
- E. l. chaseni Meyer de Schauensee, 1940 — острови [en] (на захід від центральної Суматри);
- E. l. leschenaulti (Vieillot, 1818) — Ява і Балі.
Борнейська вилохвістка раніше вважался підвидом білочубої вилохвістки, однак була визнана окремим видом.
Поширення і екологія
Білочубі вилохвістки мешкають в Індії, Бутані, Бангладеш, М'янмі, Китаї, Таїланді, Лаосі, В'єтнамі, Камбоджі, Малайзії, Індонезії і Брунеї. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах і широколистяних гірських тропічних лісах, на берегах річок, струмків і боліт. Віддають переваги водоймам, береги яких порослі густою рослинність, трапляються як поблизу стрімких гірських струмків і водоспадів, так і поблизу стоячих водойм. У Східних Гімалаях зустрічаються переважно на висоті до 800 м над рівнем моря, іноді на висоті 1250 м над рівнем моря, на Суматрі і Калімантані переважно на висоті до 1400 м над рівнем моря, на Малайському півострові на висоті до 760 м над рівнем моря.
Білочубі вилохвістки живляться комахами та іншими безхребетними, яких шукають на берегах водойм. Сезон розмноження у них триває з березня по вересень, іноді по жовтень, його початок дещо різниться в залежності від регіону. Гніздо чашоподібне, відносно велике, робиться з моху, листя і рослинних волокон, розміщується над водою, серед коріння дерев, в заглибині в землі, за водоспадом, або у іншому вологому місці. В кладці від 2 до 5 кремових, рожевуватих або сіруватих яєць, поцяткованих червонувато-коричневими і ліловими плямками. На півдні Китаю за сезон може вилупитися два виводки. Білочубі вилохвістки іноді стають жертвами гніздового паразитизму азійської зозулі-дронго.
Примітки
- BirdLife International (2016). Enicurus leschenaulti: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 21 листопада 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 222. ISBN .
- Peter Clement (28 січня 2016). Robins and Chats. Bloomsbury Publishing. с. 458. ISBN .
- Richard Grimmett; Carol Inskipp; Tim Inskipp (2011). Birds of the Indian Subcontinent. Christopher Helm. с. 426. ISBN .
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 листопада 2022.
- Martin Walters (2008). Chinese Wildlife: A Visitor's Guide. Bradt Travel Guides. с. 93–. ISBN .
- (6 листопада 1997). The Avian Brood Parasites: Deception at the Nest. Oxford University Press. с. 377–. ISBN .
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilohvistka bilochuba Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Muholovkovi Muscicapidae Rid Vilohvistka Enicurus Vid Vilohvistka bilochuba Binomialna nazva Enicurus leschenaulti Vieillot 1818 Pidvidi Div tekst Sinonimi Turdus leschenaulti Posilannya Vikishovishe Enicurus leschenaulti Vikividi Enicurus leschenaulti ITIS 559911 MSOP 22710138 NCBI 320572 Vilohvi stka bilochuba Enicurus leschenaulti vid gorobcepodibnih ptahiv rodini muholovkovih Muscicapidae Meshkaye v Gimalayah i Pivdenno Shidnij Aziyi Vid nazvanij na chest francuzkogo botanika i ornitologa en OpisDovzhina ptaha stanovit 25 28 sm vaga 27 38 g Golova gorlo i grudi chorni zhivit bilij Na lobi i tchmeni velika bila plyama pera na nij inodi formuyut nevelikij chub Spina chorna nizhnya chastina spini i nadhvistya bili Hvist dovgij shidchastij gliboko rozdvoyenij Sternovi pera chorni z bilimi kinchikami yaki formuyut na hvosti tri bili smugi Krila chorni na verhnih pokrivnih perah kril pomitna bila smuga Dzob chornij lapi rozhevuvati Vidu ne pritamannij statevij dimorfizm U molodih ptahiv verhnya chastina tila grudi i gorlo korichnyuvato chorni boki korichnevi na zhivoti korichnvi plyami Bili plyami na golovi u nih vidsutni Predstavniki riznih pidvidiv desho riznyatsya za rozmirami PidvidiBilochubi vilohvistki Emejshan Sichuan Kitaj Vidilyayut p yat pidvidiv E l indicus Hartert EJO 1910 vid Sikkima Butana i Pivnichno Shidnoyi Indiyi i M yanmi do Yunnanya Tayioanda i Indokitaya E l sinensis Gould 1866 Kitaj Cinhaj Gansu Sichuan Chzheczyan Guandun ostriv Hajnan E l frontalis Blyth 1847 Malajskij pivostriv Sumatra Nias i nizovini Kalimantanu E l chaseni Meyer de Schauensee 1940 ostrovi en na zahid vid centralnoyi Sumatri E l leschenaulti Vieillot 1818 Yava i Bali Bornejska vilohvistka ranishe vvazhalsya pidvidom bilochuboyi vilohvistki odnak bula viznana okremim vidom Poshirennya i ekologiyaBilochubi vilohvistki meshkayut v Indiyi Butani Bangladesh M yanmi Kitayi Tayilandi Laosi V yetnami Kambodzhi Malajziyi Indoneziyi i Bruneyi Voni zhivut u vologih rivninnih tropichnih lisah i shirokolistyanih girskih tropichnih lisah na beregah richok strumkiv i bolit Viddayut perevagi vodojmam beregi yakih porosli gustoyu roslinnist traplyayutsya yak poblizu strimkih girskih strumkiv i vodospadiv tak i poblizu stoyachih vodojm U Shidnih Gimalayah zustrichayutsya perevazhno na visoti do 800 m nad rivnem morya inodi na visoti 1250 m nad rivnem morya na Sumatri i Kalimantani perevazhno na visoti do 1400 m nad rivnem morya na Malajskomu pivostrovi na visoti do 760 m nad rivnem morya Bilochubi vilohvistki zhivlyatsya komahami ta inshimi bezhrebetnimi yakih shukayut na beregah vodojm Sezon rozmnozhennya u nih trivaye z bereznya po veresen inodi po zhovten jogo pochatok desho riznitsya v zalezhnosti vid regionu Gnizdo chashopodibne vidnosno velike robitsya z mohu listya i roslinnih volokon rozmishuyetsya nad vodoyu sered korinnya derev v zaglibini v zemli za vodospadom abo u inshomu vologomu misci V kladci vid 2 do 5 kremovih rozhevuvatih abo siruvatih yayec pocyatkovanih chervonuvato korichnevimi i lilovimi plyamkami Na pivdni Kitayu za sezon mozhe vilupitisya dva vivodki Bilochubi vilohvistki inodi stayut zhertvami gnizdovogo parazitizmu azijskoyi zozuli drongo PrimitkiBirdLife International 2016 Enicurus leschenaulti informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 21 listopada 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Jobling James A 2010 The Helm Dictionary of Scientific Bird Names London Christopher Helm s 222 ISBN 978 1 4081 2501 4 Peter Clement 28 sichnya 2016 Robins and Chats Bloomsbury Publishing s 458 ISBN 978 1 4081 5596 7 Richard Grimmett Carol Inskipp Tim Inskipp 2011 Birds of the Indian Subcontinent Christopher Helm s 426 ISBN 978 1 4081 2763 6 Gill Frank Donsker David red Chats Old World flycatchers World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 21 listopada 2022 Martin Walters 2008 Chinese Wildlife A Visitor s Guide Bradt Travel Guides s 93 ISBN 978 1 84162 220 0 6 listopada 1997 The Avian Brood Parasites Deception at the Nest Oxford University Press s 377 ISBN 978 0 19 535499 7 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi