Петро Анато лійович Третя к 3 серпня 1972 19720803 6 серпня 2014 підполковник посмертно Збройних сил України учасник рос

Петро́ Анато́лійович Третя́к (3 серпня 1972(19720803) — 6 серпня 2014) — підполковник (посмертно) Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Третяк Петро Анатолійович

Підполковник

Загальна інформація

Народження

3 серпня 1972
Томаківка

Смерть

6 серпня 2014 (42 роки)
Дякове

Військова служба

Роки служби

1989-2014

Приналежність

Ракетні війська та артилерія

Формування

55 ОАБр

Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки

Орден «За заслуги перед Запорізьким краєм» II ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Третяк.

Життєпис

Народився 1972 року в смт Томаківка (Дніпропетровська область; закінчив середню школу. З дитинства мріяв про професію офіцера. У збройних силах з 1989 року. Проживав у м. Запоріжжя. Заступник командира 3-ї гаубичної артилерійської батареї 55-ї окремої артилерійської бригади (Запоріжжя). В зону бойових дій артилеристи 55-ї бригади були направлені у складі 79-ї Миколаївської ОАЕМБр. Майже 2 місяці перебували в оточенні, обстрілювані під Дяковим.

6 серпня підрозділ дістав наказ відходити. Під час виходу з оточення під Дяковим в Луганській області, бойова машина відстала від основного угруповання, яке виходило з «котла», і на блокпосту біля Красного Луча потрапила у засідку терористів, які закидали машину гранатами, майор Третяк перебував на броні. Автівка з'їхала в кювет, витягти не змогли, Третяк вирішив рухатися на БМП 24-ї омбр, яке потрапило під обстріл з «Градів». Тоді ж полягли старший сержант Євген Сиротін та солдат Микола Сало.

Про загибель його рідні дізналися з проросійських сайтів, офіційно вважався зниклим безвісти. Пізніше його смерть була підтверджена співслужбовцями, які прорвались з оточення. Була інформація, що майора Третяка поховали в районі Перевальська. Після вивезення тіла з окупованої території та проведення експертизи ДНК, 8 грудня відбулося прощання в Запоріжжі. Того ж дня похований у Томаківці.

Залишились дружина та троє дітей, 18, 11 і 3 років дві доньки та син-студент.

Нагороди та вшанування

15 травня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час війни на сході України, нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
14 березня 2016 року — за особисту мужність та героїзм, проявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі відзначений орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» II ступеня (посмертно).
його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 6, місце 26.
у Запоріжжі на будинку, де він мешкав, відкрили меморіальну дошку.
вшановується на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії на Сході України.

Примітки

. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 12 вересня 2023.
Вшановуючи загиблих українських Героїв, Дзвін Пам'яті на території Міноборони пролунав тридцять разів…

Джерела

Третяк Петро Анатолійович [ 4 грудня 2016 у Wayback Machine.]
В Запорожье простились с «сердцем» 55-й артбригады. Фото [ 12 квітня 2017 у Wayback Machine.]
Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Третяк Петро Анатолійович // ЗОУНБ: Про Запорізький край

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 12 вересня 2023.

[2] Вшановуючи загиблих українських Героїв, Дзвін Пам'яті на території Міноборони пролунав тридцять разів…