Гама́рник Ян Бори́сович (справжнє ім'я Гама́рник Я́ків Цу́дикович; 2 [14] червня 1894, Житомир, Волинська губернія, Російська імперія — покінчив життя самогубством 31 травня 1937, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський партійний, державний і військовий діяч, армійський комісар I рангу (20.11.1935). Керівник київських більшовиків у 1917–1918 роках. Голова Київського губревкому, губвиконкому та міськради в 1920–1923 роках. Кандидат у члени ЦК КП(б)У в липні 1918 — березні 1919 року. Член ЦК КП(б)У в березні 1919 — квітні 1920 року. Член Бюро ЦК КП(б) Білорусі з 1 грудня 1928 по 5 листопада 1929. Кандидат у члени Центрального Комітету ВКП(б) (1925–1927), член Центрального Комітету ВКП(б) (1927–1937). Член Оргбюро ЦК ВКП(б) з 17 листопада 1929 по 31 травня 1937 року. Член ВЦВК і Центрального виконавчого комітету СРСР. Входить до списку осіб, що підлягають декомунізації в Україні.
Ян Борисович Гамарник рос. Яковъ Цудиковичъ Гамарникъ | ||
| ||
---|---|---|
18 жовтня 1920 — квітень 1921 | ||
Попередник: | Михайло Вєтошкін | |
Наступник: | посаду скасовано | |
| ||
25 квітня 1921 — липень 1923 | ||
Попередник: | посаду засновано | |
Наступник: | Григорій Гринько | |
| ||
1923 — 4 січня 1926 | ||
Попередник: | ||
Наступник: | Посаду скасовано | |
| ||
1926 — 25 жовтня 1928 | ||
Попередник: | ||
Наступник: | ||
| ||
4 грудня 1928 — 3 січня 1930 | ||
Попередник: | Вільгельм Кнорін | |
Наступник: | Костянтин Гей | |
Ім'я при народженні: | Яків Цудикович Гамарник | |
Народження: | 2 (14) червня 1894 Житомир, Волинська губернія, Російська імперія | |
Смерть: | 31 травня 1937 (42 роки) Москва, РРФСР, СРСР | |
Причина смерті: | вогнепальне поранення | |
Національність: | єврей | |
Країна: | Російська імперія → СРСР | |
Освіта: | d і Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка | |
Партія: | ВКП(б) (з 1916) | |
Шлюб: | d[1] | |
Військова служба | ||
Роки служби: | 1929–1937 | |
Приналежність: | РСЧА | |
Звання: | Армійський комісар 1-го рангу | |
Командував: | Політичне управління РСЧА | |
Автограф: | ||
Нагороди: | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Народився 2 (14) червня 1894 року в Житомирі в єврейській родині сквирського міщанина Цудика Мошковича Гамарника. У 1904–1913 роках навчався в Одеській чоловічій гімназії, заснованій О. П. Ровняковим, закінчив її зі срібною медаллю. З 1909 року підробляв репетиторством.
1914 року поступив у Петербурзький психоневрологічний інститут. У 1915 році перевівся на юридичний факультет Київського університету св. Володимира.
Член РСДРП(б) з вересня 1916 року.
З 1917 року — член, а згодом секретар Київського комітету РСДРП(б). Один із керівників боротьби за встановлення радянської влади в Києві, Член Київського військово-революційного комітету в жовтні 1917 року та під час Січневого повстання в 1918 році. З березня 1918 року — член бюро Харківського губернського комітету РКП(б). За часів Української Держави перебував на підпільній роботі в Одеській, Київській та Кримській більшовицьких організаціях. З травня 1919 року — голова Одеського комітету КП(б)У, член Ради оборони Одеси.
З 1919 року — у Червоній армії, з серпня по вересень 1919 року — член Революційної військової ради (РВР) Південної групи військ 12-ї армії РСЧА, яка в грудні 1919 року здобула Київ. У листопаді 1919 — квітні 1920 року — військовий комісар 58-ї стрілецької дивізії РСЧА.
У лютому — липні 1920 року — голова Одеського губернського комітету КП(б)У, член Одеського губернського революційного комітету.
У 1920 році — відповідальний секретар Київського губернського комітету КП(б)У.
18 жовтня 1920 — липень 1921 року — голова Київського губернського революційного комітету.
У липні 1921 — липні 1923 року — голова виконавчого комітету Київської губернської ради та Київської міської ради.
У вересні 1923 — червні 1924 року — голова виконавчого комітету Приморської губернської ради.
У жовтні 1923 — 15 березня 1926 року — голова Далекосхідного революційного комітету.
У березні 1926 — березні 1927 року — голова виконавчого комітету Далекосхідної крайової ради.
У березні 1927 — 25 жовтня 1928 року — 1-й секретар Далекосхідного крайового комітету ВКП(б).
Одночасно, з квітня 1927 по жовтень 1928 року — член РВР Сибірського військового округу.
1 грудня 1928 — 5 листопада 1929 року — 1-й секретар ЦК КП(б) Білорусі.
Одночасно, з грудня 1928 по жовтень 1929 року — член РВР Білоруського військового округу.
11 вересня 1929 — 20 червня 1934 року — член РВР СРСР.
У жовтні 1929 — 30 травня 1937 року — начальник Політичного управління РСЧА.
Одночасно в жовтні 1929 — 1930 року — відповідальний редактор газети «Красная Звезда».
2 червня 1930 — 20 червня 1934 року — заступник голови РВР СРСР.
2 червня 1930 — 30 травня 1937 року — 1-й заступник народного комісара з військових і морських справ (народного комісара оборони) СРСР. 13 березня — 30 травня 1937 року — уповноважений Народного комісаріату оборони при РНК СРСР.
30 — 31 травня 1937 року — член Військової ради Середньоазіатського військового округу.
Делегат X—XVII з'їздів ВКП(б).
Покінчив життя самогубством у передбаченні репресій проти себе, по «справі Тухачевського». Посмертно реабілітований 6 серпня 1955 року, поновлений в КПРС 7 жовтня 1955 року.
Нагороди
Нагороджений орденами Леніна (21.02.1933) та Червоного Прапора (20.02.1928).
Вшанування пам'яті
Подільський провулок міста Харків, у 1968–2015 роках мав назву вулиця Гамарника. Попри повернення первісної назви провулку на будівлі 10/2 до вересня 2019 року була пам'ятна табличка із зазначенням, що вулиця названа на честь радянського партійного і військового діяча СРСР Я. Б. Гамарника, зараз демонтована.
2015 року після прийняття Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» прізвище Гамарника Українським інститутом національної пам'яті було включено до списку осіб, чия діяльність підпадає під дію законів про декомунізацію.
Зображення
- Початок Подільського провулка міста Харків. У 1968–2015 роках — вулиця Гамарника.
- Анотаційна табличка, присвячена Я. Б. Гамарнику, на честь якого Подільський провулок був колись названий (1968—2015 роки) (демонтовано у вересні 2019 року) .
- Поштова марка СРСР із зображенням Я. Б. Гамарника (1964).
Див. також
Примітки
- Dictionary of Women Worldwide: 25,000 Women Through the Ages / A. Commire, D. Klezmer — Detroit: Gale, Yorkin Publications, 2006. — 2572 p. —
- Запис про народження Якова Цудиковича Гамарника в метричній книзі рабинату по місту Житомиру // ДАЖО. Ф. 67. Оп. 3. Спр. 522. Арк. 439зв–440.
- . Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 5 вересня 2016.
- . Архів оригіналу за 12 липня 2016. Процитовано 5 вересня 2016.
- Підстава: «Учасник Січневого заколоту проти УНР 1918 р., працював у більшовицькому підпіллі в часи Української Держави П. Скоропадського; брав участь в захопленні Києва Червоною Армією в 1919 р., голова Київського губревкому (1920–1921 рр.).».
- . Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016.
Посилання
- Ян Гамарник. Воспоминания друзей и соратников. [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] — М. : Воениздат, 1978. — 191 с. (рос.)
Джерела
- Бойко О. Д. Гамарник Ян Борисович [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 48. — .
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — 352 с. — .
- Гамарник Ян Борисович [ 31 грудня 2014 у Wayback Machine.] // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза (1898–1991). (рос.)
- Горлов В. М. Я. Б. Гамарник на Україні [ 19 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал. — 1989. — № 6 (340). — червень. — С. 110–117.
- Карамаш Сергій. Керівники Києва. : ( )[укр.] // Поділ і ми : журнал. — 2001. — № 4–5 (41–42). — С. 18–31.
- Київ. Історична енциклопедія. 1917–2000 рр.
- Київський губернський революційний комітет. Протоколи засідань президії губревкому та накази, постанови, циркуляри відділу управляння // ДАКО, ф. Р-1, оп. 1, спр. 1. — 46 арк.
- Косовська Лана. Вершити долю столиці киянам не дано чи не дають? [ 14 червня 2015 у Wayback Machine.] // Дзеркало тижня. Україна. — 2003. — № 29. — 1 серпня. [Архівовано з першоджерела 30 квітня 2015.]
- Салій І. М. Обличчя столиці в долях її керівників [ 12 жовтня 2013 у Wayback Machine.] / Іван Салій; [ред. В. Ковалинський]. — Київ : Довіра, 2008. — С. 48 [ 2 листопада 2013 у Wayback Machine.]-49. [ 2 листопада 2013 у Wayback Machine.] — .
- Шаповал Ю. І. Гамарник Ян Борисович [ 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — С. 362. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gama rnik Yan Bori sovich spravzhnye im ya Gama rnik Ya kiv Cu dikovich 2 14 chervnya 1894 18940614 Zhitomir Volinska guberniya Rosijska imperiya pokinchiv zhittya samogubstvom 31 travnya 1937 Moskva RRFSR SRSR radyanskij partijnij derzhavnij i vijskovij diyach armijskij komisar I rangu 20 11 1935 Kerivnik kiyivskih bilshovikiv u 1917 1918 rokah Golova Kiyivskogo gubrevkomu gubvikonkomu ta miskradi v 1920 1923 rokah Kandidat u chleni CK KP b U v lipni 1918 berezni 1919 roku Chlen CK KP b U v berezni 1919 kvitni 1920 roku Chlen Byuro CK KP b Bilorusi z 1 grudnya 1928 po 5 listopada 1929 Kandidat u chleni Centralnogo Komitetu VKP b 1925 1927 chlen Centralnogo Komitetu VKP b 1927 1937 Chlen Orgbyuro CK VKP b z 17 listopada 1929 po 31 travnya 1937 roku Chlen VCVK i Centralnogo vikonavchogo komitetu SRSR Vhodit do spisku osib sho pidlyagayut dekomunizaciyi v Ukrayini Yan Borisovich Gamarnik ros Yakov Cudikovich GamarnikYan Borisovich Gamarnik Golova Kiyivskogo gubernskogo revolyucijnogo komitetu 18 zhovtnya 1920 kviten 1921 Poperednik Mihajlo Vyetoshkin Nastupnik posadu skasovano Golova Kiyivskogo gubernskogo vikonkomu ta Kiyivskoyi miskoyi radi 25 kvitnya 1921 lipen 1923 Poperednik posadu zasnovano Nastupnik Grigorij Grinko 2 j Golova Dalrevkomu 1923 4 sichnya 1926 Poperednik Nastupnik Posadu skasovano 2 j Pershij sekretar Dalekoshidnogo krajkomu VKP b 1926 25 zhovtnya 1928 Poperednik Nastupnik 3 j Pershij sekretar CK KP Biloruskoyi RSR 4 grudnya 1928 3 sichnya 1930 Poperednik Vilgelm Knorin Nastupnik Kostyantin Gej Im ya pri narodzhenni Yakiv Cudikovich GamarnikNarodzhennya 2 14 chervnya 1894 1894 06 14 Zhitomir Volinska guberniya Rosijska imperiyaSmert 31 travnya 1937 1937 05 31 42 roki Moskva RRFSR SRSRPrichina smerti vognepalne poranennyaNacionalnist yevrejKrayina Rosijska imperiya SRSROsvita d i Yuridichnij fakultet Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa ShevchenkaPartiya VKP b z 1916 Shlyub d 1 Vijskova sluzhba Roki sluzhbi 1929 1937 Prinalezhnist RSChA Zvannya Armijskij komisar 1 go rangu Komanduvav Politichne upravlinnya RSChA Avtograf Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gamarnik BiografiyaNarodivsya 2 14 chervnya 1894 18940614 roku v Zhitomiri v yevrejskij rodini skvirskogo mishanina Cudika Moshkovicha Gamarnika U 1904 1913 rokah navchavsya v Odeskij cholovichij gimnaziyi zasnovanij O P Rovnyakovim zakinchiv yiyi zi sribnoyu medallyu Z 1909 roku pidroblyav repetitorstvom 1914 roku postupiv u Peterburzkij psihonevrologichnij institut U 1915 roci perevivsya na yuridichnij fakultet Kiyivskogo universitetu sv Volodimira Chlen RSDRP b z veresnya 1916 roku Z 1917 roku chlen a zgodom sekretar Kiyivskogo komitetu RSDRP b Odin iz kerivnikiv borotbi za vstanovlennya radyanskoyi vladi v Kiyevi Chlen Kiyivskogo vijskovo revolyucijnogo komitetu v zhovtni 1917 roku ta pid chas Sichnevogo povstannya v 1918 roci Z bereznya 1918 roku chlen byuro Harkivskogo gubernskogo komitetu RKP b Za chasiv Ukrayinskoyi Derzhavi perebuvav na pidpilnij roboti v Odeskij Kiyivskij ta Krimskij bilshovickih organizaciyah Z travnya 1919 roku golova Odeskogo komitetu KP b U chlen Radi oboroni Odesi Z 1919 roku u Chervonij armiyi z serpnya po veresen 1919 roku chlen Revolyucijnoyi vijskovoyi radi RVR Pivdennoyi grupi vijsk 12 yi armiyi RSChA yaka v grudni 1919 roku zdobula Kiyiv U listopadi 1919 kvitni 1920 roku vijskovij komisar 58 yi strileckoyi diviziyi RSChA U lyutomu lipni 1920 roku golova Odeskogo gubernskogo komitetu KP b U chlen Odeskogo gubernskogo revolyucijnogo komitetu U 1920 roci vidpovidalnij sekretar Kiyivskogo gubernskogo komitetu KP b U 18 zhovtnya 1920 lipen 1921 roku golova Kiyivskogo gubernskogo revolyucijnogo komitetu U lipni 1921 lipni 1923 roku golova vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi gubernskoyi radi ta Kiyivskoyi miskoyi radi U veresni 1923 chervni 1924 roku golova vikonavchogo komitetu Primorskoyi gubernskoyi radi U zhovtni 1923 15 bereznya 1926 roku golova Dalekoshidnogo revolyucijnogo komitetu U berezni 1926 berezni 1927 roku golova vikonavchogo komitetu Dalekoshidnoyi krajovoyi radi U berezni 1927 25 zhovtnya 1928 roku 1 j sekretar Dalekoshidnogo krajovogo komitetu VKP b Odnochasno z kvitnya 1927 po zhovten 1928 roku chlen RVR Sibirskogo vijskovogo okrugu 1 grudnya 1928 5 listopada 1929 roku 1 j sekretar CK KP b Bilorusi Odnochasno z grudnya 1928 po zhovten 1929 roku chlen RVR Biloruskogo vijskovogo okrugu 11 veresnya 1929 20 chervnya 1934 roku chlen RVR SRSR U zhovtni 1929 30 travnya 1937 roku nachalnik Politichnogo upravlinnya RSChA Odnochasno v zhovtni 1929 1930 roku vidpovidalnij redaktor gazeti Krasnaya Zvezda 2 chervnya 1930 20 chervnya 1934 roku zastupnik golovi RVR SRSR 2 chervnya 1930 30 travnya 1937 roku 1 j zastupnik narodnogo komisara z vijskovih i morskih sprav narodnogo komisara oboroni SRSR 13 bereznya 30 travnya 1937 roku upovnovazhenij Narodnogo komisariatu oboroni pri RNK SRSR 30 31 travnya 1937 roku chlen Vijskovoyi radi Serednoaziatskogo vijskovogo okrugu Delegat X XVII z yizdiv VKP b Pokinchiv zhittya samogubstvom u peredbachenni represij proti sebe po spravi Tuhachevskogo Posmertno reabilitovanij 6 serpnya 1955 roku ponovlenij v KPRS 7 zhovtnya 1955 roku NagorodiNagorodzhenij ordenami Lenina 21 02 1933 ta Chervonogo Prapora 20 02 1928 Vshanuvannya pam yatiPodilskij provulok mista Harkiv u 1968 2015 rokah mav nazvu vulicya Gamarnika Popri povernennya pervisnoyi nazvi provulku na budivli 10 2 do veresnya 2019 roku bula pam yatna tablichka iz zaznachennyam sho vulicya nazvana na chest radyanskogo partijnogo i vijskovogo diyacha SRSR Ya B Gamarnika zaraz demontovana 2015 roku pislya prijnyattya Zakonu Ukrayini Pro zasudzhennya komunistichnogo ta nacional socialistichnogo nacistskogo totalitarnih rezhimiv v Ukrayini ta zaboronu propagandi yihnoyi simvoliki prizvishe Gamarnika Ukrayinskim institutom nacionalnoyi pam yati bulo vklyucheno do spisku osib chiya diyalnist pidpadaye pid diyu zakoniv pro dekomunizaciyu ZobrazhennyaPochatok Podilskogo provulka mista Harkiv U 1968 2015 rokah vulicya Gamarnika Anotacijna tablichka prisvyachena Ya B Gamarniku na chest yakogo Podilskij provulok buv kolis nazvanij 1968 2015 roki demontovano u veresni 2019 roku Poshtova marka SRSR iz zobrazhennyam Ya B Gamarnika 1964 Div takozhKiyivski navchannya 1935PrimitkiDictionary of Women Worldwide 25 000 Women Through the Ages A Commire D Klezmer Detroit Gale Yorkin Publications 2006 2572 p ISBN 978 0 7876 7585 1 d Track Q18608895d Track Q2077283d Track Q12439d Track Q4768240d Track Q107407429d Track Q105802405 Zapis pro narodzhennya Yakova Cudikovicha Gamarnika v metrichnij knizi rabinatu po mistu Zhitomiru DAZhO F 67 Op 3 Spr 522 Ark 439zv 440 Arhiv originalu za 6 kvitnya 2016 Procitovano 5 veresnya 2016 Arhiv originalu za 12 lipnya 2016 Procitovano 5 veresnya 2016 Pidstava Uchasnik Sichnevogo zakolotu proti UNR 1918 r pracyuvav u bilshovickomu pidpilli v chasi Ukrayinskoyi Derzhavi P Skoropadskogo brav uchast v zahoplenni Kiyeva Chervonoyu Armiyeyu v 1919 r golova Kiyivskogo gubrevkomu 1920 1921 rr Arhiv originalu za 18 veresnya 2016 Procitovano 5 veresnya 2016 PosilannyaYan Gamarnik Vospominaniya druzej i soratnikov 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine M Voenizdat 1978 191 s ros DzherelaBojko O D Gamarnik Yan Borisovich 8 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 48 ISBN 966 00 0405 2 Vulici Kiyeva Dovidnik za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 352 s ISBN 5 88500 070 0 Gamarnik Yan Borisovich 31 grudnya 2014 u Wayback Machine Spravochnik po istorii Kommunisticheskoj partii i Sovetskogo Soyuza 1898 1991 ros Gorlov V M Ya B Gamarnik na Ukrayini 19 listopada 2015 u Wayback Machine Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1989 6 340 cherven S 110 117 Karamash Sergij Kerivniki Kiyeva ukr Podil i mi zhurnal 2001 4 5 41 42 S 18 31 Kiyiv Istorichna enciklopediya 1917 2000 rr Kiyivskij gubernskij revolyucijnij komitet Protokoli zasidan prezidiyi gubrevkomu ta nakazi postanovi cirkulyari viddilu upravlyannya DAKO f R 1 op 1 spr 1 46 ark Kosovska Lana Vershiti dolyu stolici kiyanam ne dano chi ne dayut 14 chervnya 2015 u Wayback Machine Dzerkalo tizhnya Ukrayina 2003 29 1 serpnya Arhivovano z pershodzherela 30 kvitnya 2015 Salij I M Oblichchya stolici v dolyah yiyi kerivnikiv 12 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Ivan Salij red V Kovalinskij Kiyiv Dovira 2008 S 48 2 listopada 2013 u Wayback Machine 49 2 listopada 2013 u Wayback Machine ISBN 978 966 507 226 3 Shapoval Yu I Gamarnik Yan Borisovich 7 listopada 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2006 T 5 Vod Gn S 362 ISBN 966 02 3355 8