Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Старобільський краєзнавчий музей — краєзнавчий міський музей, відділ Луганського обласного краєзнавчого музею у місті Старобільську Луганської області. Осередок культурно-просвітницької діяльності, заклад культури міста та району.
Україна
Україна: Луганська область, Старобільськ
Старобільський краєзнавчий музей у ВікісховищіАдреса: 92700, місто Старобільськ, вулиця Гімназична, 53. Директор музейного закладу — Kizaru. Головний зберігач — Зубар Тетяна Андріївна. Музей працює щодня з 9:00-17:00, вихідні дні — понеділок, вівторок.
Історія
Музей Старобільського краю був однією з небагатьох установ, що входили до списку музеїв, які утримувалися державним коштом, і перебував у безпосередньому підпорядкуванні Головного управління політосвітньої робо-ти НКО УСРР (Головполітосвіта). Він знаходився у м. Старобільську на вул. Володарського у Будинку селянина ім. Леніна. Директором музею було призначено Якова Петровича Симоніва.
Час заснування музею Старобільського краю відносить нас до 1919 ро-ку, проте кропіткий архівний пошук дав змогу відшукати архівні відомості, які дають підставу стверджувати, що музей існував уже 1917 року. На початковому етапі він був сформований та функціонував як "Музей учбових наочних приладів" і мав за основну мету своїми наочними приладами обслуговувати освітні заклади в окрузі, але на початку 1920-х років значно розширює сферу своєї діяльності завдяки краєзнавчому ухилу.
У середині 1920-х років музей Старобільського краю вже закінчив процес становлення і набув статусу музею краєзнавчого профілю, продовжуючи й просвітницьку діяльність.
До структури музею входили такі відділи:
- природничий;
- культурно-історичний;
- економічний.
- пересувний відділ;
- відділ наочно-шкільних підручників;
- хімічна лабораторія;
- метеорологічна станція;
- краєзнавчий гурток.
Старобільська школа лікнепу регулярно користувалася бібліотекою музею, яка налічувала 760 екземплярів книжок, зокрема шкільних підручників.
Розташування музею в аграрному краї позначалося на його діяльності, визначало її особливості у формуванні експозиції. Відвідувачами музею переважно були селяни, тому основними завданнями музею стало розповсюдження знань про місцевий край з широким використанням наочних експонатів. До складу фондів музею ввійшли експонати та матеріали, які характеризували клімат, ґрунти, геологію краю, флору та фауну регіону. Експонати розміщувалися в спеціальних скляних шафах.
Основою екскурсійних груп музею було місцеве населення. Тільки за період 1924–1925 звітного року до музею завітало 14606 відвідувачів у складі 70 екскурсій. Їм надавалися пояснення стосовно виставлених експонатів та проводилися лекції на такі основні теми: 1) значення музею у справі вивчення місцевого краю; 2) корисні копалини Старобільської округи; 3) погода, її вивчення та кліматичні умови нашого краю; 4) породи лісів Старобільської округи.
Незважаючи на значні досягнення музею на просвітницькій ниві, він потерпав від характерних для того часу проблем – мізерного фінансування та обмеженого штату. Всього на початковому етапі було три штатних працівники музею: директор (з місячною оплатою 58,12 крб), один музейний працівник (з зарплатнею 31,25 крб) та один технічний – 13,75 крб. На задоволення поточних потреб музею на рік виділялося менш ніж 600 карбованців: на навчальну частину – 270 крб, господарські витрати – 215 крб, придбання інвентарю – 100 крб, а на краєзнавче обстеження краю кошти не виділялися взагалі.
1927–1928 звітний рік не приніс істотних позитивних змін у діяльності музею. Умови праці в зимовий період були надзвичайно складними – відсут-ність опалення призвела до того, що середня температура в приміщенні не була вищою за 3–5 градусів тепла, а брак фінансування навчальної частини на деякий час примусили поставити заклад на консервацію. Проте, незважаючи на істотні труднощі, колектив музею продовжував свою роботу. Він був відкритий для відвідувачів 230 днів на рік, його відвідало більше 26 тисяч чоловік, було проведено 15 лекцій, на яких були присутні 1982 слухачі.
Тривала й робота зі збору експонатів – протягом 1928 року фондова колекція музею збагатилася на 54 експонати. Коли дозволяли погодні умови, проводилася робота з консервації матеріалів у формаліні, муміфікація форма-ліном. Для збереження чучел та одягу використовувався нафталін, камфора, камера з формаліновими парами, просушка та провітрювання. Не припиняли-ся й роботи з інвентаризації та каталогізації музейних експонатів.
Наприкінці 1928 року ситуація з фінансуванням музею загострилася, на поповнення його експонатами було виділено лишень 41 карб., 76 коп., і музей поступово почав перетворюватися на виставку. Для поліпшення ситуації окружна інспектура народної освіти (окріно) була вимушена скоротити і без того нечисленний штат ще на одну одиницю – препаратора. Таким чином, єдиним працівником музею залишився його директор.
Усі ці деструктивні процеси проходили на тлі підвищення популярності музею серед місцевого населення. 1926–1927 звітного року заклад відвідало 35481 чоловік, 1927–1928-го – 26081. Незважаючи на критичне скорочення штату та площі музею, на 1928–1929 рік було заплановано реорганізацію еко-номічного відділу, розгортання і поповнення сільськогосподарського відділу музею з метою висвітлення колективізації населення округи, засобів поліп-шення сільського господарства, пожвавлення роботи з вивчення корисних ко-палин краю. В етнографічному відділі планувалося скласти мапу національно-го складу населення округи, взяти участь в етнографічних експедиціях, які мав проводити в окрузі Харківський музей українського мистецтва, та в археологічних експедиціях Харківського археологічного музею. Планувалася роз-робка зоологічного краєзнавчого матеріалу, складання зоологічної та археоло-гічної мапи краю.
Теми лекцій задовольняли потреби в інформації саме місцевого сільського населення: "Чистосортне насіння та його значення для сільськогосподарської продукції", "Чим та як хворіють рослини та засоби боротьби з цими хворобами", "Ранній пар у наших кліматичних умовах", "Боротьба зі шкідниками у зимовий період", "Культури для експортування та що дає для цього наша округа", "Птахівництво в нашій окрузі" та інші.
У 1926 році, згідно із загальнодержавною антирелігійною кампанією, була створена окружна антирелігійна комісія для перевірки культового майна в молитовних будинках Старобільської округи, яка поклала собі за мету вилучення культових цінностей, що мали історичну, художню чи археологічну цінність. До комісії увійшли представники окружного адміністративного відділу, агітпропу, окружного відділу народної освіти, окружного відділу ДПУ та музею.
У тісному контакті з місцевим архівним управлінням провадилася робота з поповнення експонатами музейного відділу історії революційного руху на Старобільщині, готувалося відкриття антирелігійної виставки, яка згодом увійшла до екскурсійних маршрутів.
Проте невдовзі директора музею з багаторічним стажем роботи на цій посаді змінила М. С. Тімашева. Новий директор, попри те, що залишилася в штаті сама, все ж продовжила музейну роботу, але, зрозуміло, її кваліфікації для цього було недостатньо. І, як зазначає у своєму листі до музейної секції Народного комісаріату освіти М. Тімашева, обліку та вилучення культового майна з молитовних будинків округи музей не велося через відсутність спеціаліста, який міг би проводити експертизу науково-історичної цінності предме-тів, та ще й коштів на ці заходи.
Незважаючи на те, що музей мав суто місцеве значення, були встановлені творчі наукові зв’язки з такими установами, як Центральне бюро краєзнавства в Ленінграді, Український комітет краєзнавства, Всеукраїнський археологічний комітет, харківські Археологічний музей та Музей українського мистецтва, Кабінет антропології та етнології імені Ф. Вовка при ВУАН і Державний соціальний музей Донбасу.
Поступово музей набував ваги місцевого осередку екскурсійної роботи в Старобільській окрузі. 1928 року за ініціативою музею були розроблено положення про внутрішньоокружні екскурсії на Старобільщині за шістьма затвердженими маршрутами. Приміром, маршрут № 1 містив у собі оглядову історичну екскурсію містом Старобільськ з відвідуванням краєзнавчого музею, постійної антирелігійної виставки, центральної бібліотеки, школи моло-дих кустарів, електростанції, а на завершення екскурсії пропонувався відпо-чинок у сосновому бору на річці Айдар.
Як бачимо, музей поступово розвивався, займався фондовою, експози-ційною, лекційною та екскурсійною роботою. Через обмежений штат не мав змоги проводити пам’яткоохоронну роботу, що потребувала спеціальних про-фесійних знань, навичок та вмінь. Це підтверджує і подальше листування окружного виконавчого комітету з Упрнаукою.
Завдяки проведеним у період з 1924 до1931 рокам археологічним, мистецьким та етнографічним дослідженням на території Старобільської округи вдалося виявити пам’ятки археології, архітектури та мистецтва, які згодом були взяті на державний облік. Уже 1928 року в реєстр пам’яток було включено чотири пам’ятки архітектури, виключно культові споруди, три з яких були дерев’яні: у селах Трьохізбенка (Покровська церква), Боровеньки (Миколаївська церква), Безгинівка (Казанська церква) та цегляний собор у м. Старобільську.
Після Другої світової війни музей було відновлено на громадських засадах у 1956 році. Наступного року музей набув статусу музею на правах відділу обласного краєзнавчого музею.
Фонди та експозиція
Обсяг фондів становить 3414 одиниць зберігання музейних предметів, у тому числі 2585 одиниць зберігання документів з паперовими носіями (1887—2006 років) та 829 фотодокументів (1886—2004 років) — групові, видові фотографії, фотопортрети людей, які зробили внесок в історію регіону. Науково-довідкова бібліотека налічує понад 50 примірників довідкової, громадсько-політичної та історичної літератури.
Фондоутворювачі музею: підприємства і організації, особи, які проживали у Старобільському районі і брали участь у творенні історії Старобільщини — П. М. Сикало, Є. В. Биховський, С. М. Шокотов, М. Т. Череватий, М. Г. Григоренко та ін.
Історична експозиція
Прадавні часи
 |  |  |  |
Кам'яна сокира XX—XVIII століття до н. е. Фрагменти глиняного посуду |
 |  | |
Реконструкція ткацького верстату. Енеоліт | Керамічний посуд з курганів | Карта історичного заселення Старобільщини у XVII—XVIII століттях |
Булавинівське повстання
Мапа Булавинівського повстання |
 |  ] |  |
Печатка Війська Донського, XVII сторіччя |
Нові часи
У фондах музею зберігаються документи з історії міста і населених пунктів Старобільського повіту кінця XIX — початку XXI століть: Свідоцтва, купчі, боргові розписки, розпорядження тощо, що характеризують соціально-економічний розвиток міста і повіту, діяльність земської управи, господарські і земельні відносини, чисельність населення, географічне положення, клімат, розвиток медицини, ветеринарної служби, забезпечення водою із артезіанських колодязів, будівництво мостів, будинків, гребель, кількість вулиць, провулків, площ, садів, земельних наділів. Наявні відомості про назви вулиць міста, карти міста і повіту, розвиток сільського господарства, товарообіг, ярмарки, розмежування земель власних володінь, розвиток промисловості, ремесел, народної освіти, будівництво лікарень, кількість крамниць, ціни на хліб. Наявні документи про будівництво і діяльність Деменківського ремісничого училища, кількість народних училищ, учнів і вчителів в них, відкриття Олександрівської і Катерининської гімназій. Зберігаються писемні свідчення про революційні події 1905—1907 років, аграрні безладдя, перших місцевих революціонерів, про будівництво церков, , відкриття церковно-приходських шкіл.
Міжвоєнний період 1918—1941 років відображено документами і фотографіями встановлення радянської влади в місті і повіті, події громадянської війни, державне радянське будівництво, голодомор, колективізацію, викорінення неписемності, створення повітової партійної і комсомольської організацій, створення перших радянських підприємств, артілей, колгоспів, розвиток соцзмагання, одержання професійної і вищої освіти представниками робітничого і селянського класу, діяльність повітового відділу народної освіти, розвиток спорту. Наявні документи про діяльність Старобільського міського голови Я. В. Буткова, його перші меліоративні заходи щодо запровадження на схилах крейдяних пагорбів, насадження сосни навколо міста, його участі у озелененні Дніпрогесу і Москви.
Воєнний період 1941—1945 років відображають почесні грамоти, подяки, листи з фронту, довідки, повідомлення про смерть, орденські книжки, посвідчення до медалей, документи про збір коштів у Фонд Оборони, участь в партизанському русі; документи Героїв Радянського Союзу, повних кавалерів Ордена Слави П. М. Сикала, Є. В. Биховського, С. М. Шокотова, М. П. Череватого, М. Г. Григоренка та інших; матеріали про окупаційний період, звільнення Старобільщини та відбудову міста і району; документи про відкриття препарату пеніциліну Т. І. Бальзіною у 1942 році.
Післявоєнний період 1946—1991 років представлено свідоцтвами про відбудову міста і району, документами переможців соцзмагань, трудових вахт, делегатів з'їздів усіх рівнів, партійних, комсомольських і радянських установ.
Етнографічна експозиція
 |  |  |  | |
Предмети побуту XVIII століття, село Шульгинка |
 |  |  |  |
 |  |  |  |
Фауністична експозиція
Переважна кількість експонатів фауністичного розділу експозиції — мисливська фауна, властива для регіону Старобільських степів. Частина представлених в експозиції видів давно зникла в регіоні (наприклад, ведмідь бурий, ).
 |  |  |
Сарна (?) |
 |  |  |
куна лісова (?) |
 |  |  |
 |  |  |
Пара вивільг |
Примітки
- Картка музею на сайті Музейний простір України.
- Архівні установи України: довідник. Том 2 : Наукові установи, музеї, бібліотеки: у 2 книгах. Книга 1 / Держкомархів України, УНДІАСД ; упоряд.: С. Артамонова, А. Майстренко, Л. Одинока, Р. Романовський; редколегія тому: І. Матяш (голова), О. Мельниченко, Ю. Прилепішева, Н. Христова. — К., 2010. — XXVIII, 604 с.
Посилання
Література
- Старобільський краєзнавчий музей: Путівник. — Донецьк: Донбас, 1975. — 32 с.
- Принь М. О. Музей Старобільського краю: до історії радянського музейництва в Українській СРР у 1920-х на початку 1930-х років / М. О. Принь // Технический музей: история, опыт, перспективы. — Київ, 2012. — С. 86–89.
- Принь М. О. Пам'яткоохоронні дослідження пам'яток археології доби бронзи та раннього заліза в Старобільській окрузі / М. О. Принь // Проблеми дослідження пам'яток археології Східної України. — Луганськ, — 2012. — С. 12–14.
- Принь М. О. Окружний музей Старобільського краю (1920-ті рр.): до історії українського музейництва / М. О. Принь // Праці Центру пам'яткознавства. — Київ, 2016. — Вип. 29. — С. 175—182.
- Принь М. О. Тімашева Марія Семенівна (1894–1982): музейник, метеоролог, бібліотекар / М. О. Принь // Праці Центру пам'яткознавства. - 2016. - Вип. 30. - С. 171-178. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pcp_2016_30_16
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Starobilskij krayeznavchij muzej krayeznavchij miskij muzej viddil Luganskogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu u misti Starobilsku Luganskoyi oblasti Oseredok kulturno prosvitnickoyi diyalnosti zaklad kulturi mista ta rajonu Starobilskij krayeznavchij muzej49 16 49 pn sh 38 54 12 sh d 49 28030000002777200 pn sh 38 90340000002777288 sh d 49 28030000002777200 38 90340000002777288 Koordinati 49 16 49 pn sh 38 54 12 sh d 49 28030000002777200 pn sh 38 90340000002777288 sh d 49 28030000002777200 38 90340000002777288TipmuzejKrayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Luganska oblast StarobilskAdresa92700 misto Starobilsk vul Gimnazichna 53Zasnovano1919 rikDirektorMilovanova Olesya VolodimirivnaKuratorviddil Luganskogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyuStarobilskij krayeznavchij muzej Ukrayina Starobilskij krayeznavchij muzej u Vikishovishi Adresa 92700 misto Starobilsk vulicya Gimnazichna 53 Direktor muzejnogo zakladu Kizaru Golovnij zberigach Zubar Tetyana Andriyivna Muzej pracyuye shodnya z 9 00 17 00 vihidni dni ponedilok vivtorok IstoriyaMuzej Starobilskogo krayu buv odniyeyu z nebagatoh ustanov sho vhodili do spisku muzeyiv yaki utrimuvalisya derzhavnim koshtom i perebuvav u bezposerednomu pidporyadkuvanni Golovnogo upravlinnya politosvitnoyi robo ti NKO USRR Golovpolitosvita Vin znahodivsya u m Starobilsku na vul Volodarskogo u Budinku selyanina im Lenina Direktorom muzeyu bulo priznacheno Yakova Petrovicha Simoniva Chas zasnuvannya muzeyu Starobilskogo krayu vidnosit nas do 1919 ro ku prote kropitkij arhivnij poshuk dav zmogu vidshukati arhivni vidomosti yaki dayut pidstavu stverdzhuvati sho muzej isnuvav uzhe 1917 roku Na pochatkovomu etapi vin buv sformovanij ta funkcionuvav yak Muzej uchbovih naochnih priladiv i mav za osnovnu metu svoyimi naochnimi priladami obslugovuvati osvitni zakladi v okruzi ale na pochatku 1920 h rokiv znachno rozshiryuye sferu svoyeyi diyalnosti zavdyaki krayeznavchomu uhilu U seredini 1920 h rokiv muzej Starobilskogo krayu vzhe zakinchiv proces stanovlennya i nabuv statusu muzeyu krayeznavchogo profilyu prodovzhuyuchi j prosvitnicku diyalnist Do strukturi muzeyu vhodili taki viddili prirodnichij kulturno istorichnij ekonomichnij peresuvnij viddil viddil naochno shkilnih pidruchnikiv himichna laboratoriya meteorologichna stanciya krayeznavchij gurtok Starobilska shkola liknepu regulyarno koristuvalasya bibliotekoyu muzeyu yaka nalichuvala 760 ekzemplyariv knizhok zokrema shkilnih pidruchnikiv Roztashuvannya muzeyu v agrarnomu krayi poznachalosya na jogo diyalnosti viznachalo yiyi osoblivosti u formuvanni ekspoziciyi Vidviduvachami muzeyu perevazhno buli selyani tomu osnovnimi zavdannyami muzeyu stalo rozpovsyudzhennya znan pro miscevij kraj z shirokim vikoristannyam naochnih eksponativ Do skladu fondiv muzeyu vvijshli eksponati ta materiali yaki harakterizuvali klimat grunti geologiyu krayu floru ta faunu regionu Eksponati rozmishuvalisya v specialnih sklyanih shafah Osnovoyu ekskursijnih grup muzeyu bulo misceve naselennya Tilki za period 1924 1925 zvitnogo roku do muzeyu zavitalo 14606 vidviduvachiv u skladi 70 ekskursij Yim nadavalisya poyasnennya stosovno vistavlenih eksponativ ta provodilisya lekciyi na taki osnovni temi 1 znachennya muzeyu u spravi vivchennya miscevogo krayu 2 korisni kopalini Starobilskoyi okrugi 3 pogoda yiyi vivchennya ta klimatichni umovi nashogo krayu 4 porodi lisiv Starobilskoyi okrugi Nezvazhayuchi na znachni dosyagnennya muzeyu na prosvitnickij nivi vin poterpav vid harakternih dlya togo chasu problem mizernogo finansuvannya ta obmezhenogo shtatu Vsogo na pochatkovomu etapi bulo tri shtatnih pracivniki muzeyu direktor z misyachnoyu oplatoyu 58 12 krb odin muzejnij pracivnik z zarplatneyu 31 25 krb ta odin tehnichnij 13 75 krb Na zadovolennya potochnih potreb muzeyu na rik vidilyalosya mensh nizh 600 karbovanciv na navchalnu chastinu 270 krb gospodarski vitrati 215 krb pridbannya inventaryu 100 krb a na krayeznavche obstezhennya krayu koshti ne vidilyalisya vzagali 1927 1928 zvitnij rik ne prinis istotnih pozitivnih zmin u diyalnosti muzeyu Umovi praci v zimovij period buli nadzvichajno skladnimi vidsut nist opalennya prizvela do togo sho serednya temperatura v primishenni ne bula vishoyu za 3 5 gradusiv tepla a brak finansuvannya navchalnoyi chastini na deyakij chas primusili postaviti zaklad na konservaciyu Prote nezvazhayuchi na istotni trudnoshi kolektiv muzeyu prodovzhuvav svoyu robotu Vin buv vidkritij dlya vidviduvachiv 230 dniv na rik jogo vidvidalo bilshe 26 tisyach cholovik bulo provedeno 15 lekcij na yakih buli prisutni 1982 sluhachi Trivala j robota zi zboru eksponativ protyagom 1928 roku fondova kolekciya muzeyu zbagatilasya na 54 eksponati Koli dozvolyali pogodni umovi provodilasya robota z konservaciyi materialiv u formalini mumifikaciya forma linom Dlya zberezhennya chuchel ta odyagu vikoristovuvavsya naftalin kamfora kamera z formalinovimi parami prosushka ta provitryuvannya Ne pripinyali sya j roboti z inventarizaciyi ta katalogizaciyi muzejnih eksponativ Naprikinci 1928 roku situaciya z finansuvannyam muzeyu zagostrilasya na popovnennya jogo eksponatami bulo vidileno lishen 41 karb 76 kop i muzej postupovo pochav peretvoryuvatisya na vistavku Dlya polipshennya situaciyi okruzhna inspektura narodnoyi osviti okrino bula vimushena skorotiti i bez togo nechislennij shtat she na odnu odinicyu preparatora Takim chinom yedinim pracivnikom muzeyu zalishivsya jogo direktor Usi ci destruktivni procesi prohodili na tli pidvishennya populyarnosti muzeyu sered miscevogo naselennya 1926 1927 zvitnogo roku zaklad vidvidalo 35481 cholovik 1927 1928 go 26081 Nezvazhayuchi na kritichne skorochennya shtatu ta ploshi muzeyu na 1928 1929 rik bulo zaplanovano reorganizaciyu eko nomichnogo viddilu rozgortannya i popovnennya silskogospodarskogo viddilu muzeyu z metoyu visvitlennya kolektivizaciyi naselennya okrugi zasobiv polip shennya silskogo gospodarstva pozhvavlennya roboti z vivchennya korisnih ko palin krayu V etnografichnomu viddili planuvalosya sklasti mapu nacionalno go skladu naselennya okrugi vzyati uchast v etnografichnih ekspediciyah yaki mav provoditi v okruzi Harkivskij muzej ukrayinskogo mistectva ta v arheologichnih ekspediciyah Harkivskogo arheologichnogo muzeyu Planuvalasya roz robka zoologichnogo krayeznavchogo materialu skladannya zoologichnoyi ta arheolo gichnoyi mapi krayu Temi lekcij zadovolnyali potrebi v informaciyi same miscevogo silskogo naselennya Chistosortne nasinnya ta jogo znachennya dlya silskogospodarskoyi produkciyi Chim ta yak hvoriyut roslini ta zasobi borotbi z cimi hvorobami Rannij par u nashih klimatichnih umovah Borotba zi shkidnikami u zimovij period Kulturi dlya eksportuvannya ta sho daye dlya cogo nasha okruga Ptahivnictvo v nashij okruzi ta inshi U 1926 roci zgidno iz zagalnoderzhavnoyu antireligijnoyu kampaniyeyu bula stvorena okruzhna antireligijna komisiya dlya perevirki kultovogo majna v molitovnih budinkah Starobilskoyi okrugi yaka poklala sobi za metu viluchennya kultovih cinnostej sho mali istorichnu hudozhnyu chi arheologichnu cinnist Do komisiyi uvijshli predstavniki okruzhnogo administrativnogo viddilu agitpropu okruzhnogo viddilu narodnoyi osviti okruzhnogo viddilu DPU ta muzeyu U tisnomu kontakti z miscevim arhivnim upravlinnyam provadilasya robota z popovnennya eksponatami muzejnogo viddilu istoriyi revolyucijnogo ruhu na Starobilshini gotuvalosya vidkrittya antireligijnoyi vistavki yaka zgodom uvijshla do ekskursijnih marshrutiv Prote nevdovzi direktora muzeyu z bagatorichnim stazhem roboti na cij posadi zminila M S Timasheva Novij direktor popri te sho zalishilasya v shtati sama vse zh prodovzhila muzejnu robotu ale zrozumilo yiyi kvalifikaciyi dlya cogo bulo nedostatno I yak zaznachaye u svoyemu listi do muzejnoyi sekciyi Narodnogo komisariatu osviti M Timasheva obliku ta viluchennya kultovogo majna z molitovnih budinkiv okrugi muzej ne velosya cherez vidsutnist specialista yakij mig bi provoditi ekspertizu naukovo istorichnoyi cinnosti predme tiv ta she j koshtiv na ci zahodi Nezvazhayuchi na te sho muzej mav suto misceve znachennya buli vstanovleni tvorchi naukovi zv yazki z takimi ustanovami yak Centralne byuro krayeznavstva v Leningradi Ukrayinskij komitet krayeznavstva Vseukrayinskij arheologichnij komitet harkivski Arheologichnij muzej ta Muzej ukrayinskogo mistectva Kabinet antropologiyi ta etnologiyi imeni F Vovka pri VUAN i Derzhavnij socialnij muzej Donbasu Postupovo muzej nabuvav vagi miscevogo oseredku ekskursijnoyi roboti v Starobilskij okruzi 1928 roku za iniciativoyu muzeyu buli rozrobleno polozhennya pro vnutrishnookruzhni ekskursiyi na Starobilshini za shistma zatverdzhenimi marshrutami Primirom marshrut 1 mistiv u sobi oglyadovu istorichnu ekskursiyu mistom Starobilsk z vidviduvannyam krayeznavchogo muzeyu postijnoyi antireligijnoyi vistavki centralnoyi biblioteki shkoli molo dih kustariv elektrostanciyi a na zavershennya ekskursiyi proponuvavsya vidpo chinok u sosnovomu boru na richci Ajdar Yak bachimo muzej postupovo rozvivavsya zajmavsya fondovoyu ekspozi cijnoyu lekcijnoyu ta ekskursijnoyu robotoyu Cherez obmezhenij shtat ne mav zmogi provoditi pam yatkoohoronnu robotu sho potrebuvala specialnih pro fesijnih znan navichok ta vmin Ce pidtverdzhuye i podalshe listuvannya okruzhnogo vikonavchogo komitetu z Uprnaukoyu Zavdyaki provedenim u period z 1924 do1931 rokam arheologichnim misteckim ta etnografichnim doslidzhennyam na teritoriyi Starobilskoyi okrugi vdalosya viyaviti pam yatki arheologiyi arhitekturi ta mistectva yaki zgodom buli vzyati na derzhavnij oblik Uzhe 1928 roku v reyestr pam yatok bulo vklyucheno chotiri pam yatki arhitekturi viklyuchno kultovi sporudi tri z yakih buli derev yani u selah Trohizbenka Pokrovska cerkva Borovenki Mikolayivska cerkva Bezginivka Kazanska cerkva ta ceglyanij sobor u m Starobilsku Pislya Drugoyi svitovoyi vijni muzej bulo vidnovleno na gromadskih zasadah u 1956 roci Nastupnogo roku muzej nabuv statusu muzeyu na pravah viddilu oblasnogo krayeznavchogo muzeyu Fondi ta ekspoziciyaObsyag fondiv stanovit 3414 odinic zberigannya muzejnih predmetiv u tomu chisli 2585 odinic zberigannya dokumentiv z paperovimi nosiyami 1887 2006 rokiv ta 829 fotodokumentiv 1886 2004 rokiv grupovi vidovi fotografiyi fotoportreti lyudej yaki zrobili vnesok v istoriyu regionu Naukovo dovidkova biblioteka nalichuye ponad 50 primirnikiv dovidkovoyi gromadsko politichnoyi ta istorichnoyi literaturi Fondoutvoryuvachi muzeyu pidpriyemstva i organizaciyi osobi yaki prozhivali u Starobilskomu rajoni i brali uchast u tvorenni istoriyi Starobilshini P M Sikalo Ye V Bihovskij S M Shokotov M T Cherevatij M G Grigorenko ta in Istorichna ekspoziciya Pradavni chasi Krem yani nukleusi ta Paleolit Kam yana sokira XX XVIII stolittya do n e Fragmenti glinyanogo posudu Rekonstrukciya tkackogo verstatu Eneolit Keramichnij posud z kurganiv Karta istorichnogo zaselennya Starobilshini u XVII XVIII stolittyah Bulavinivske povstannya Mapa Bulavinivskogo povstannya Pechatka Vijska Donskogo XVII storichchya Novi chasi U fondah muzeyu zberigayutsya dokumenti z istoriyi mista i naselenih punktiv Starobilskogo povitu kincya XIX pochatku XXI stolit Svidoctva kupchi borgovi rozpiski rozporyadzhennya tosho sho harakterizuyut socialno ekonomichnij rozvitok mista i povitu diyalnist zemskoyi upravi gospodarski i zemelni vidnosini chiselnist naselennya geografichne polozhennya klimat rozvitok medicini veterinarnoyi sluzhbi zabezpechennya vodoyu iz artezianskih kolodyaziv budivnictvo mostiv budinkiv grebel kilkist vulic provulkiv plosh sadiv zemelnih nadiliv Nayavni vidomosti pro nazvi vulic mista karti mista i povitu rozvitok silskogo gospodarstva tovaroobig yarmarki rozmezhuvannya zemel vlasnih volodin rozvitok promislovosti remesel narodnoyi osviti budivnictvo likaren kilkist kramnic cini na hlib Nayavni dokumenti pro budivnictvo i diyalnist Demenkivskogo remisnichogo uchilisha kilkist narodnih uchilish uchniv i vchiteliv v nih vidkrittya Oleksandrivskoyi i Katerininskoyi gimnazij Zberigayutsya pisemni svidchennya pro revolyucijni podiyi 1905 1907 rokiv agrarni bezladdya pershih miscevih revolyucioneriv pro budivnictvo cerkov vidkrittya cerkovno prihodskih shkil Mizhvoyennij period 1918 1941 rokiv vidobrazheno dokumentami i fotografiyami vstanovlennya radyanskoyi vladi v misti i poviti podiyi gromadyanskoyi vijni derzhavne radyanske budivnictvo golodomor kolektivizaciyu vikorinennya nepisemnosti stvorennya povitovoyi partijnoyi i komsomolskoyi organizacij stvorennya pershih radyanskih pidpriyemstv artilej kolgospiv rozvitok soczmagannya oderzhannya profesijnoyi i vishoyi osviti predstavnikami robitnichogo i selyanskogo klasu diyalnist povitovogo viddilu narodnoyi osviti rozvitok sportu Nayavni dokumenti pro diyalnist Starobilskogo miskogo golovi Ya V Butkova jogo pershi meliorativni zahodi shodo zaprovadzhennya na shilah krejdyanih pagorbiv nasadzhennya sosni navkolo mista jogo uchasti u ozelenenni Dniprogesu i Moskvi Voyennij period 1941 1945 rokiv vidobrazhayut pochesni gramoti podyaki listi z frontu dovidki povidomlennya pro smert ordenski knizhki posvidchennya do medalej dokumenti pro zbir koshtiv u Fond Oboroni uchast v partizanskomu rusi dokumenti Geroyiv Radyanskogo Soyuzu povnih kavaleriv Ordena Slavi P M Sikala Ye V Bihovskogo S M Shokotova M P Cherevatogo M G Grigorenka ta inshih materiali pro okupacijnij period zvilnennya Starobilshini ta vidbudovu mista i rajonu dokumenti pro vidkrittya preparatu penicilinu T I Balzinoyu u 1942 roci Pislyavoyennij period 1946 1991 rokiv predstavleno svidoctvami pro vidbudovu mista i rajonu dokumentami peremozhciv soczmagan trudovih vaht delegativ z yizdiv usih rivniv partijnih komsomolskih i radyanskih ustanov Etnografichna ekspoziciya Predmeti pobutu XVIII stolittya selo Shulginka Faunistichna ekspoziciya Perevazhna kilkist eksponativ faunistichnogo rozdilu ekspoziciyi mislivska fauna vlastiva dlya regionu Starobilskih stepiv Chastina predstavlenih v ekspoziciyi vidiv davno znikla v regioni napriklad vedmid burij Sarna Svinya dika vedmid burij vovk sirij kuna lisova Vorona sira Sova vuhata Sojka Para vivilgPrimitkiKartka muzeyu na sajti Muzejnij prostir Ukrayini Arhivni ustanovi Ukrayini dovidnik Tom 2 Naukovi ustanovi muzeyi biblioteki u 2 knigah Kniga 1 Derzhkomarhiv Ukrayini UNDIASD uporyad S Artamonova A Majstrenko L Odinoka R Romanovskij redkolegiya tomu I Matyash golova O Melnichenko Yu Prilepisheva N Hristova K 2010 XXVIII 604 s ISBN 966 8225 44 4PosilannyaPortal Muzeyi LiteraturaStarobilskij krayeznavchij muzej Putivnik Doneck Donbas 1975 32 s Prin M O Muzej Starobilskogo krayu do istoriyi radyanskogo muzejnictva v Ukrayinskij SRR u 1920 h na pochatku 1930 h rokiv M O Prin Tehnicheskij muzej istoriya opyt perspektivy Kiyiv 2012 S 86 89 Prin M O Pam yatkoohoronni doslidzhennya pam yatok arheologiyi dobi bronzi ta rannogo zaliza v Starobilskij okruzi M O Prin Problemi doslidzhennya pam yatok arheologiyi Shidnoyi Ukrayini Lugansk 2012 S 12 14 Prin M O Okruzhnij muzej Starobilskogo krayu 1920 ti rr do istoriyi ukrayinskogo muzejnictva M O Prin Praci Centru pam yatkoznavstva Kiyiv 2016 Vip 29 S 175 182 Prin M O Timasheva Mariya Semenivna 1894 1982 muzejnik meteorolog bibliotekar M O Prin Praci Centru pam yatkoznavstva 2016 Vip 30 S 171 178 Rezhim dostupu http nbuv gov ua UJRN Pcp 2016 30 16