Саїль (ісп. Sayil) — руїни міста цивілізації мая в штаті Юкатан (Мексика).
Саїль | |
---|---|
Країна | Мексика |
Регіон | Юкатан |
Історія | |
Датування | 600 — 1200 |
Періоди | Класичний період |
Археологічна культура | мая |
Дослідження | |
Відкрито | 1841 |
Відкривач | Джон Ллойд Стефенс та Фредерік Катервуд |
Саїль у Вікісховищі |
Історія
Засновано у VII столітті племенем мая-чонталь. Доволі швидко утворилося власна держава. Піднесенню сприяло встановлення торговельних зв'язків з морським узбережжям, маянськими царствами Петену та частково з мая гірської області.
Розквіт припав на період між VIII і IX ст., коли населення сягнуло 5-7 тис. осіб. Місто оточували невеличкі поселення (Содсіл, Шкавіль де Яшче, Шканабі, Чак II), в яких займалися вирощуванням та переробкою сільськогосподарських культур. Вже на початку XI ст. почався занепад.
До 1200 року внаслідок вторгнення племен мая-іца Саїль прийшов до занепаду. Цього періоду входило держави на чолі із Майпаном, потім тут був центр області, що була підконтрольна державі Мані.
Опис
Розташовано в області Пуук, у північній частині півострова Юкатан, на відстані від 7 км на південь від руїн Кабаху, 5 км від Шлапаку та Лабни, у неглибокій долині, серед карстових вапнякових пагорбів. Поруч з містом у давнину проходила велика сакбе з півночі та південь.
Загальна площа становить 5 км2. Архітектура відповідає стилю Пуук. Середню щільність становить 220 будов/км².
Найбільшою будовою є Великий палац, що міститься у північній частині сакбе. Палац має 3 поверхи. За формою є пірамідою, що була пристосована під житло. Має 85 м завдовжки. Основний житловою частиною була перша сходинка піраміди. Перший поверх сильно пошкоджено, і перш за все — задня, північна його сторона. Вважається, що тут знаходилося 52 приміщення. Всі вони мали дверні прорізи, в центральне ж приміщення вів на кшталт парадного входу, розділеного посередині масивною колоною. Друга ступінь, другий поверх, покоїться на цоколі першого ступеня. Вона набагато менше, так що перед приміщеннями другого поверху відкривається простора тераса близько 10 м завширшки. Цей поверх прикрашено багатим, дуже тонко обробленим кам'яним облицюванням. Вхід в кожне з чотирьох приміщень переднього прольоту утворюють дверні прорізи, з боків яких знаходяться дві несучі колони висотою близько 2 м і 0,5 завтовшки. Кожен вхід відділено від сусіднього 8 кам'яними напівкону. Над дверними отворами вперше в Пуук зустрічається символічне зображення Цонтемока — «бога, що спускається». Кімнати другого поверху виходять на портик з колонадою, схожий на давньогрецький. Третій поверх палацу прикрашено простіше. Проте саме тут мешкало найзначніше особа Саїля, який-небудь намісник.
На південних околицях міста розташовується храм-піраміда, що називається «Мірадор» (на відстані 350 м від Великого палацу). Складається з 2 поверхів, з яких частина зруйнована. На вершині було 2 кімнати. У свій час використовувалася також як астрологічна обсерваторія.
Від Мірадора проходить невеличка сакбе-гребля завдовжки 200 м, яка тягнеться на південний схід, а потім повертає на південь. Тут підходить до групи будов, серед яких є декілька палаців та майданчик для гри у м'яч.
З боків великої греблі розкопано рештки різних будов. Серед них інтерес представляє Споруда 3B1, що вирізняється прикрашеним смугою ієрогліфів дверного отвору. Будова 4B1 — з дверним отвором, біля якого стоять 2 різьблені колони, що підтримуються різьбленими капітелями.
На околицях виявлено низку штучних підземних печер.
Посередині греблі, що йде від мірадору виявлено рештки 8 стел та 8 гладеньких вівтарів, що відповідають кінцю класичного періоду. Поруч з Мірадором виявлено фалічну скульптуру.
Історія досліджень
У 1841 році городище відвідали Джон Ллойд Стефенс та Фредерік Катервуд. У 1842 році відвідав руїни американський письменник Бенджамин Мур Норман, але зробив доволі неякісні малюнки та привів поверхові дослідження.
У 1951 році дослідження здійснював археолог Д.Брейнерд. У 1962—1964 роках розкопки проводили фахівці Інституту антропології та історії Мексики. У 1983—1988 роках дослідження вели археологи з університетів Пенсильванії та Нью-Мехіко. У 1990—1992 роках Майкл Сміт і Крістофер Дорі провели системну масштабну роботу над вивчення артефактів.
У 1996 році разом з Ушмалєм внесено до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Джерела
- Vidal Lorenzo, Cristina; Muñoz Cosme, Gaspar (1997). «La arquitectura de las ciudades Mayas del área Puuc, Yucatán». In J.P. Laporte and H. Escobedo. X Simposio de Investigaciones Arqueológicas en Guatemala, 1996 . Guatemala: Museo Nacional de Arqueología y Etnología. pp. 360—376. Retrieved 2009-05-16. (ісп.)
- Drew, David (1999). The Lost Chronicles of the Maya Kings. London: Weidenfeld & Nicolson. . (англ.)
- Arthur A. Demarest, Prudence M. Rice and Don S. Rice (eds.). The Terminal Classic in the Maya lowlands: Collapse, transition, and transformation. Boulder: University Press of Colorado. pp. 424—449.(англ.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Саїль |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sayil isp Sayil ruyini mista civilizaciyi maya v shtati Yukatan Meksika SayilKrayina MeksikaRegionYukatanIstoriyaDatuvannya600 1200PeriodiKlasichnij periodArheologichna kulturamayaDoslidzhennyaVidkrito1841VidkrivachDzhon Llojd Stefens ta Frederik Katervud Sayil u VikishovishiIstoriyaZasnovano u VII stolitti plemenem maya chontal Dovoli shvidko utvorilosya vlasna derzhava Pidnesennyu spriyalo vstanovlennya torgovelnih zv yazkiv z morskim uzberezhzhyam mayanskimi carstvami Petenu ta chastkovo z maya girskoyi oblasti Rozkvit pripav na period mizh VIII i IX st koli naselennya syagnulo 5 7 tis osib Misto otochuvali nevelichki poselennya Sodsil Shkavil de Yashche Shkanabi Chak II v yakih zajmalisya viroshuvannyam ta pererobkoyu silskogospodarskih kultur Vzhe na pochatku XI st pochavsya zanepad Do 1200 roku vnaslidok vtorgnennya plemen maya ica Sayil prijshov do zanepadu Cogo periodu vhodilo derzhavi na choli iz Majpanom potim tut buv centr oblasti sho bula pidkontrolna derzhavi Mani OpisRoztashovano v oblasti Puuk u pivnichnij chastini pivostrova Yukatan na vidstani vid 7 km na pivden vid ruyin Kabahu 5 km vid Shlapaku ta Labni u neglibokij dolini sered karstovih vapnyakovih pagorbiv Poruch z mistom u davninu prohodila velika sakbe z pivnochi ta pivden Zagalna plosha stanovit 5 km2 Arhitektura vidpovidaye stilyu Puuk Serednyu shilnist stanovit 220 budov km Plan Velikogo palacu Najbilshoyu budovoyu ye Velikij palac sho mistitsya u pivnichnij chastini sakbe Palac maye 3 poverhi Za formoyu ye piramidoyu sho bula pristosovana pid zhitlo Maye 85 m zavdovzhki Osnovnij zhitlovoyu chastinoyu bula persha shodinka piramidi Pershij poverh silno poshkodzheno i persh za vse zadnya pivnichna jogo storona Vvazhayetsya sho tut znahodilosya 52 primishennya Vsi voni mali dverni prorizi v centralne zh primishennya viv na kshtalt paradnogo vhodu rozdilenogo poseredini masivnoyu kolonoyu Druga stupin drugij poverh pokoyitsya na cokoli pershogo stupenya Vona nabagato menshe tak sho pered primishennyami drugogo poverhu vidkrivayetsya prostora terasa blizko 10 m zavshirshki Cej poverh prikrasheno bagatim duzhe tonko obroblenim kam yanim oblicyuvannyam Vhid v kozhne z chotiroh primishen perednogo prolotu utvoryuyut dverni prorizi z bokiv yakih znahodyatsya dvi nesuchi koloni visotoyu blizko 2 m i 0 5 zavtovshki Kozhen vhid viddileno vid susidnogo 8 kam yanimi napivkonu Nad dvernimi otvorami vpershe v Puuk zustrichayetsya simvolichne zobrazhennya Contemoka boga sho spuskayetsya Kimnati drugogo poverhu vihodyat na portik z kolonadoyu shozhij na davnogreckij Tretij poverh palacu prikrasheno prostishe Prote same tut meshkalo najznachnishe osoba Sayilya yakij nebud namisnik Na pivdennih okolicyah mista roztashovuyetsya hram piramida sho nazivayetsya Mirador na vidstani 350 m vid Velikogo palacu Skladayetsya z 2 poverhiv z yakih chastina zrujnovana Na vershini bulo 2 kimnati U svij chas vikoristovuvalasya takozh yak astrologichna observatoriya Vid Miradora prohodit nevelichka sakbe greblya zavdovzhki 200 m yaka tyagnetsya na pivdennij shid a potim povertaye na pivden Tut pidhodit do grupi budov sered yakih ye dekilka palaciv ta majdanchik dlya gri u m yach Z bokiv velikoyi grebli rozkopano reshtki riznih budov Sered nih interes predstavlyaye Sporuda 3B1 sho viriznyayetsya prikrashenim smugoyu iyeroglifiv dvernogo otvoru Budova 4B1 z dvernim otvorom bilya yakogo stoyat 2 rizbleni koloni sho pidtrimuyutsya rizblenimi kapitelyami Na okolicyah viyavleno nizku shtuchnih pidzemnih pecher Poseredini grebli sho jde vid miradoru viyavleno reshtki 8 stel ta 8 gladenkih vivtariv sho vidpovidayut kincyu klasichnogo periodu Poruch z Miradorom viyavleno falichnu skulpturu Istoriya doslidzhenU 1841 roci gorodishe vidvidali Dzhon Llojd Stefens ta Frederik Katervud U 1842 roci vidvidav ruyini amerikanskij pismennik Bendzhamin Mur Norman ale zrobiv dovoli neyakisni malyunki ta priviv poverhovi doslidzhennya U 1951 roci doslidzhennya zdijsnyuvav arheolog D Brejnerd U 1962 1964 rokah rozkopki provodili fahivci Institutu antropologiyi ta istoriyi Meksiki U 1983 1988 rokah doslidzhennya veli arheologi z universitetiv Pensilvaniyi ta Nyu Mehiko U 1990 1992 rokah Majkl Smit i Kristofer Dori proveli sistemnu masshtabnu robotu nad vivchennya artefaktiv U 1996 roci razom z Ushmalyem vneseno do pereliku Svitovoyi spadshini YuNESKO DzherelaVidal Lorenzo Cristina Munoz Cosme Gaspar 1997 La arquitectura de las ciudades Mayas del area Puuc Yucatan In J P Laporte and H Escobedo X Simposio de Investigaciones Arqueologicas en Guatemala 1996 Guatemala Museo Nacional de Arqueologia y Etnologia pp 360 376 Retrieved 2009 05 16 isp Drew David 1999 The Lost Chronicles of the Maya Kings London Weidenfeld amp Nicolson ISBN 0 297 81699 3 angl Arthur A Demarest Prudence M Rice and Don S Rice eds The Terminal Classic in the Maya lowlands Collapse transition and transformation Boulder University Press of Colorado pp 424 449 angl Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sayil