Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Коломієць Микола Григорович | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народився | 22 травня 1919 с. Глібки | |||||||||||||
| Помер | 1 березня 1998 (78 років) Красноярськ, Росія | |||||||||||||
| Країна |  СРСР → Росія | |||||||||||||
| Діяльність | зоолог | |||||||||||||
| Alma mater | Сибірський лісотехнічний інститут | |||||||||||||
| Галузь | лісова ентомологія | |||||||||||||
| Заклад | Інститут лісу ім. В. М. Сукачова | |||||||||||||
| Вчене звання | професор | |||||||||||||
| Науковий ступінь | доктор біологічних наук | |||||||||||||
| Науковий керівник | С. С. Прозоров | |||||||||||||
| Відомий завдяки: | працям із лісової ентомології | |||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||
Мико́ла Григо́рович Коломі́єць (нар. 22 травня 1919— 1 березня 1998) — радянський лісовий ентомолог, спеціаліст із захисту лісу від шкідливих комах. Доктор біологічних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту лісу ім. В. М. Сукачова (Красноярськ). Заслужений діяч науки і техніки РРФСР.
Біографія
Микола Григорович Коломієць народився 22 травня 1919 року в селі Глібки Подільської губернії в родині заможного селянина . Батько мав хату, корову і пару коней і земельний наділ, одержаний після Жовтневої революції. Із початком колективізації родину визнали куркульською і виселили до Томської області. Щоправда, Миколі, одному з чотирьох дітей, дозволили залишись у селі аби закінчити неповну середню школу. Рік по тому він возз'єднався із рідними у Сибіру.
Микола став учнем бухгалтера ліспромгоспу, закінчив Томський лісотехнічний технікум (1940) і пішов таксатором і фахівцем до тресту «Томліс». Навесні 1941 р. його призвали до лав Червоної армії, а невдовзі почалася війна. Він воював у складі технічної служби авіаційного полку 197-ї штурмової авіадивізії 16-ї повітряної армії. За відмінне обслуговування бойових вильотів удостоєний орденів та медалей (дивись персональну картку праворуч).
Демобілізувавшись, М. Коломієць працював лаборантом у Томському університеті, поступив до Красноярського лісотехнічного інституту (1946). Навчання поєднував з заробітчанством (бухгалтером «Рибтресту», техніком). За два роки він закінчив з відзнакою інститут і став науковим співробітником Сибірського НДІ лісового господарства і експлуатації. Після закінчення аспірантури при кафедрі захисту лісу Красноярського лісотехнічного інституту він захистив кандидатську дисертацію (1952).
Із наступного року і до кінця життя він працював в академічних наукових установах — Біологічному інституті та Інституті лісу ім. В. М. Сукачова. У 1964 році він став доктором біологічних наук. Його плідна наукова праця відзначена орденом «Знак Пошани» та трьома медалями.
1 березня 1998 року Микола Григорович Коломієць помер
Наукова діяльність
Основний напрям наукової роботи М. Г. Коломійця — захист лісу від комах-шкідників, головним чином — метеликів. Розробка способів боротьби базувалася на ґрунтовному вивченні біології цих комах.
Такий підхід визначився в період роботи над кандидатською і докторською дисертаціями. Обидві вони присвячені біології і господарському значенню сибірського шовкопряду. Для нього вчений вперше встановив зв'язок виникнення осередків розмноження із різними типами ландшафтів і фітоценотичними характеристиками лісу, виявив масовий перехід популяції до однорічного циклу розвитку, більшу вразливість насаджень із переважанням ялиці. Вчений розробив методику довгострокового прогнозування масових розмножень сибірського шовкопряду. Для моніторингу ситуації ентомолог створив регіональну інформсистему «Тайга». За ініціативою і участю М. Коломійця було здійснено масштабні авіахімічні обробки лісу під час спалаху розмноження цього виду у 1950-х роках. Піонерськими стали також його праці по зниженню чисельності метеликів шляхом використання ультрафіолетового випромінювання.
Характерною рисою вченого була надзвичайна вимогливість до власних робіт, намагання робити висновки на незаперечному фундаменті. Зокрема, в процесі досліджень сибірського шовкопряду він вивчив 143 000 його яєць, 21 000 гусениць і 12 000 лялечок, здолав 6 000 км наземних і 4500 км авіаційних експедицій.
Вагомим був внесок вченого у вивчення інших комах–фітофагів: непарного шовкопряда, білана жилкуватого, п'ядунів, пильщиків, короїдів тощо.
Особливе значення має розгорнуте ним вивчення природних ворогів комах– шкідників. Він дійшов висновку, що часом немає сенсу у хімічних обробках лісу чи лісонасаджень, тому що популяція шкідників буде придушена її природними ворогами — хижаками і паразитами. М. Коломієць створив величезну еталонну колекцію паразитичних мух тахін Євразії — унікальну довідкову базу для теперішніх і майбутніх досліджень.
Чималою була й науково-організаційна діяльність М. Коломійця. Він працював вченим секретарем академічних установ, очолював створену ним лабораторію (1962), Новосибірський відділ Інституту лісу АН СРСР (1975), Сибірське відділення Всесоюзного ентомологічного товариства. Його обрали почесним членом-кореспондентом Фінського ентомологічного товариства. 18 його учнів стали кандидатами біологічних наук.
Основні праці
| О вреде пихтовой шишковертки // Лесное хозяйство. — 1950. — Вып. 10. — С. 80–81. Новый вид рода Masicera (Diptera, Sarcophagidae) из Сибири — паразит сибирского шелкопряда // Зоолог. журн. — 1952. — Т. 31, вып. 2. — С. 297—304. Основы биологического метода борьбы с сибирским шелкопрядом // Тр. по лесному хозяйству Западной Сибири. — Новосибирск: Зап.–Сиб. отд. ВНИТОЛЕС, 1954. — Вып. 1. Лесоводство и защитное лесоведение. — С. 189—198. Вредные насекомые лесных полезащитных полос в Хакасии и возможные меры борьбы с ними // Тр. по лесному хозяйству Западной Сибири. — Новосибирск: Зап.–Сиб. отд. ВНИТОЛЕС, 1954. — Вып. 1. — С. 199—204. Защита лесов от повреждений насекомыми и болезнями // Пути улучшения лесов Сибири. — Новосибирск: Новосиб. кн. изд–во, 1955. — С. 66–72. Вредители лесов Хакасии //Тр. Томск. гос. унив. — Томск: ТГУ. — 1955. — Т. 131. — С. 333—338. Материалы к прогнозу развития сибирского шелкопряда // Тр. Томск. гос. унив. — Томск: ТГУ. — 1955. — Т. 131. — С. 345—354. Важнейшие вредители лесов Западной Сибири и меры борьбы с ними // Тр. по лесному хозяйству Западной Сибири. — Новосибирск: Зап. — Сиб. отд. ВНИТОЛЕС, 1955. — Вып. 2. — С. 21–36. Паразиты кистехвоста в Сибири // Тр. Биол. ин–та Зап.–Сиб. фил. АН СССР. — Новосибирск: Зап. — Сиб. отд. ВНИТОЛЕС, — 1956. — Вып. 1. — С. 79–84. Паразиты боярышницы и черемуховой моли в Западной Сибири // Тр. Томск. гос. унив. Сер. биол.– Томск: ТГУ, — 1956. — Т. 142. — С. 215—222. Сибирский шелкопряд — вредитель равнинной тайги // Тр. по лесному хозяйству Западной Сибири. — Новосибирск: Зап.–Сиб. отд. ВНИТОЛЕС, 1957. — Вып. 3. — С. 61–76. Итоги изучения вредителей кедра и задачи борьбы с ними. Материалы науч.–произв. конф. по комплекс. использ. и воспроизводству кедров. лесов // Тр. по лесному хоз–ву Сибири. — Новосибирск: Изд–во АН СССР. Сиб. отд. Биол. ин–т, 1960. — Вып. 6. — С. 175—183. Сибирский шелкопряд в Туве // Тр. по лесному хоз–ву Сибири. — Новосибирск: Изд–во АН СССР. Сиб. отд. Биол. ин–т, 1960. — Вып. 5. Вопросы лесоведения и лесоводства. — С. 129—147. Холодостойкость гусениц сибирского шелкопряда и температурный режим в местах их зимовки // Известия СО АН СССР. — Новосибирск. — 1961. — Вып. 1. — С. 113—120. Паразиты и хищники сибирского шелкопряда. — Новосибирск: СО АН СССР, 1962. — 174 с. Сибирский шелкопряд и его роль в хвойных лесах Западной Сибири // Тр. по лесному хоз–ву Сибири. — Новосибирск: СО АН СССР, 1962. — Вып. 7. Естественное возобновление хвойных в Западной Сибири. — С. 137—161, 169—175. Экологические особенности желтогузки в лесах Тувы // Вопросы экологии. — Киев. — 1962. — Т. 7. Вопросы экологии наземных беспозвоночных. — С. 82–83. Дымчатая сумеречная пяденица — вредитель лесов в Западной Сибири //. Известия СО АН СССР, — Новосибирск. — 1965. — № 4. Серия биол.–мед. наук, Вып.1. — С. 105—112. Световые ловушки и их использование в защите растений. — М.: Наука, 1966. — 138 с. [У співавторстві з І. А. Терсковим] | Изучение цикла массового размножения сибирского шелкопряда в лиственничных лесах Тувы // Лиственница. — Красноярск: СИБТИ, 1968. — Т. 3. — С. 247—255. Особенности повторного размножения сибирского шелкопряда в лесах Западной Сибири // Известия СО АН СССР. — 1970. — № 15. Серия биол. наук, вып. 3. — С. 89–92. Враги леса. — Томск: Зап. Сиб. кн. изд–во, 1972. — 71 с. [У співавторстві з Косинською І. С. і Майєра Е. І.] Естественные враги ивовой волнянки в Западно–Сибирской низменности // Известия СО АН СССР. — 1971. — № 10 (190). — Вып. 2, сер. биол. наук. — С. 102—109. Вредные насекомые кедровых лесов // Использование и воспроизводство кедровых лесов. — Новосибирск: Наука, 1971. — С. 34–43. Закономерности массового размножения сосновой пяденицы в Западной Сибири и их практическое значение // Защита леса. — Вып. 2. — Межвузовск. сборн. науч трудов. — Л. — 1977. — С. 61–63. Принципы использования энтомофагов в защите лесов Сибири // Известия СО АН СССР, сер. биол. наук, 1980. — № 10, вып. 2. — С. 48–51. Биология вязовой пестрой пяденицы в Западной Сибири // Известия СО АН СССР. Сер. биол. наук. — 1983. — № 15. — Вып. 3. — С. 104—108. Паразитические двукрылые фауны СССР. Diptera, Tachinidae. Определитель. — Новосибирск: Наука, 1984. — 232 с. [У співавторстві з Л. С. Зиміним]. Чешуекрылые — вредители березовых лесов. — Новосибирск: Наука, 1985. — 129 с. [У співавторстві з С. Д. Артамоновим]. Насекомые — паразиты и хищники непарного шелкопряда (Lymantria dispar L., Lepidoptera) азиатской части СССР // Известия СО АН СССР. Сер. биол наук. — 1987. — № 6. — Вып. 1. — С. 83–89. Насекомые — паразиты и хищники соснового шелкопряда (Dendrolimus pini L., Lepidoptera) в СССР // Известия СО АН СССР. Сер. биол. наук. — 1989. — Вып. 1. — С. 70–75. Оптимальные стации зимовки сибирского шелкопряда // Экологическая оценка местообитаний лесных животных. — Новосибирск: Наука. — Сиб. отд–ние. — 1987. — С. 69–75. Насекомые — паразиты и хищники монашенки (Lymantria monacha L., Lepidoptera) в СССР // Насекомые и гельминты. Фауна Сибири. — Новосибирск: Наука, Сиб. отд–ние. , 1990. — С. 242—251. Дымчатая ольховая пяденица. — Красноярск: ИЛиД АН СССР, 1991. — 76 с. Двукрылые насекомые–энтомофаги лесных шелкопрядов. — Новосибирск: Наука. — 1994. — 150 с. [У співавторстві з С. Д. Артамоновим]. Зональные особенности массового размножения хвое– и листогрызущих насекомых в лесах Западно–Сибирской низменности // Лесоведение. — 1995. — Вып. 6. — С. 13–17. |
- Загалом М. Г. Коломієць є автором понад 200 наукових публікацій (в тому числі 14 монографій). Їх повний перелік дивись на.
Примітки
- http://podvignaroda.mil.ru/?#id=1375943005&tab=navDetailManCard [ 2012-03-15 у Wayback Machine.]. У низці публікацій місцем народження М. Г. Коломійця без посилання на якісь документи вказана Вінницька область
- Петренко Є. С., Баранчиков Ю. Н., Кондаков Ю. П. Научные публикации Н. Г. Коломийца — важный вклад в лесную ентомологію. — Энтомологические исследования в Сибири. Вып. 2. Красноярск: КФ РЭО, 2002, с. 4–24. http://forest.akadem.ru/MNTR/img/1.pdf
- Коломиец Николай Григорьевич 1919 г. р. http://podvignaroda.mil.ru/?#id=25460409&tab=navDetailManAward [ 2012-03-15 у Wayback Machine.]
- Николай Григорьевич Коломиец (1919—1998) [Некролог]. http://cnb.krasn.ru/fulltext/knc/knc173.pdf [ 15 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Николай Григорьевич Коломиец (1919—1998). http://jugan.org/kolomiez.html [ 3 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kolomiyec im ya Kolomiyec Mikola Grigorovich225h250pxNarodivsya22 travnya 1919 1919 05 22 s GlibkiPomer1 bereznya 1998 1998 03 01 78 rokiv Krasnoyarsk RosiyaKrayina SRSR RosiyaDiyalnistzoologAlma materSibirskij lisotehnichnij institutGaluzlisova entomologiyaZakladInstitut lisu im V M SukachovaVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor biologichnih naukNaukovij kerivnikS S ProzorovVidomij zavdyaki pracyam iz lisovoyi entomologiyiNagorodiMedal Za bojovi zaslugi Medal Za oboronu Kavkazu Medal Za vizvolennya Varshavi Miko la Grigo rovich Kolomi yec nar 22 travnya 1919 19190522 1 bereznya 1998 radyanskij lisovij entomolog specialist iz zahistu lisu vid shkidlivih komah Doktor biologichnih nauk profesor providnij naukovij spivrobitnik Institutu lisu im V M Sukachova Krasnoyarsk Zasluzhenij diyach nauki i tehniki RRFSR BiografiyaMikola Grigorovich Kolomiyec narodivsya 22 travnya 1919 roku v seli Glibki Podilskoyi guberniyi v rodini zamozhnogo selyanina Batko mav hatu korovu i paru konej i zemelnij nadil oderzhanij pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi Iz pochatkom kolektivizaciyi rodinu viznali kurkulskoyu i viselili do Tomskoyi oblasti Shopravda Mikoli odnomu z chotiroh ditej dozvolili zalishis u seli abi zakinchiti nepovnu serednyu shkolu Rik po tomu vin vozz yednavsya iz ridnimi u Sibiru Mikola stav uchnem buhgaltera lispromgospu zakinchiv Tomskij lisotehnichnij tehnikum 1940 i pishov taksatorom i fahivcem do trestu Tomlis Navesni 1941 r jogo prizvali do lav Chervonoyi armiyi a nevdovzi pochalasya vijna Vin voyuvav u skladi tehnichnoyi sluzhbi aviacijnogo polku 197 yi shturmovoyi aviadiviziyi 16 yi povitryanoyi armiyi Za vidminne obslugovuvannya bojovih vilotiv udostoyenij ordeniv ta medalej divis personalnu kartku pravoruch Demobilizuvavshis M Kolomiyec pracyuvav laborantom u Tomskomu universiteti postupiv do Krasnoyarskogo lisotehnichnogo institutu 1946 Navchannya poyednuvav z zarobitchanstvom buhgalterom Ribtrestu tehnikom Za dva roki vin zakinchiv z vidznakoyu institut i stav naukovim spivrobitnikom Sibirskogo NDI lisovogo gospodarstva i ekspluataciyi Pislya zakinchennya aspiranturi pri kafedri zahistu lisu Krasnoyarskogo lisotehnichnogo institutu vin zahistiv kandidatsku disertaciyu 1952 Iz nastupnogo roku i do kincya zhittya vin pracyuvav v akademichnih naukovih ustanovah Biologichnomu instituti ta Instituti lisu im V M Sukachova U 1964 roci vin stav doktorom biologichnih nauk Jogo plidna naukova pracya vidznachena ordenom Znak Poshani ta troma medalyami 1 bereznya 1998 roku Mikola Grigorovich Kolomiyec pomerNaukova diyalnistOsnovnij napryam naukovoyi roboti M G Kolomijcya zahist lisu vid komah shkidnikiv golovnim chinom metelikiv Rozrobka sposobiv borotbi bazuvalasya na gruntovnomu vivchenni biologiyi cih komah Takij pidhid viznachivsya v period roboti nad kandidatskoyu i doktorskoyu disertaciyami Obidvi voni prisvyacheni biologiyi i gospodarskomu znachennyu sibirskogo shovkopryadu Dlya nogo vchenij vpershe vstanoviv zv yazok viniknennya oseredkiv rozmnozhennya iz riznimi tipami landshaftiv i fitocenotichnimi harakteristikami lisu viyaviv masovij perehid populyaciyi do odnorichnogo ciklu rozvitku bilshu vrazlivist nasadzhen iz perevazhannyam yalici Vchenij rozrobiv metodiku dovgostrokovogo prognozuvannya masovih rozmnozhen sibirskogo shovkopryadu Dlya monitoringu situaciyi entomolog stvoriv regionalnu informsistemu Tajga Za iniciativoyu i uchastyu M Kolomijcya bulo zdijsneno masshtabni aviahimichni obrobki lisu pid chas spalahu rozmnozhennya cogo vidu u 1950 h rokah Pionerskimi stali takozh jogo praci po znizhennyu chiselnosti metelikiv shlyahom vikoristannya ultrafioletovogo viprominyuvannya Harakternoyu risoyu vchenogo bula nadzvichajna vimoglivist do vlasnih robit namagannya robiti visnovki na nezaperechnomu fundamenti Zokrema v procesi doslidzhen sibirskogo shovkopryadu vin vivchiv 143 000 jogo yayec 21 000 gusenic i 12 000 lyalechok zdolav 6 000 km nazemnih i 4500 km aviacijnih ekspedicij Vagomim buv vnesok vchenogo u vivchennya inshih komah fitofagiv neparnogo shovkopryada bilana zhilkuvatogo p yaduniv pilshikiv koroyidiv tosho Osoblive znachennya maye rozgornute nim vivchennya prirodnih vorogiv komah shkidnikiv Vin dijshov visnovku sho chasom nemaye sensu u himichnih obrobkah lisu chi lisonasadzhen tomu sho populyaciya shkidnikiv bude pridushena yiyi prirodnimi vorogami hizhakami i parazitami M Kolomiyec stvoriv velicheznu etalonnu kolekciyu parazitichnih muh tahin Yevraziyi unikalnu dovidkovu bazu dlya teperishnih i majbutnih doslidzhen Chimaloyu bula j naukovo organizacijna diyalnist M Kolomijcya Vin pracyuvav vchenim sekretarem akademichnih ustanov ocholyuvav stvorenu nim laboratoriyu 1962 Novosibirskij viddil Institutu lisu AN SRSR 1975 Sibirske viddilennya Vsesoyuznogo entomologichnogo tovaristva Jogo obrali pochesnim chlenom korespondentom Finskogo entomologichnogo tovaristva 18 jogo uchniv stali kandidatami biologichnih nauk Osnovni praciO vrede pihtovoj shishkovertki Lesnoe hozyajstvo 1950 Vyp 10 S 80 81 Novyj vid roda Masicera Diptera Sarcophagidae iz Sibiri parazit sibirskogo shelkopryada Zoolog zhurn 1952 T 31 vyp 2 S 297 304 Osnovy biologicheskogo metoda borby s sibirskim shelkopryadom Tr po lesnomu hozyajstvu Zapadnoj Sibiri Novosibirsk Zap Sib otd VNITOLES 1954 Vyp 1 Lesovodstvo i zashitnoe lesovedenie S 189 198 Vrednye nasekomye lesnyh polezashitnyh polos v Hakasii i vozmozhnye mery borby s nimi Tr po lesnomu hozyajstvu Zapadnoj Sibiri Novosibirsk Zap Sib otd VNITOLES 1954 Vyp 1 S 199 204 Zashita lesov ot povrezhdenij nasekomymi i boleznyami Puti uluchsheniya lesov Sibiri Novosibirsk Novosib kn izd vo 1955 S 66 72 Vrediteli lesov Hakasii Tr Tomsk gos univ Tomsk TGU 1955 T 131 S 333 338 Materialy k prognozu razvitiya sibirskogo shelkopryada Tr Tomsk gos univ Tomsk TGU 1955 T 131 S 345 354 Vazhnejshie vrediteli lesov Zapadnoj Sibiri i mery borby s nimi Tr po lesnomu hozyajstvu Zapadnoj Sibiri Novosibirsk Zap Sib otd VNITOLES 1955 Vyp 2 S 21 36 Parazity kistehvosta v Sibiri Tr Biol in ta Zap Sib fil AN SSSR Novosibirsk Zap Sib otd VNITOLES 1956 Vyp 1 S 79 84 Parazity boyaryshnicy i cheremuhovoj moli v Zapadnoj Sibiri Tr Tomsk gos univ Ser biol Tomsk TGU 1956 T 142 S 215 222 Sibirskij shelkopryad vreditel ravninnoj tajgi Tr po lesnomu hozyajstvu Zapadnoj Sibiri Novosibirsk Zap Sib otd VNITOLES 1957 Vyp 3 S 61 76 Itogi izucheniya vreditelej kedra i zadachi borby s nimi Materialy nauch proizv konf po kompleks ispolz i vosproizvodstvu kedrov lesov Tr po lesnomu hoz vu Sibiri Novosibirsk Izd vo AN SSSR Sib otd Biol in t 1960 Vyp 6 S 175 183 Sibirskij shelkopryad v Tuve Tr po lesnomu hoz vu Sibiri Novosibirsk Izd vo AN SSSR Sib otd Biol in t 1960 Vyp 5 Voprosy lesovedeniya i lesovodstva S 129 147 Holodostojkost gusenic sibirskogo shelkopryada i temperaturnyj rezhim v mestah ih zimovki Izvestiya SO AN SSSR Novosibirsk 1961 Vyp 1 S 113 120 Parazity i hishniki sibirskogo shelkopryada Novosibirsk SO AN SSSR 1962 174 s Sibirskij shelkopryad i ego rol v hvojnyh lesah Zapadnoj Sibiri Tr po lesnomu hoz vu Sibiri Novosibirsk SO AN SSSR 1962 Vyp 7 Estestvennoe vozobnovlenie hvojnyh v Zapadnoj Sibiri S 137 161 169 175 Ekologicheskie osobennosti zheltoguzki v lesah Tuvy Voprosy ekologii Kiev 1962 T 7 Voprosy ekologii nazemnyh bespozvonochnyh S 82 83 Dymchataya sumerechnaya pyadenica vreditel lesov v Zapadnoj Sibiri Izvestiya SO AN SSSR Novosibirsk 1965 4 Seriya biol med nauk Vyp 1 S 105 112 Svetovye lovushki i ih ispolzovanie v zashite rastenij M Nauka 1966 138 s U spivavtorstvi z I A Terskovim Izuchenie cikla massovogo razmnozheniya sibirskogo shelkopryada v listvennichnyh lesah Tuvy Listvennica Krasnoyarsk SIBTI 1968 T 3 S 247 255 Osobennosti povtornogo razmnozheniya sibirskogo shelkopryada v lesah Zapadnoj Sibiri Izvestiya SO AN SSSR 1970 15 Seriya biol nauk vyp 3 S 89 92 Vragi lesa Tomsk Zap Sib kn izd vo 1972 71 s U spivavtorstvi z Kosinskoyu I S i Majyera E I Estestvennye vragi ivovoj volnyanki v Zapadno Sibirskoj nizmennosti Izvestiya SO AN SSSR 1971 10 190 Vyp 2 ser biol nauk S 102 109 Vrednye nasekomye kedrovyh lesov Ispolzovanie i vosproizvodstvo kedrovyh lesov Novosibirsk Nauka 1971 S 34 43 Zakonomernosti massovogo razmnozheniya sosnovoj pyadenicy v Zapadnoj Sibiri i ih prakticheskoe znachenie Zashita lesa Vyp 2 Mezhvuzovsk sborn nauch trudov L 1977 S 61 63 Principy ispolzovaniya entomofagov v zashite lesov Sibiri Izvestiya SO AN SSSR ser biol nauk 1980 10 vyp 2 S 48 51 Biologiya vyazovoj pestroj pyadenicy v Zapadnoj Sibiri Izvestiya SO AN SSSR Ser biol nauk 1983 15 Vyp 3 S 104 108 Paraziticheskie dvukrylye fauny SSSR Diptera Tachinidae Opredelitel Novosibirsk Nauka 1984 232 s U spivavtorstvi z L S Ziminim Cheshuekrylye vrediteli berezovyh lesov Novosibirsk Nauka 1985 129 s U spivavtorstvi z S D Artamonovim Nasekomye parazity i hishniki neparnogo shelkopryada Lymantria dispar L Lepidoptera aziatskoj chasti SSSR Izvestiya SO AN SSSR Ser biol nauk 1987 6 Vyp 1 S 83 89 Nasekomye parazity i hishniki sosnovogo shelkopryada Dendrolimus pini L Lepidoptera v SSSR Izvestiya SO AN SSSR Ser biol nauk 1989 Vyp 1 S 70 75 Optimalnye stacii zimovki sibirskogo shelkopryada Ekologicheskaya ocenka mestoobitanij lesnyh zhivotnyh Novosibirsk Nauka Sib otd nie 1987 S 69 75 Nasekomye parazity i hishniki monashenki Lymantria monacha L Lepidoptera v SSSR Nasekomye i gelminty Fauna Sibiri Novosibirsk Nauka Sib otd nie 1990 S 242 251 Dymchataya olhovaya pyadenica Krasnoyarsk ILiD AN SSSR 1991 76 s Dvukrylye nasekomye entomofagi lesnyh shelkopryadov Novosibirsk Nauka 1994 150 s U spivavtorstvi z S D Artamonovim Zonalnye osobennosti massovogo razmnozheniya hvoe i listogryzushih nasekomyh v lesah Zapadno Sibirskoj nizmennosti Lesovedenie 1995 Vyp 6 S 13 17 Zagalom M G Kolomiyec ye avtorom ponad 200 naukovih publikacij v tomu chisli 14 monografij Yih povnij perelik divis na Primitkihttp podvignaroda mil ru id 1375943005 amp tab navDetailManCard 2012 03 15 u Wayback Machine U nizci publikacij miscem narodzhennya M G Kolomijcya bez posilannya na yakis dokumenti vkazana Vinnicka oblast Petrenko Ye S Baranchikov Yu N Kondakov Yu P Nauchnye publikacii N G Kolomijca vazhnyj vklad v lesnuyu entomologiyu Entomologicheskie issledovaniya v Sibiri Vyp 2 Krasnoyarsk KF REO 2002 s 4 24 http forest akadem ru MNTR img 1 pdf Kolomiec Nikolaj Grigorevich 1919 g r http podvignaroda mil ru id 25460409 amp tab navDetailManAward 2012 03 15 u Wayback Machine Nikolaj Grigorevich Kolomiec 1919 1998 Nekrolog http cnb krasn ru fulltext knc knc173 pdf 15 veresnya 2016 u Wayback Machine Nikolaj Grigorevich Kolomiec 1919 1998 http jugan org kolomiez html 3 serpnya 2016 u Wayback Machine