Микола Васильович Кадун (15 травня 1919, Батурин — 27 липня 1944, Тирасполь) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1944), учасник німецько-радянської війни, майор РСЧА.
Микола Васильович Кадун | |
---|---|
Народження | 15 травня 1919 Батурин |
Смерть | 27 липня 1944 (25 років) Молдавія, Тирасполь |
Країна | СРСР |
Приналежність | Червона Армія |
Рід військ | артилерія |
Роки служби | 1936—1944 |
Звання | майор |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Кадун Микола Васильович у Вікісховищі |
Біографія
Микола Кадун народився 5 травня 1919 року у селі Батурині (нині — місто в Бахмацькому районі Чернігівської області). Закінчив вісім класів місцевої школи. У 1936 році призваний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію. 1938 року закінчив Ленінградське військове артилерійське училище. З липня 1941 року — на фронтах німецько-радянської війни. Брав участь в боях на Південно-Західному і 3-му Українському фронтах. До грудня 1943 року гвардії капітан Микола Кадун командував дивізіоном 103-го гвардійського гарматного артилерійського полку 6-ї армії 3-го Українського фронту.
10 — 15 грудня 1943 року дивізіон М. Кадуна брав участь в боях на плацдармі на західному березі Дніпра, на північний захід від Запоріжжя. Під час боїв відбив велику кількість німецьких контратак, знищивши кілька артилерійських батарей, більше 10 танків, 5 бронемашин, значну кількість солдатів і офіцерів противника. Коли німецькі війська прорвалися до його командного пункту, Кадун викликав по радіо вогонь на себе. Незважаючи на отримане поранення, він продовжував керувати діями свого дивізіону.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 3 червня 1944 року за «зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому мужність і героїзм» гвардії капітан Микола Кадун був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу. А ось Орден Леніна і медаль «Золота Зірка» він отримати не встиг, оскільки в одному з боїв на території Молдавської РСР отримав тяжке поранення й помер 27 липня 1944 року. Похований в Тирасполі.
Був також нагороджений орденами Вітчизняної війни 1-го і 2-го ступенів, орденом Червоної Зірки.
У 1975 році в Батурині на території середньої школи встановлено погруддя Героя Радянського Союзу роботи скульптора Олександра Ситника, 1990 року — погруддя на території Бахмацької автошколи (м. Бахмач). Бахмацька автошкола та одна із вулиць Батурина носять ім'я М. В. Кадуна.
Примітки
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в двух томах / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — Москва : Воениздат, 1987. — Т. 1: Абаев—Любичев. — 911 с. з джерела 25 травня 2020 (рос.)
- Інформація з медичного документа. Сайт Меморіал (рос.)
Література
- Героев подвиги бессмертны: очерки о героях Советского Союза / состав.: П. К. Коваленко, М. Ф. Церковный, А. Д. Шиганов, Б. Ф. Юрьев. — Киев : Политиздат, 1977. — 566 с. (рос.)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Vasilovich Kadun 15 travnya 1919 Baturin 27 lipnya 1944 Tiraspol radyanskij vijskovik Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 uchasnik nimecko radyanskoyi vijni major RSChA Mikola Vasilovich Kadun200 rhNarodzhennya15 travnya 1919 1919 05 15 BaturinSmert27 lipnya 1944 1944 07 27 25 rokiv Moldaviya TiraspolKrayinaSRSRPrinalezhnistChervona ArmiyaRid vijskartileriyaRoki sluzhbi1936 1944ZvannyamajorVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodi Kadun Mikola Vasilovich u VikishovishiBiografiyaPam yatnik M V Kadunu v Baturini Skulptor Oleksandr Sitnik Mikola Kadun narodivsya 5 travnya 1919 roku u seli Baturini nini misto v Bahmackomu rajoni Chernigivskoyi oblasti Zakinchiv visim klasiv miscevoyi shkoli U 1936 roci prizvanij na sluzhbu v Robitnicho selyansku Chervonu Armiyu 1938 roku zakinchiv Leningradske vijskove artilerijske uchilishe Z lipnya 1941 roku na frontah nimecko radyanskoyi vijni Brav uchast v boyah na Pivdenno Zahidnomu i 3 mu Ukrayinskomu frontah Do grudnya 1943 roku gvardiyi kapitan Mikola Kadun komanduvav divizionom 103 go gvardijskogo garmatnogo artilerijskogo polku 6 yi armiyi 3 go Ukrayinskogo frontu 10 15 grudnya 1943 roku divizion M Kaduna brav uchast v boyah na placdarmi na zahidnomu berezi Dnipra na pivnichnij zahid vid Zaporizhzhya Pid chas boyiv vidbiv veliku kilkist nimeckih kontratak znishivshi kilka artilerijskih batarej bilshe 10 tankiv 5 bronemashin znachnu kilkist soldativ i oficeriv protivnika Koli nimecki vijska prorvalisya do jogo komandnogo punktu Kadun viklikav po radio vogon na sebe Nezvazhayuchi na otrimane poranennya vin prodovzhuvav keruvati diyami svogo divizionu Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 3 chervnya 1944 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya i proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm gvardiyi kapitan Mikola Kadun buv udostoyenij visokogo zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu A os Orden Lenina i medal Zolota Zirka vin otrimati ne vstig oskilki v odnomu z boyiv na teritoriyi Moldavskoyi RSR otrimav tyazhke poranennya j pomer 27 lipnya 1944 roku Pohovanij v Tiraspoli Buv takozh nagorodzhenij ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 go i 2 go stupeniv ordenom Chervonoyi Zirki U 1975 roci v Baturini na teritoriyi serednoyi shkoli vstanovleno pogruddya Geroya Radyanskogo Soyuzu roboti skulptora Oleksandra Sitnika 1990 roku pogruddya na teritoriyi Bahmackoyi avtoshkoli m Bahmach Bahmacka avtoshkola ta odna iz vulic Baturina nosyat im ya M V Kaduna PrimitkiGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar v dvuh tomah Pred red kollegii I N Shkadov Moskva Voenizdat 1987 T 1 Abaev Lyubichev 911 s z dzherela 25 travnya 2020 ros Informaciya z medichnogo dokumenta Sajt Memorial ros LiteraturaGeroev podvigi bessmertny ocherki o geroyah Sovetskogo Soyuza sostav P K Kovalenko M F Cerkovnyj A D Shiganov B F Yurev Kiev Politizdat 1977 566 s ros Posilannya