Каплиця-усипальниця — пам'ятка архітектури місцевого значення (№ 874) в місті Рогатин, Івано-Франківської області.
Історія
У Рогатинській церкві Різдва Пресвятої Богородиці впродовж 55 років (з 1805 по 1860 рр.) мав парафію священик Микола Коленковський. Сім'я Коленковського проживала спочатку в дерев'яній плебанії на території згаданої церкви. У 1828—1829 роках отець Коленковський збудував собі власний мурований будинок на городах, куплених у парафіян (зараз «Школа мистецтв ім. Б. Кудрика» (ІІ корпус), вул. Галицька, 86).
Земля, яка була у власності Миколи Коленковського, була досить обширною, біля 10 гектарів. Цією площею священик розпоряджався самостійно, яку віддавав в оренду, при необхідності міг продати.
На початку ХІХ ст. в Рогатині було два цвинтарі: один — латинський за містом з північної сторони (нині вул. Січових Стрільців), а другий — коло церкви Святого Духа. Латинський цвинтар бере початок першої чверті ХІХ ст., тобто з початком пастирської діяльності отця Коленковського. До цього часу померлих латинників (поляків, австріяків, німців) хоронили біля костелу Святої Анни. Чисельність мешканців міста польської національності щорічно збільшувалась, тому виникла потреба розширити територію латинського цвинтаря. З цією пропозицією міська управа звернулася до священика Миколи Коленковського. На схилі літ він не заперечував можливості продажі власної земельної площі, для потреб польської громади з метою облаштування під цвинтар. Після смерті отця Коленковського, нерухоме майно було передано у спадок його сину Йосифу Коленковському. Бурмістром Рогатина на той час був , котрий домовився з Йосифом Коленковським стосовно продажу земельної ділянки, площею три гектари вартістю 3 400 ринських. Урядовий комітет, що складався з поляків і євреїв, 16 травня 1860 року схвалив домовленість і уклав договір про передачу земельної площі для латинського цвинтаря, з умовою на право вільного поховання українців, якщо така потреба виникатиме.
Каплиця-усипальниця
У 1848 році бурмістр Рогатина збудував каплицю-усипальницю на латинському цвинтарі в честь своєї дружини і двох дітей, які були знищені під час революції, яка поширилася у багатьох країнах Європи. Збудована каплиця на латинському цвинтарі, у належному стані зберігалася до Другої світової війни. Вікна і двері були зачинені. Всередині стіни були оздоблені образами (іконами святих), підлога викладена плитами, від якими у підвальному приміщенні були поховані сім'я бурмістра.
Польські родини виселені на територію Польщі у 1939—1940 рр. Через рік наш край зайняли німецькі фашисти. У каплиці таємно переховувалася єврейська сім'я, яку виявили гестаповці і знищили.
З приходом радянської влади, енкаведисти в пошуках вояків УПА здійснили обшук в каплиці-усипальниці, де поховані члени сім'ї А.Мровчинського. Від тоді, понад 50 років, споруда поступово руйнувалася. Лише у 2008 р. повністю відновлена і освячена при участі багатолюдного здвигу вірних у Христі. У відкритті взяли участь священики: отець Іван Сидоренко, отець-декан Дмитро Бігун.
Пам'ятна споруда повинна зберігатися для прийдешніх поколінь, як історична реліквія.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kaplicya usipalnicya pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya 874 v misti Rogatin Ivano Frankivskoyi oblasti Kaplicya usipalnicya pislya remontu 2008 rokuIstoriyaU Rogatinskij cerkvi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici vprodovzh 55 rokiv z 1805 po 1860 rr mav parafiyu svyashenik Mikola Kolenkovskij Sim ya Kolenkovskogo prozhivala spochatku v derev yanij plebaniyi na teritoriyi zgadanoyi cerkvi U 1828 1829 rokah otec Kolenkovskij zbuduvav sobi vlasnij murovanij budinok na gorodah kuplenih u parafiyan zaraz Shkola mistectv im B Kudrika II korpus vul Galicka 86 Zemlya yaka bula u vlasnosti Mikoli Kolenkovskogo bula dosit obshirnoyu bilya 10 gektariv Ciyeyu plosheyu svyashenik rozporyadzhavsya samostijno yaku viddavav v orendu pri neobhidnosti mig prodati Na pochatku HIH st v Rogatini bulo dva cvintari odin latinskij za mistom z pivnichnoyi storoni nini vul Sichovih Strilciv a drugij kolo cerkvi Svyatogo Duha Latinskij cvintar bere pochatok pershoyi chverti HIH st tobto z pochatkom pastirskoyi diyalnosti otcya Kolenkovskogo Do cogo chasu pomerlih latinnikiv polyakiv avstriyakiv nimciv horonili bilya kostelu Svyatoyi Anni Chiselnist meshkanciv mista polskoyi nacionalnosti shorichno zbilshuvalas tomu vinikla potreba rozshiriti teritoriyu latinskogo cvintarya Z ciyeyu propoziciyeyu miska uprava zvernulasya do svyashenika Mikoli Kolenkovskogo Na shili lit vin ne zaperechuvav mozhlivosti prodazhi vlasnoyi zemelnoyi ploshi dlya potreb polskoyi gromadi z metoyu oblashtuvannya pid cvintar Pislya smerti otcya Kolenkovskogo neruhome majno bulo peredano u spadok jogo sinu Josifu Kolenkovskomu Burmistrom Rogatina na toj chas buv kotrij domovivsya z Josifom Kolenkovskim stosovno prodazhu zemelnoyi dilyanki plosheyu tri gektari vartistyu 3 400 rinskih Uryadovij komitet sho skladavsya z polyakiv i yevreyiv 16 travnya 1860 roku shvaliv domovlenist i uklav dogovir pro peredachu zemelnoyi ploshi dlya latinskogo cvintarya z umovoyu na pravo vilnogo pohovannya ukrayinciv yaksho taka potreba vinikatime Kaplicya usipalnicyaU 1848 roci burmistr Rogatina zbuduvav kaplicyu usipalnicyu na latinskomu cvintari v chest svoyeyi druzhini i dvoh ditej yaki buli znisheni pid chas revolyuciyi yaka poshirilasya u bagatoh krayinah Yevropi Zbudovana kaplicya na latinskomu cvintari u nalezhnomu stani zberigalasya do Drugoyi svitovoyi vijni Vikna i dveri buli zachineni Vseredini stini buli ozdobleni obrazami ikonami svyatih pidloga vikladena plitami vid yakimi u pidvalnomu primishenni buli pohovani sim ya burmistra Polski rodini viseleni na teritoriyu Polshi u 1939 1940 rr Cherez rik nash kraj zajnyali nimecki fashisti U kaplici tayemno perehovuvalasya yevrejska sim ya yaku viyavili gestapovci i znishili Z prihodom radyanskoyi vladi enkavedisti v poshukah voyakiv UPA zdijsnili obshuk v kaplici usipalnici de pohovani chleni sim yi A Mrovchinskogo Vid todi ponad 50 rokiv sporuda postupovo rujnuvalasya Lishe u 2008 r povnistyu vidnovlena i osvyachena pri uchasti bagatolyudnogo zdvigu virnih u Hristi U vidkritti vzyali uchast svyasheniki otec Ivan Sidorenko otec dekan Dmitro Bigun Pam yatna sporuda povinna zberigatisya dlya prijdeshnih pokolin yak istorichna relikviya