Аква Клавдія давньоримський акведук I століття н е який був прокладений до Риму Аква Клавдія41 50 56 пн ш 12 33 15 сх д

Аква Клавдія — давньоримський акведук I століття н. е., який був прокладений до Риму.

Аква-Клавдія

41°50′56″ пн. ш. 12°33′15″ сх. д. / 41.84906220002777388° пн. ш. 12.55417530002777937° сх. д.Координати: 41°50′56″ пн. ш. 12°33′15″ сх. д. / 41.84906220002777388° пн. ш. 12.55417530002777937° сх. д.
Країна	Італія^[1]
Розташування	^d
Тип	^d і археологічна пам'ятка
Засновник	Калігула




Аква-Клавдія Аква-Клавдія (Італія)

Медіафайли у Вікісховищі

Історія

Разом з Аніо Ветус, Аніо Новус та Аква Марція, він вважається одним з «чотирьох великих акведуків Рима.»

Опис

Аква Клавдія у Римі з продовженням (Арка Нерона)

Будівництво акведука було розпочато за імператора Калігули у 38 році, а завершено за правління Клавдія у 52 році. Вартість будівництва становила 350.000.000 сестерціїв. 10 років по тому його перестали використовувати, і лише за 9 років під час правління Веспасіана у 71-му роботу занедбаного акведука відновили, ще через 10 років за наказом імператора Тита його також відреставрували.

З 271 року монументальна арка, що була частиною Аква Клавдія та акведука Аніо Новус, стала воротами Авреліанової стіни — Порта Маджоре.

Його основні джерела, Керулеус (Caeruleus) та Курцій (Curtius), були розташовані у 300 кроках ліворуч від 38-го міліарія на . Довжина акведуку становить 69 км. Він прокладений в основному під землею. Залежно від пори року його продуктивність становила до 192000 м³ в день. Після фільтрування води неподалік від 7-го міліарія на Латинській дорозі останні 13 км акведука проходили над землею.

Нерон продовжив акведук Аркою Нерона до пагорба Целій, а Доміціан — далі, до пагорба Палатин; тоді Аква Клавдія могла постачати всі водою.

Галерея

Аппієва дорога та Аква Клавдія (~1878)
Аква Клавдія
Порта Маджоре, Аква Клавдія
Аква Клавдія

Примітки

dati.beniculturali.it — 2014.
d:Track:Q52897564
Blackman, Deane R. «The Volume of Water Delivered by the Four Great Aqueducts of Rome.» Papers of the British School at Rome 46 (1978): 52-72. http://www.jstor.org/stable/40310747 [ 18 січня 2017 у Wayback Machine.].
Frontinus, De aquaeductu 1.13
. Архів оригіналу за 15 червня 2013. Процитовано 30 березня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Schram, Wilke D. «Aqua Claudia.» Website on Roman Aqueducts. N.p., Jan. 2010. Web. 15 Mar. 2013.
. Архів оригіналу за 4 грудня 2017. Процитовано 30 березня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
. Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 30 березня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Aqua Claudia

Аква Клавдія на LacusCurtius [ 24 вересня 2019 у Wayback Machine.](англ.)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q170584_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q52897564">dati.beniculturali.it<span_class="wef_low_priority_links">_—_2014.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q52897564]]</div>-1] ti.beniculturali.it — 2014.
d:Track:Q52897564

[2] Blackman, Deane R. «The Volume of Water Delivered by the Four Great Aqueducts of Rome.» Papers of the British School at Rome 46 (1978): 52-72. http://www.jstor.org/stable/40310747 [ 18 січня 2017 у Wayback Machine.].

[3] Frontinus, De aquaeductu 1.13

[4] . Архів оригіналу за 15 червня 2013. Процитовано 30 березня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[5] Schram, Wilke D. «Aqua Claudia.» Website on Roman Aqueducts. N.p., Jan. 2010. Web. 15 Mar. 2013.

[6] . Архів оригіналу за 4 грудня 2017. Процитовано 30 березня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[7] . Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 30 березня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[1]