Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Інкальякта (Inka Llaqta) — велике місто в Андах часів існування держави інків Тауантінсую. Була адміністративно-політичним та військовим центром однієї з частин держави — Кольасую. Засновано Сапа Інкою Тупак Юпанкі у 1470-х роках. Є важливою археологічною пам'яткою Болівії. Найзначущіші дослідження провів у 2002—2004 роках Леррі Кобен з Пенсильванського університету. У 2003 році внесено до переліку Світової спадщини Юнеско.
| Інкальякта | |
|---|---|
 | |
| 17°36′18″ пд. ш. 65°24′57″ зх. д. / 17.60500000002777909° пд. ш. 65.41583333336077999° зх. д.Координати: 17°36′18″ пд. ш. 65°24′57″ зх. д. / 17.60500000002777909° пд. ш. 65.41583333336077999° зх. д. | |
| Країна |  Болівія |
| Розташування | Кочабамба |
| Тип | споруда |
  Інкальякта Інкальякта (Болівія) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Назва
Інкальякта з кечуа перекладається як місце Інків. Саме слово Льякта (Llaqta) має широке значення — село, місто, велике місто (мегаполіс), місце як таке, володіння. Тому спочатку йшлося лише про поселення або вказувалося на володіння Інки (тобто імператора) держави. З часом значення назви змінилося на власне «місто» як таке в імперії інків.
Географія
Розташовано на висоті 2950 м над рівнем моря, у муніципалітеті Покона провінції Карраско департаменту Кочабамба, на відстані 130 км від м. Кочабамба.
Історія
У 1470-х роках засновано імператором інків Тупак Юпанкі як фортеця та поселення, що обслуговувало військових. В цей час слугувало форпостом у завойовницьких походах. Інкальякта було базою у війнах з племенами гуарані. Втім останнім вдалося завдати поразки інкам та спалити Інкальяхту.
Інкальякта фактично перетворюється на місто завдяки діяльності наступного Сапа Інки Уайни Капака, який не лише відновив поселення, а й значно розбудував місто, наказавши звести численні споруди. Водночас сюди було переселено значну кількість поселенців з корінних земель кечуа. При цьому імператор посилив оборони від нападів племені чірігуа. З падінням держави інків місто спорожніло, оскільки спочатку пішли звідси вояки, а потім насильно переміщені люди.
Опис
За свідченням археологів, він був побудований, структурно, точною копією столиці інків Куско. На території цього археологічного комплексу налічується близько 40 різних будівель, які обгороджені кам'яною стіною. Більшість будівель були зведені наприкінці XV ст. Спочатку загальна площа поселення становила 80 га. Пізніше місто був реконструйовано і площа зменшилася до 67 га.
В свій час тут розміщувалися бойові споруди (мур з 10 нішами та 4 бійницями), захисні будови і житлові конструкції, які натепер розкопані та досліджені археологами.
В Інкальяхте було побудовано найбільшу (для свого часу) криту будівлю Західної півкулі — Кальанка (Дім зборів). Прямокутна будівля, зведена близько 1500 року, мало 78 м завдовжки і 25 м завширшки, дах розташовувався на 24 величезних колонах, що в поперечнику мали ширину 2 м. Рештки стін, на думку вчених, дають можливість припустити висоту будівлі, яка була вище 12 м.
За Кальанкою, в західній частині міста, розташовані: ритуальна платформа у вигляді шестигранної зубчастої структури, яка призначалася для календарного літочислення і астрономічних розрахунків, а також зовнішні стіни міста.
Джерела
- Valla, J‑C La civilisation des Incas Geneve, 1976
- Brundage, В. С. Empire of the Inca. Norman, 1963.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Inkalyakta Inka Llaqta velike misto v Andah chasiv isnuvannya derzhavi inkiv Tauantinsuyu Bula administrativno politichnim ta vijskovim centrom odniyeyi z chastin derzhavi Kolasuyu Zasnovano Sapa Inkoyu Tupak Yupanki u 1470 h rokah Ye vazhlivoyu arheologichnoyu pam yatkoyu Boliviyi Najznachushishi doslidzhennya proviv u 2002 2004 rokah Lerri Koben z Pensilvanskogo universitetu U 2003 roci vneseno do pereliku Svitovoyi spadshini Yunesko Inkalyakta17 36 18 pd sh 65 24 57 zh d 17 60500000002777909 pd sh 65 41583333336077999 zh d 17 60500000002777909 65 41583333336077999 Koordinati 17 36 18 pd sh 65 24 57 zh d 17 60500000002777909 pd sh 65 41583333336077999 zh d 17 60500000002777909 65 41583333336077999Krayina BoliviyaRoztashuvannyaKochabambaTipsporudaInkalyaktaInkalyakta Boliviya Mediafajli u VikishovishiNazvaInkalyakta z kechua perekladayetsya yak misce Inkiv Same slovo Lyakta Llaqta maye shiroke znachennya selo misto velike misto megapolis misce yak take volodinnya Tomu spochatku jshlosya lishe pro poselennya abo vkazuvalosya na volodinnya Inki tobto imperatora derzhavi Z chasom znachennya nazvi zminilosya na vlasne misto yak take v imperiyi inkiv GeografiyaRoztashovano na visoti 2950 m nad rivnem morya u municipaliteti Pokona provinciyi Karrasko departamentu Kochabamba na vidstani 130 km vid m Kochabamba IstoriyaU 1470 h rokah zasnovano imperatorom inkiv Tupak Yupanki yak fortecya ta poselennya sho obslugovuvalo vijskovih V cej chas sluguvalo forpostom u zavojovnickih pohodah Inkalyakta bulo bazoyu u vijnah z plemenami guarani Vtim ostannim vdalosya zavdati porazki inkam ta spaliti Inkalyahtu Inkalyakta faktichno peretvoryuyetsya na misto zavdyaki diyalnosti nastupnogo Sapa Inki Uajni Kapaka yakij ne lishe vidnoviv poselennya a j znachno rozbuduvav misto nakazavshi zvesti chislenni sporudi Vodnochas syudi bulo pereseleno znachnu kilkist poselenciv z korinnih zemel kechua Pri comu imperator posiliv oboroni vid napadiv plemeni chirigua Z padinnyam derzhavi inkiv misto sporozhnilo oskilki spochatku pishli zvidsi voyaki a potim nasilno peremisheni lyudi OpisZa svidchennyam arheologiv vin buv pobudovanij strukturno tochnoyu kopiyeyu stolici inkiv Kusko Na teritoriyi cogo arheologichnogo kompleksu nalichuyetsya blizko 40 riznih budivel yaki obgorodzheni kam yanoyu stinoyu Bilshist budivel buli zvedeni naprikinci XV st Spochatku zagalna plosha poselennya stanovila 80 ga Piznishe misto buv rekonstrujovano i plosha zmenshilasya do 67 ga V svij chas tut rozmishuvalisya bojovi sporudi mur z 10 nishami ta 4 bijnicyami zahisni budovi i zhitlovi konstrukciyi yaki nateper rozkopani ta doslidzheni arheologami V Inkalyahte bulo pobudovano najbilshu dlya svogo chasu kritu budivlyu Zahidnoyi pivkuli Kalanka Dim zboriv Pryamokutna budivlya zvedena blizko 1500 roku malo 78 m zavdovzhki i 25 m zavshirshki dah roztashovuvavsya na 24 velicheznih kolonah sho v poperechniku mali shirinu 2 m Reshtki stin na dumku vchenih dayut mozhlivist pripustiti visotu budivli yaka bula vishe 12 m Za Kalankoyu v zahidnij chastini mista roztashovani ritualna platforma u viglyadi shestigrannoyi zubchastoyi strukturi yaka priznachalasya dlya kalendarnogo litochislennya i astronomichnih rozrahunkiv a takozh zovnishni stini mista DzherelaValla J C La civilisation des Incas Geneve 1976 Brundage V S Empire of the Inca Norman 1963