Шлепецький Іван Степанович

Іван Степанович Шлепецький (9 квітня 1907, Великий Буковець, Австро-Угорщина — 9 жовтня 1976, Прага, Чехословаччина) — громадський й освітньо-культурний діяч москвофільського напрямку на Пряшівщині, публіцист та літературознавець, лікар-рентгенолог. Дядько Андрія Шлепецького.

Могила Івана Шлепецького на Ольшанському цвинтарі

Біографія

Іван Шлепецький народився в селі Великий Буковець на Пряшівщині (нині округ Стропков, Пряшівський край, Словаччина). Батьки, Степан Дмитрович та Анна Андріївна, уродженка села Поливка, були землеробами. Отець Івана Шлепецького помер в 1916 році, а матір залишалась наодинці з 5-ма малолітніми дітьми у спустошеному війною краї. Завдяки допомозі зі сторони брата Андрія, що емігрував з Австро-Угорщини до США, сімейне становище дещо покращилося.

Шлепецький здобув пристойну освіту, спершу навчався в початковій школі у рідному селі, а відтак в російськомовній Ужгородській реальній гімназії. В жовтні 1929 року він поступив до медичного факультету Карлового університету у Празі. Надалі працював у клініці внутрішніх хвороб у професора В. Прусіка. Окрім рідної говірки, російської та чеської мов, оволодів також словацькою, німецькою, угорською, сербською, польською, болгарською і французькою.

Ще в студентські роки розпочав активну участь на ниві громадсько-культурної діяльності, став членом русофільського студентського товариства у Празі «Возрождение», членом-засновником Товариства карпато-російських православних студентів «Пролом», членом самоврядування Карпаторосійського студентського гуртожитку у Празі й Союзу російської молоді в Пряшеві. У зазначених організаціях найчастіше обіймав посади, або голови, або скарбника. Упродовж 1938—1948 років наполегливо допомагав незаможним студентам, що навчалися в чеській столиці у російській гімназії, зокрема надаючи притулок для найбідніших. Працював у складі соціальної комісії згаданої гімназії.

У роки Другої світової війни Іван Шлепецький активно взаємодіяв з антинацистським підпіллям, співпрацював із партизанськими відділами у Моравії та Словаччині. За цю діяльність був нагороджений Зіркою партизана-помічника (1946), Пам'ятною відзнакою зі стрічкою І чехословацької партизанської бригади Яна Жижки (1969), Пам'ятною медаллю партизанської бригади Яна Гуса (1970), Червоною зіркою партизанської бригади імені Чапаєва (1972), Пам'ятною медаллю до 30-ї річниці визволення Чехословаччини (1975).

Редактор журналу «Костер» (1946—1948). Зусиллями Івана Шлепецького було підготовлено альманах «Пряшевщина» (Прага, 1948), та видано збірку творів Олександра Павловича; автор статей в українській пресі Пряшівщини. Деякі зі своїх статей Іван Шлепецький друкував у «Календарі Лемко-Союзу» (США), аби уникнути складнощів з цензурою комуністичної Чехословаччини.

Помер у Празі, похований на Ольшанському цвинтарі. Його племінник Андрій Шлепецький був відомим славістом та істориком літератури часів ЧСР.

Примітки

1. И. С. Шлепецкий Скільки руснаків на Пряшевщіні//Календарь Лемко-Союза, 1970 [[https://web.archive.org/web/20120307002330/http://lemko.org/pdf/KLS1970.pdf Архівовано 7 березня 2012 у Wayback Machine.]]

Література

• Сато А. Іван Шлепецькый — вызначный сын русиньского народа / Алексей Сато // Русин. — Пряшів, 2017. — № 3. — С. 11-12.
• Ваврик В.Р. Иван Степанович Шлепецкий (Краткая справка) // Карпаторусский Календарь Лемко-Союза. — Йонкерс, Н.Й., 1964. — № 39. — С. 115-121. з джерела 21 січня 2022. Процитовано 22 січня 2020.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .