Хлопчина латис Puika радянський художній фільм режисера знятий за мотивами Білої книги на Ризькій кіностудії у 1977 році

«Хлопчина» (латис. «Puika») — радянський художній фільм режисера , знятий за мотивами «Білої книги» на Ризькій кіностудії у 1977 році. Володар призу за кращий повнометражний ігровий фільм національного кінофестивалю «Великий Кристап»

Хлопчина
латис. Puika

Жанр	драма
Режисер
Сценарист	Імант Зієдоніс
У головних ролях
Оператор
Композитор
Художник
Кінокомпанія	Ризька кіностудія
Тривалість	88 хв.
Мова	російська
Країна	СРСР
Рік	1977
IMDb	ID 0829267

Сюжет

На далекому хуторі сім'я маленького Янциса орендує будинок і невелику ділянку землі. Дід — міцний кремезний чоловік, який міг відмовити у своїй повазі до людини, у якій бачив природну слабкість. Виключенням не був навіть Янцис. Бабуся стала багато в чому рідніше матері, яка після смерті чоловіка втратила почуття родини. Крім господарів, на хуторі жили наймичка Мара і її наречений Мікс, а також кульгавий Юркс — безтурботний жебрак каліка, друг Янциса. Як на свій вік міцний і рухливий, він справлявся з будь-якою роботою, на радість господаря, задовольняючись малим і не вимагаючи нічого натомість. Настав Новий Рік з його ворожінням і рядженими. Після свята — довга зима. Взуття у Янциса не було, і він всю зиму провів біля заледенілого вікна. Весна. На Великдень приймають гостей. Природа прокинулася, дід приніс з лісу банку з пахучим березовим соком. Піднялися трави, і хлопчик став водити на луг їх єдину корову. Літо — пора сінокосу. Янцис ніякої важливої роботи не робив, але намагався скрізь встигнути і всім допомогти. Іноді йому здавалося, що без нього просто неможливо обійтися. Настало свято Ліго. З сином хазяїна, який був на вісім років старше, Янцис дружив. Але коли в гості приїхали багаті родичі з сином Отіньшем, дружби наче й не було — обидва лобуря зло пожартували над бідним сусідом. В самому кінці літа у господині народився син. Додалося клопотів, треба було няньчити і колисати примхливе немовля. Осінь — прекрасний, але і жорстокий час, коли у всіх селянських дворах заколюють худобу. Глибокої ночі доводилося вставати з ліжка — в клуні чекав величезний оберемок свіжого льону. Янцис готовий був віддати все на світі за зайву годину сну, але він йшов, щоб день за днем одноманітно і сумно поганяти втомленого коня. Помер кульгавий Юркс, закінчивши своє довге, бідолашне життя. Сумні поминки Юркса замінили веселе святкування весілля Мари і Мікса. Пройшла ще одна зима, остання на цьому хуторі. Термін найму скінчився, і хлопчина з матір'ю вирушили в дорогу — шукати іншого господаря і інший дах над головою.

У ролях

— Янцис
— мати Янциса
— бабуся Янциса
— дід Янциса
— кульгавий Юркс
— хазяїн хутора
— хазяйка хутора
— хазяйський син
— Мара
Роландс Загорскіс — Мікс
— Отіньш
— батько
— епізод
— епізод
— епізод
Андрейс Жагарс — епізод
— епізод
— епізод
Яніс Лусенс — епізод
— епізод
— епізод
— епізод

Знімальна група

Автори сценарію: Імант Зієдоніс,
Режисер-постановник: Айварс Фрейманіс
Оператор-постановник: Давіс Сіманіс
Композитор: Мартіньш Браунс
Художник-постановник:
Звукооператор:
Режисер: Болеслав Ружс
Оператор: Валдемар Ємельянов
Художній керівник:
Художник-декоратор: Вісвалдіс Трейс
Художник по костюмам: Айна Фрішфелде, Ілга Кришевича
Художник-гример: Еліта Скринджевська
Монтажер: Ліене Баліня
Редактор: Антон Брок
Музичний редактор: Микола Золотонос
Майстер по освітленню: Ірина Дзірланга
Асистенти режисера: Олександр Жуковскіс, Еріка Буркевича, Беніта Лаце
Асистенти оператора: Алвіс Менготс, Айварс Дамбекалнс
Асистент художника: Юріс Байкс
Помічник режисера: Алдона Гуте
Адміністративна група: Алдіс Мігла, Анда Матісоне, Яніс Грунте
Директор: Лілія Лієпиня

Посилання

Хлопчина на сайті IMDb (англ.)