Українці в Бельгії — особи з українським громадянством або національністю, які перебувають на території Бельгії.
Активну громадську діяльність здійснюють Український допомоговий комітет, Об'єднання українок Бельгії (ОУБ), Союз українців у Бельгії (СУБ), Союз української молоді в Бельгії (СУМ) та Promote Ukraine. Діяльність зазначених об'єднань і організацій координується Головною радою українських громадських організацій Бельгії (ГРУГОБ). Діяльність українських церков — православної і католицької — також перебуває під егідою ГРУГОБ.
Нині в Бельгії проживає понад чотири тисячі громадян українського походження. Більшість з них мешкають у містах Генк, Льєж та Брюссель. Зайняті вони переважно в різних галузях економіки і сфери обслуговування. Самі ж українці підрахували, що з них лише 1.200 осіб вільно володіють українською мовою.
Українська громада в Бельгії і далі прагне зберегти своє національне обличчя та духовну самобутність у країні проживання в умовах іншомовного оточення, вона впродовж багатьох років сприяла тому, щоб Україна стала незалежною, а сьогодні у свій спосіб долучається до творення сучасної демократичної держави.
На думку керівників українських релігійних конфесій, українці, які залишились в Бельгії для постійного життя, нині живуть розсіяно, і лише рідна церква зберігає їх від повної денаціоналізації. Виросло молоде покоління громадян українського походження, яке здобуло освіту у бельгійських вищих навчальних закладах. Сьогодні в Бельгії працюють лікарі, інженери, адвокати, професори українського походження. Молодь дедалі рідше ходить до церкви й пасивно ставиться до участі в церковному житті.
Історія
Перша хвиля
До Першої світової війни в Бельгії проживала незначна кількість українців (робітники та студенти), які створили в Льєжі першу українську організацію.
Друга хвиля
Під час Визвольних змагань 1917—1920 було проголошено Українську Народну Республіку, але під ударами більшовицької Червоної армії вона була окупована. Однак уряд УНР встиг налагодити в деяких столицях Європи свої дипломатичні представництва. Право на перебування у Бельгії одержали вояки армії УНР — приблизно 600 осіб.
Третя хвиля
З середини 1920-х до кінця 1930-х до Бельгії прибула переважно економічна еміграція з Галичини. Емігранти працювали на ріллі, текстильних фабриках, жінки по хатах як прибиральниці та куховарки, але більшість приїжджих були зайняті у металургії, шахтах.
Українські емігранти були вельми активними, організованими, надто в містах Брюссель, Серен, Льєж. Частина з них були студенти, які зокрема навчалися в Лювенському Католицькому Університеті.
1929 року засновано Національний Союз Українських Студентів (НаСУС).
Усіх студентів, робітників з далекою Україною єднали національні Церкви: Українська Католицька Церква східного обряду (УГКЦ) та Українська Автокефальна Православна Церква (УАПЦ).
Українці мали свої хори, оркестри, театри, партійні формування. Постали культурницькі та релігійні організації.
Під час Другої світової війни більшість українців залишили територію Бельгії.
Четверта хвиля
1945 до Бельгії переїхало із Німеччини майже 2 тисячі українців, які були туди вивезені на примусові роботи.
1947 кількість українців зросла до 10 тисяч за рахунок осіб, які, перебуваючи у таборах для переміщених осіб, уклали контракти на працевлаштування в Бельгії терміном на 2 роки. По закінченню терміну дії цих контрактів значна частина повернулася до Німеччини або виїхали до США та Канади.
На початку 1950-х багато українських біженців у Бельгії виїхали за океан. Було обезголовлено організації, які втратили і своїх членів. У країні залишилися переважно інваліди або хворі, яким імміграційні комісії відмовили у виїзді через поганий стан здоров'я. Залишились ті, що вже звикли до бельгійських умов. Були й такі, що повернулися до Німеччини. Відбувалися також перегрупування родин, які роз'єднали воєнні події. Структури парохій залишилися цілими. Цей позитивний факт, безперечно, пришвидшив реорганізацію української спільноти.
1966 три крайові організації — УДК, ОУБ і СУМ — придбали оселю Франкополе, розміщену на десяти гектарах у мальовничих Арденнах. На території цього виховно-відпочинкового центру впродовж багатьох років неодноразово відбувалися молодіжні літні табори, зимові курси українознавства для студентської молоді, а також різні наради, з'їзди й конгреси українських організацій.
Наприкінці 1970-х років українські організації почали згортати свою діяльність. Це було насамперед пов'язане зі зміною поколінь. Краще збереглись релігійні організації, оскільки священики відзначалися великою активністю і прагнули згуртувати українців навколо церкви.
Організації
Український допомоговий комітет
Створений 1947-49, мав 26 філій і три станиці з чотирма тисячами членів, понад 10 хорів, танцювальних і драматичних гуртків.
Бельгійсько-український хор імені Тараса Шевченка, музично-вокальний ансамбль «Явір», танцювальна група «Полтава» з провінції Лімбург, здобули популярність не лише в Бельгії, а й у Франції, Німеччині, Люксембурзі, Австрії, де вони неодноразово виступали з концертами.
Об'єднання українок Бельгії
Перший осередок жіночої організації створено до початку Другої світової війни в околицях Льєж-Серен. Незмінною Головою цієї організації була пані Мартинова з Льєжу. Організація підтримувала контакт із Союзом жінок Галичини.
Після Другої світової війни багато українських жінок залишилося у Бельгії, більшість стали дружинами гірників і разом з чоловіками вступили до Українського Допомогового Комітету (УДК).
1946-1947 у Брюсселі утворено Жіночу Секцію при Українському Допомоговому Комітеті під проводом пані Доброславської. Після смерті Голови робота секції завмерла.
1947 у Льєжі утворено Гурток Жіноцтва під проводом пань Худої та Михайлів, цей гурток існував нетривалий час.
20 червня 1948 у Брюсселі на другому з'їзді УДК вперше до складу Управи обрано жінку, яка очолила ділянку працю з жіноцтвом, з повною моральною і матеріальною підтримкою з боку УДК.
31 жовтня 1948 у Брюсселі відбувся перший Конгрес Українців у Бельгії. Під час робіт Жіночої Комісії, на яких були присутні 18 представниць від різних осередків, одноголосно ухвалили створити окрему жіночу організацію — Об'єднання українок Бельгії (ОУБ). Першою Головою ОУБ була пані Зінаїда Витязь.
У листопаді 1948 у США засновано Світову Федерацію Українських Жіночих Організацій (СФУЖО). Однією з оргінізацій-засновниць була ОУБ.
1949 у Бельгії утворюються секції ОУБ.
Під кінець 1950 їх було 15.
1952—1960 відбулася велика еміграція українців з Бельгії за океан. Кількість секцій ОУБ зменшилася до 5.
Станом на 2015 існували 3 відділи: Антверпен, Льєж-Серен. Брюссель.
Союз українців Бельгії
Союз українців Бельгії (СУБ) створено 1949, проводить заходи в приміщенні Української автокефальної православної церкви у м. Буссуа-Мораж.
1948 в місті Генк започатковано православну громаду УАПЦ. Богослужіння відправлялися у барачній церкві, яка була мало придатною для користування. Після звільнення бараку громада відправляла свої богослужіння в орендованому приміщенні в Генку, до завершення будівництва церкви і прицерковних приміщень, освячення нової церкви відбулося 24 серпня 1986.
Нині православну парафію обслуговує диякон Віталій Дерев'янка. 1988 православна церква Святого архистратига Михаїла в Генку стала головним центром відзначення й святкування в Західній Європі тисячолітнього ювілею хрещення України-Русі. Побудована на кошти української громади церква в місті Генк стала не лише місцем релігійних відправ українців, а й осередком збереження та пропагування культури, історії, традицій та звичаїв українського народу. При церкві діє музей виробів сучасного українського прикладного мистецтва. Тут періодично влаштовуються різноманітні виставки (українських писанок, вишивок, ікон, листівок, декоративного мистецтва тощо), відбуваються концерти артистів з України. Коштом православної громади в місті Генк видано пісні з репертуару відомого українського кобзаря і лірника Василя Нечепи, який виступав тут з добродійними концертами.
Помітним духовним осередком української громади в місті Генк є греко-католицька парафія Св. І. Хрестителя. 22 квітня 2001 в приміщенні церкви відбулось офіційне відкриття виставки українських вишиваних ікон та образів з колекції музею міста Львів. Ця культурно-мистецька подія відбувалася під патронатом посла України в державах Бенілюкс Володимира Хандогія, апостольського екзарха українців-католиків у державах Бенілюкс, Франції та Швейцарії Михаїла Гринчишина і архієпископа лондонського, західноєвропейського і новозеландського УАПЦ в діаспорі Іоанна.
Джерела
- «Народний оглядач»
- Слово Просвіти
Примітки
- . Архів оригіналу за 10 липня 2017. Процитовано 24 липня 2017.
- Історія ОУБ
- Українська православна церква
Посилання
- Українська громада в Бельгії // Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
- Українці Бельгії // ukrainians.be
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayinci v Belgiyi osobi z ukrayinskim gromadyanstvom abo nacionalnistyu yaki perebuvayut na teritoriyi Belgiyi Aktivnu gromadsku diyalnist zdijsnyuyut Ukrayinskij dopomogovij komitet Ob yednannya ukrayinok Belgiyi OUB Soyuz ukrayinciv u Belgiyi SUB Soyuz ukrayinskoyi molodi v Belgiyi SUM ta Promote Ukraine Diyalnist zaznachenih ob yednan i organizacij koordinuyetsya Golovnoyu radoyu ukrayinskih gromadskih organizacij Belgiyi GRUGOB Diyalnist ukrayinskih cerkov pravoslavnoyi i katolickoyi takozh perebuvaye pid egidoyu GRUGOB Nini v Belgiyi prozhivaye ponad chotiri tisyachi gromadyan ukrayinskogo pohodzhennya Bilshist z nih meshkayut u mistah Genk Lyezh ta Bryussel Zajnyati voni perevazhno v riznih galuzyah ekonomiki i sferi obslugovuvannya Sami zh ukrayinci pidrahuvali sho z nih lishe 1 200 osib vilno volodiyut ukrayinskoyu movoyu Ukrayinska gromada v Belgiyi i dali pragne zberegti svoye nacionalne oblichchya ta duhovnu samobutnist u krayini prozhivannya v umovah inshomovnogo otochennya vona vprodovzh bagatoh rokiv spriyala tomu shob Ukrayina stala nezalezhnoyu a sogodni u svij sposib doluchayetsya do tvorennya suchasnoyi demokratichnoyi derzhavi Na dumku kerivnikiv ukrayinskih religijnih konfesij ukrayinci yaki zalishilis v Belgiyi dlya postijnogo zhittya nini zhivut rozsiyano i lishe ridna cerkva zberigaye yih vid povnoyi denacionalizaciyi Viroslo molode pokolinnya gromadyan ukrayinskogo pohodzhennya yake zdobulo osvitu u belgijskih vishih navchalnih zakladah Sogodni v Belgiyi pracyuyut likari inzheneri advokati profesori ukrayinskogo pohodzhennya Molod dedali ridshe hodit do cerkvi j pasivno stavitsya do uchasti v cerkovnomu zhitti IstoriyaPersha hvilya Do Pershoyi svitovoyi vijni v Belgiyi prozhivala neznachna kilkist ukrayinciv robitniki ta studenti yaki stvorili v Lyezhi pershu ukrayinsku organizaciyu Druga hvilya Pid chas Vizvolnih zmagan 1917 1920 bulo progolosheno Ukrayinsku Narodnu Respubliku ale pid udarami bilshovickoyi Chervonoyi armiyi vona bula okupovana Odnak uryad UNR vstig nalagoditi v deyakih stolicyah Yevropi svoyi diplomatichni predstavnictva Pravo na perebuvannya u Belgiyi oderzhali voyaki armiyi UNR priblizno 600 osib Tretya hvilya Z seredini 1920 h do kincya 1930 h do Belgiyi pribula perevazhno ekonomichna emigraciya z Galichini Emigranti pracyuvali na rilli tekstilnih fabrikah zhinki po hatah yak pribiralnici ta kuhovarki ale bilshist priyizhdzhih buli zajnyati u metalurgiyi shahtah Ukrayinski emigranti buli velmi aktivnimi organizovanimi nadto v mistah Bryussel Seren Lyezh Chastina z nih buli studenti yaki zokrema navchalisya v Lyuvenskomu Katolickomu Universiteti 1929 roku zasnovano Nacionalnij Soyuz Ukrayinskih Studentiv NaSUS Usih studentiv robitnikiv z dalekoyu Ukrayinoyu yednali nacionalni Cerkvi Ukrayinska Katolicka Cerkva shidnogo obryadu UGKC ta Ukrayinska Avtokefalna Pravoslavna Cerkva UAPC Ukrayinci mali svoyi hori orkestri teatri partijni formuvannya Postali kulturnicki ta religijni organizaciyi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni bilshist ukrayinciv zalishili teritoriyu Belgiyi Chetverta hvilya 1945 do Belgiyi pereyihalo iz Nimechchini majzhe 2 tisyachi ukrayinciv yaki buli tudi vivezeni na primusovi roboti 1947 kilkist ukrayinciv zrosla do 10 tisyach za rahunok osib yaki perebuvayuchi u taborah dlya peremishenih osib uklali kontrakti na pracevlashtuvannya v Belgiyi terminom na 2 roki Po zakinchennyu terminu diyi cih kontraktiv znachna chastina povernulasya do Nimechchini abo viyihali do SShA ta Kanadi Na pochatku 1950 h bagato ukrayinskih bizhenciv u Belgiyi viyihali za okean Bulo obezgolovleno organizaciyi yaki vtratili i svoyih chleniv U krayini zalishilisya perevazhno invalidi abo hvori yakim immigracijni komisiyi vidmovili u viyizdi cherez poganij stan zdorov ya Zalishilis ti sho vzhe zvikli do belgijskih umov Buli j taki sho povernulisya do Nimechchini Vidbuvalisya takozh peregrupuvannya rodin yaki roz yednali voyenni podiyi Strukturi parohij zalishilisya cilimi Cej pozitivnij fakt bezperechno prishvidshiv reorganizaciyu ukrayinskoyi spilnoti 1966 tri krajovi organizaciyi UDK OUB i SUM pridbali oselyu Frankopole rozmishenu na desyati gektarah u malovnichih Ardennah Na teritoriyi cogo vihovno vidpochinkovogo centru vprodovzh bagatoh rokiv neodnorazovo vidbuvalisya molodizhni litni tabori zimovi kursi ukrayinoznavstva dlya studentskoyi molodi a takozh rizni naradi z yizdi j kongresi ukrayinskih organizacij Naprikinci 1970 h rokiv ukrayinski organizaciyi pochali zgortati svoyu diyalnist Ce bulo nasampered pov yazane zi zminoyu pokolin Krashe zbereglis religijni organizaciyi oskilki svyasheniki vidznachalisya velikoyu aktivnistyu i pragnuli zgurtuvati ukrayinciv navkolo cerkvi OrganizaciyiUkrayinskij dopomogovij komitet Stvorenij 1947 49 mav 26 filij i tri stanici z chotirma tisyachami chleniv ponad 10 horiv tancyuvalnih i dramatichnih gurtkiv Belgijsko ukrayinskij hor imeni Tarasa Shevchenka muzichno vokalnij ansambl Yavir tancyuvalna grupa Poltava z provinciyi Limburg zdobuli populyarnist ne lishe v Belgiyi a j u Franciyi Nimechchini Lyuksemburzi Avstriyi de voni neodnorazovo vistupali z koncertami Ob yednannya ukrayinok Belgiyi Pershij oseredok zhinochoyi organizaciyi stvoreno do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni v okolicyah Lyezh Seren Nezminnoyu Golovoyu ciyeyi organizaciyi bula pani Martinova z Lyezhu Organizaciya pidtrimuvala kontakt iz Soyuzom zhinok Galichini Pislya Drugoyi svitovoyi vijni bagato ukrayinskih zhinok zalishilosya u Belgiyi bilshist stali druzhinami girnikiv i razom z cholovikami vstupili do Ukrayinskogo Dopomogovogo Komitetu UDK 1946 1947 u Bryusseli utvoreno Zhinochu Sekciyu pri Ukrayinskomu Dopomogovomu Komiteti pid provodom pani Dobroslavskoyi Pislya smerti Golovi robota sekciyi zavmerla 1947 u Lyezhi utvoreno Gurtok Zhinoctva pid provodom pan Hudoyi ta Mihajliv cej gurtok isnuvav netrivalij chas 20 chervnya 1948 u Bryusseli na drugomu z yizdi UDK vpershe do skladu Upravi obrano zhinku yaka ocholila dilyanku pracyu z zhinoctvom z povnoyu moralnoyu i materialnoyu pidtrimkoyu z boku UDK 31 zhovtnya 1948 u Bryusseli vidbuvsya pershij Kongres Ukrayinciv u Belgiyi Pid chas robit Zhinochoyi Komisiyi na yakih buli prisutni 18 predstavnic vid riznih oseredkiv odnogolosno uhvalili stvoriti okremu zhinochu organizaciyu Ob yednannya ukrayinok Belgiyi OUB Pershoyu Golovoyu OUB bula pani Zinayida Vityaz U listopadi 1948 u SShA zasnovano Svitovu Federaciyu Ukrayinskih Zhinochih Organizacij SFUZhO Odniyeyu z orginizacij zasnovnic bula OUB 1949 u Belgiyi utvoryuyutsya sekciyi OUB Pid kinec 1950 yih bulo 15 1952 1960 vidbulasya velika emigraciya ukrayinciv z Belgiyi za okean Kilkist sekcij OUB zmenshilasya do 5 Stanom na 2015 isnuvali 3 viddili Antverpen Lyezh Seren Bryussel Soyuz ukrayinciv Belgiyi Soyuz ukrayinciv Belgiyi SUB stvoreno 1949 provodit zahodi v primishenni Ukrayinskoyi avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvi u m Bussua Morazh Ukrayinska avtokefalna pravoslavna cerkva Ukrayinska pravoslavna cerkva v misti Genk 1948 v misti Genk zapochatkovano pravoslavnu gromadu UAPC Bogosluzhinnya vidpravlyalisya u barachnij cerkvi yaka bula malo pridatnoyu dlya koristuvannya Pislya zvilnennya baraku gromada vidpravlyala svoyi bogosluzhinnya v orendovanomu primishenni v Genku do zavershennya budivnictva cerkvi i pricerkovnih primishen osvyachennya novoyi cerkvi vidbulosya 24 serpnya 1986 Nini pravoslavnu parafiyu obslugovuye diyakon Vitalij Derev yanka 1988 pravoslavna cerkva Svyatogo arhistratiga Mihayila v Genku stala golovnim centrom vidznachennya j svyatkuvannya v Zahidnij Yevropi tisyacholitnogo yuvileyu hreshennya Ukrayini Rusi Pobudovana na koshti ukrayinskoyi gromadi cerkva v misti Genk stala ne lishe miscem religijnih vidprav ukrayinciv a j oseredkom zberezhennya ta propaguvannya kulturi istoriyi tradicij ta zvichayiv ukrayinskogo narodu Pri cerkvi diye muzej virobiv suchasnogo ukrayinskogo prikladnogo mistectva Tut periodichno vlashtovuyutsya riznomanitni vistavki ukrayinskih pisanok vishivok ikon listivok dekorativnogo mistectva tosho vidbuvayutsya koncerti artistiv z Ukrayini Koshtom pravoslavnoyi gromadi v misti Genk vidano pisni z repertuaru vidomogo ukrayinskogo kobzarya i lirnika Vasilya Nechepi yakij vistupav tut z dobrodijnimi koncertami Ukrayinska greko katolicka cerkva Pomitnim duhovnim oseredkom ukrayinskoyi gromadi v misti Genk ye greko katolicka parafiya Sv I Hrestitelya 22 kvitnya 2001 v primishenni cerkvi vidbulos oficijne vidkrittya vistavki ukrayinskih vishivanih ikon ta obraziv z kolekciyi muzeyu mista Lviv Cya kulturno mistecka podiya vidbuvalasya pid patronatom posla Ukrayini v derzhavah Benilyuks Volodimira Handogiya apostolskogo ekzarha ukrayinciv katolikiv u derzhavah Benilyuks Franciyi ta Shvejcariyi Mihayila Grinchishina i arhiyepiskopa londonskogo zahidnoyevropejskogo i novozelandskogo UAPC v diaspori Ioanna Dzherela Narodnij oglyadach Slovo ProsvitiPrimitki Arhiv originalu za 10 lipnya 2017 Procitovano 24 lipnya 2017 Istoriya OUB Ukrayinska pravoslavna cerkvaPosilannyaUkrayinska gromada v Belgiyi Ministerstvo ekonomichnogo rozvitku i torgivli Ukrayini Ukrayinci Belgiyi ukrainians be