Угорська академія наук (УАН) (угор. Magyar Tudományos Akadémia, MTA) — головна наукова установа Угорщини. Її засновником був граф Іштван Сечені, який 1825 року передав свій річний дохід на заснування наукового товариства. За його прикладом вчинили інші угорські аристократи. Метою товариства було сприяння розвитку науки, культури та мистецтва угорською мовою. Теперішня назва з'явилася 1845 року. Будівля, в якій тепер перебуває Академія, зведена 1865 року. Одним із пріоритетів мовознавчого відділення Академії є регулювання угорської мови.
Угорська академія наук | ||||
---|---|---|---|---|
Основні дані | ||||
Засновано | 3 листопада 1825 | |||
Абревіатура | MTA | |||
Засновник | Іштван Сечені | |||
Країна | Угорщина | |||
Штаб-квартира | d[1] | |||
Тип | академія наук d і d | |||
Дочірня(і) організація(ї) | d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, Інститут лінгвістики Угорської академії наук, d, d, d і d | |||
Членство | d[2], d[3], d[4], d[5], d[6], d[7] і d[8] | |||
Вебсторінка | mta.hu | |||
Мапа | ||||
Угорська академія наук у Вікісховищі |
Склад
Сьогодні Угорська академія наук складається з таких інститутів:
- Інститут лінгвістики
- Інститут філософії й історії
- Інститут математики
- Інститут сільського господарства
- Інститут медицини
- Інститут технічних наук
- Інститут хімії
- Інститут біології
- Інститут права й економічних наук
- Інститут наук про Землю
- Інститут фізики
Президенти Академії
(17 листопада 1830 — 15 лютого 1855) | |
(17 квітня 1855 — 10 січня 1886) | |
(18 березня 18 1886 — 2 лютого 1871) | |
(17 травня 1871 — 3 листопада 1884) | |
(28 травня 1885 — 22 серпня 1888) | |
Лоранд Етвеш | (3 травня 1889 — 5 жовтня 1905) |
(27 листопада 1905 — 22 березня 1936) | |
(22 березня 1936 — жовтня 1944) | |
(7 березня 1945 — 29 жовтня 1945) | |
(29 жовтня 1945 — 24 липня 1946) | |
Золтан Кодай | (24 липня 1946 — 29 листопада 1949) |
(29 листопада 1949 — 5 лютого 1970) | |
Тібор Ердеї-Груз | (5 лютого 1970 — 16 серпня 1976) |
Янош Сентаґотгай | (26 жовтня 1976 — 6 травня 1977) |
Янош Сентаґотгай | (6 травня 1977 — 10 травня 1985) |
(10 травня 1985 — 24 травня 1990) | |
(24 травня 1990 — 9 травня 1996) | |
(9 травня 1996 — 4 травня 2002) | |
(5 травня 2002 — 6 травня 2008.) | |
(з 6 травня 2008) |
Примітки
- Az MTA Székháza — Угорська академія наук.
- https://cosparhq.cnes.fr/about/members/national-scientific-institutions/
- https://www.scienceeurope.org/about-us/members/
- https://allea.org/members
Посилання
- Офіційний сайт
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ugorska akademiya nauk UAN ugor Magyar Tudomanyos Akademia MTA golovna naukova ustanova Ugorshini Yiyi zasnovnikom buv graf Ishtvan Secheni yakij 1825 roku peredav svij richnij dohid na zasnuvannya naukovogo tovaristva Za jogo prikladom vchinili inshi ugorski aristokrati Metoyu tovaristva bulo spriyannya rozvitku nauki kulturi ta mistectva ugorskoyu movoyu Teperishnya nazva z yavilasya 1845 roku Budivlya v yakij teper perebuvaye Akademiya zvedena 1865 roku Odnim iz prioritetiv movoznavchogo viddilennya Akademiyi ye regulyuvannya ugorskoyi movi Ugorska akademiya nauk Osnovni dani Zasnovano 3 listopada 1825 Abreviatura MTA Zasnovnik Ishtvan Secheni Krayina UgorshinaShtab kvartira d 1 Tip akademiya nauk d i dDochirnya i organizaciya yi d d d d d d d d d d Institut lingvistiki Ugorskoyi akademiyi nauk d d d i dChlenstvo d 2 d 3 d 4 d 5 d 6 d 7 i d 8 Vebstorinka mta hu Mapa Ugorska akademiya nauk u Vikishovishi Golovne primishennya Ugorskoyi Akademiyi NaukSkladSogodni Ugorska akademiya nauk skladayetsya z takih institutiv Institut lingvistiki Institut filosofiyi j istoriyi Institut matematiki Institut silskogo gospodarstva Institut medicini Institut tehnichnih nauk Institut himiyi Institut biologiyi Institut prava j ekonomichnih nauk Institut nauk pro Zemlyu Institut fizikiPrezidenti Akademiyi 17 listopada 1830 15 lyutogo 1855 17 kvitnya 1855 10 sichnya 1886 18 bereznya 18 1886 2 lyutogo 1871 17 travnya 1871 3 listopada 1884 28 travnya 1885 22 serpnya 1888 Lorand Etvesh 3 travnya 1889 5 zhovtnya 1905 27 listopada 1905 22 bereznya 1936 22 bereznya 1936 zhovtnya 1944 7 bereznya 1945 29 zhovtnya 1945 29 zhovtnya 1945 24 lipnya 1946 Zoltan Kodaj 24 lipnya 1946 29 listopada 1949 29 listopada 1949 5 lyutogo 1970 Tibor Erdeyi Gruz 5 lyutogo 1970 16 serpnya 1976 Yanosh Sentagotgaj 26 zhovtnya 1976 6 travnya 1977 Yanosh Sentagotgaj 6 travnya 1977 10 travnya 1985 10 travnya 1985 24 travnya 1990 24 travnya 1990 9 travnya 1996 9 travnya 1996 4 travnya 2002 5 travnya 2002 6 travnya 2008 z 6 travnya 2008 PrimitkiAz MTA Szekhaza Ugorska akademiya nauk d Track Q265058 https cosparhq cnes fr about members national scientific institutions https www scienceeurope org about us members https allea org membersPosilannyaOficijnij sajt