Гребля Кебан (тур. Keban Barajı) — гребля і ГЕС на Євфраті, розташована в провінції Елязиг, Туреччина. Гребля була побудована першою з турецької частини каскаду ГЕС на Євфраті. Хоча гребля Кебан побудована ще до початку реалізації Проекту розвитку Південно-Східної Анатолії (GAP), на початок XXI сторіччя гребля і ГЕС є повністю інтегрованим компонентом проекту, який спрямований на стимулювання економічного розвитку Південно-Східної Туреччини. Будівництво греблі почалося в 1966 році і було завершено в 1974 році. (тур. Keban Baraj Gölü) — має площу 675 км² і є четвертим за величиною озером Туреччини після озера Ван, озера Туз, і
Гребля Кебан | |
---|---|
Гребля Кебан | |
38°48′25″ пн. ш. 38°45′25″ сх. д. / 38.80694444447177460° пн. ш. 38.75694444447177744° сх. д.Координати: 38°48′25″ пн. ш. 38°45′25″ сх. д. / 38.80694444447177460° пн. ш. 38.75694444447177744° сх. д. | |
Країна | Туреччина |
Адмінодиниця | d |
Стан | діюча |
Річка | Євфрат |
Каскад | Євфратський |
Початок будівництва | 1966 |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1974 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 1330 МВт |
Середнє річне виробництво | ??? млн кВт·год |
Тип ГЕС | греблева |
Розрахований напір | ??? м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | радіально-осьові |
Кількість та марка турбін | 4 × 157.5 MW 4 × 175.0 |
Витрата через турбіни | ??? м³/с |
Кількість та марка гідрогенераторів | 8 |
Потужність гідроагрегатів | ??? МВт |
Основні споруди | |
Тип греблі | кам'яно-накидна і бетонна-гравітаційна |
Висота греблі | 207 м |
Довжина греблі | 1097 м |
Шлюз | ??? |
ЛЕП | ??? |
Власник | State Hydraulic Works |
Гребля Кебан | |
Мапа | |
Гребля Кебан у Вікісховищі |
Історія проекту
Будівництво греблі Кебан було вперше запропоновано у 1936 році новоствореною Electric Affairs Survey Administration, але почалося тільки у 1966 році. Будівництво велося на франко-італійським консорціумом SCI-Impreglio і було завершено в 1974 році. Оцінка загальної вартості будівництва варіюються від 85 млн. дол США до 300 млн. дол США. У той же час, були проведені археологічні рятувальні заходи на теренах що мали бути були затоплені. Заповнення водосховища почалося у1974 році та призвело до переселення 25 000 чоловік. Під час заповнення водосховища Кебан, Туреччина виконала зобов'язання пропускати Євфратом воду в об'ємі 450 м³/сек, за погодженням розташованим з вниз за течією Сирії і Іраку. Проте, в результаті того, що Сирія в той же час заповнювала водосховище греблі Табка, у 1975 році вибухнув конфлікт між Сирією та Іраком, через кількість води, наданих Іраку. Ця суперечка, була підсилена посухою, яка скоротила кількість доступної води ще більше, була вирішена за посередництва Саудівської Аравії Після першого заповнення водосховища, були виявлені геологічні слабкі місця у фундаменті, на якому була побудована гребля, що призвело до необхідності тимчасового зниження рівня водосховища з метою проведення великих робіт укріплення На час закінчення будівництва гребля Кебан була 18 у світі заввишки
Характеристики греблі і водосховища
Гребля Кебан є комбінованою кам'яно-накидною і бетонно-гравітаційною з вбудованою ГЕС у веденні [en] (DSI). Гребля має 1097 м завдовжки і його гребінь знаходиться у 207 м над рівнем русла річки (848 м над рівнем моря). Її вісім турбін мають потужність 1330 МВт. Об'єм водосховища Кебан є 30,6 км³ і площа поверхні водосховища становить 675 км², хоча саме озеро, мало більші рівні у минулому Через його відносно високогірне розташування — 845 м над рівнем моря і його розташування в районі з великою кількістю опадів, випаровування є відносно низьким у 0,48 км³/рік у порівнянні з водосховищами в Сирії або Іраку. Крім долини Євфрату безпосередньо перед греблею, водосховище також затопило частини долини річки Мурат і , дві річки, що утворюють Євфрат. Хоча гребля не була спочатку призначена для зрошення, 63,872 га земель сільськогосподарського призначення зрошувалося з водосховища Кебан у 1999 році
Дивись також
Примітки
- Kolars та Mitchell, 1991, с. 26
- , Official GAP website, архів оригіналу за 7 червня 2011, процитовано 17 вересня 2013
- , Mideast & N. Africa Encyclopedia, архів оригіналу за 4 листопада 2012, процитовано 17 вересня 2013
- Kolars, 1994, с. 59
- Kolars та Mitchell, 1991, с. 27
- Kolars, 1986, с. 64
- Inan, 2000, с. 6
- Wolf, 1994, с. 29
- Kolars, 1994, с. 49
- Ertunç, 1999, с. 173
- Ertunç, 1999, с. 168
- Kolars та Mitchell, 1991, с. 35
- Kalpakian, 2004, с. 102
Ресурси Інтернету
- n/a (1967), Doomed by the Dam. A Survey of the Monuments threatened by the Creation of the Keban Dam Flood Area, Elazig, 18–29 October 1966, т. 9, , Faculty of Architecture, с. 54—57
{{}}
: Пропущений або порожній|title=
() - Ertunç, Aziz (1999), The geological problems of the large dams constructed on the Euphrates River (Turkey), Engineering Geology, 51 (3): 167—182, doi:10.1016/S0013-7952(97)00072-0
- (1977), Das byzantinische Strassensystem in Kappadokien, у Hunger, Herbert (ред.), Veröffentlichungen der Kommission für die Tabula Imperii Byzantini, т. 2, Wien: Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, с. 145, ISBN
- Inan, Yüksel (2000), (PDF), архів оригіналу (PDF) за 18 липня 2011
- Kalpakian, Jack (2004), Identity, conflict and cooperation in international river systems, Aldershot: Ashgate, ISBN
- Kolars, John (1986), The Hydro-Imperative of Turkey's Search for Energy, Middle East Journal, 40 (1): 53—67, JSTOR 4327248
- Kolars, John (1994), Problems of International River Management: The Case of the Euphrates, у Biswas, Asit K (ред.), International Waters of the Middle East: From Euphrates-Tigris to Nile, Oxford University Press, с. 44—94, ISBN
- Kolars, John F.; Mitchell, William A. (1991), The Euphrates River and the Southeast Anatolia Development Project, Carbondale: SIU Press, ISBN
- Wolf, Aaron T. (1994), A Hydropolitical History of the Nile, Jordan and Euphrates River Basins, у Biswas, Asit K (ред.), International Waters of the Middle East: From Euphrates-Tigris to Nile, Oxford University Press, с. 5—43, ISBN
- Official GAP website [ 1 травня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Greblya Keban tur Keban Baraji greblya i GES na Yevfrati roztashovana v provinciyi Elyazig Turechchina Greblya bula pobudovana pershoyu z tureckoyi chastini kaskadu GES na Yevfrati Hocha greblya Keban pobudovana she do pochatku realizaciyi Proektu rozvitku Pivdenno Shidnoyi Anatoliyi GAP na pochatok XXI storichchya greblya i GES ye povnistyu integrovanim komponentom proektu yakij spryamovanij na stimulyuvannya ekonomichnogo rozvitku Pivdenno Shidnoyi Turechchini Budivnictvo grebli pochalosya v 1966 roci i bulo zaversheno v 1974 roci tur Keban Baraj Golu maye ploshu 675 km i ye chetvertim za velichinoyu ozerom Turechchini pislya ozera Van ozera Tuz iGreblya KebanGreblya Keban38 48 25 pn sh 38 45 25 sh d 38 80694444447177460 pn sh 38 75694444447177744 sh d 38 80694444447177460 38 75694444447177744 Koordinati 38 48 25 pn sh 38 45 25 sh d 38 80694444447177460 pn sh 38 75694444447177744 sh d 38 80694444447177460 38 75694444447177744KrayinaTurechchinaAdminodinicyadStandiyuchaRichkaYevfratKaskadYevfratskijPochatok budivnictva1966Roki vvedennya pershogo ta ostannogo gidroagregativ1974Osnovni harakteristikiUstanovlena potuzhnist1330 MVtSerednye richne virobnictvo mln kVt godTip GESgreblevaRozrahovanij napir mHarakteristiki obladnannyaTip turbinradialno osoviKilkist ta marka turbin4 157 5 MW 4 175 0Vitrata cherez turbini m sKilkist ta marka gidrogeneratoriv8Potuzhnist gidroagregativ MVtOsnovni sporudiTip greblikam yano nakidna i betonna gravitacijnaVisota grebli207 mDovzhina grebli1097 mShlyuz LEP VlasnikState Hydraulic WorksGreblya KebanMapa Greblya Keban u VikishovishiIstoriya proektuBudivnictvo grebli Keban bulo vpershe zaproponovano u 1936 roci novostvorenoyu Electric Affairs Survey Administration ale pochalosya tilki u 1966 roci Budivnictvo velosya na franko italijskim konsorciumom SCI Impreglio i bulo zaversheno v 1974 roci Ocinka zagalnoyi vartosti budivnictva variyuyutsya vid 85 mln dol SShA do 300 mln dol SShA U toj zhe chas buli provedeni arheologichni ryatuvalni zahodi na terenah sho mali buti buli zatopleni Zapovnennya vodoshovisha pochalosya u1974 roci ta prizvelo do pereselennya 25 000 cholovik Pid chas zapovnennya vodoshovisha Keban Turechchina vikonala zobov yazannya propuskati Yevfratom vodu v ob yemi 450 m sek za pogodzhennyam roztashovanim z vniz za techiyeyu Siriyi i Iraku Prote v rezultati togo sho Siriya v toj zhe chas zapovnyuvala vodoshovishe grebli Tabka u 1975 roci vibuhnuv konflikt mizh Siriyeyu ta Irakom cherez kilkist vodi nadanih Iraku Cya superechka bula pidsilena posuhoyu yaka skorotila kilkist dostupnoyi vodi she bilshe bula virishena za poserednictva Saudivskoyi Araviyi Pislya pershogo zapovnennya vodoshovisha buli viyavleni geologichni slabki miscya u fundamenti na yakomu bula pobudovana greblya sho prizvelo do neobhidnosti timchasovogo znizhennya rivnya vodoshovisha z metoyu provedennya velikih robit ukriplennya Na chas zakinchennya budivnictva greblya Keban bula 18 u sviti zavvishkiHarakteristiki grebli i vodoshovishaGreblya Keban ye kombinovanoyu kam yano nakidnoyu i betonno gravitacijnoyu z vbudovanoyu GES u vedenni en DSI Greblya maye 1097 m zavdovzhki i jogo grebin znahoditsya u 207 m nad rivnem rusla richki 848 m nad rivnem morya Yiyi visim turbin mayut potuzhnist 1330 MVt Ob yem vodoshovisha Keban ye 30 6 km i plosha poverhni vodoshovisha stanovit 675 km hocha same ozero malo bilshi rivni u minulomu Cherez jogo vidnosno visokogirne roztashuvannya 845 m nad rivnem morya i jogo roztashuvannya v rajoni z velikoyu kilkistyu opadiv viparovuvannya ye vidnosno nizkim u 0 48 km rik u porivnyanni z vodoshovishami v Siriyi abo Iraku Krim dolini Yevfratu bezposeredno pered grebleyu vodoshovishe takozh zatopilo chastini dolini richki Murat i dvi richki sho utvoryuyut Yevfrat Hocha greblya ne bula spochatku priznachena dlya zroshennya 63 872 ga zemel silskogospodarskogo priznachennya zroshuvalosya z vodoshovisha Keban u 1999 rociDivis takozhKaskad GES na Yevfrati Proekt rozvitku Pivdenno Shidnoyi AnatoliyiPrimitkiKolars ta Mitchell 1991 s 26 Official GAP website arhiv originalu za 7 chervnya 2011 procitovano 17 veresnya 2013 Mideast amp N Africa Encyclopedia arhiv originalu za 4 listopada 2012 procitovano 17 veresnya 2013 Kolars 1994 s 59 Kolars ta Mitchell 1991 s 27 Kolars 1986 s 64 Inan 2000 s 6 Wolf 1994 s 29 Kolars 1994 s 49 Ertunc 1999 s 173 Ertunc 1999 s 168 Kolars ta Mitchell 1991 s 35 Kalpakian 2004 s 102Resursi Internetun a 1967 Doomed by the Dam A Survey of the Monuments threatened by the Creation of the Keban Dam Flood Area Elazig 18 29 October 1966 t 9 Faculty of Architecture s 54 57 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Propushenij abo porozhnij title dovidka Ertunc Aziz 1999 The geological problems of the large dams constructed on the Euphrates River Turkey Engineering Geology 51 3 167 182 doi 10 1016 S0013 7952 97 00072 0 1977 Das byzantinische Strassensystem in Kappadokien u Hunger Herbert red Veroffentlichungen der Kommission fur die Tabula Imperii Byzantini t 2 Wien Verlag der Osterreichischen Akademie der Wissenschaften s 145 ISBN 3 7001 0168 6 Inan Yuksel 2000 PDF arhiv originalu PDF za 18 lipnya 2011 Kalpakian Jack 2004 Identity conflict and cooperation in international river systems Aldershot Ashgate ISBN 978 0 7546 3338 9 Kolars John 1986 The Hydro Imperative of Turkey s Search for Energy Middle East Journal 40 1 53 67 JSTOR 4327248 Kolars John 1994 Problems of International River Management The Case of the Euphrates u Biswas Asit K red International Waters of the Middle East From Euphrates Tigris to Nile Oxford University Press s 44 94 ISBN 978 0 19 854862 1 Kolars John F Mitchell William A 1991 The Euphrates River and the Southeast Anatolia Development Project Carbondale SIU Press ISBN 978 0 8093 1572 7 Wolf Aaron T 1994 A Hydropolitical History of the Nile Jordan and Euphrates River Basins u Biswas Asit K red International Waters of the Middle East From Euphrates Tigris to Nile Oxford University Press s 5 43 ISBN 978 0 19 854862 1 Official GAP website 1 travnya 2012 u Wayback Machine