Ардуїн I (італ. Arduino; бл. 955 — 14 грудня 1015) — король Італії у 1002—1014 роках.
Ардуїн I італ. Arduino лат. Arduin | ||
| ||
---|---|---|
1002 — 1014 | ||
Попередник: | Оттон III | |
Спадкоємець: | ||
Народження: | 955[1] Помбія, Провінція Новара, П'ємонт, Італія | |
Смерть: | 14 грудня 1015 d, (Сан-Беніньо-Канавезе), Провінція Турин, П'ємонт, Італія | |
Поховання: | d | |
Рід: | Іврейська династія | |
Батько: | d | |
Шлюб: | d | |
Діти: | d | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Маркграф
Походив з династії Анскаридів. Син Дадо, графа Помбії, двоюрідного брата останнього незалежного італійського короля (Адальберта I). Народився у 955 році. У 980 році після смерті батька успадкував графство Помбію. У 990 році отримав від свого родича Конрада маркграфство Іврею. У 991 році став графом Святого Латеранського палацу.
Втім невдовзі вступив у конфлікт з єпископами, які підтримували імператорську владу в Італії. У 997 році захопив Верчеллі, за що імператор Оттон III позбавив Ардуїна прав на Іврейське маркграфство.
У 1000 році в Римі вів перемовини з папою римським Сильвестром II та імператором, проте не зміг домогтися відновлення своїх прав. Тому повернувся до Івреї, звідки розпочав війну проти Гібелінів. Зумів захопити міста Новару і Кома, а також частину П'ємонту. У відповідь Оттон III розпочав підготовку до боротьби з Ардуїном, але раптово помер біля Риму 1002 року.
Король
У 1002 році в Павії Ардуїна було оголошено королем Італії та володарем усієї Ломбардії. Всі частини знаті та духівництва на чолі з Фрідріхом, архієпископом Равенни, виступили проти цього.
В свою чергу Генріха II, обрано королем Німеччини, який також не визнав Ардуїна I королем Італії. Того ж року відправив проти останнього Оттона I, герцога Каринтії та маркграфа Верони. Втім Ардуїн I завдав йому поразки у битві біля річки Брента.
У 1004 році Ардуїн I стикнувся з великою потугою, з якою прийшов Генріх II. Усі союзники залишилися Іпрейського, а Генріх II сам коронувався королем Італії в Павії. Втім німці своїми злочинами та жорсткістю налаштували населення північної Італії проти себе.
Скориставшись відходом взимку 1005 року основних ворожих військ, Ардуїн I швидко повернув собі втрачену владу. В подальшому зберігав контроль на владу, незважаючи на призначення Генріхом II італійських канцлерів, проте ті були лише номінальними.
У 1014 році до Італії знову вдерся Генріх II, який захопив значну частину Ломбардії та Центральної Італії. Ардуїн I чинив запеклий спротив, але не зміг здобути вирішальної перемоги. Після коронування Генріха II у Римі як імператора Священної римської імперії, Ардуїн I уклав угоду, за якою зрікся італійської корони, натомість забезпечив володіння маркграфством Іврейським за своїм старшим сином.
У 1015 році Ардуїн Іврейський помер в монастирі Фруттуарія.
Родина
Дружина — Берта, донька (Отберта II д'Есте), маркграфа Мілану.
Діти:
- Ардуїн (д/н-1050), маркграф Івреї у 1015 році
- Оттон
- Гуйберт
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118859269 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Джерела
- Arnaldi, Girolamo (1962). «Arduino, re d'Italia». Dizionario Biografico degli Italiani. 4. Rome: Istituto dell'Enciclopedia Italiana.
- Mino Milani: Arduino e il Regno italico, Istituto geografico De Agostini, Novara 1988.
- Ramella P., Yporegia — Ivrea e Canavese nel Medioevo, Ivrea, 1997.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет