Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Галина Андріївна Нестеровська (28 грудня 1912, Кам'янка-Костянтинівка на Катеринославщині — 27 березня 1990) — український художник. Працювала у театрах та в Дирекції художніх виставок України. З 1951 року — художник по костюмах та художник-постановник Київської кіностудії ім. О. П. Довженка. Нагороджена медалями. Була членом Спілки художників України.
| Нестеровська Галина Андріївна | |
|---|---|
 | |
| Дата народження | 28 грудня 1912 |
| Місце народження | Кам'янка, Кам'янська волость, Херсонський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія |
| Дата смерті | 27 березня 1990 (77 років) |
| Громадянство |  Російська імперія СРСР |
| Професія | художниця, художниця-постановниця |
| IMDb | ID 0626547 |
Біографія
Ім'я художниці Галини Андріївни Нестеровської добре відоме численним глядачам і шанувальникам українського радянського театру і кіно. В її творах точність і вишуканість малюнку завжди сполучається з тонкою лірикою, реалістичною проникливістю образів. Графічні і станкові роботи, ескізи для кіно і театру художниці ніби сповнені дзвінкими фарбами природи, серед якої вона провела дитячі роки, коли вперше почала малювати.
Народилась Г. Нестеровська в селі Кам'янка-Костянтинівська на Катеринославщині 28 грудня 1912 року в родині сільського лікаря. Дитяче захоплення малюванням переросло в покликання і після закінчення сільської школи майбутня художниця приїздить до Одеси, де навчається спочатку в технікумі, а потім в художньому інституті у талановитого театрального художника — професора В. Мюллера.
Творчий гарт художниці особливо зміцнився в дальші роки, коли в 1933—1937 році вона під керівництвом видатного театрального художника Б. В. Косарєва опановує в Харківському художньому інституті чарівні закони сцени.
Закінчила Харківський художній інститут (1937).
Перші самостійні роботи Г. Нестеровської пов'язані з Харківським ТЮГом ім. М. Горького. У передвоєнний час вже намітилося прагнення художниці підкорити пензлю досягнення сучасного радянського театру і драматургії, чиї реалістичні принципи ставили перед художником нові і складні завдання. Яскраве втілення це знайшло в оформленні художницею вистави за п'єсою видатного радянського драматурга О. Корнійчука «Загибель ескадри» у Львівському ТЮГу у 1945 році.
Оголошений Київським театром ім. Л. Українки у 1947 році конкурс на оформлення вистави за п'єсою П. Бомарше приніс художниці першу премію, визнання і успіх у глядача, якого полонила вдумлива і надзвичайно тонка характеристика персонажів безсмертної комедії. Художниця як повноправний співавтор-постановник режисувала сценографію в єдиному руслі естетичної цілісності вистави. Здатність зробити певний динамічний акцент, переінтонувати живописно сюжетні та жанрові особливості вистави, властиві сценографічному почерку художниці, яскраво проявилась у цій постановці. Декорації «Весілля Фігаро» отримали весняну прозорість, немовби насичених сонячними променями фарб, що лірично контрастують безлічі комічних ситуацій п'єси П. Бомарше. Декорації вистави були наповнені життєствердним емоційним тонусом і пропонували глядачеві не конкретно-історичну реставрацію місця дії — замок графа Альмавіви або типовий інтер'єр палацу XVIII століття,— а його образноузагальнюючу характеристику, де фрагменти і окремі деталі оформлення несли повноваге метафоричне і алегоричне навантаження. В наступні роки на сцені театру ім. Л. Українки з'являються інші роботи, серед яких високої громадської оцінки здобули вистави «Під Золотим орлом» Я. Галана, М. Алігер, С. Михалкова.
Новою сторінкою в творчості художниці стала робота в кіно. Мільйонна аудиторія цього найпопулярнішого виду мистецтва змогла відкрити для себе талант митця в таких фільмах як «У мирні дні» (1950), «Доля Марини» (1953), «Педагогічна поема» (1955) за А. Макаренком, «Над Черемошем» (1955) за М. Стельмахом, «Дівчина з маяка» (1957), «Сашко», (1958), «Його покоління» (1959), «Люди моєї долини» (1960), «Дума про Британку», «Між добрими людьми» (1962), «Над нами Південний Хрест» (1964), «День ангела» (1968) та ін. Нелегко давалось, але принесло творчий успіх художниці, освоєння складної специфіки кінодекораційного мистецтва, яке в Україні робило перші професійні кроки. Більш великий масштаб, порівнюючи з театром, відповідальність перед вимогливим глядачем іноді примушували художницю робити безліч варіантів ескізів і начерків, щоб знайти одне-єдине вірне вирішення кожного кадру, епізоду.
Не припиняла художниця в ці роки і роботу в театрі. На сцені Львівського оперного театру в 1956 році з'являється цікаве своєрідним прочитанням музики П. Чайковського до опери «Черевички» сценографічне рішення, де інтонаційна сфера музичної вистави безпосередньо впливала своєю соковитою і рельєфною, м'якою і ліричною народно-пісенною мелодикою на колористику, загальний композиційний задум декорацій.
Робота над оперою М. Лисенка «Енеїда», прем'єра якої відбулась у 1959 році, стала не тільки етапною для художників Л. Писаренка і Г. Нестеровської, але й значною в українському театрально-декораційному мистецтві. Ескізи костюмів Г. Нестеровської до «Енеїди» містили в собі сполуку соковитого народного гумору, мали широко розвинену персоніфікацію, індивідуалізацію рис центральних і другорядних образів опери.
Утвердженням реалістичних принципів у роботі на ниві музичного театру є серія декораційних робіт художниці до геніального твору П. Чайковського, однією з вершин його творчості, опери «Пікова дама». В ескізах до опери, виконаних у 1964 році, відчутне прагнення до живописної драматизації, якому сприяє і зібраний, майже монохромний колорит і лаконічний, одночасно поетично-багатомовний малюнок.
Новаторське втілення задуму художниці характерно позначилось на всіх ескізах до «Пікової дами», що пронизані від дії до дії, від картини до картини зосереджено-драматичним звучанням, образотворчим відчуттям характеру трагедійності музики П. Чайковського. Напружені за колоритом, виконані кількома локальними темними масами фарб ескізи декорацій та картин «Кімната графині», «Ігорний дім» відповідні симфонічності розвитку дії, драматургійно малюють холодну і бездушну атмосферу картярського розрахунку і нестримної гонитви за виграшем, де кінець кінцем жертвою стає кохання. Під пензлем художниці саме ці картини до опери отримують значення психологічного центру образотворчого вирішення вистави.
3 останніх робіт Г. Нестеровської визначним вкладом в українське радянське театрально-декораційне мистецтво стало оформлення у 1971 році екранізації твору Лесі Українки «Кам'яний господар». В ескізах костюмів Донни Анни і Дон Жуана, Доньї Соль і Мерседес відбилось притаманне художниці філософське поглиблення в кожний образ, створення цілісності всього художнього задуму в окремих начерках персонажів.
У натюрмортах, пейзажних зарисовках Галини Нестеровської відчутна, винайдена і оспівана гармонія між людиною і природою, яка її оточує. Глядач, який не шукає пишномовних епітетів, вбачає в численних зарисовках різних за географічною ознакою куточків рідної природи нашої Батьківщини освідчення митця в коханні до неї, її лірико-філософське художнє осмислення. Ці роботи доповнюють нашу уяву про художницю відомішу своїми роботами в театрі і кіно. Широкий творчий діапазон митця, мажорність образного ладу її творів, що насичені красою людської душі і праці, є свідченням високого поетичного, реалістичного гарту художниці Галини Нестеровської.
Література
- Українські радянські художники : довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 325.
- Каталог «Галина Нестеровська, Леонід Писаренко». Видання Спілки художників УРСР, 1977. — С. 40.
Посилання
- Галина Нестеровська на сайті IMDb (англ.)
- Фільмографія на kino-teatr.ru(рос.)
 | Це незавершена стаття про українського художницю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Galina Andriyivna Nesterovska 28 grudnya 1912 Kam yanka Kostyantinivka na Katerinoslavshini 27 bereznya 1990 ukrayinskij hudozhnik Pracyuvala u teatrah ta v Direkciyi hudozhnih vistavok Ukrayini Z 1951 roku hudozhnik po kostyumah ta hudozhnik postanovnik Kiyivskoyi kinostudiyi im O P Dovzhenka Nagorodzhena medalyami Bula chlenom Spilki hudozhnikiv Ukrayini Nesterovska Galina AndriyivnaZobrazhennyaData narodzhennya 28 grudnya 1912 1912 12 28 Misce narodzhennya Kam yanka Kam yanska volost Hersonskij povit Hersonska guberniya Rosijska imperiyaData smerti 27 bereznya 1990 1990 03 27 77 rokiv Gromadyanstvo Rosijska imperiya SRSRProfesiya hudozhnicya hudozhnicya postanovnicyaIMDb ID 0626547BiografiyaIm ya hudozhnici Galini Andriyivni Nesterovskoyi dobre vidome chislennim glyadacham i shanuvalnikam ukrayinskogo radyanskogo teatru i kino V yiyi tvorah tochnist i vishukanist malyunku zavzhdi spoluchayetsya z tonkoyu lirikoyu realistichnoyu proniklivistyu obraziv Grafichni i stankovi roboti eskizi dlya kino i teatru hudozhnici nibi spovneni dzvinkimi farbami prirodi sered yakoyi vona provela dityachi roki koli vpershe pochala malyuvati Narodilas G Nesterovska v seli Kam yanka Kostyantinivska na Katerinoslavshini 28 grudnya 1912 roku v rodini silskogo likarya Dityache zahoplennya malyuvannyam pereroslo v poklikannya i pislya zakinchennya silskoyi shkoli majbutnya hudozhnicya priyizdit do Odesi de navchayetsya spochatku v tehnikumi a potim v hudozhnomu instituti u talanovitogo teatralnogo hudozhnika profesora V Myullera Tvorchij gart hudozhnici osoblivo zmicnivsya v dalshi roki koli v 1933 1937 roci vona pid kerivnictvom vidatnogo teatralnogo hudozhnika B V Kosaryeva opanovuye v Harkivskomu hudozhnomu instituti charivni zakoni sceni Zakinchila Harkivskij hudozhnij institut 1937 Pershi samostijni roboti G Nesterovskoyi pov yazani z Harkivskim TYuGom im M Gorkogo U peredvoyennij chas vzhe namitilosya pragnennya hudozhnici pidkoriti penzlyu dosyagnennya suchasnogo radyanskogo teatru i dramaturgiyi chiyi realistichni principi stavili pered hudozhnikom novi i skladni zavdannya Yaskrave vtilennya ce znajshlo v oformlenni hudozhniceyu vistavi za p yesoyu vidatnogo radyanskogo dramaturga O Kornijchuka Zagibel eskadri u Lvivskomu TYuGu u 1945 roci Ogoloshenij Kiyivskim teatrom im L Ukrayinki u 1947 roci konkurs na oformlennya vistavi za p yesoyu P Bomarshe prinis hudozhnici pershu premiyu viznannya i uspih u glyadacha yakogo polonila vdumliva i nadzvichajno tonka harakteristika personazhiv bezsmertnoyi komediyi Hudozhnicya yak povnopravnij spivavtor postanovnik rezhisuvala scenografiyu v yedinomu rusli estetichnoyi cilisnosti vistavi Zdatnist zrobiti pevnij dinamichnij akcent pereintonuvati zhivopisno syuzhetni ta zhanrovi osoblivosti vistavi vlastivi scenografichnomu pocherku hudozhnici yaskravo proyavilas u cij postanovci Dekoraciyi Vesillya Figaro otrimali vesnyanu prozorist nemovbi nasichenih sonyachnimi promenyami farb sho lirichno kontrastuyut bezlichi komichnih situacij p yesi P Bomarshe Dekoraciyi vistavi buli napovneni zhittyestverdnim emocijnim tonusom i proponuvali glyadachevi ne konkretno istorichnu restavraciyu miscya diyi zamok grafa Almavivi abo tipovij inter yer palacu XVIII stolittya a jogo obraznouzagalnyuyuchu harakteristiku de fragmenti i okremi detali oformlennya nesli povnovage metaforichne i alegorichne navantazhennya V nastupni roki na sceni teatru im L Ukrayinki z yavlyayutsya inshi roboti sered yakih visokoyi gromadskoyi ocinki zdobuli vistavi Pid Zolotim orlom Ya Galana M Aliger S Mihalkova Novoyu storinkoyu v tvorchosti hudozhnici stala robota v kino Miljonna auditoriya cogo najpopulyarnishogo vidu mistectva zmogla vidkriti dlya sebe talant mitcya v takih filmah yak U mirni dni 1950 Dolya Marini 1953 Pedagogichna poema 1955 za A Makarenkom Nad Cheremoshem 1955 za M Stelmahom Divchina z mayaka 1957 Sashko 1958 Jogo pokolinnya 1959 Lyudi moyeyi dolini 1960 Duma pro Britanku Mizh dobrimi lyudmi 1962 Nad nami Pivdennij Hrest 1964 Den angela 1968 ta in Nelegko davalos ale prineslo tvorchij uspih hudozhnici osvoyennya skladnoyi specifiki kinodekoracijnogo mistectva yake v Ukrayini robilo pershi profesijni kroki Bilsh velikij masshtab porivnyuyuchi z teatrom vidpovidalnist pered vimoglivim glyadachem inodi primushuvali hudozhnicyu robiti bezlich variantiv eskiziv i nacherkiv shob znajti odne yedine virne virishennya kozhnogo kadru epizodu Ne pripinyala hudozhnicya v ci roki i robotu v teatri Na sceni Lvivskogo opernogo teatru v 1956 roci z yavlyayetsya cikave svoyeridnim prochitannyam muziki P Chajkovskogo do operi Cherevichki scenografichne rishennya de intonacijna sfera muzichnoyi vistavi bezposeredno vplivala svoyeyu sokovitoyu i relyefnoyu m yakoyu i lirichnoyu narodno pisennoyu melodikoyu na koloristiku zagalnij kompozicijnij zadum dekoracij Robota nad operoyu M Lisenka Eneyida prem yera yakoyi vidbulas u 1959 roci stala ne tilki etapnoyu dlya hudozhnikiv L Pisarenka i G Nesterovskoyi ale j znachnoyu v ukrayinskomu teatralno dekoracijnomu mistectvi Eskizi kostyumiv G Nesterovskoyi do Eneyidi mistili v sobi spoluku sokovitogo narodnogo gumoru mali shiroko rozvinenu personifikaciyu individualizaciyu ris centralnih i drugoryadnih obraziv operi Utverdzhennyam realistichnih principiv u roboti na nivi muzichnogo teatru ye seriya dekoracijnih robit hudozhnici do genialnogo tvoru P Chajkovskogo odniyeyu z vershin jogo tvorchosti operi Pikova dama V eskizah do operi vikonanih u 1964 roci vidchutne pragnennya do zhivopisnoyi dramatizaciyi yakomu spriyaye i zibranij majzhe monohromnij kolorit i lakonichnij odnochasno poetichno bagatomovnij malyunok Novatorske vtilennya zadumu hudozhnici harakterno poznachilos na vsih eskizah do Pikovoyi dami sho pronizani vid diyi do diyi vid kartini do kartini zoseredzheno dramatichnim zvuchannyam obrazotvorchim vidchuttyam harakteru tragedijnosti muziki P Chajkovskogo Napruzheni za koloritom vikonani kilkoma lokalnimi temnimi masami farb eskizi dekoracij ta kartin Kimnata grafini Igornij dim vidpovidni simfonichnosti rozvitku diyi dramaturgijno malyuyut holodnu i bezdushnu atmosferu kartyarskogo rozrahunku i nestrimnoyi gonitvi za vigrashem de kinec kincem zhertvoyu staye kohannya Pid penzlem hudozhnici same ci kartini do operi otrimuyut znachennya psihologichnogo centru obrazotvorchogo virishennya vistavi 3 ostannih robit G Nesterovskoyi viznachnim vkladom v ukrayinske radyanske teatralno dekoracijne mistectvo stalo oformlennya u 1971 roci ekranizaciyi tvoru Lesi Ukrayinki Kam yanij gospodar V eskizah kostyumiv Donni Anni i Don Zhuana Donyi Sol i Mersedes vidbilos pritamanne hudozhnici filosofske pogliblennya v kozhnij obraz stvorennya cilisnosti vsogo hudozhnogo zadumu v okremih nacherkah personazhiv U natyurmortah pejzazhnih zarisovkah Galini Nesterovskoyi vidchutna vinajdena i ospivana garmoniya mizh lyudinoyu i prirodoyu yaka yiyi otochuye Glyadach yakij ne shukaye pishnomovnih epitetiv vbachaye v chislennih zarisovkah riznih za geografichnoyu oznakoyu kutochkiv ridnoyi prirodi nashoyi Batkivshini osvidchennya mitcya v kohanni do neyi yiyi liriko filosofske hudozhnye osmislennya Ci roboti dopovnyuyut nashu uyavu pro hudozhnicyu vidomishu svoyimi robotami v teatri i kino Shirokij tvorchij diapazon mitcya mazhornist obraznogo ladu yiyi tvoriv sho nasicheni krasoyu lyudskoyi dushi i praci ye svidchennyam visokogo poetichnogo realistichnogo gartu hudozhnici Galini Nesterovskoyi LiteraturaUkrayinski radyanski hudozhniki dovidnik Kiyiv Mistectvo 1972 S 325 Katalog Galina Nesterovska Leonid Pisarenko Vidannya Spilki hudozhnikiv URSR 1977 S 40 PosilannyaGalina Nesterovska na sajti IMDb angl Filmografiya na kino teatr ru ros Ce nezavershena stattya pro ukrayinskogo hudozhnicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi