Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Латишев Георгій Олександрович(1901 — 1977) — радянський воєноначальник у період німецько-радянської війни.
| Георгій Олександрович Латишев | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||
| Народження | 16 листопада 1901 Маріуполь | ||||||||
| Смерть | 22 квітня 1977 (75 років) Жданов (Маріуполь) | ||||||||
| Країна |  СРСР | ||||||||
| Приналежність |  Радянська армія | ||||||||
| Освіта | Постріл | ||||||||
| Роки служби | 1919–1953 | ||||||||
| Звання |  Генерал-майор | ||||||||
| Командування | | ||||||||
| Війни / битви | Громадянська війна в Росії Німецько-радянська війна • Битва за Дніпро • Корсунь-Шевченківська операція • Умансько-Ботошанська операція • Яссько-Кишинівська операція • Сандомирсько-Сілезька операція | ||||||||
| Нагороди |
| ||||||||
Життєпис
Народився в м. Маріуполі в 1901 році. Українець.
В березні 1919 був призваний до РСЧА. Проходив службу червоноармійцем у складі спочатку 2-го Маріупольського батальйону, а з травня — в 1-му Маріупольському ударному полку, з травня 1920 — в 13-му Донецькому запасному батальйоні. Брав участь у боях на Південному фронті.
У 1922 закінчив піхотну школу червоних командирів у Полтаві. По її закінченні з вересня 1922 командував взводом у 6-й Харківській школі комскладу. З вересня 1924 року проходив службу в 238-му стрілецькому полку 80-ї стрілецької дивізії.
З грудня 1932 року — командир і воєнком 240-го стрілецького полку, з листопада 1933 року — командир і воєнком 1-го стрілецького полку Тихоокеанської стрілецької дивізії (перейменованої потім у 39-ту стрілецьку дивізію). У травні 1936 Г.О.Латишев був призначений командиром і військкомом 1-го авіадесантного полку. У серпні 1937 року відбув у розпорядження Військової ради , та у зв'язку з «політичною недовірою» знижений на посаді і в жовтні призначений тимчасово виконуючим обов’язки командира батальйону 36-го стрілецького полку 12-ї стрілецької дивізії.
У липні 1938 заарештований, звільнений з РСЧА за ст. 44 п. «В» і знаходився під слідством. У вересні 1939 р Військовим трибуналом був засуджений на 2 роки, із залу суду звільнений за амністією.Потім у листопаді місяці відновлений в кадрах РСЧА і призначений командиром 352-го стрілецького полку 35-ї стрілецької дивізії 2-ї Окремої Червонопрапорної армії (з липня 1940 року — 2-га Червонопрапорна армія Далекосхідного фронту).
На початку німецько-радянської війни Георгій Латишев продовжував командувати цим же полком. З вересня 1941 року - командир 415-ї стрілецької дивізії 25-ї армії, яка з Далекого Сходу була спрямована на Західний фронт. З грудня того ж року — командир 55-ї стрілецької бригади, що входила до складу 1-ї ударної, 20-ї, 5-ї армій Західного фронту. В ході Клинсько-Солнечногорської наступальної операції бригада під керівництвом Г.О.Латишева брала участь у визволенні м. Солнечногорськ. У квітні 1942 р вона була виведена в район м Волоколамськ на поповнення, а Г.О.Латишев спрямований на навчання в Вищу військову академію ім. Ворошилова.
Після закінчення прискореного курсу навчання в грудні був призначений командиром 93-ї стрілецької дивізії, яка в складі 41-ї армії Калінінського фронту в ході Ржевсько-Вяземської наступальної операції відіграла головну роль у визволенні м. Білий. З вересня 1943 року генерал-майор Георгій Латишев — командир 78-го стрілецького корпусу, що входив до складу 52-ї армії Воронезького, потім Степового і 2-го Українського фронтів. Корпус під його командуванням брав участь у битві за Дніпро, в захопленні і розширенні плацдарму на правому березі річки, в Корсунь-Шевченківській, Умансько-Ботошанській, Яссько-Кишинівській, Сандомирско-Сілезькій наступальних операціях, у визволенні міст Черкаси, Умань, Пітшен (Бичина) і Ландсберг (Гожув-Шльонський).
У січні 1945 року генерал-майор Латишев був поранений осколком снаряду в голову, госпіталізований і перебував на лікуванні до кінця війни.
Після війни на командних посадах у військовому відомстві.
У 1953 році за станом здоров'я генерал-майор Георгій Олександрович Латишев вийшов у запас і приїхав на проживання у Маріуполь.
У післявоєнний час удостоєний звання почесного громадянина в семи містах (Маріуполі, Хоролі (18.09.1968) та інших).
Помер у 1977 році. Похований у м. Маріуполі.
Джерела
- Почесні громадяни міста Хорол [ 23 червня 2014 у Wayback Machine.]
- http://svaku.ru/forum/showthread.php?t=2255 [ 15 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Latishev Latishev Georgij Oleksandrovich 1901 1901 1977 radyanskij voyenonachalnik u period nimecko radyanskoyi vijni Georgij Oleksandrovich LatishevNarodzhennya 16 listopada 1901 1901 11 16 MariupolSmert 22 kvitnya 1977 1977 04 22 75 rokiv Zhdanov Mariupol Krayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaOsvita PostrilRoki sluzhbi 1919 1953Zvannya General majorKomanduvannyaVijni bitvi Gromadyanska vijna v Rosiyi Nimecko radyanska vijna Bitva za Dnipro Korsun Shevchenkivska operaciya Umansko Botoshanska operaciya Yassko Kishinivska operaciya Sandomirsko Silezka operaciyaNagorodiZhittyepisNarodivsya v m Mariupoli v 1901 roci Ukrayinec V berezni 1919 buv prizvanij do RSChA Prohodiv sluzhbu chervonoarmijcem u skladi spochatku 2 go Mariupolskogo bataljonu a z travnya v 1 mu Mariupolskomu udarnomu polku z travnya 1920 v 13 mu Doneckomu zapasnomu bataljoni Brav uchast u boyah na Pivdennomu fronti U 1922 zakinchiv pihotnu shkolu chervonih komandiriv u Poltavi Po yiyi zakinchenni z veresnya 1922 komanduvav vzvodom u 6 j Harkivskij shkoli komskladu Z veresnya 1924 roku prohodiv sluzhbu v 238 mu strileckomu polku 80 yi strileckoyi diviziyi Z grudnya 1932 roku komandir i voyenkom 240 go strileckogo polku z listopada 1933 roku komandir i voyenkom 1 go strileckogo polku Tihookeanskoyi strileckoyi diviziyi perejmenovanoyi potim u 39 tu strilecku diviziyu U travni 1936 G O Latishev buv priznachenij komandirom i vijskkomom 1 go aviadesantnogo polku U serpni 1937 roku vidbuv u rozporyadzhennya Vijskovoyi radi ta u zv yazku z politichnoyu nedoviroyu znizhenij na posadi i v zhovtni priznachenij timchasovo vikonuyuchim obov yazki komandira bataljonu 36 go strileckogo polku 12 yi strileckoyi diviziyi U lipni 1938 zaareshtovanij zvilnenij z RSChA za st 44 p V i znahodivsya pid slidstvom U veresni 1939 r Vijskovim tribunalom buv zasudzhenij na 2 roki iz zalu sudu zvilnenij za amnistiyeyu Potim u listopadi misyaci vidnovlenij v kadrah RSChA i priznachenij komandirom 352 go strileckogo polku 35 yi strileckoyi diviziyi 2 yi Okremoyi Chervonoprapornoyi armiyi z lipnya 1940 roku 2 ga Chervonopraporna armiya Dalekoshidnogo frontu Na pochatku nimecko radyanskoyi vijni Georgij Latishev prodovzhuvav komanduvati cim zhe polkom Z veresnya 1941 roku komandir 415 yi strileckoyi diviziyi 25 yi armiyi yaka z Dalekogo Shodu bula spryamovana na Zahidnij front Z grudnya togo zh roku komandir 55 yi strileckoyi brigadi sho vhodila do skladu 1 yi udarnoyi 20 yi 5 yi armij Zahidnogo frontu V hodi Klinsko Solnechnogorskoyi nastupalnoyi operaciyi brigada pid kerivnictvom G O Latisheva brala uchast u vizvolenni m Solnechnogorsk U kvitni 1942 r vona bula vivedena v rajon m Volokolamsk na popovnennya a G O Latishev spryamovanij na navchannya v Vishu vijskovu akademiyu im Voroshilova Pislya zakinchennya priskorenogo kursu navchannya v grudni buv priznachenij komandirom 93 yi strileckoyi diviziyi yaka v skladi 41 yi armiyi Kalininskogo frontu v hodi Rzhevsko Vyazemskoyi nastupalnoyi operaciyi vidigrala golovnu rol u vizvolenni m Bilij Z veresnya 1943 roku general major Georgij Latishev komandir 78 go strileckogo korpusu sho vhodiv do skladu 52 yi armiyi Voronezkogo potim Stepovogo i 2 go Ukrayinskogo frontiv Korpus pid jogo komanduvannyam brav uchast u bitvi za Dnipro v zahoplenni i rozshirenni placdarmu na pravomu berezi richki v Korsun Shevchenkivskij Umansko Botoshanskij Yassko Kishinivskij Sandomirsko Silezkij nastupalnih operaciyah u vizvolenni mist Cherkasi Uman Pitshen Bichina i Landsberg Gozhuv Shlonskij U sichni 1945 roku general major Latishev buv poranenij oskolkom snaryadu v golovu gospitalizovanij i perebuvav na likuvanni do kincya vijni Pislya vijni na komandnih posadah u vijskovomu vidomstvi U 1953 roci za stanom zdorov ya general major Georgij Oleksandrovich Latishev vijshov u zapas i priyihav na prozhivannya u Mariupol U pislyavoyennij chas udostoyenij zvannya pochesnogo gromadyanina v semi mistah Mariupoli Horoli 18 09 1968 ta inshih Pomer u 1977 roci Pohovanij u m Mariupoli DzherelaPochesni gromadyani mista Horol 23 chervnya 2014 u Wayback Machine http svaku ru forum showthread php t 2255 15 serpnya 2016 u Wayback Machine