Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Селевінія | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Селевінія на поштовій марці | ||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Selevinia betpakdalaensis Belosludov & Bazhanov, 1939 | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||
|
Селевінія (Selevinia) — рід гризунів з родини вовчкових (Gliridae) підряду вивірковидих (Sciuromorpha).
Селевінія — монотипний рід, описаний лише 1939 року (як Selevinia Belosludov & Bazhanov, 1939). Відомий єдиний його представник у сучасній фауні:
- Селевінія азійська (Selevinia betpakdalaensis).
Нерідко селевіній розглядали як окрему підродину Seleviniinae родини вовчкових, проте останнім часом їх відносять до підродини соневих (Leithiinae) цієї родини.
Опис
Зовні схожа на мишу. Довжина тіла до 9,5 см, хвоста до 7,5 см, маса тіла — 30-35 грамів. Хутро густе, пишне. Хвіст густо покритий коротким волоссям, між яким не видно рогових лусочок. Забарвлення верхньої сторони тіла сіре, нижньою — білувата. Вуха відносно великі; вони можуть змикатися в трубочку і розгортатися, як віяло. Селевінія — ендемік Казахстану. Мешкає в полиново-солянкових пустелях Центрального і Східного Казахстану від 50° північної широти і до межі на півдні. Усюди рідкісна.
Поведінка
Селевінія добре лазить по гілках кущів. Активна в сутінки. Взимку впадає в сплячку. У виводку до 8 дитинчат. Линяння у селевинії дуже своєрідне. За спостереженнями, вона відбувається шляхом відшарування шматочків епідермісу разом з волоссям, що сидить на нім. Під епідермісом, що відшарувався, до цього часу вже з'являється густа щітка нового волосся. Основу раціону складають комахи, в основному саранові. Полюють також на павукоподібних (тарантули). Може довго обходитися без питної води, вдовольняючись тією вологою, яка міститься в здобичі. Полює у сутінках. Селевінія здатна видавати звуки, схожі на тривожний тріск сарани. Почувши цей звук, сарана починає скакати, частина комах сплигує на землю, де їх і наздоганяє соня.
Джерела
- Рід Selevinia // Wilson D. E., Reeder D. M. (eds). Mammal Species of the World. — Baltimore: Johns Hopkins University Press, 2005.
 | Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Селевінія |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Seleviniya Seleviniya na poshtovij marci Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ssavci Mammalia Pidklas Zviri Theria Infraklas Placentarni Eutheria Ryad Grizuni Rodentia Pidryad Vivirkovidi Sciuromorpha Rodina Vovchkovi Gliridae Pidrodina Sonevi Rid Seleviniya Selevinia Belosludov amp Bazhanov 1939 Vid S betpakdalaensis Binomialna nazva Selevinia betpakdalaensis Belosludov amp Bazhanov 1939 Posilannya Vikishovishe Selevinia betpakdalaensis EOL 327943 ITIS 584977 MSOP 20102 Seleviniya Selevinia rid grizuniv z rodini vovchkovih Gliridae pidryadu vivirkovidih Sciuromorpha Seleviniya vid z grupi EDGE Seleviniya monotipnij rid opisanij lishe 1939 roku yak Selevinia Belosludov amp Bazhanov 1939 Vidomij yedinij jogo predstavnik u suchasnij fauni Seleviniya azijska Selevinia betpakdalaensis Neridko selevinij rozglyadali yak okremu pidrodinu Seleviniinae rodini vovchkovih prote ostannim chasom yih vidnosyat do pidrodini sonevih Leithiinae ciyeyi rodini OpisZovni shozha na mishu Dovzhina tila do 9 5 sm hvosta do 7 5 sm masa tila 30 35 gramiv Hutro guste pishne Hvist gusto pokritij korotkim volossyam mizh yakim ne vidno rogovih lusochok Zabarvlennya verhnoyi storoni tila sire nizhnoyu biluvata Vuha vidnosno veliki voni mozhut zmikatisya v trubochku i rozgortatisya yak viyalo Seleviniya endemik Kazahstanu Meshkaye v polinovo solyankovih pustelyah Centralnogo i Shidnogo Kazahstanu vid 50 pivnichnoyi shiroti i do mezhi na pivdni Usyudi ridkisna PovedinkaSeleviniya dobre lazit po gilkah kushiv Aktivna v sutinki Vzimku vpadaye v splyachku U vivodku do 8 ditinchat Linyannya u seleviniyi duzhe svoyeridne Za sposterezhennyami vona vidbuvayetsya shlyahom vidsharuvannya shmatochkiv epidermisu razom z volossyam sho sidit na nim Pid epidermisom sho vidsharuvavsya do cogo chasu vzhe z yavlyayetsya gusta shitka novogo volossya Osnovu racionu skladayut komahi v osnovnomu saranovi Polyuyut takozh na pavukopodibnih tarantuli Mozhe dovgo obhoditisya bez pitnoyi vodi vdovolnyayuchis tiyeyu vologoyu yaka mistitsya v zdobichi Polyuye u sutinkah Seleviniya zdatna vidavati zvuki shozhi na trivozhnij trisk sarani Pochuvshi cej zvuk sarana pochinaye skakati chastina komah spliguye na zemlyu de yih i nazdoganyaye sonya DzherelaRid Selevinia Wilson D E Reeder D M eds Mammal Species of the World Baltimore Johns Hopkins University Press 2005 Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Seleviniya