Scyliorhinus

Котячі акули
Котяча акула дрібноплямиста (Scyliorhinus canicula)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Підтип: Черепні (Craniata) Надклас: Щелепні (Gnathostomata) Клас: Хрящові риби (Chondrichthyes) Підклас: Пластинозяброві (Elasmobranchii) Надряд: Акули (Selachimorpha) Ряд: Кархариноподібні (Carcharhiniformes) Родина: Котячі акули (Scyliorhinidae) Рід: Котяча акула (Scyliorhinus) Blainville, 1816
Типовий вид
Scyliorhinus canicula Linnaeus, 1758
Посилання
Вікісховище: Scyliorhinus ITIS: 160053 NCBI: 7829 Fossilworks: 34663

Котяча акула (Scyliorhinus) — рід акул родини Котячі акули ряду Кархариноподібні. Має 18 видів.

Опис

Загальна довжина представників цього роду коливається від 32 до 170 см. У значній частині видів спостерігається статевий диморфізм: самці більше за самиць. Ці акули типові для родини котячі акули. Голова коротка, відносно широка, трохи сплощена зверху, ю у деяких видів — клиноподібна. Морда округла. Очі великі, мигдалеподібні або вальні, з мигальною перетинкою. За ними розташовані невеличкі бризкальця. Ніздрі з невеличкими носовими клапанами. Губна борозна коротка, є лише на нижній губі, або зовсім відсутні. Рот помірного розміру, зігнутий чи дугоподібний. Зуби дуже маленькі, з 3 верхівками, з яких центральна є високою та гострою, бокові — крихітні. У них 5 пар зябрових щілин, дві останні пари розташовані над грудними плавцями. Тулуб стрункий. Луска тверда, велика. Шкіра груба, товста. Грудні плавці широкі, з округлими кінчиками. Мають 2 спинних плавця, з яких передній більше за задній. Анальний плавець широкий, низький. Хвостовий плавець, короткий (іноді довгий), вузький, гетероцеркальний.

Забарвлення спини білувате, коричневе з різними відтінками, жовтувате, сіре, червонувате. По спині, боках та плавцях розкидані темні або світлі плями, у багатьох видів — темні сідлоподібні плями. Черево світліше за спину та боки.

Спосіб життя

Тримаються на глибинах від 20 до 750 м, на континентальному шельфі та континентальному схилі. Воліють до мулистих, скелястих, кам'янистих ґрунтів. Активні вночі. Полює біля дна, є бентофагом. Живиться ракоподібними, молюсками, дрібною костистою рибою, морськими черв'яками (переважно поліхетами)

Це яйцекладні акули. Самиці відкладають від 2 до 20 яєць.

Не є об'єктом промислового вилову. Часто ловляться для тримання в акваріумах та океанаріумах, оскільки добре пристосовується до неволі.

Розповсюдження

Мешкають в Атлантичному океані: від Північної Кароліни (США) до Уругваю, у Карибському басейні, від південних берегів Скандинавії до південної Африки (також в Середземному, Адріатичному, Егейському та Мармуровому морях); в Індійському океані: біля Коморських островів; Тихому океані: біля Філіппін, Індонезії, Китаю, Тайваню, Корейського півострова, Японії.

Види

Скам'янілість викопного виду Scyliorhinus elongatus ( 13983)

• Scyliorhinus besnardi  Springer & , 1970
• Scyliorhinus boa  Goode & , 1896
• , & , 2016
• Scyliorhinus canicula  (Linnaeus, 1758)
• Scyliorhinus capensis  (Müller & , 1838)
• Scyliorhinus cervigoni   & , 1970
• Scyliorhinus comoroensis  , 1988
• Scyliorhinus garmani  (Fowler, 1934)
• Scyliorhinus hachijoensis (Ito, Fujii, Nohara & Tanaka, 2022)
• Scyliorhinus haeckelii  (, 1907)
• Scyliorhinus hesperius  Springer, 1966
• Scyliorhinus meadi  Springer, 1966
• Scyliorhinus retifer  (, 1881)
• Scyliorhinus stellaris  (Linnaeus, 1758)
• Scyliorhinus tokubee  , & , 1992
• Scyliorhinus torazame  (Tanaka, 1908)
• Scyliorhinus torrei  , 1936
•  Soares, Gadig & Gomes, 2015

Посилання

• Froese, Rainer, and Daniel Pauly, eds. (2011). Види роду Scyliorhinus на FishBase. Версія за Лютий 2011 року.

1. Soares, K.D.A., Gomes, U.L. & De Carvalho, M.R. (2016): Taxonomic review of catsharks of the Scyliorhinus haeckelii group, with the description of a new species (Chondrichthyes: Carcharhiniformes: Scyliorhinidae). Zootaxa, 4066 (5): 501-534.