Eptesicus innoxius вид рукокрилих родини Лиликові Vespertilionidae Видова назва походить від лат in не й лат noxiosus шк

Eptesicus innoxius — вид рукокрилих родини Лиликові (Vespertilionidae). Видова назва походить від лат. in — «не» й лат. noxiosus — «шкідливий».

Eptesicus innoxius

Охоронний статус
Близький до загрозливого (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Рукокрилі (Chiroptera)
Родина:	Лиликові (Vespertilionidae)
Рід:	Пергач (Eptesicus)
Вид:	E. innoxius
Біноміальна назва
*Eptesicus innoxius* (Gervais, 1841)
Синоніми
Neoeptesicus innoxius

Поширення

Цей вид зустрічається в північно-західному Перу і західному Еквадорі.

Морфологія

Морфометрія

Довжина голови й тіла: 53-54, довжина хвоста: 36-38, довжина задньої ступні: 8-10, довжина вуха: 10-14, довжина передпліччя 34-39, вага: 9 гр.

Опис

Це невеликого розміру кажан в межах свого роду. Голова виражено коротка. Вуха середньої величини, трикутні і загострені. Очі малі. Хутро м'яке, шовковисте, коротке, 5-6 мм. Спина від коричневого до сірувато-коричневого кольору з блідими основами волосків і дещо блідішими кінчиками, так що деякі особини мають деякий блиск. Низ світліший, ніж спина, з чорнуватим волоссям біля основи і жовтуватим на кінчиках. Мембрани, як правило, чорного або чорно-коричневого кольору, мають конічну форму. Довгий хвіст обгорнутий у мембрани, за винятком його кінчика, який виступає на кілька міліметрів.

Зубна формула
I 2 C 1 P 2 M 3
'I 2 C 1 P 2 M 3

Поведінка

Вони харчуються комахами, в основному жуками і метеликами захопленими під час польоту, їх можна спостерігати полюючими біля ліхтарних стовпів. Політ швидкий і прямий. Знаходить притулок в дуплах дерев, печерах, тріщинах і дахах будинків. Вони утворюють колонії малі і середні, а іноді ті складаються з кількох десятків осіб. Починають свою активність незабаром після заходу. Присутні в первинних і вторинних лісах, на лісових галявинах, лісових галереях, садах і плантаціях. Переважно літають на відкритих просторах, над пологом лісу і уздовж річок і струмків.

Література

Emmons, L. y Feer, F. 1999. Mamíferos de los bosques húmedos de América Tropical, una guía de campo. 1era edición en español. Editorial FAN. Santa Cruz de la Sierra.
Gardner, A. L. 2007. Family Vespertilionidae. En: Gardner, A. L (Ed.). Mammals of South America. Volume I. Marsupials, Xenarthrans, Shrews and Bats. Chicago: The University of Chicago Press.
Mies, R., Kurta, A. y King, D. G. 1996. Eptesicus furinalis. Mammalian Species 526:1-7.
Thomas, O. 1920. On Neotropical bats of the genus Eptesicus. Annals and Magazine of Natural History 9:360-367.
Tirira, D. G. 2001. Libro rojo de los mamíferos del Ecuador. Serie Libros Rojos del Ecuador. Vol. 1. Publicación especial de los mamíferos del Ecuador. Simbioe/Ecociencia/Ministerio del Ambiente/UICN.
Tirira, D. G. 2004. Nombres de los Mamíferos del Ecuador. Ediciones Murciélago Blanco y Museo Ecuatoriano de Ciencias Naturales. Publicación Especial de los Mamíferos del Ecuador 5. Quito.
Tirira, D. G. 2007. Mamíferos del Ecuador. Guía de campo. Ediciones Murciélago Blanco. Publicación Especial de los Mamíferos del Ecuador 6. Quito.
Tirira, D. G.. Mamíferos del Ecuador, Diversidad. Página en internet (Octubre 2007). Versión 1.1. Ediciones Murciélago Blanco. Quito. [Consulta: fecha de visita (2006-03-18)].

Джерела

Velazco, P. & Aguirre, L. 2008. Eptesicus innoxius. In: IUCN 2012 [ 11 листопада 2012 у Wayback Machine.]
MammaliaWebEcuador — PUCE^{[недоступне посилання з лютого 2019]}