Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Роберт Брюс, король шотландський» — поема Лесі Українки. Поему закінчено влітку 1893 року в Гадячі. Уперше надруковано в журналі «Хлібороб», Львів, 1894, № 8-9, одночасно поему надрукував журнал «Дзвінок», 1894, № 11, 12, 13 [19; 41].
| Роберт Брюс, король шотландський | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Жанр | поема | |||
| Тема | Роберт I Брюс | |||
| Автор | Леся Українка | |||
| Мова | українська | |||
| Написано | 1893 | |||
| Опубліковано | 1894 | |||
| | ||||
 Цей твір у Вікіджерелах | ||||
Історія створення
Поема вийшла окремим виданням у 1894 році: Роберт Брюс, король шотландський. Шотландська легенда. Коломия. Вид. Михайло Павлик, 1894, 22 стор. Поема ввійшла до збірки «Думи і мрії» (1899). Її ще раз передруковано в альманасі «Дубове листя» (К., 1903, стор. 185—199). Істотних різночитань між усіма друкованими текстами немає.
Збереглися два автографи поеми. Перший (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 743) належав редакції журналу «Дзвінок». Він переписаний двічі — перших шість аркуші вмістять три розділий приписку «Кінець буде». На останніх трь охаркушах переписано розділи 4 — 6 з припискою: «кінець». Автограф без дати. Заголовок такий: «Роберт Брюс, король шотландський (Шотландська легенда). Посвята дядькові Михайлові». В автографі є примітки Лесі Українки до двох слів: "Шотландія — Шкоція. Назва Шкоція єсть правішою, але для гармонічності вірша ми уживаємо «Шотландія»; «Герольд — слуга або лицар, що сповіщав волю королевську та вироки урядові». Закреслені у розділі 1 строфи 1 — 5 і у розділі 4 строфи 15 — 18 (від «Ох, лютий бій, останній бій» — до «Кладіте зброю долі!»). У розділі 1 строфи 13 і 14 поміняно місцями. У розділі V після строфи 6 закреслено 4 рядки. Закреслено строфу 7. Строфи 8 немає («Ти кликнеш на війну, ми зберемось…»).
Другий автограф (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 744) — чорновий, має багато виправлень і закреслень. У розділі 6 після строфи 3 зазначена дата: «1893 літом в Гадячі». У «Заспіві» закреслено строфу 3. У розділі 1 закреслено строфу 12. Ці строфи є в друкованих текстах. Закреслено строфу 15, якої нема й у друкованих текстах. У розділі 2 закреслено строфу 16.У кінці розділу 3 закреслено дві останні строфи. У розділі 4 замість строф 9, 10 і 11 спочатку була лише одна з позначкою «NB». У розділі 5 закреслено строфи 6, 7, 8 і 9. З них строфи 6 і 7 не ввійшли до друкованого тексту. Закреслено строфу 15. Первісний текст передостанньої строфи поеми був іншим.
Композиція
Поема «Роберт Брюс, король шотландський» складається із «Заспіву» і 6-ти частин, які написані катренами. Усі частини не дотримані чіткого розміру.
Сюжет
Головний герой поеми — Роберт Брюс — борець за незалежність Шотландії. У творі української письменниці зазначені такі факти, яких немає ні у В. Скотта, ні в Бернза, а саме: повстання шотландців до виступу Брюса, його перебування в Ірландії (за історією — на о. Ратліні, поблизу Ірландії) й умови, які ставлять селяни обраному на короля Брюсові — вони дуже нагадують листа до папи зборів в Арброті: у поемі селяни, а в листі — збори обіцяли битися з ворогами на чолі з королем і відмовлялися слухатися його, коли б він захотів їх підгорнути під Англію. Коли до цього додати, що письменниця викладає всі ці події в історичній послідовністі, яку не можна вловити, читаючи В. Скотта, то доводиться визнати, що вона взагалі знала історію Шотландії кінця XIII і першої третини XIV ст. — принаймні їй були відомі факти, що ми їх зазначили спочатку. Хоча історичний Р. Брюс коронувався спочатку своєї кар'єри, а в укр. поемі — здобувши волю рідному краєві: ефектніше, щоб народний герой прийняв корону з рук народу; постанови парламенту 1314 р. і зборів в Ейрі 1315 р. давали історичний ґрунт для такої зміни.
Твір Л. Українки характеризується скороченнями й спрощеннями. З численних історичних діячів залишилися тільки Брюс та Едвард (в особі якого сполучено 3 англійських королі: Едвард І, II і III), із фактів — лише найголовніші: поразки повсталих шотландців, а потім — Брюса, його перебування в Ірландії, його повернення, перемога, обрання на короля й умови селянства; дуже складні події, що тяглися довгими роками, зведено до коротеньких епізодів (повстання шотландців, поразка Брюса, його перемога) й ефектових, але мало правдоподібних й іноді наївних сцен (зрада шотландських лицарів, обрання Брюса й читання умов селянством). Через це страчено типовість доби, країни й подій: середньовіччя характеризується тільки участю лицарів, спомином про хрестоносців і підневільним станом селянства, шотландці — вільнолюбством, а заздалегідь передбачений величезний бій під Баннокберном перевернувся на несподіваний напад шотландців на невеличкий англійський загін.
Леся Українка поставилася до історії шотландського визволення цілком вільно, як до народного або мандрівного сюжету (недаремне вона в опис подій, що передувати бою під Баннокберном, вставила фантастичний епізод з павуком): вона бачила в цій історії лише зручний матеріал для втілення своїх думок і все, що не наближало її до цього, вона скоротила, спростила, а то й відкинула. Історія не знає ні остаточного переходу шотландського лицарства до Едварда, ні рішучої ролі селянства у звільненні рідного краю, а в українській поемі ми читаємо, що коли англійський король пообіцяв лицарям волю й маєтки, «додолу впали коровги» і «шотландське лицарство здалось», тому-то Брюс і каже: «Нема в нас лицарства, нема в нас панів, вони вже англійські піддані»; і селянство з Брюсом на «ти», обирає й коронує його в Единбурзі і ставить йому умови — а в національних зборах в Арброті, яких у листах використала тут письменниця, селянство не брало участі.
Думки про долю й про роль українського селянства, яке боролося колись за волю, залишилося без панів, що перейшли до чужої культури, яке після цього стало єдиним представником рідного краю. «Наша Україна… не має ні свого попівства ні панства, ні купецтва, ні держави, а має доволі розумне од природи мужицтво»… «Скрізь наші люди зостались майже тілько мужики» [Громада, українська збірка, впорядкована М. Драгомановим, № 1, Переднє слово до Громади, Genève 1877, стор. 53, 36]. Чогож треба вільному селянству? Відповідь на це дає та «промова», що «прочитав» представник «від люду всього» коронованому Брюсові. «Коли ти боронитимеш волю й самостійність народу», то «ми готов і тобі і країні послужити мечем і щитом», говориться в промові(яка цим наближається до вище зазначеног олиста зборів в Арброті): «А коли ти короні англійській віддаси королівство своє… ми тебе розвінчаєм… і проти тебе повстанемо». Збори в Арброті загрожували за це тільки відмовитися слухатися короля. Леся Українка вважала підгорнення країни чужі й державі найбільшою провиною з боку короля. Чому так? Відповідь на це знаходимо в обіцянці Едварда шотландським лицарям: «Люд простий має нам платить податки й десятини, — а лицар буде вільний пан своєї батьківщини» (стор. 62) і в промові Брюса до полонених англійців: «Збира хай в Англії Едвард податки й десятини, а всяк шотландець вільний пан своєї батьківщини» (стор. 62). Підгорнення тягне за собою не тільки в трату волі, а й економічне поневолення: за самостійності країни селяни «боронити потраплять» свої права навіть тоді, коли й король «продаватиме люд свій панам». Шотландці відмовляються йти за королем, коли б він, забувши «про справу честі й волі народа свого», захотів прилучити до себе «багатіші землі»: вільні самі, вони не хотять поневолення інших людей. Воля селянства, його незалежність не тільки політична, а й економічна, як наслідок самостійності батьківщини, є те, що хочуть забезпечити собі піддані Брюса.
Узявши для свого «Роберта Брюса» сюжет з чужої давньої історії й уклавши в нього думи про сучасне українське селянство, Леся Українка далеко ухилилася від історичного ґрунту, а проте могла висловити свої думки лише в загальній формі й не зовсім ясно. Тому її твір не можна вважати за вдалий з історичного боку. Тим часом він захоплює читача.
З принципів трьох найкращий
Єсть принцип liberté!
[Недруковані листи Л. У. в «Червоном шляху» 1923 р. кн. 8, стор. 247.]
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка Твори. — [Київ]: Книгоспілка, [1927 р.], т. 3, с. 81 — 89.
Джерела
- https://www.l-ukrainka.name/uk/Poems/RobertBruce.html
- https://md-eksperiment.org/post/20170223-robert-bryus-korol-shotlandskij
- Громада, українська збірка, впорядкована М. Драгомановим, № 1, Переднє слово до Громади, Genève 1877, стор. 53, 36].
- Відлуння десятиліть. Українська література другої половини ХХ ст. — К. «Грамота» . — 2001. — 464 с.
- Історія української літератури. Том перший. — К. «Наукова думка» . — 1987. — 632 с.
- Леся Українка Твори. — [Київ:] Книгоспілка, [1927 р.], т. 3, с. 81 — 89.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Robert Bryus Robert Bryus korol shotlandskij poema Lesi Ukrayinki Poemu zakincheno vlitku 1893 roku v Gadyachi Upershe nadrukovano v zhurnali Hliborob Lviv 1894 8 9 odnochasno poemu nadrukuvav zhurnal Dzvinok 1894 11 12 13 19 41 Robert Bryus korol shotlandskijObkladinka okremogo vidannya poemi Lesi Ukrayinki Robert Bryus korol shotlandskij Kolomiya 1894 r ZhanrpoemaTemaRobert I BryusAvtorLesya UkrayinkaMovaukrayinskaNapisano1893Opublikovano1894 Cej tvir u VikidzherelahIstoriya stvorennyaPoema vijshla okremim vidannyam u 1894 roci Robert Bryus korol shotlandskij Shotlandska legenda Kolomiya Vid Mihajlo Pavlik 1894 22 stor Poema vvijshla do zbirki Dumi i mriyi 1899 Yiyi she raz peredrukovano v almanasi Dubove listya K 1903 stor 185 199 Istotnih riznochitan mizh usima drukovanimi tekstami nemaye Zbereglisya dva avtografi poemi Pershij Institut literaturi im T G Shevchenka NANU f 2 743 nalezhav redakciyi zhurnalu Dzvinok Vin perepisanij dvichi pershih shist arkushi vmistyat tri rozdilij pripisku Kinec bude Na ostannih tr oharkushah perepisano rozdili 4 6 z pripiskoyu kinec Avtograf bez dati Zagolovok takij Robert Bryus korol shotlandskij Shotlandska legenda Posvyata dyadkovi Mihajlovi V avtografi ye primitki Lesi Ukrayinki do dvoh sliv Shotlandiya Shkociya Nazva Shkociya yest pravishoyu ale dlya garmonichnosti virsha mi uzhivayemo Shotlandiya Gerold sluga abo licar sho spovishav volyu korolevsku ta viroki uryadovi Zakresleni u rozdili 1 strofi 1 5 i u rozdili 4 strofi 15 18 vid Oh lyutij bij ostannij bij do Kladite zbroyu doli U rozdili 1 strofi 13 i 14 pominyano miscyami U rozdili V pislya strofi 6 zakresleno 4 ryadki Zakresleno strofu 7 Strofi 8 nemaye Ti kliknesh na vijnu mi zberemos Drugij avtograf Institut literaturi im T G Shevchenka NANU f 2 744 chornovij maye bagato vipravlen i zakreslen U rozdili 6 pislya strofi 3 zaznachena data 1893 litom v Gadyachi U Zaspivi zakresleno strofu 3 U rozdili 1 zakresleno strofu 12 Ci strofi ye v drukovanih tekstah Zakresleno strofu 15 yakoyi nema j u drukovanih tekstah U rozdili 2 zakresleno strofu 16 U kinci rozdilu 3 zakresleno dvi ostanni strofi U rozdili 4 zamist strof 9 10 i 11 spochatku bula lishe odna z poznachkoyu NB U rozdili 5 zakresleno strofi 6 7 8 i 9 Z nih strofi 6 i 7 ne vvijshli do drukovanogo tekstu Zakresleno strofu 15 Pervisnij tekst peredostannoyi strofi poemi buv inshim KompoziciyaPoema Robert Bryus korol shotlandskij skladayetsya iz Zaspivu i 6 ti chastin yaki napisani katrenami Usi chastini ne dotrimani chitkogo rozmiru SyuzhetGolovnij geroj poemi Robert Bryus borec za nezalezhnist Shotlandiyi U tvori ukrayinskoyi pismennici zaznacheni taki fakti yakih nemaye ni u V Skotta ni v Bernza a same povstannya shotlandciv do vistupu Bryusa jogo perebuvannya v Irlandiyi za istoriyeyu na o Ratlini poblizu Irlandiyi j umovi yaki stavlyat selyani obranomu na korolya Bryusovi voni duzhe nagaduyut lista do papi zboriv v Arbroti u poemi selyani a v listi zbori obicyali bitisya z vorogami na choli z korolem i vidmovlyalisya sluhatisya jogo koli b vin zahotiv yih pidgornuti pid Angliyu Koli do cogo dodati sho pismennicya vikladaye vsi ci podiyi v istorichnij poslidovnisti yaku ne mozhna vloviti chitayuchi V Skotta to dovoditsya viznati sho vona vzagali znala istoriyu Shotlandiyi kincya XIII i pershoyi tretini XIV st prinajmni yij buli vidomi fakti sho mi yih zaznachili spochatku Hocha istorichnij R Bryus koronuvavsya spochatku svoyeyi kar yeri a v ukr poemi zdobuvshi volyu ridnomu krayevi efektnishe shob narodnij geroj prijnyav koronu z ruk narodu postanovi parlamentu 1314 r i zboriv v Ejri 1315 r davali istorichnij grunt dlya takoyi zmini Tvir L Ukrayinki harakterizuyetsya skorochennyami j sproshennyami Z chislennih istorichnih diyachiv zalishilisya tilki Bryus ta Edvard v osobi yakogo spolucheno 3 anglijskih koroli Edvard I II i III iz faktiv lishe najgolovnishi porazki povstalih shotlandciv a potim Bryusa jogo perebuvannya v Irlandiyi jogo povernennya peremoga obrannya na korolya j umovi selyanstva duzhe skladni podiyi sho tyaglisya dovgimi rokami zvedeno do korotenkih epizodiv povstannya shotlandciv porazka Bryusa jogo peremoga j efektovih ale malo pravdopodibnih j inodi nayivnih scen zrada shotlandskih licariv obrannya Bryusa j chitannya umov selyanstvom Cherez ce stracheno tipovist dobi krayini j podij serednovichchya harakterizuyetsya tilki uchastyu licariv spominom pro hrestonosciv i pidnevilnim stanom selyanstva shotlandci vilnolyubstvom a zazdalegid peredbachenij velicheznij bij pid Bannokbernom perevernuvsya na nespodivanij napad shotlandciv na nevelichkij anglijskij zagin Lesya Ukrayinka postavilasya do istoriyi shotlandskogo vizvolennya cilkom vilno yak do narodnogo abo mandrivnogo syuzhetu nedaremne vona v opis podij sho pereduvati boyu pid Bannokbernom vstavila fantastichnij epizod z pavukom vona bachila v cij istoriyi lishe zruchnij material dlya vtilennya svoyih dumok i vse sho ne nablizhalo yiyi do cogo vona skorotila sprostila a to j vidkinula Istoriya ne znaye ni ostatochnogo perehodu shotlandskogo licarstva do Edvarda ni rishuchoyi roli selyanstva u zvilnenni ridnogo krayu a v ukrayinskij poemi mi chitayemo sho koli anglijskij korol poobicyav licaryam volyu j mayetki dodolu vpali korovgi i shotlandske licarstvo zdalos tomu to Bryus i kazhe Nema v nas licarstva nema v nas paniv voni vzhe anglijski piddani i selyanstvo z Bryusom na ti obiraye j koronuye jogo v Edinburzi i stavit jomu umovi a v nacionalnih zborah v Arbroti yakih u listah vikoristala tut pismennicya selyanstvo ne bralo uchasti Dumki pro dolyu j pro rol ukrayinskogo selyanstva yake borolosya kolis za volyu zalishilosya bez paniv sho perejshli do chuzhoyi kulturi yake pislya cogo stalo yedinim predstavnikom ridnogo krayu Nasha Ukrayina ne maye ni svogo popivstva ni panstva ni kupectva ni derzhavi a maye dovoli rozumne od prirodi muzhictvo Skriz nashi lyudi zostalis majzhe tilko muzhiki Gromada ukrayinska zbirka vporyadkovana M Dragomanovim 1 Perednye slovo do Gromadi Geneve 1877 stor 53 36 Chogozh treba vilnomu selyanstvu Vidpovid na ce daye ta promova sho prochitav predstavnik vid lyudu vsogo koronovanomu Bryusovi Koli ti boronitimesh volyu j samostijnist narodu to mi gotov i tobi i krayini posluzhiti mechem i shitom govoritsya v promovi yaka cim nablizhayetsya do vishe zaznachenog olista zboriv v Arbroti A koli ti koroni anglijskij viddasi korolivstvo svoye mi tebe rozvinchayem i proti tebe povstanemo Zbori v Arbroti zagrozhuvali za ce tilki vidmovitisya sluhatisya korolya Lesya Ukrayinka vvazhala pidgornennya krayini chuzhi j derzhavi najbilshoyu provinoyu z boku korolya Chomu tak Vidpovid na ce znahodimo v obicyanci Edvarda shotlandskim licaryam Lyud prostij maye nam platit podatki j desyatini a licar bude vilnij pan svoyeyi batkivshini stor 62 i v promovi Bryusa do polonenih anglijciv Zbira haj v Angliyi Edvard podatki j desyatini a vsyak shotlandec vilnij pan svoyeyi batkivshini stor 62 Pidgornennya tyagne za soboyu ne tilki v tratu voli a j ekonomichne ponevolennya za samostijnosti krayini selyani boroniti potraplyat svoyi prava navit todi koli j korol prodavatime lyud svij panam Shotlandci vidmovlyayutsya jti za korolem koli b vin zabuvshi pro spravu chesti j voli naroda svogo zahotiv priluchiti do sebe bagatishi zemli vilni sami voni ne hotyat ponevolennya inshih lyudej Volya selyanstva jogo nezalezhnist ne tilki politichna a j ekonomichna yak naslidok samostijnosti batkivshini ye te sho hochut zabezpechiti sobi piddani Bryusa Uzyavshi dlya svogo Roberta Bryusa syuzhet z chuzhoyi davnoyi istoriyi j uklavshi v nogo dumi pro suchasne ukrayinske selyanstvo Lesya Ukrayinka daleko uhililasya vid istorichnogo gruntu a prote mogla visloviti svoyi dumki lishe v zagalnij formi j ne zovsim yasno Tomu yiyi tvir ne mozhna vvazhati za vdalij z istorichnogo boku Tim chasom vin zahoplyuye chitacha Z principiv troh najkrashij Yest princip liberte Nedrukovani listi L U v Chervonom shlyahu 1923 r kn 8 stor 247 PrimitkiPodayetsya za vidannyam Lesya Ukrayinka Tvori Kiyiv Knigospilka 1927 r t 3 s 81 89 Dzherelahttps www l ukrainka name uk Poems RobertBruce html https md eksperiment org post 20170223 robert bryus korol shotlandskij Gromada ukrayinska zbirka vporyadkovana M Dragomanovim 1 Perednye slovo do Gromadi Geneve 1877 stor 53 36 Vidlunnya desyatilit Ukrayinska literatura drugoyi polovini HH st K Gramota 2001 464 s Istoriya ukrayinskoyi literaturi Tom pershij K Naukova dumka 1987 632 s Lesya Ukrayinka Tvori Kiyiv Knigospilka 1927 r t 3 s 81 89