І гор Анато лійович Де брін старший солдат Національної гвардії України Дебрін Ігор Анатолійович Старший солдатЗагальна

І́гор Анато́лійович Де́брін — старший солдат Національної гвардії України.

Дебрін Ігор Анатолійович

Старший солдат

Загальна інформація

Народження

16 серпня 1990
Зміївка, Херсонська область

Смерть

31 серпня 2015 (25 років)
Київ

Військова служба

Роки служби

2015

Приналежність

Україна

Вид ЗС

МВС

Рід військ

Національна гвардія України

Формування

Перша оперативна бригада НГУ, в/ч 3027 (Нові Петрівці)

Нагороди та відзнаки

Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Зовнішні відеофайли
	«Герої не вмирають» (Ігор Дебрін)

Короткий життєпис

Народився 16 серпня 1990 року в селі Зміївка (Бериславський район) на Херсонщині. Навчався у Зміївській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Був учасником шкільної футбольної команди, призер районних змагань з легкої атлетики. Одразу після закінчення школи прийшов на Бериславський машинобудівний завод, де його батько був начальником робочої будівельної дільниці, і почав працювати різноробочим. Далі закінчив Херсонський національний технічний університет, і в лютому 2013 року прийшов на завод вже як інженер-технолог, працював у відділі головного технолога.

20 квітня 2015 року був призваний Бериславським РВК Херсонської області і направлений для подальшого проходження строкової служби у Першу оперативну бригаду Північного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України, військова частина 3027 (Нові Петрівці). Загинув під час несення служби з охорони громадського порядку в урядовому кварталі міста Києва, внаслідок вибуху гранати біля Верховної Ради 31 серпня 2015 року — осколкове поранення в серце, помер у лікарні. Тоді загинули солдати Олександр Костина та Дмитро Сластніков, смертельно поранений солдат Богдан Дацюк.

2 вересня зі старшим солдатом Ігорем Дербіним попрощалися у військовій частині. 3 вересня Ігоря поховали на сільському кладовищі у Зміївці. У нього залишилися батьки і старша сестра.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно), Указ Президента України від 1 вересня 2015 року № 530/2015.

В кінці травня 2016 року у Зміївській ЗОШ відкрито меморіальну дошку честі Ігоря Дебріна.

Джерела

Указ Президента України від 1 вересня 2015 року № 530/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Загиблий під Радою боєць не прослужив в НГУ й півроку [ 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] // «5 канал», 31 серпня 2016
// Офіційний сайт Бериславської РДА, 8 вересня 2015
Не можемо повірити, що хлопців, з яким ми служили та стояли пліч-о-пліч в строю, серед нас вже немає [ 7 травня 2016 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт Національної гвардії України, 2 вересня 2015
В селі Зміївка на Херсонщині простились з героєм [ 12 травня 2016 у Wayback Machine.] // «Херсонські факти», 3 вересня 2015
«Герої не вмирають» (Ігор Дебрін) [ 15 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Фільм про Ігора Дебріна, Телеканал «Скіфія»
У Зміївській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів відкрито меморіальну дошку Ігорю Дебріну [ 20 вересня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.