Геліболу́ (тур. Gelibolu) — місто та район у європейській частині Туреччини, входить до складу провінції Чанаккале.
Геліболу тур. Gelibolu | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
| ||||
Основні дані | ||||
40°24′50″ пн. ш. 26°40′13″ сх. д. / 40.41388888891666653° пн. ш. 26.67027777780555553° сх. д.Координати: 40°24′50″ пн. ш. 26°40′13″ сх. д. / 40.41388888891666653° пн. ш. 26.67027777780555553° сх. д. | ||||
Країна | Туреччина | |||
Регіон | Чанаккале | |||
Площа | 825 км² | |||
Населення | 27 160 (2008) | |||
Агломерація | 44 623 | |||
Висота НРМ | 189 м | |||
Водойма | Дарданели, Мармурове море, d | |||
Телефонний код | (+90, +36) 286 | |||
Часовий пояс | +2 | |||
Номери автомобілів | 17 | |||
GeoNames | 746983 | |||
OSM | r1815220 ·R | |||
Поштові індекси | 17xxx | |||
Міська влада | ||||
Вебсайт | www.gelibolu.gov.tr | |||
Мапа | ||||
Геліболу Геліболу (Земля) | ||||
| ||||
| ||||
Геліболу у Вікісховищі |
Населення — 25 000 (2000, перепис). Розташоване на півострові Галліполі, поруч знаходиться протока Дарданелли.
Калліполь
До 1354 року місто належало Візантії і носило назву Калліполь (грец. Καλλίπολις).
У 324 році біля берега відбувся морський бій Ліцинія з Криспом. За даними , у V столітті Аттіла просунувся на південь до самого Калліполя. Відомо, що Юстиніан I на випадок нових варварських навал розпорядився оточити місто стіною.
Потім дані про Калліполь майже відсутні аж до початку хрестових походів. Хрестоносці бачили у Калліполі стратегічний пункт для переправи в Азію. Під час Четвертого хрестового походу у Калліполі влаштувалися венеційці, однак вже у 1234 році латинян вигнав звідси Іоанн III Ватац.
При венеційцях переправа з Калліполя у Лампсак перевершила за популярністю древню переправу з у . Разом з тим сильно зросло і значення порту, за який відтепер боролися найрізноманітніші політичні сили. У 1304 році Калліполь зробився базою Каталонської дружини, яка робила вилазки звідси на Фракію.
У 1331 році місто невдало намагалася захопити армія османів на чолі з Умур-Бігом, у 1352 році туркам скорилася прилегла фортеця , а два роки по тому після землетрусу був . Він став першим містом, захопленим турками у Європі. У 1366 році його відвоював , проте імператор Андронік IV у 1376 році звелів повернути його султанові.
При турках
Турки використовували Калліполь як плацдарм для завоювання Балканського півострова. Численні спроби венеційців (військові та дипломатичні) заволодіти портом не мали успіху.
Згідно з переписом 1878 року у місті та районі Галліполі проживало 98 тисяч греків і лише 35 тисяч мусульман, включаючи турків. У районі функціонували 97 грецьких шкіл.
З початком Першої світової війни почалися гоніння і етнічна чистка грецького населення.
Згідно з Севрським миром 1920 року, місто і район відходив до Греції. Грецька адміністрація повернула місту його давню назву Калліполіс (грец. Καλλιπολις).
Але згідно з Лозаннськими угодами 1923 року, Греція була змушена передати Східну Фракію, включаючи Галліполі, вже Турецькій республіці. У свою чергу, корінне грецьке населення було змушене переселитися до Греції.
Відомі уродженці
- Софія Вембо (1910–1978) грецька співачка, муза Греції у італо-грецькій війні 1940–1941 років.
Посилання
- Офіційний сайт міста [ 15 червня 2010 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт району [ 19 червня 2010 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про Туреччину. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gelibolu tur Gelibolu misto ta rajon u yevropejskij chastini Turechchini vhodit do skladu provinciyi Chanakkale Gelibolu tur Gelibolu GeliboluOsnovni dani40 24 50 pn sh 26 40 13 sh d 40 41388888891666653 pn sh 26 67027777780555553 sh d 40 41388888891666653 26 67027777780555553 Koordinati 40 24 50 pn sh 26 40 13 sh d 40 41388888891666653 pn sh 26 67027777780555553 sh d 40 41388888891666653 26 67027777780555553 Krayina TurechchinaRegion ChanakkalePlosha 825 km Naselennya 27 160 2008 Aglomeraciya 44 623Visota NRM 189 mVodojma Dardaneli Marmurove more dTelefonnij kod 90 36 286Chasovij poyas 2Nomeri avtomobiliv 17GeoNames 746983OSM r1815220 RPoshtovi indeksi 17xxx Miska vlada Vebsajt www gelibolu gov tr Mapa GeliboluGelibolu Zemlya Gelibolu u Vikishovishi Naselennya 25 000 2000 perepis Roztashovane na pivostrovi Gallipoli poruch znahoditsya protoka Dardanelli KallipolDiv takozh Do 1354 roku misto nalezhalo Vizantiyi i nosilo nazvu Kallipol grec Kallipolis U 324 roci bilya berega vidbuvsya morskij bij Liciniya z Krispom Za danimi u V stolitti Attila prosunuvsya na pivden do samogo Kallipolya Vidomo sho Yustinian I na vipadok novih varvarskih naval rozporyadivsya otochiti misto stinoyu Potim dani pro Kallipol majzhe vidsutni azh do pochatku hrestovih pohodiv Hrestonosci bachili u Kallipoli strategichnij punkt dlya perepravi v Aziyu Pid chas Chetvertogo hrestovogo pohodu u Kallipoli vlashtuvalisya venecijci odnak vzhe u 1234 roci latinyan vignav zvidsi Ioann III Vatac Pri venecijcyah pereprava z Kallipolya u Lampsak perevershila za populyarnistyu drevnyu perepravu z u Razom z tim silno zroslo i znachennya portu za yakij vidteper borolisya najriznomanitnishi politichni sili U 1304 roci Kallipol zrobivsya bazoyu Katalonskoyi druzhini yaka robila vilazki zvidsi na Frakiyu U 1331 roci misto nevdalo namagalasya zahopiti armiya osmaniv na choli z Umur Bigom u 1352 roci turkam skorilasya prilegla fortecya a dva roki po tomu pislya zemletrusu buv Vin stav pershim mistom zahoplenim turkami u Yevropi U 1366 roci jogo vidvoyuvav prote imperator Andronik IV u 1376 roci zveliv povernuti jogo sultanovi Pri turkahTurki vikoristovuvali Kallipol yak placdarm dlya zavoyuvannya Balkanskogo pivostrova Chislenni sprobi venecijciv vijskovi ta diplomatichni zavoloditi portom ne mali uspihu Zgidno z perepisom 1878 roku u misti ta rajoni Gallipoli prozhivalo 98 tisyach grekiv i lishe 35 tisyach musulman vklyuchayuchi turkiv U rajoni funkcionuvali 97 greckih shkil Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni pochalisya goninnya i etnichna chistka greckogo naselennya Zgidno z Sevrskim mirom 1920 roku misto i rajon vidhodiv do Greciyi Grecka administraciya povernula mistu jogo davnyu nazvu Kallipolis grec Kallipolis Ale zgidno z Lozannskimi ugodami 1923 roku Greciya bula zmushena peredati Shidnu Frakiyu vklyuchayuchi Gallipoli vzhe Tureckij respublici U svoyu chergu korinne grecke naselennya bulo zmushene pereselitisya do Greciyi Vidomi urodzhenciSofiya Vembo 1910 1978 grecka spivachka muza Greciyi u italo greckij vijni 1940 1941 rokiv PosilannyaOficijnij sajt mista 15 chervnya 2010 u Wayback Machine Oficijnij sajt rajonu 19 chervnya 2010 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Turechchinu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi