Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Руде́нко Петро́ Олексі́йович (8 січня 1935, Кривий Ріг, Дніпропетровська область — 20 вересня 2006, Чернігів) — радянський та український вчений у галузі машинобудування, освітній діяч, поет. Директор Чернігівського філіалу Київського політехнічного інституту у 1982—1988 роках.
| Руденко Петро Олексійович | |
|---|---|
| Народився | 8 січня 1935 Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська СРР, СРСР |
| Помер | 20 вересня 2006 (71 рік) Чернігів, Україна |
| Країна |  СРСР Україна |
| Діяльність | науковець, викладач університету, поет |
| Alma mater | Український заочний політехнічний інститут (1963) |
| Галузь | машинобудування |
| Заклад | Криворізький національний університет Чернігівський філіал Київського політехнічного інституту Черкаський державний технологічний університет Чернігівський державний інститут економіки і управління |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | кандидат технічних наук (1971) |
| Членство | Чернігівська літературна спілка «Чернігів» |
| Партія | КПРС (8 січня 1990) |
| Нагороди |     |
Біографія
Петро Руденко народився 8 січня 1935 року в місті Кривий Ріг у родині гірничого інженера. Згодом родина переїхала до Липецька. У 1938 році батька призвали до лав Червоної армії, і Петро разом з мамою, Ганною Олексіївною, переїхали на батьківщину батька — селище Михайлове Чернігівської області — до діда.
Після демобілізації родина повернулася до Кривого Рогу. До початку німецько-радянської війни батько працював техкерівником на руднику імені Карла Лібкнехта, а після пішов на фронт і пропав безвісти.
З 1942 по 1949 рік Петро Руденко навчався в школі в Кривому Розі, в 1949—1953 — в Дніпропетровському автомеханічному технікумі. Після його закінчення отримав призначення на один із оборонних заводів Горького. Пізніше його перевели на Київський радіозавод, що тільки будувався, а потім його відправили на Ярунську МТС Житомирської області працювати старшим механіком з механізації трудомістких процесів у тваринництві.
У 1954 році Петро Руденко був призваний до лав Радянської армії, відслужив три роки у Львівському полку зв'язку Прикарпатського військового округу, отримав спеціальність телеграфіста першого класу та вступив до Комуністичної партії Радянського Союзу.
В 1957 році Петро Руденко вступив до Дніпропетровського металургійного інституту на заочне відділення та працював слюсарем з ремонту обладнання, контролером ВТК, технологом, конструктором, старшим інженером-конструктором, завідуючим бюро інструментального господарства, виконував обов'язки заступника начальника ВТК на рудоремонтному заводі у Кривому Розі.
У 1960 році Руденко перевівся до Українського заочного політехнічного інституту у Харкові на машинобудівний факультет, який закінчив у 1963, здобувши спеціальність інженера-механіка. Після цього викладав токарну справу у школі, потім — технічні дисципліни у Криворізькому машинобудівному технікумі.
У серпні 1965 року Петро Руденко був обраний на посаду асистента щойно організованої кафедри технології машинобудування Криворізького гірничорудного інституту. Через рік роботи в інституті вже займає посаду старшого викладача і заступника декана механіко-машинобудівного факультету. 17 травня 1971 року Петру Руденку присуджено вчене звання кандидата технічних наук.
У серпні 1972 року Петро Олексійович отримав посаду доцента кафедри технології машинобудування Чернігівського філіалу КПІ. Зі своєю родиною — дружиною та двома доньками — він переїхав до Чернігова. З 1974 року керував кафедрою технології машинобудування, почав працювати над докторською дисертацією з уніфікації металорізального інструмента на підприємствах машинобудування.
У липні 1982 року після виходу на пенсію Євгена Калити Петро Олексійович Руденко був призначений директором Чернігівського філіалу КПІ. Новий директор запропонував створити на базі філіалу самостійний технічний вищий навчальний заклад. З цією метою було розпочато будівництво нового дев'ятиповерхового навчального корпусу та спортивно-оздоровчого табору на Десні у районі села Шестовиця. У цей час Петро Руденко займався розробкою конструкторських і технологічних засобів підвищення якості виготовлених та відновлюваних деталей машин, уніфікацією різального інструмента, проектуванням технологічних процесів у машинобудуванні. Також він брав участь у партійному та громадському житті міста: декілька разів обирався членом Чернігівського міського комітету Компартії України, був членом Деснянського райкому Компартії України міста Чернігова, депутатом Чернігівської обласної ради народних депутатів, головою місцевої організації товариства «Знання». Через погіршення стану здоров'я 31 травня 1986 року Петро Руденко залишив посаду директора філіалу, проте продовжив очолювати кафедру технології машинобудування. 29 травня 1987 року Петру Олексійовичу Руденку присвоєно вчене звання професора кафедри технології машинобудування.
З 1989 по 1994 рік Петро Руденко очолював кафедру технології машинобудування Черкаського філіалу КПІ.
8 січня 1990 року за власним бажанням вийшов із лав Компартії.
В 1994 році повернувся до Чернігова, в Чернігівський державний інститут економіки і управління на посаду професора, а через місяць — завідувача кафедри менеджменту. З 1995 року Руденко був заступником голови науково-методичної ради інституту. У 1996 році організував та очолив кафедру технологічних дисциплін інституту. З 1998 — член редакційної ради з розгляду матеріалів, рекомендованих до друку.
Петро Руденко був нагороджений дипломом IV Всеукраїнського конкурсу на кращу роботу з уніфікації й агрегатування в машинобудуванні, почесною грамотою президії Чернігівської облради науково-технічного товариства, почесною грамотою Чернігівського обкому Компартії України і обласної Ради народних депутатів. Тричі нагороджений знаком «Переможець соціалістичного змагання». 28 листопада 1995 року Петру Руденку присвоєно почесне звання «Заслужений працівник народної освіти України».
Пішов з життя Петро Руденко 20 вересня 2006 року.
Художня творчість
Петро Руденко захоплювався поезією усе своє життя. В 1994 році вийшла його перша лірична збірка «Коснувшись Вашего виска». Згодом, упродовж 1995—2004 років, він видав ще 15 ліричних збірок і 3 книги прози. З 1997 року Руденко очолював літературну студію при Чернігівському державному інституті економіки і управління, перша літературна збірка якої «Фортуна» вийшла в серпні 1999 року. За книгу «Рідною мовою» Петро Руденко був удостоєний звання лауреата Чернігівської обласної премії імені Михайла Коцюбинського 2000 року. У червні 1998 Петро Руденко став членом літературної спілки «Чернігів». У 2002 та 2003 роках він ставав переможцем обласних конкурсів «Краща книга року». У 2004 році був виданий пісенник «Ювілейна муза», в якому зібрані вірші поета, більшість з яких покладено на його ж музику.
Примітки
- Указ Президента України від 28 листопада 1995 року № 1091/95 «Про присвоєння почесних звань України працівникам освіти»
Джерела
- Руденко Петро Олексійович : біобібліогр. покажч. / укл. Л. С. Татаренко, Т. М. Коваленко, А. А. Савенко. — Чернігів : Чернігівський державний технологічний університет, 2013. — 39 с. — (Серія біобібліографічних покажчиків «Історія ЧДТУ в особистостях»).
- Постаті, що стояли біля витоків Національного університету «Чернігівська політехніка»
- Руденко Петро Олексійович // Державний архів Чернігівської області
- Руденко Петро Олексійович // Музей історії Національного університету «Чернігівська політехніка»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rudenko Rude nko Petro Oleksi jovich 8 sichnya 1935 1935 01 08 Krivij Rig Dnipropetrovska oblast 20 veresnya 2006 2006 09 20 Chernigiv radyanskij ta ukrayinskij vchenij u galuzi mashinobuduvannya osvitnij diyach poet Direktor Chernigivskogo filialu Kiyivskogo politehnichnogo institutu u 1982 1988 rokah Rudenko Petro OleksijovichNarodivsya8 sichnya 1935 1935 01 08 Krivij Rig Dnipropetrovska oblast Ukrayinska SRR SRSRPomer20 veresnya 2006 2006 09 20 71 rik Chernigiv UkrayinaKrayina SRSR UkrayinaDiyalnistnaukovec vikladach universitetu poetAlma materUkrayinskij zaochnij politehnichnij institut 1963 GaluzmashinobuduvannyaZakladKrivorizkij nacionalnij universitet Chernigivskij filial Kiyivskogo politehnichnogo institutu Cherkaskij derzhavnij tehnologichnij universitet Chernigivskij derzhavnij institut ekonomiki i upravlinnyaVchene zvannyaprofesorNaukovij stupinkandidat tehnichnih nauk 1971 ChlenstvoChernigivska literaturna spilka Chernigiv PartiyaKPRS 8 sichnya 1990 NagorodiBiografiyaPetro Rudenko narodivsya 8 sichnya 1935 roku v misti Krivij Rig u rodini girnichogo inzhenera Zgodom rodina pereyihala do Lipecka U 1938 roci batka prizvali do lav Chervonoyi armiyi i Petro razom z mamoyu Gannoyu Oleksiyivnoyu pereyihali na batkivshinu batka selishe Mihajlove Chernigivskoyi oblasti do dida Pislya demobilizaciyi rodina povernulasya do Krivogo Rogu Do pochatku nimecko radyanskoyi vijni batko pracyuvav tehkerivnikom na rudniku imeni Karla Libknehta a pislya pishov na front i propav bezvisti Z 1942 po 1949 rik Petro Rudenko navchavsya v shkoli v Krivomu Rozi v 1949 1953 v Dnipropetrovskomu avtomehanichnomu tehnikumi Pislya jogo zakinchennya otrimav priznachennya na odin iz oboronnih zavodiv Gorkogo Piznishe jogo pereveli na Kiyivskij radiozavod sho tilki buduvavsya a potim jogo vidpravili na Yarunsku MTS Zhitomirskoyi oblasti pracyuvati starshim mehanikom z mehanizaciyi trudomistkih procesiv u tvarinnictvi U 1954 roci Petro Rudenko buv prizvanij do lav Radyanskoyi armiyi vidsluzhiv tri roki u Lvivskomu polku zv yazku Prikarpatskogo vijskovogo okrugu otrimav specialnist telegrafista pershogo klasu ta vstupiv do Komunistichnoyi partiyi Radyanskogo Soyuzu V 1957 roci Petro Rudenko vstupiv do Dnipropetrovskogo metalurgijnogo institutu na zaochne viddilennya ta pracyuvav slyusarem z remontu obladnannya kontrolerom VTK tehnologom konstruktorom starshim inzhenerom konstruktorom zaviduyuchim byuro instrumentalnogo gospodarstva vikonuvav obov yazki zastupnika nachalnika VTK na rudoremontnomu zavodi u Krivomu Rozi U 1960 roci Rudenko perevivsya do Ukrayinskogo zaochnogo politehnichnogo institutu u Harkovi na mashinobudivnij fakultet yakij zakinchiv u 1963 zdobuvshi specialnist inzhenera mehanika Pislya cogo vikladav tokarnu spravu u shkoli potim tehnichni disciplini u Krivorizkomu mashinobudivnomu tehnikumi U serpni 1965 roku Petro Rudenko buv obranij na posadu asistenta shojno organizovanoyi kafedri tehnologiyi mashinobuduvannya Krivorizkogo girnichorudnogo institutu Cherez rik roboti v instituti vzhe zajmaye posadu starshogo vikladacha i zastupnika dekana mehaniko mashinobudivnogo fakultetu 17 travnya 1971 roku Petru Rudenku prisudzheno vchene zvannya kandidata tehnichnih nauk U serpni 1972 roku Petro Oleksijovich otrimav posadu docenta kafedri tehnologiyi mashinobuduvannya Chernigivskogo filialu KPI Zi svoyeyu rodinoyu druzhinoyu ta dvoma donkami vin pereyihav do Chernigova Z 1974 roku keruvav kafedroyu tehnologiyi mashinobuduvannya pochav pracyuvati nad doktorskoyu disertaciyeyu z unifikaciyi metalorizalnogo instrumenta na pidpriyemstvah mashinobuduvannya U lipni 1982 roku pislya vihodu na pensiyu Yevgena Kaliti Petro Oleksijovich Rudenko buv priznachenij direktorom Chernigivskogo filialu KPI Novij direktor zaproponuvav stvoriti na bazi filialu samostijnij tehnichnij vishij navchalnij zaklad Z ciyeyu metoyu bulo rozpochato budivnictvo novogo dev yatipoverhovogo navchalnogo korpusu ta sportivno ozdorovchogo taboru na Desni u rajoni sela Shestovicya U cej chas Petro Rudenko zajmavsya rozrobkoyu konstruktorskih i tehnologichnih zasobiv pidvishennya yakosti vigotovlenih ta vidnovlyuvanih detalej mashin unifikaciyeyu rizalnogo instrumenta proektuvannyam tehnologichnih procesiv u mashinobuduvanni Takozh vin brav uchast u partijnomu ta gromadskomu zhitti mista dekilka raziv obiravsya chlenom Chernigivskogo miskogo komitetu Kompartiyi Ukrayini buv chlenom Desnyanskogo rajkomu Kompartiyi Ukrayini mista Chernigova deputatom Chernigivskoyi oblasnoyi radi narodnih deputativ golovoyu miscevoyi organizaciyi tovaristva Znannya Cherez pogirshennya stanu zdorov ya 31 travnya 1986 roku Petro Rudenko zalishiv posadu direktora filialu prote prodovzhiv ocholyuvati kafedru tehnologiyi mashinobuduvannya 29 travnya 1987 roku Petru Oleksijovichu Rudenku prisvoyeno vchene zvannya profesora kafedri tehnologiyi mashinobuduvannya Z 1989 po 1994 rik Petro Rudenko ocholyuvav kafedru tehnologiyi mashinobuduvannya Cherkaskogo filialu KPI 8 sichnya 1990 roku za vlasnim bazhannyam vijshov iz lav Kompartiyi V 1994 roci povernuvsya do Chernigova v Chernigivskij derzhavnij institut ekonomiki i upravlinnya na posadu profesora a cherez misyac zaviduvacha kafedri menedzhmentu Z 1995 roku Rudenko buv zastupnikom golovi naukovo metodichnoyi radi institutu U 1996 roci organizuvav ta ocholiv kafedru tehnologichnih disciplin institutu Z 1998 chlen redakcijnoyi radi z rozglyadu materialiv rekomendovanih do druku Petro Rudenko buv nagorodzhenij diplomom IV Vseukrayinskogo konkursu na krashu robotu z unifikaciyi j agregatuvannya v mashinobuduvanni pochesnoyu gramotoyu prezidiyi Chernigivskoyi oblradi naukovo tehnichnogo tovaristva pochesnoyu gramotoyu Chernigivskogo obkomu Kompartiyi Ukrayini i oblasnoyi Radi narodnih deputativ Trichi nagorodzhenij znakom Peremozhec socialistichnogo zmagannya 28 listopada 1995 roku Petru Rudenku prisvoyeno pochesne zvannya Zasluzhenij pracivnik narodnoyi osviti Ukrayini Pishov z zhittya Petro Rudenko 20 veresnya 2006 roku Hudozhnya tvorchistPetro Rudenko zahoplyuvavsya poeziyeyu use svoye zhittya V 1994 roci vijshla jogo persha lirichna zbirka Kosnuvshis Vashego viska Zgodom uprodovzh 1995 2004 rokiv vin vidav she 15 lirichnih zbirok i 3 knigi prozi Z 1997 roku Rudenko ocholyuvav literaturnu studiyu pri Chernigivskomu derzhavnomu instituti ekonomiki i upravlinnya persha literaturna zbirka yakoyi Fortuna vijshla v serpni 1999 roku Za knigu Ridnoyu movoyu Petro Rudenko buv udostoyenij zvannya laureata Chernigivskoyi oblasnoyi premiyi imeni Mihajla Kocyubinskogo 2000 roku U chervni 1998 Petro Rudenko stav chlenom literaturnoyi spilki Chernigiv U 2002 ta 2003 rokah vin stavav peremozhcem oblasnih konkursiv Krasha kniga roku U 2004 roci buv vidanij pisennik Yuvilejna muza v yakomu zibrani virshi poeta bilshist z yakih pokladeno na jogo zh muziku PrimitkiUkaz Prezidenta Ukrayini vid 28 listopada 1995 roku 1091 95 Pro prisvoyennya pochesnih zvan Ukrayini pracivnikam osviti DzherelaRudenko Petro Oleksijovich biobibliogr pokazhch ukl L S Tatarenko T M Kovalenko A A Savenko Chernigiv Chernigivskij derzhavnij tehnologichnij universitet 2013 39 s Seriya biobibliografichnih pokazhchikiv Istoriya ChDTU v osobistostyah Postati sho stoyali bilya vitokiv Nacionalnogo universitetu Chernigivska politehnika Rudenko Petro Oleksijovich Derzhavnij arhiv Chernigivskoyi oblasti Rudenko Petro Oleksijovich Muzej istoriyi Nacionalnogo universitetu Chernigivska politehnika