Колібрі-інка райдужний | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Coeligena iris (, 1853) | ||||||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||
Helianthea iris Diphogena iris | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Колі́брі-і́нка райдужний (Coeligena iris) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Еквадорі і Перу.
Опис
Довжина птаха становить 12,5-5 см, самці важать 6,7-8,8 г, вага 6-8,1 г. У самців передня частина голови райдужно-жовто-зелена, на тімені відблиск переходить від золотисто-жовтого до синього. Решта голови чорні, за очима невеликі білі плямки. Верхня частина тіла чорнувата із зеленуватим відблиском, нижня частина спини і надхвістя каштанові. Горло смарагдово-зелене,блискуче, поцятковане пурпуровими плямками. Решта нижньої частини тіла каштанова. Хвіст роздвоєний, рівномірно каштановий. Дзьоб довгий, прямий, чорний. Самиці мають подібне забарвлення, однак дзьоб у них дещо довший, хвіст менш роздвоєний, а металевий відблиск в оперенні менш виражений. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць.
У самців підвиду C. i. hesperus тім'я темно-золотисто-червоне з синьою смкугою, спина золотисто-зелене, нижня частина тіла переважно зелена, на горлі фіолетова пляма, стернові пера каштанові з бронзовими кінчиками. Самиці мають подібне, однак менш яскраве забарвлення. У самців підвиду C. i. aurora тім'я бірюзове, пера на ньому мають золотисті кінчики, задня частина шиї чорна, верхня частина тіла світло-каштанова, підборіддя і горла бірюзове, решта нижньої частини тіла світло-каштанова. Самиці мають подібне, однак менш яскраве забарвлення. У представників підвиду C. i. flagrans потилиця і спина мідно-червоні. Представники підвиду C. i. fulgidiceps також загалом схожі на представників номінативного підвиду, однак шия і верхня частина тіла у них чорнуваті, а нижня частина тіла має більш темний каштановий відтінок. У самців підвиду C. i. eva передня частина тімені жовтувато-зелена, т'імя темно-фіолетове, задня частина шиї і спина мідно-червоні. Підборіддя, горло і груди у них смарагдово-зелені, решта нижньої частини тіла каштанова. Фіолетова пляма на горлі у них відсутня. У самиць цього підвиду голова мідно-зелена, а нижня частина тіла світліша, ніж у самців.
Підвиди
Виділяють шість підвидів:
- C. i. hesperus (Gould, 1865) — Анди на півдні центрального Еквадору (Чимборасо, Асуай);
- C. i. iris (Gould, 1853) — Анди на півдні Еквадору (Лоха) і на півночі Перу (П'юра);
- C. i. aurora (Gould, 1853) — Анди на північному заході Перу (гори Серрос-де-Амачонга в центральній Кахамарці);
- C. i. flagrans Zimmer, JT, 1951 — Анди на північному заході Перу (північно-західна Кахамарка);
- C. i. eva (Salvin, 1897) — Анди на північному заході Перу (на захід від річки Мараньйон в південній Кахамарці і Ла-Лібертаді);
- C. i. fulgidiceps (Simon, 1921) — Анди на півночі Перу (на схід від Мараньйону в Амазонасі).
Поширення і екологія
Райдужні колібрі-інки мешкають в Андах на території Еквадору і Перу. Вони живуть живуть на узліссях вологих гірських і хмарних тропічних лісів, в чагарникових заростях на берегах річок і в садах. Зустрічаються на висоті від 1700 до 3000 м над рівнем моря, місцями на висоті від 1500 до 3500 м над рівнем моря, в Національному парку Уаскаран спостерігалися навіть на висоті 4000 м над рівнем моря. Ведуть переважно осілий спосіб життя.
Райдужні колібрі-інки живляться нектаром різноманітних квітучих рослин з трубчастими квітами, зокрема з родів Embothrium, Fuchsia, Iochroma, Mutisia, Salvia і Tillandsia, переміщуючись за певним маршрутом, а також комахами, яких ловлять в польоті. Шукають їжу на висоті 2-4 м над землею. Сезон розмноження у райдужних колібрі-інків триває з листопада по січень. Гніздо чашоподібне, робиться з гілочок, моху і лишайників, встелюється м'яким рослинним матеріалом, розміщується в розвилці між гілками.
Примітки
- BirdLife International (2016). Coeligena iris: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 03 грудня 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 03 грудня 2022.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolibri inka rajduzhnij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Serpokrilcepodibni Apodiformes Rodina Kolibriyevi Trochilidae Pidrodina Lesbiinae Triba Heliantheini Rid Kolibri inka Coeligena Vid Kolibri inka rajduzhnij Binomialna nazva Coeligena iris 1853 Areal vidu Pidvidi Div tekst Sinonimi Helianthea iris Diphogena iris Posilannya Vikishovishe Coeligena iris Vikividi Coeligena iris ITIS 555234 MSOP 22687847 NCBI 56651 Koli bri i nka rajduzhnij Coeligena iris vid serpokrilcepodibnih ptahiv rodini kolibriyevih Trochilidae Meshkaye v Ekvadori i Peru OpisRajduzhni kolibri inki pidvid C i hesperus Rajduzhni kolibri inki pidvid C i iris Dovzhina ptaha stanovit 12 5 5 sm samci vazhat 6 7 8 8 g vaga 6 8 1 g U samciv perednya chastina golovi rajduzhno zhovto zelena na timeni vidblisk perehodit vid zolotisto zhovtogo do sinogo Reshta golovi chorni za ochima neveliki bili plyamki Verhnya chastina tila chornuvata iz zelenuvatim vidbliskom nizhnya chastina spini i nadhvistya kashtanovi Gorlo smaragdovo zelene bliskuche pocyatkovane purpurovimi plyamkami Reshta nizhnoyi chastini tila kashtanova Hvist rozdvoyenij rivnomirno kashtanovij Dzob dovgij pryamij chornij Samici mayut podibne zabarvlennya odnak dzob u nih desho dovshij hvist mensh rozdvoyenij a metalevij vidblisk v operenni mensh virazhenij Zabarvlennya molodih ptahiv ye podibne do zabarvlennya samic U samciv pidvidu C i hesperus tim ya temno zolotisto chervone z sinoyu smkugoyu spina zolotisto zelene nizhnya chastina tila perevazhno zelena na gorli fioletova plyama sternovi pera kashtanovi z bronzovimi kinchikami Samici mayut podibne odnak mensh yaskrave zabarvlennya U samciv pidvidu C i aurora tim ya biryuzove pera na nomu mayut zolotisti kinchiki zadnya chastina shiyi chorna verhnya chastina tila svitlo kashtanova pidboriddya i gorla biryuzove reshta nizhnoyi chastini tila svitlo kashtanova Samici mayut podibne odnak mensh yaskrave zabarvlennya U predstavnikiv pidvidu C i flagrans potilicya i spina midno chervoni Predstavniki pidvidu C i fulgidiceps takozh zagalom shozhi na predstavnikiv nominativnogo pidvidu odnak shiya i verhnya chastina tila u nih chornuvati a nizhnya chastina tila maye bilsh temnij kashtanovij vidtinok U samciv pidvidu C i eva perednya chastina timeni zhovtuvato zelena t imya temno fioletove zadnya chastina shiyi i spina midno chervoni Pidboriddya gorlo i grudi u nih smaragdovo zeleni reshta nizhnoyi chastini tila kashtanova Fioletova plyama na gorli u nih vidsutnya U samic cogo pidvidu golova midno zelena a nizhnya chastina tila svitlisha nizh u samciv PidvidiVidilyayut shist pidvidiv C i hesperus Gould 1865 Andi na pivdni centralnogo Ekvadoru Chimboraso Asuaj C i iris Gould 1853 Andi na pivdni Ekvadoru Loha i na pivnochi Peru P yura C i aurora Gould 1853 Andi na pivnichnomu zahodi Peru gori Serros de Amachonga v centralnij Kahamarci C i flagrans Zimmer JT 1951 Andi na pivnichnomu zahodi Peru pivnichno zahidna Kahamarka C i eva Salvin 1897 Andi na pivnichnomu zahodi Peru na zahid vid richki Maranjon v pivdennij Kahamarci i La Libertadi C i fulgidiceps Simon 1921 Andi na pivnochi Peru na shid vid Maranjonu v Amazonasi Poshirennya i ekologiyaRajduzhni kolibri inki meshkayut v Andah na teritoriyi Ekvadoru i Peru Voni zhivut zhivut na uzlissyah vologih girskih i hmarnih tropichnih lisiv v chagarnikovih zarostyah na beregah richok i v sadah Zustrichayutsya na visoti vid 1700 do 3000 m nad rivnem morya miscyami na visoti vid 1500 do 3500 m nad rivnem morya v Nacionalnomu parku Uaskaran sposterigalisya navit na visoti 4000 m nad rivnem morya Vedut perevazhno osilij sposib zhittya Rajduzhni kolibri inki zhivlyatsya nektarom riznomanitnih kvituchih roslin z trubchastimi kvitami zokrema z rodiv Embothrium Fuchsia Iochroma Mutisia Salvia i Tillandsia peremishuyuchis za pevnim marshrutom a takozh komahami yakih lovlyat v poloti Shukayut yizhu na visoti 2 4 m nad zemleyu Sezon rozmnozhennya u rajduzhnih kolibri inkiv trivaye z listopada po sichen Gnizdo chashopodibne robitsya z gilochok mohu i lishajnikiv vstelyuyetsya m yakim roslinnim materialom rozmishuyetsya v rozvilci mizh gilkami PrimitkiBirdLife International 2016 Coeligena iris informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 03 grudnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red Hummingbirds World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 03 grudnya 2022 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi