Герман Занстра (нід. Herman Zanstra; 3 листопада 1894 — 2 жовтня 1972) — голландський астроном. Упродовж 1929—1938 років працював в Амстердамському універстеті, в 1941—1946 роках викладав фізику в коледжі у Дурбані (Південна Африка), упродовж 1946—1959 років — професор Амстердамського універстету, директор Астрономічного інституту цього університету.
Герман Занстра | |
---|---|
Народився | 3 листопада 1894[1][2][…] або 3 жовтня 1894 Геренвен, Фрисландія, Нідерланди |
Помер | 2 жовтня 1972[1][2][…] (77 років) або 2 жовтня 1973[4] (78 років) Гарлем, Нідерланди або Гарлем, Нідерланди[4] |
Країна | Нідерланди |
Діяльність | астроном, викладач університету |
Alma mater | Міннесотський університет[5] Делфтський технічний університет |
Заклад | Амстердамський університет Амстердамський університет[4] |
Науковий керівник | d[5] |
Аспіранти, докторанти | d[5] d[5] d[5] |
Членство | Нідерландська королівська академія наук |
Нагороди | |
Герман Занстра у Вікісховищі |
Основні наукові праці присвячені теорії свічення газових туманностей. У 1926 році показав, що їхній лінійчатий емісійний спектр водню виникає в результаті фотоіонізації атомів випромінюванням гарячої зірки і подальшої рекомбінації. Розробив теорію цього процесу і створив метод визначення температури збуджуючої зірки (занстрівска температура). Це дало змогу вперше встановити шкалу температур найгарячіших зірок. Занстра досліджував вплив тиску в лінії Lα в динаміці туманностей. У 1940-і роки виконав низку важливих досліджень з теорії утворення спектральних ліній з урахуванням перерозподілу за частотами при розсіюванні. У 1949 році застосував цю теорію до розрахунку поля Lα-випромінювання в туманностях. Використав теорію резонансного випромінювання для пояснення спектрів комет. У 1950 році запропонував новий метод визначення температури сонячної хромосфери за величиною бальмерівського стрибка. Ряд робіт присвячений дослідженню зірок типу Вольфа-Рає, наднових як джерел космічних променів, а також вивчення розсіювання світла в земній атмосфері й в оптичних інструментах.
Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1961).
На честь ученого названо кратер Занстра на Місяці та астероїд 2945 Занстра.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Herman Zanstra — 2009.
- SNAC — 2010.
- Album Academicum — 2007.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
Посилання
- Астронет [ 24 грудня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
German Zanstra nid Herman Zanstra 3 listopada 1894 2 zhovtnya 1972 gollandskij astronom Uprodovzh 1929 1938 rokiv pracyuvav v Amsterdamskomu universteti v 1941 1946 rokah vikladav fiziku v koledzhi u Durbani Pivdenna Afrika uprodovzh 1946 1959 rokiv profesor Amsterdamskogo universtetu direktor Astronomichnogo institutu cogo universitetu German ZanstraNarodivsya3 listopada 1894 1894 11 03 1 2 abo 3 zhovtnya 1894 1894 10 03 Gerenven Frislandiya NiderlandiPomer2 zhovtnya 1972 1972 10 02 1 2 77 rokiv abo 2 zhovtnya 1973 1973 10 02 4 78 rokiv Garlem Niderlandi abo Garlem Niderlandi 4 Krayina NiderlandiDiyalnistastronom vikladach universitetuAlma materMinnesotskij universitet 5 Delftskij tehnichnij universitetZakladAmsterdamskij universitet Amsterdamskij universitet 4 Naukovij kerivnikd 5 Aspiranti doktorantid 5 d 5 d 5 ChlenstvoNiderlandska korolivska akademiya naukNagorodi German Zanstra u Vikishovishi Osnovni naukovi praci prisvyacheni teoriyi svichennya gazovih tumannostej U 1926 roci pokazav sho yihnij linijchatij emisijnij spektr vodnyu vinikaye v rezultati fotoionizaciyi atomiv viprominyuvannyam garyachoyi zirki i podalshoyi rekombinaciyi Rozrobiv teoriyu cogo procesu i stvoriv metod viznachennya temperaturi zbudzhuyuchoyi zirki zanstrivska temperatura Ce dalo zmogu vpershe vstanoviti shkalu temperatur najgaryachishih zirok Zanstra doslidzhuvav vpliv tisku v liniyi La v dinamici tumannostej U 1940 i roki vikonav nizku vazhlivih doslidzhen z teoriyi utvorennya spektralnih linij z urahuvannyam pererozpodilu za chastotami pri rozsiyuvanni U 1949 roci zastosuvav cyu teoriyu do rozrahunku polya La viprominyuvannya v tumannostyah Vikoristav teoriyu rezonansnogo viprominyuvannya dlya poyasnennya spektriv komet U 1950 roci zaproponuvav novij metod viznachennya temperaturi sonyachnoyi hromosferi za velichinoyu balmerivskogo stribka Ryad robit prisvyachenij doslidzhennyu zirok tipu Volfa Raye nadnovih yak dzherel kosmichnih promeniv a takozh vivchennya rozsiyuvannya svitla v zemnij atmosferi j v optichnih instrumentah Zolota medal Londonskogo korolivskogo astronomichnogo tovaristva 1961 Na chest uchenogo nazvano krater Zanstra na Misyaci ta asteroyid 2945 Zanstra PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Herman Zanstra 2009 d Track Q1868372 SNAC 2010 d Track Q29861311 Album Academicum 2007 d Track Q63962284 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984PosilannyaAstronet 24 grudnya 2010 u Wayback Machine ros