Федір Олександрович Бобров (нар. 6 березня 1898 — 25 вересня 1944) — радянський військовик часів Другої світової війни, генерал-майор, Герой Радянського Союзу.
Бобров Федір Олександрович | |
---|---|
Народження | 6 березня 1898 d, Вітебська губернія, Російська імперія |
Смерть | 25 вересня 1944 (46 років) Румунське королівство |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | сухопутні війська |
Рід військ | піхота |
Роки служби | 1918—1944 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-майор |
Командування | 42-га гвардійська стрілецька дивізія |
Війни / битви | Перша світова війна, Громадянська війна в Росії, Радянсько-німецька війна |
Нагороди | |
Бобров Федір Олександрович у Вікісховищі |
Біографія
Народився 6 березня 1898 року в селі Чакші, Вітебської області в родині селянина-бідняка. Росіянин. Член РКП(б) з 1918 року. Отримав початкову освіту, з 1912 року наймитував.
Початок військової кар'єрі
З початком Першої світової війни призваний до війська, проходив службу в навчальній кулеметній команді, брав участь у бойових діях.
У 1917 році вступив до Червоної гвардії, брав участь у Жовтневому перевороті. З рештків 141-го Можайського полку сформував і очолив кулеметну команду. У складі загону сибірських стрільців 23 лютого 1918 року брав участь у бою під Псковом. Керуючи кулеметниками, забезпечив прикриття залізничної та шосейної доріг на Псков, чим на деякий час призупинив наступ кайзерівських військ і дав змогу більшовикам евакуювати кілька ешелонів з військовим майном. У подальшому брав участь у придушенні антибільшовицьких повстань на території Тульської губернії, ніс охорону Московського кремля.
Громадянська війна в Росії
З початком громадянської війни в Росії влітку 1918 року загін під командуванням Ф. О. Боброва був направлений на Східний фронт під Казань, де брав участь у боях проти білогвардійської Східної армії адмірала О. В. Колчака. В одному з боїв отримав поранення, проте не залишив поле бою.
У 1919 році воював на Південному фронті проти білогвардійських Збройних Сил Півдня Росії генерала А. І. Денікіна, отримав кілька поранень.
Міжвоєнний період
У 1921 році закінчив Військово-політичні курси й невдовзі став начальником цих курсів. Згодом обійняв посаду комісара школи старшого командного складу РСЧА. У 1926 році закінчив КУКС «Постріл» й був призначений комісаром В'ятської піхотної школи, а пізніше — комісаром Калузьких піхотних курсів.
У 1931 році закінчив Севастопольську школу зенітної артилерії, а у 1932 році — курси ППО. Командував окремою бригадою ППО Москви.
Навесні 1941 року отримав призначення сформувати і очолити .
Німецько-радянська війна
Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Західному, Воронезькому, 1-шу та 2-гу Українських фронтах.
Дивізія під командуванням полковника Ф. О. Боброва у складі військ 43-ї армії брала участь у оборонних боях на Смоленщині у вересні 1941 року, де на річці Десна поблизу Шатьково розгромила 268-му піхотну дивізію Вермахту. Під час оборони Москви 26-28 грудня 1941 року дивізія зайняла місто Наро-Фомінськ. 9 січня 1942 року, перейшовши у наступ, зломала оборону 258-ї німецької піхотної дивізії й визволила 16 населених пунктів. 19 січня бійці полковника Боброва захопили місто Верея.
У липні 1942 року полковник Бобров прийняв під командування 42-гу гвардійську стрілецьку Червонопрапорну дивізію, сформовану на базі 1-ї гвардійської стрілецької Червонопрапорної бригади Західного фронту.
1 жовтня 1942 року полковнику Ф. О. Боброву присвоєне військове звання генерал-майор.
У березні 1943 року воїни дивізії під командуванням генерал-майора Ф. О. Боброва виявили відвагу і мужність при ліквідації ворожого плацдарму в районі Ржев — Вязьма — Гжатськ.
Після участі у Курській битві 42-га гвардійська під командуванням генерала Боброва брала участь у визволенні Лівобережної України. За особливий внесок у визволення міста Прилуки Чернігівської області у вересні 1943 року дивізія отримала почесне найменування «Прилуцька».
За зразкове управління військами під час форсування Дніпра та захоплення плацдарму на правому березі північніше міста Ржищів Київської області, нагороджений орденом Леніна.
Під час проведення Умансько-Ботошанської операції дивізія під командуванням генерала Ф. О. Боброва прорвала укріплену полосу оборони ворога й, форсувавши повноводні навесні річки Гірський Тікич, Південний Буг і Дністер, вийшла на державний кордон СРСР з Румунією.
25 вересня 1944 року, перебуваючи у військах на березі річки Бистриця, автомобіль, у якому знаходився командир 42-ї гвардійської стрілецької Придуцької ордена Леніна Червонопрапорної дивізії гвардії генерал-майор Ф. О. Бобров, наїхав на німецьку міну. Від вибуху отримав смертельні поранення й помер за кілька хвилин на руках своїх бійців.
Вважалося, що воєначальник був похований у братській могилі у центральному парку імені Тараса Шевченка в місті Чернівцях. Проте при демонтажі надгробного пам'ятника 31 серпня 2023 року ніяких ознак поховання не було виявлено.
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 28 квітня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм гвардії генерал-майору Боброву Федору Олександровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно).
Нагороджений двома орденами Леніна (23.10.1943, 28.04.1945), трьома орденами Червоного Прапора (12.04.1942, 18.05.1944, …), орденами Суворова 2-го ступеня (08.04.1943), Кутузова 2-го ступеня (13.09.1944), Богдана Хмельницького 2-го ступеня (17.05.1944) й медалями.
Джерела
- Гусар Ю. Його дивізія пройшла від Дону до Карпат / Юхим Гусар // Ветеран Буковини. — 2013. — 22 травня (№ 1-2). — С. 4.
- Джога І. Командир дивізії Бобров Федір Олександрович / Іван Джога // Вони визволяли Буковину.- Чернівці: МВІЦ «Місто», 2006. — С. 166. — .
Примітки
- Нагородний лист від 20.01.1942 року [ 24 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 24 березня 2014. Процитовано 24 березня 2014.
- Нагородний лист від 15.07.1943 року [ 24 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Нагородний лист від 31.03.1944 року [ 24 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 3 вересня 2023. Процитовано 3 вересня 2023.
- Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28.04.1945 року [ 24 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bobrov Fedir Oleksandrovich Bobrov nar 6 bereznya 1898 18980306 25 veresnya 1944 radyanskij vijskovik chasiv Drugoyi svitovoyi vijni general major Geroj Radyanskogo Soyuzu Bobrov Fedir OleksandrovichNarodzhennya6 bereznya 1898 1898 03 06 d Vitebska guberniya Rosijska imperiyaSmert25 veresnya 1944 1944 09 25 46 rokiv Rumunske korolivstvoKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih silsuhoputni vijskaRid vijskpihotaRoki sluzhbi1918 1944PartiyaKPRSZvannya General majorKomanduvannya42 ga gvardijska strilecka diviziyaVijni bitviPersha svitova vijna Gromadyanska vijna v Rosiyi Radyansko nimecka vijnaNagorodi Bobrov Fedir Oleksandrovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 6 bereznya 1898 18980306 roku v seli Chakshi Vitebskoyi oblasti v rodini selyanina bidnyaka Rosiyanin Chlen RKP b z 1918 roku Otrimav pochatkovu osvitu z 1912 roku najmituvav Pochatok vijskovoyi kar yeri Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni prizvanij do vijska prohodiv sluzhbu v navchalnij kulemetnij komandi brav uchast u bojovih diyah U 1917 roci vstupiv do Chervonoyi gvardiyi brav uchast u Zhovtnevomu perevoroti Z reshtkiv 141 go Mozhajskogo polku sformuvav i ocholiv kulemetnu komandu U skladi zagonu sibirskih strilciv 23 lyutogo 1918 roku brav uchast u boyu pid Pskovom Keruyuchi kulemetnikami zabezpechiv prikrittya zaliznichnoyi ta shosejnoyi dorig na Pskov chim na deyakij chas prizupiniv nastup kajzerivskih vijsk i dav zmogu bilshovikam evakuyuvati kilka esheloniv z vijskovim majnom U podalshomu brav uchast u pridushenni antibilshovickih povstan na teritoriyi Tulskoyi guberniyi nis ohoronu Moskovskogo kremlya Gromadyanska vijna v Rosiyi Z pochatkom gromadyanskoyi vijni v Rosiyi vlitku 1918 roku zagin pid komanduvannyam F O Bobrova buv napravlenij na Shidnij front pid Kazan de brav uchast u boyah proti bilogvardijskoyi Shidnoyi armiyi admirala O V Kolchaka V odnomu z boyiv otrimav poranennya prote ne zalishiv pole boyu U 1919 roci voyuvav na Pivdennomu fronti proti bilogvardijskih Zbrojnih Sil Pivdnya Rosiyi generala A I Denikina otrimav kilka poranen Mizhvoyennij period U 1921 roci zakinchiv Vijskovo politichni kursi j nevdovzi stav nachalnikom cih kursiv Zgodom obijnyav posadu komisara shkoli starshogo komandnogo skladu RSChA U 1926 roci zakinchiv KUKS Postril j buv priznachenij komisarom V yatskoyi pihotnoyi shkoli a piznishe komisarom Kaluzkih pihotnih kursiv U 1931 roci zakinchiv Sevastopolsku shkolu zenitnoyi artileriyi a u 1932 roci kursi PPO Komanduvav okremoyu brigadoyu PPO Moskvi Navesni 1941 roku otrimav priznachennya sformuvati i ocholiti Nimecko radyanska vijna Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1941 roku Voyuvav na Zahidnomu Voronezkomu 1 shu ta 2 gu Ukrayinskih frontah Diviziya pid komanduvannyam polkovnika F O Bobrova u skladi vijsk 43 yi armiyi brala uchast u oboronnih boyah na Smolenshini u veresni 1941 roku de na richci Desna poblizu Shatkovo rozgromila 268 mu pihotnu diviziyu Vermahtu Pid chas oboroni Moskvi 26 28 grudnya 1941 roku diviziya zajnyala misto Naro Fominsk 9 sichnya 1942 roku perejshovshi u nastup zlomala oboronu 258 yi nimeckoyi pihotnoyi diviziyi j vizvolila 16 naselenih punktiv 19 sichnya bijci polkovnika Bobrova zahopili misto Vereya U lipni 1942 roku polkovnik Bobrov prijnyav pid komanduvannya 42 gu gvardijsku strilecku Chervonoprapornu diviziyu sformovanu na bazi 1 yi gvardijskoyi strileckoyi Chervonoprapornoyi brigadi Zahidnogo frontu 1 zhovtnya 1942 roku polkovniku F O Bobrovu prisvoyene vijskove zvannya general major U berezni 1943 roku voyini diviziyi pid komanduvannyam general majora F O Bobrova viyavili vidvagu i muzhnist pri likvidaciyi vorozhogo placdarmu v rajoni Rzhev Vyazma Gzhatsk Pislya uchasti u Kurskij bitvi 42 ga gvardijska pid komanduvannyam generala Bobrova brala uchast u vizvolenni Livoberezhnoyi Ukrayini Za osoblivij vnesok u vizvolennya mista Priluki Chernigivskoyi oblasti u veresni 1943 roku diviziya otrimala pochesne najmenuvannya Prilucka Za zrazkove upravlinnya vijskami pid chas forsuvannya Dnipra ta zahoplennya placdarmu na pravomu berezi pivnichnishe mista Rzhishiv Kiyivskoyi oblasti nagorodzhenij ordenom Lenina Pid chas provedennya Umansko Botoshanskoyi operaciyi diviziya pid komanduvannyam generala F O Bobrova prorvala ukriplenu polosu oboroni voroga j forsuvavshi povnovodni navesni richki Girskij Tikich Pivdennij Bug i Dnister vijshla na derzhavnij kordon SRSR z Rumuniyeyu 25 veresnya 1944 roku perebuvayuchi u vijskah na berezi richki Bistricya avtomobil u yakomu znahodivsya komandir 42 yi gvardijskoyi strileckoyi Priduckoyi ordena Lenina Chervonoprapornoyi diviziyi gvardiyi general major F O Bobrov nayihav na nimecku minu Vid vibuhu otrimav smertelni poranennya j pomer za kilka hvilin na rukah svoyih bijciv Vvazhalosya sho voyenachalnik buv pohovanij u bratskij mogili u centralnomu parku imeni Tarasa Shevchenka v misti Chernivcyah Prote pri demontazhi nadgrobnogo pam yatnika 31 serpnya 2023 roku niyakih oznak pohovannya ne bulo viyavleno Pam yatnik na mogili Fedora BobrovaNagorodiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 28 kvitnya 1945 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimeckimi zagarbnikami ta viyavleni pri comu vidvagu i geroyizm gvardiyi general majoru Bobrovu Fedoru Oleksandrovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu posmertno Nagorodzhenij dvoma ordenami Lenina 23 10 1943 28 04 1945 troma ordenami Chervonogo Prapora 12 04 1942 18 05 1944 ordenami Suvorova 2 go stupenya 08 04 1943 Kutuzova 2 go stupenya 13 09 1944 Bogdana Hmelnickogo 2 go stupenya 17 05 1944 j medalyami DzherelaGusar Yu Jogo diviziya projshla vid Donu do Karpat Yuhim Gusar Veteran Bukovini 2013 22 travnya 1 2 S 4 Dzhoga I Komandir diviziyi Bobrov Fedir Oleksandrovich Ivan Dzhoga Voni vizvolyali Bukovinu Chernivci MVIC Misto 2006 S 166 ISBN 966 8341 78 3 PrimitkiNagorodnij list vid 20 01 1942 roku 24 bereznya 2014 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 24 bereznya 2014 Procitovano 24 bereznya 2014 Nagorodnij list vid 15 07 1943 roku 24 bereznya 2014 u Wayback Machine ros Nagorodnij list vid 31 03 1944 roku 24 bereznya 2014 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 3 veresnya 2023 Procitovano 3 veresnya 2023 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 28 04 1945 roku 24 bereznya 2014 u Wayback Machine ros