Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Аппенцелльські війни (нім. Appenzeller Kriege) — серія конфліктів, які тривали з 1401 по 1429 рік у регіоні Аппенцелль на території сучасної Швейцарії. Війни складалися з повстань кооперативних груп, таких як фермери Аппенцелля чи ремісники міста Санкт-Галлен, проти традиційної середньовічної структури влади, представленої домом Габсбургів і абатства Святого Галла.
Конфлікт був одним із низки . Це призвело до більшої автономії Аппенцелля та його асоціації зі Старою Швейцарською Конфедерацією, членом якої він став (кантоном) у 1513 році.
Фон
Аппенцелль (назва від лат. abbatis cella, що означає «келія (чи маєток) абата») перебував під особистим контролем абата Св. Галла. У той час як князь-абат призначав агентів або судових приставів, громадами в Аппенцеллі керувала рада, призначена Landsgemeinde, у якій кожен громадянин міг голосувати. Успіх Швейцарської Конфедерації з подібними Landsgemeinden проти аристократичних Габсбургів спонукав громадян Аппенцелля розглянути можливість відмовитися від агентів абата. До 1360-х років конфлікти навколо мортмайну, податків і десятини викликали занепокоєння обох сторін. І абат, і Аппенцелль хотіли захистити свої права й інтереси, приєднавшись до нової Швабської ліги міст. Аппенцелль прийняли до Ліги в 1377 році за умови підпорядкування міст Санкт-Галлен і Констанц.
У 1379 році став князем-абатом Санкт-Галла. Незабаром він досяг угоди з Аппенцеллем, який спочатку відмовився виплачувати йому данину, і містом Санкт-Галлен. У 1392 році Куно, чиє правління ставало все більш авторитарним, уклав союз із герцогством Австрія, який було відновлено в 1402 році. У відповідь на це в 1401 році Аппенцелль уклав союз з містом Санкт-Галлен для захисту своїх прав і свобод.
Спалах
Після конфліктів, що наростали між аппенцеллерами та агентами абата, включно з приставом Аппенцелля, який вимагав викопати тіло мертвого, оскільки він хотів отримати одяг чоловіка, аппенцеллери запланували повстання. У певний день по всій ігуменській землі вони напали на приставів і вигнали їх із краю. Після невдалих переговорів Аппенцелль і Санкт-Галлен уклали договір. Договір між Санкт-Галленом і Аппенцеллем ознаменував розрив між абатом і його маєтками. Можливо, побоюючись Габсбургів, у 1402 році Ліга вигнала Аппенцелля. У тому ж році Санкт-Галлен досяг угоди з абатом, і Аппенцелль більше не міг розраховувати на підтримку Санкт-Галлена.
Аппенцелль оголосив, що готовий виступити проти абата, і в 1403 році уклав союз із кантоном Швіц, членом Старої Швейцарської конфедерації, яка перемогла австрійців у попередньому столітті. Гларус надав меншу підтримку, але дозволив будь-якому громадянину, який бажав підтримати Аппенцелля, зробити це. У відповідь Ліга зібрала армію та рушила до Санкт-Галлена, а потім попрямувала до Аппенцелля. У травні 1403 року війська абата та Ліги рушили до Трогена. 15 травня 1403 року вони увійшли до перевалу Шпайхер і біля села Фьоґелінзеґґ зустрілися з армією Аппенцелля. Невеликі сили приблизно з 80 аппенцеллерів почали атаку з пагорба над долиною, близько 300 солдатів зі Швіцу та 200 з Гларусу рухалися по флангах армії. Коли кавалерія Ліги кинулася на пагорб, вона зустріла 2000 аппенцеллерів і була змушена відступити. Під час відступу армією Аппенцелля було вбито близько 600 вершників і багато з 5000 піхотинців. Ліга підписала перемир'я з Аппенцеллем в Арбоні, але мир був недовгим.
Хід воєн
Аппенцелль продовжував свої вторгнення в землі абата в та навколо Боденського озера. Крім того, протягом наступних двох років міста Санкт-Галлен і Аппенцелль зблизилися, що призвело до втручання Фрідріха IV, герцога Австрійського, на підтримку абата. Він надав абату дві австрійські армії для наступу на Аппенцелль. 17 червня 1405 року основна армія рушила до на кордоні Аппенцелля і там зустрілася з армією Аппенцелля. Після жорстокого бою австрійська армія була змушена відступити. Історія про те, що австрійці відступили, коли побачили другу армію аппенцеллерів, якою насправді були жінки з Аппенцелля, які прийшли допомогти своїм чоловікам і братам, з'являється лише в пізніших джерелах і не вважається точною.
Після перемоги під Аппенцеллем на перевалі Штосс вони уклали союз з містом Санкт-Галлен, яке було відоме як Bund ob dem See («союз через озеро», маючи на увазі сусіднє Боденське озеро). Створення Bund похитнули основи австрійської влади в районі Боденського озера. До 1406 року вони взяли понад 60 замків і знищили 30. Під час експансії Аппенцелль навіть захопив абата Санкт-Галла, і у відповідь вони були відлучені від .
Однак поки Bund розширився, австрійці використали мир, щоб відновити свою силу. 11 вересня 1406 року асоціація дворян утворила лицарський орден, відомий як «Орден Георгіївського щита», щоб протистояти повсталим простолюдинам Bund. Орден обложив Bund місто Брегенц у 1407 році. 13 січня 1408 Bund війська виступили проти Ордену та австрійських військ за місто. Напад був катастрофою для Bund, коли їхні війська було розгромлено та відкинуто від стін. Після поразки Аппенцелль не зміг утримати Bund разом. Місто Санкт-Галлен і кантон Швіц відплатили австрійцям, щоб уникнути нападу, а Bund було розпущено королем Рупрехтом 4 квітня 1408 року.
Згідно з мирним договором, абат відмовився від власності на Аппенцелль, але все ще мав певні податки. Однак лише в 1410 році в цій області настав мир. У 1411 році Аппенцелль підписав оборонний договір з усією Швейцарською Конфедерацією (крім Берна), який зміцнив їх незалежність від абата, приєднавшись до Конфедерації як «асоційований член» (вона не стане повноправним членом до 1513 року).
Висновок
Наступні роки Аппенцелль відмовився платити податки, які вони повинні були абатству Св. Галла. У 1421 році Конфедерація підтримала абата в питанні цих податків, і на Аппенцелль було накладено численні імперські заборони, щоб спробувати змусити їх платити. Коли вони не досягли успіху, у 1426 році на них було оголошено інтердикт, , за підтримки Ордена Щита Святого Георгія ввійшов до Аппенцелля. 2 грудня 1428 року вони зіткнулися з армією Аппенцелля та розгромили її за важким укріпленням (відомим як ) на полі між Госсау та Герізау. Після битви в 1429 році Аппенцелль був змушений повернути заборговані податки, але отримав звільнення від зобов'язань у майбутньому. Цей договір означав кінець останніх фінансових зв'язків Аппенцелля з абатством Санкт-Галль і рух до більш тісних відносин зі Швейцарською Конфедерацією.
Примітки
- Аппенцелльські війни німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
- Appenzell Wars (1401-1429) німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
- Williams, Henry Smith (1908). The Historians' History of the World. Т. 16. Hooper & Jackson. с. 581—583.
- Kuno von Stoffeln німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
-
![image]()
Hugh Chisholm, ред. (1911). . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 26. Cambridge University Press. с. 250, 254. (англ.) - Order of St. George's Shield німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Appencellski vijni nim Appenzeller Kriege seriya konfliktiv yaki trivali z 1401 po 1429 rik u regioni Appencell na teritoriyi suchasnoyi Shvejcariyi Vijni skladalisya z povstan kooperativnih grup takih yak fermeri Appencellya chi remisniki mista Sankt Gallen proti tradicijnoyi serednovichnoyi strukturi vladi predstavlenoyi domom Gabsburgiv i abatstva Svyatogo Galla Bitva pri Fogelinzeggu 15 travnya 1403 r Ilyustraciya v Konflikt buv odnim iz nizki Ce prizvelo do bilshoyi avtonomiyi Appencellya ta jogo asociaciyi zi Staroyu Shvejcarskoyu Konfederaciyeyu chlenom yakoyi vin stav kantonom u 1513 roci FonLandsgemeinde v Appencelli 2005 Pryame predstavnictvo Landsgemeinde konfliktuvalo z avtokratichnim uryadom abatstva ta Gabsburgiv Appencell nazva vid lat abbatis cella sho oznachaye keliya chi mayetok abata perebuvav pid osobistim kontrolem abata Sv Galla U toj chas yak knyaz abat priznachav agentiv abo sudovih pristaviv gromadami v Appencelli keruvala rada priznachena Landsgemeinde u yakij kozhen gromadyanin mig golosuvati Uspih Shvejcarskoyi Konfederaciyi z podibnimi Landsgemeinden proti aristokratichnih Gabsburgiv sponukav gromadyan Appencellya rozglyanuti mozhlivist vidmovitisya vid agentiv abata Do 1360 h rokiv konflikti navkolo mortmajnu podatkiv i desyatini viklikali zanepokoyennya oboh storin I abat i Appencell hotili zahistiti svoyi prava j interesi priyednavshis do novoyi Shvabskoyi ligi mist Appencell prijnyali do Ligi v 1377 roci za umovi pidporyadkuvannya mist Sankt Gallen i Konstanc U 1379 roci stav knyazem abatom Sankt Galla Nezabarom vin dosyag ugodi z Appencellem yakij spochatku vidmovivsya viplachuvati jomu daninu i mistom Sankt Gallen U 1392 roci Kuno chiye pravlinnya stavalo vse bilsh avtoritarnim uklav soyuz iz gercogstvom Avstriya yakij bulo vidnovleno v 1402 roci U vidpovid na ce v 1401 roci Appencell uklav soyuz z mistom Sankt Gallen dlya zahistu svoyih prav i svobod SpalahPislya konfliktiv sho narostali mizh appencellerami ta agentami abata vklyuchno z pristavom Appencellya yakij vimagav vikopati tilo mertvogo oskilki vin hotiv otrimati odyag cholovika appencelleri zaplanuvali povstannya U pevnij den po vsij igumenskij zemli voni napali na pristaviv i vignali yih iz krayu Pislya nevdalih peregovoriv Appencell i Sankt Gallen uklali dogovir Dogovir mizh Sankt Gallenom i Appencellem oznamenuvav rozriv mizh abatom i jogo mayetkami Mozhlivo poboyuyuchis Gabsburgiv u 1402 roci Liga vignala Appencellya U tomu zh roci Sankt Gallen dosyag ugodi z abatom i Appencell bilshe ne mig rozrahovuvati na pidtrimku Sankt Gallena Appencell ogolosiv sho gotovij vistupiti proti abata i v 1403 roci uklav soyuz iz kantonom Shvic chlenom Staroyi Shvejcarskoyi konfederaciyi yaka peremogla avstrijciv u poperednomu stolitti Glarus nadav menshu pidtrimku ale dozvoliv bud yakomu gromadyaninu yakij bazhav pidtrimati Appencellya zrobiti ce U vidpovid Liga zibrala armiyu ta rushila do Sankt Gallena a potim popryamuvala do Appencellya U travni 1403 roku vijska abata ta Ligi rushili do Trogena 15 travnya 1403 roku voni uvijshli do perevalu Shpajher i bilya sela Fogelinzegg zustrilisya z armiyeyu Appencellya Neveliki sili priblizno z 80 appencelleriv pochali ataku z pagorba nad dolinoyu blizko 300 soldativ zi Shvicu ta 200 z Glarusu ruhalisya po flangah armiyi Koli kavaleriya Ligi kinulasya na pagorb vona zustrila 2000 appencelleriv i bula zmushena vidstupiti Pid chas vidstupu armiyeyu Appencellya bulo vbito blizko 600 vershnikiv i bagato z 5000 pihotinciv Liga pidpisala peremir ya z Appencellem v Arboni ale mir buv nedovgim Hid voyenMemorial na misci bitvi na Shtosskomu perevali 1405 roku Appencell prodovzhuvav svoyi vtorgnennya v zemli abata v ta navkolo Bodenskogo ozera Krim togo protyagom nastupnih dvoh rokiv mista Sankt Gallen i Appencell zblizilisya sho prizvelo do vtruchannya Fridriha IV gercoga Avstrijskogo na pidtrimku abata Vin nadav abatu dvi avstrijski armiyi dlya nastupu na Appencell 17 chervnya 1405 roku osnovna armiya rushila do na kordoni Appencellya i tam zustrilasya z armiyeyu Appencellya Pislya zhorstokogo boyu avstrijska armiya bula zmushena vidstupiti Istoriya pro te sho avstrijci vidstupili koli pobachili drugu armiyu appencelleriv yakoyu naspravdi buli zhinki z Appencellya yaki prijshli dopomogti svoyim cholovikam i bratam z yavlyayetsya lishe v piznishih dzherelah i ne vvazhayetsya tochnoyu Pislya peremogi pid Appencellem na perevali Shtoss voni uklali soyuz z mistom Sankt Gallen yake bulo vidome yak Bund ob dem See soyuz cherez ozero mayuchi na uvazi susidnye Bodenske ozero Stvorennya Bund pohitnuli osnovi avstrijskoyi vladi v rajoni Bodenskogo ozera Do 1406 roku voni vzyali ponad 60 zamkiv i znishili 30 Pid chas ekspansiyi Appencell navit zahopiv abata Sankt Galla i u vidpovid voni buli vidlucheni vid Odnak poki Bund rozshirivsya avstrijci vikoristali mir shob vidnoviti svoyu silu 11 veresnya 1406 roku asociaciya dvoryan utvorila licarskij orden vidomij yak Orden Georgiyivskogo shita shob protistoyati povstalim prostolyudinam Bund Orden oblozhiv Bund misto Bregenc u 1407 roci 13 sichnya 1408 Bund vijska vistupili proti Ordenu ta avstrijskih vijsk za misto Napad buv katastrofoyu dlya Bund koli yihni vijska bulo rozgromleno ta vidkinuto vid stin Pislya porazki Appencell ne zmig utrimati Bund razom Misto Sankt Gallen i kanton Shvic vidplatili avstrijcyam shob uniknuti napadu a Bund bulo rozpusheno korolem Ruprehtom 4 kvitnya 1408 roku Zgidno z mirnim dogovorom abat vidmovivsya vid vlasnosti na Appencell ale vse she mav pevni podatki Odnak lishe v 1410 roci v cij oblasti nastav mir U 1411 roci Appencell pidpisav oboronnij dogovir z usiyeyu Shvejcarskoyu Konfederaciyeyu krim Berna yakij zmicniv yih nezalezhnist vid abata priyednavshis do Konfederaciyi yak asocijovanij chlen vona ne stane povnopravnim chlenom do 1513 roku VisnovokNastupni roki Appencell vidmovivsya platiti podatki yaki voni povinni buli abatstvu Sv Galla U 1421 roci Konfederaciya pidtrimala abata v pitanni cih podatkiv i na Appencell bulo nakladeno chislenni imperski zaboroni shob sprobuvati zmusiti yih platiti Koli voni ne dosyagli uspihu u 1426 roci na nih bulo ogolosheno interdikt za pidtrimki Ordena Shita Svyatogo Georgiya vvijshov do Appencellya 2 grudnya 1428 roku voni zitknulisya z armiyeyu Appencellya ta rozgromili yiyi za vazhkim ukriplennyam vidomim yak na poli mizh Gossau ta Gerizau Pislya bitvi v 1429 roci Appencell buv zmushenij povernuti zaborgovani podatki ale otrimav zvilnennya vid zobov yazan u majbutnomu Cej dogovir oznachav kinec ostannih finansovih zv yazkiv Appencellya z abatstvom Sankt Gall i ruh do bilsh tisnih vidnosin zi Shvejcarskoyu Konfederaciyeyu PrimitkiAppencellski vijni nimeckoyu francuzkoyu ta italijskoyu Istorichnij slovnik Shvejcariyi Appenzell Wars 1401 1429 nimeckoyu francuzkoyu ta italijskoyu Istorichnij slovnik Shvejcariyi Williams Henry Smith 1908 The Historians History of the World T 16 Hooper amp Jackson s 581 583 Kuno von Stoffeln nimeckoyu francuzkoyu ta italijskoyu Istorichnij slovnik Shvejcariyi Hugh Chisholm red 1911 Switzerland History Shaking off the Empire Encyclopaedia Britannica 11th ed T V 26 Cambridge University Press s 250 254 angl Order of St George s Shield nimeckoyu francuzkoyu ta italijskoyu Istorichnij slovnik Shvejcariyi