Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гальшанська мова (самоназва — halšanski jazyk) — проєкт мови, створений на основі білоруських говорів Литви. Намагання становлення цієї мікромови вібувалось у 80-х роках 20 століття. Створена так званим «Товариством слов'яномовних литовців». Разом з гальшанською розроблялись проєкти вічської та дзукійської мов.
| Гальшанська мова | |
|---|---|
| halšanski jazyk | |
 Білоруські говори, 1903 рік | |
| Поширена в | Литва |
| Регіон | Південно-Східна Литва |
| Носії | ? |
| Класифікація | Індоєвропейська |
| Офіційний статус | |
| Офіційна | - |
| Коди мови | |
| SIL | - |
Історія
Білоруси є однією з основних національних меншин Литви, третім за чисельністю після поляків і росіян. Здебільшого білоруськомовне населення Литви історично зосереджено в південно-східних районах країни — нині[] білоруси населяють Шальчинінкайський район Вільнюського повіту, південну частину Вільнюського району, східну частину Тракайського району та Швенченіський район Вільнюського повіту на кордоні Литви та Білорусі. Згідно з переписом 1989 року, в Литві жило близько 63 000 білорусів, в 2001 році чисельність білорусів була 42866 чоловік.
Перші спроби створення публіцистики, літературних творів та інших письмових текстів білоруською мовою помічені в Литві (а також і в сусідній Латвії) головним чином в 1920-ті і 1930-ті роки. Литовські і латиські білоруси використовували при цьому як кирилицю, так і латиницю, і орієнтувалися насамперед на стандартну білоруську мову. Попри прагнення слідувати нормам літературної мови, в тексті опублікованому в 1930-х роках у Вільнюсі «Білоруського народного календаря», а також у текстах ряду інших видань, простежувалися риси місцевих білоруських говірок. Після Другої світової війни використання писемності місцевих говірках припинилося аж до кінця 1980-х років — до появи проєкту так званої гальшанської мови.
Ідея створення гальшанської літературної мови стала наслідком виниклого в епоху перебудови підйому національного руху в республіках СРСР, сплеску інтересу до регіональних мов та національної історії, які наклалися на складну етномовну ситуацію в південно-східній Литві, яка полягає у поширенні тут місцевих литовських, білоруських і польських говірок, а також російської мови (відображенням етномовною невизначеності в цьому регіоні було, зокрема, побутування у литовських білорусів такої назви для своїх говорів «проста мова»). В кінці 1980-х років мовна ситуація в Литві змінюється — значно зростає роль литовської мови і знижується значення російської мови для етнічних литовців. Питання рідної мови стали актуальними і для білоруської та польської національних меншин в Литві. У цей період серед частини поляків і білорусів виникає громадський рух, метою якого стало звернення до місцевої культури і діалектів. Провідну роль у цьому русі грало засноване в Каунасі «Товариство слов'яномовних литовців» (Tuvažystvo slaviansku janzyčnych litvinuv). Ідеологічною основою цього суспільства стало твердження того, що слов'янське населення південно-східної Литви є за походженням литовським, що зазнали з 14 століття асиміляції слов'янами. Очолив товариство Е. Б. Саткявічус. Найважливішим завданням національного руху «слов'яномовних литовців» стало формування та пропаганда літературних мов на базі місцевих говірок: на польській основі, або на основі так званої простої польської — вічська мова (vičski janzyk, vičska gavenda), на білоруській основі, або на основі «простою мови» — так звана гальшанська мова (halšanski jazyk, elšanski jazyk, kul'n'adzka gavenda), на основі місцевих дзукійських литовських говірок планувалося створити дзукійську літературну мову. Рух «слов'яномовних литовців» не було масовим — він охоплював порівняно невелику кількість послідовників і прихильників, які не висували політичних вимог, проіснував відносно короткий час і тому не отримав досить широкої популярності.
Першими друкованими текстами на гальшанській та вічських мовах стали статті, опубліковані «Товариством слов'яномовних литовців» на початку 1990-х років: «Fschodnia Litva» («Східна Литва») і «Naš upiakuniac» («Наш захисник»). Потім відбулася публікація різного роду документів пропагандистської спрямованості. Поява нових літературних мов висвітлювалася як в литовській, так і білоруській пресі. Зокрема, статті з цього питання друкували у вільнюській газеті «Czerwony Sztandar», що видавалась польською мовою, і в білоруській газеті «Чырвоная змена» (травень 1991 року). Початкова відсутність масовості руху «слов'яномовних литовців» призвела до того, що вже в 1992 році гальшанська мова практично перестала використовуватися, хоча зрідка нею видаються або перевидаються книги Е. Б. Саткявічуса, наприклад, один з розділів його книги «Гальські мови» 1999 написаний гальшанською.
Алфавіт
Алфавіт складається з 29 літер, в основі якого латиниця словацького типу.
| A a | B b | C c | Č č | D d | E e | F f | G g | H h | Ch ch |
| I i | J j | Y y | K k | L l | Ł ł | M m | N n | O o | P p |
| R r | S s | Š š | T t | U u | ŭ | V v | Z z | Ž ž |
Приклад
Halšanski jazyk — asabisty jazyk, choc’ jon maje podobenstva z biłaruskim, dzukskim, vičskim, trocha słou moža polskich. Halšanski jazyk pa fanetike i hramatyke padobny jazyku pradziedoŭ halšancoŭ — dzukskamu jazyku. Hety jazyk jest bahactva dlia baltoŭ i słavoŭ. Liudzi usej Litvy i Biłarusi pavinny baranic’ hety jazyk. Halšanski jazyk nie chatni jazyk; hety jazyk literaturnyj jazyk vekovaj tradiciji i treba kap halšancy havarili i pisali na hetym jazyku; Hetat listok at 2 s'erpn'a 1998 hoda astavic’ na dolhuju pam'ac’, kab vnuki mahli pačitac’, jak havaric’, čitac’ i pisac’ pa prostamu.
Література
- Дуличенко А. Д. Славянские литературные микроязыки: образцы текстов // Slavica Tartuensia: журнал / А. Д. Дуличенко. — Тарту: Tartu Riiklik Ülikool, 2004. (рос.)
- Савіч М. Беларускія гаворкі Віленщіны: гісторыя i сучаснасьць // Спадчына: журнал. — Мінск: Рэдакцыя часопіса «Спадчына», 1994. — № 6. — С. 105—109. — ISSN 0236-1019. (біл.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Galshanska mova samonazva halsanski jazyk proyekt movi stvorenij na osnovi biloruskih govoriv Litvi Namagannya stanovlennya ciyeyi mikromovi vibuvalos u 80 h rokah 20 stolittya Stvorena tak zvanim Tovaristvom slov yanomovnih litovciv Razom z galshanskoyu rozroblyalis proyekti vichskoyi ta dzukijskoyi mov Galshanska movahalsanski jazykBiloruski govori 1903 rikPoshirena vLitvaRegionPivdenno Shidna LitvaNosiyi KlasifikaciyaIndoyevropejska Slov yanska Shidnoslov yanska Biloruska movaOficijnij statusOficijna Kodi moviSIL IstoriyaBilorusi ye odniyeyu z osnovnih nacionalnih menshin Litvi tretim za chiselnistyu pislya polyakiv i rosiyan Zdebilshogo biloruskomovne naselennya Litvi istorichno zoseredzheno v pivdenno shidnih rajonah krayini nini koli bilorusi naselyayut Shalchininkajskij rajon Vilnyuskogo povitu pivdennu chastinu Vilnyuskogo rajonu shidnu chastinu Trakajskogo rajonu ta Shvencheniskij rajon Vilnyuskogo povitu na kordoni Litvi ta Bilorusi Zgidno z perepisom 1989 roku v Litvi zhilo blizko 63 000 bilorusiv v 2001 roci chiselnist bilorusiv bula 42866 cholovik Pershi sprobi stvorennya publicistiki literaturnih tvoriv ta inshih pismovih tekstiv biloruskoyu movoyu pomicheni v Litvi a takozh i v susidnij Latviyi golovnim chinom v 1920 ti i 1930 ti roki Litovski i latiski bilorusi vikoristovuvali pri comu yak kirilicyu tak i latinicyu i oriyentuvalisya nasampered na standartnu bilorusku movu Popri pragnennya sliduvati normam literaturnoyi movi v teksti opublikovanomu v 1930 h rokah u Vilnyusi Biloruskogo narodnogo kalendarya a takozh u tekstah ryadu inshih vidan prostezhuvalisya risi miscevih biloruskih govirok Pislya Drugoyi svitovoyi vijni vikoristannya pisemnosti miscevih govirkah pripinilosya azh do kincya 1980 h rokiv do poyavi proyektu tak zvanoyi galshanskoyi movi Ideya stvorennya galshanskoyi literaturnoyi movi stala naslidkom viniklogo v epohu perebudovi pidjomu nacionalnogo ruhu v respublikah SRSR splesku interesu do regionalnih mov ta nacionalnoyi istoriyi yaki naklalisya na skladnu etnomovnu situaciyu v pivdenno shidnij Litvi yaka polyagaye u poshirenni tut miscevih litovskih biloruskih i polskih govirok a takozh rosijskoyi movi vidobrazhennyam etnomovnoyu neviznachenosti v comu regioni bulo zokrema pobutuvannya u litovskih bilorusiv takoyi nazvi dlya svoyih govoriv prosta mova V kinci 1980 h rokiv movna situaciya v Litvi zminyuyetsya znachno zrostaye rol litovskoyi movi i znizhuyetsya znachennya rosijskoyi movi dlya etnichnih litovciv Pitannya ridnoyi movi stali aktualnimi i dlya biloruskoyi ta polskoyi nacionalnih menshin v Litvi U cej period sered chastini polyakiv i bilorusiv vinikaye gromadskij ruh metoyu yakogo stalo zvernennya do miscevoyi kulturi i dialektiv Providnu rol u comu rusi gralo zasnovane v Kaunasi Tovaristvo slov yanomovnih litovciv Tuvazystvo slaviansku janzycnych litvinuv Ideologichnoyu osnovoyu cogo suspilstva stalo tverdzhennya togo sho slov yanske naselennya pivdenno shidnoyi Litvi ye za pohodzhennyam litovskim sho zaznali z 14 stolittya asimilyaciyi slov yanami Ocholiv tovaristvo E B Satkyavichus Najvazhlivishim zavdannyam nacionalnogo ruhu slov yanomovnih litovciv stalo formuvannya ta propaganda literaturnih mov na bazi miscevih govirok na polskij osnovi abo na osnovi tak zvanoyi prostoyi polskoyi vichska mova vicski janzyk vicska gavenda na biloruskij osnovi abo na osnovi prostoyu movi tak zvana galshanska mova halsanski jazyk elsanski jazyk kul n adzka gavenda na osnovi miscevih dzukijskih litovskih govirok planuvalosya stvoriti dzukijsku literaturnu movu Ruh slov yanomovnih litovciv ne bulo masovim vin ohoplyuvav porivnyano neveliku kilkist poslidovnikiv i prihilnikiv yaki ne visuvali politichnih vimog proisnuvav vidnosno korotkij chas i tomu ne otrimav dosit shirokoyi populyarnosti Pershimi drukovanimi tekstami na galshanskij ta vichskih movah stali statti opublikovani Tovaristvom slov yanomovnih litovciv na pochatku 1990 h rokiv Fschodnia Litva Shidna Litva i Nas upiakuniac Nash zahisnik Potim vidbulasya publikaciya riznogo rodu dokumentiv propagandistskoyi spryamovanosti Poyava novih literaturnih mov visvitlyuvalasya yak v litovskij tak i biloruskij presi Zokrema statti z cogo pitannya drukuvali u vilnyuskij gazeti Czerwony Sztandar sho vidavalas polskoyu movoyu i v biloruskij gazeti Chyrvonaya zmena traven 1991 roku Pochatkova vidsutnist masovosti ruhu slov yanomovnih litovciv prizvela do togo sho vzhe v 1992 roci galshanska mova praktichno perestala vikoristovuvatisya hocha zridka neyu vidayutsya abo perevidayutsya knigi E B Satkyavichusa napriklad odin z rozdiliv jogo knigi Galski movi 1999 napisanij galshanskoyu AlfavitAlfavit skladayetsya z 29 liter v osnovi yakogo latinicya slovackogo tipu A a B b C c C c D d E e F f G g H h Ch ch I i J j Y y K k L l L l M m N n O o P p R r S s S s T t U u ŭ V v Z z Z zPrikladHalsanski jazyk asabisty jazyk choc jon maje podobenstva z bilaruskim dzukskim vicskim trocha slou moza polskich Halsanski jazyk pa fanetike i hramatyke padobny jazyku pradziedoŭ halsancoŭ dzukskamu jazyku Hety jazyk jest bahactva dlia baltoŭ i slavoŭ Liudzi usej Litvy i Bilarusi pavinny baranic hety jazyk Halsanski jazyk nie chatni jazyk hety jazyk literaturnyj jazyk vekovaj tradiciji i treba kap halsancy havarili i pisali na hetym jazyku Hetat listok at 2 s erpn a 1998 hoda astavic na dolhuju pam ac kab vnuki mahli pacitac jak havaric citac i pisac pa prostamu LiteraturaDulichenko A D Slavyanskie literaturnye mikroyazyki obrazcy tekstov Slavica Tartuensia zhurnal A D Dulichenko Tartu Tartu Riiklik Ulikool 2004 ros Savich M Belaruskiya gavorki Vilenshiny gistoryya i suchasnasc Spadchyna zhurnal Minsk Redakcyya chasopisa Spadchyna 1994 6 S 105 109 ISSN 0236 1019 bil