Чехоня | ||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Pelecus cultratus (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
Чехоня (Pelecus cultratus) — риба з родини ялецевих. Єдиний вид роду Чехоня (Pelecus).
Опис
До 35 см довжиною, вага — 300—400 г, іноді й більше. Тіло подовжене, сильно стисле з боків. Спина майже пряма, черевце опукле, що має шкірястий кіль, який починається з горла й закінчується перед анальним отвором. Грудні плавці довгі, загострені. Спинний плавець невеликий, розташовується ближче до хвостового над довгим підхвостовим плавцем. Хвостовий плавець сильно виїмчастий, його лопаті загострені. Голова невелика, тупа. Рот верхній, нижня щелепа сильно піднімається вгору. Очі великі. Луска тонка, легко спадаюча, блискуча. Бічна лінія розташована в нижній частині тіла, під грудним плавцем різко вигинається. Тіло сріблясте, спина чорна, із зеленуватим відтінком. Спинний і хвостовий плавці сіруваті, решта — жовтуваті.
Поширення
Поширена в басейнах Балтійського (східної частини), Чорного, і Азовського морів, також у Каспійському та Аральському морях та водах їхніх басейнів. Промислова риба.
Розмноження
Ікрометання спостерігається при температурі води 15-20 °C. Може нереститися як на мілководних перекатах прибережній частині заплави, так і в самому руслі річки, що залежить від рівня підняття паводкових вод. Глибини на нерестовищах не перевищують 1 метр. Місця нересту покриті луговою трав'янистою рослинністю та рідкісним чагарником. Оболонка відкладеної ікри чехоні неклейка й, сильно набухаючи, ікра стає плавучою та легко зноситься течією з місця нересту. Зародки розвиваються в ікрі в процесі її дрейфу. Чехоня дуже вимоглива до умов розмноження. Вона нереститься в місцях із значними швидкостями течії води, на ділянках з щільно задернованим дном, протягом двох-трьох діб, що залежить від температури води. Личинки, що вилупилися з ікри, зносяться течією. Поблизу нерестовищ і в заплаві вони можуть бути до кінця паводку. Разом зі стоком паводкових вод у русло річки потрапляють і личинки, які протягом місяця перетворюються на мальків.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chehonya Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Promeneperi Actinopterygii Pidklas Novoperi Neopterygii Infraklas Kostisti ribi Teleostei Nadryad Ostariofizi Ostariophysi Ryad Koropopodibni Cypriniformes Rodina Yalecevi Leuciscidae Pidrodina Leuciscinae Rid Chehonya Pelecus Agassiz 1835 Vid Chehonya Binomialna nazva Pelecus cultratus Linnaeus 1758 Posilannya Vikishovishe Pelecus cultratus Vikividi Pelecus cultratus EOL 205257 ITIS 639627 MSOP 16494 NCBI 317925 Chehonya Pelecus cultratus riba z rodini yalecevih Yedinij vid rodu Chehonya Pelecus OpisChehonya Do 35 sm dovzhinoyu vaga 300 400 g inodi j bilshe Tilo podovzhene silno stisle z bokiv Spina majzhe pryama cherevce opukle sho maye shkiryastij kil yakij pochinayetsya z gorla j zakinchuyetsya pered analnim otvorom Grudni plavci dovgi zagostreni Spinnij plavec nevelikij roztashovuyetsya blizhche do hvostovogo nad dovgim pidhvostovim plavcem Hvostovij plavec silno viyimchastij jogo lopati zagostreni Golova nevelika tupa Rot verhnij nizhnya shelepa silno pidnimayetsya vgoru Ochi veliki Luska tonka legko spadayucha bliskucha Bichna liniya roztashovana v nizhnij chastini tila pid grudnim plavcem rizko viginayetsya Tilo sriblyaste spina chorna iz zelenuvatim vidtinkom Spinnij i hvostovij plavci siruvati reshta zhovtuvati PoshirennyaPoshirena v basejnah Baltijskogo shidnoyi chastini Chornogo i Azovskogo moriv takozh u Kaspijskomu ta Aralskomu moryah ta vodah yihnih basejniv Promislova riba RozmnozhennyaIkrometannya sposterigayetsya pri temperaturi vodi 15 20 C Mozhe nerestitisya yak na milkovodnih perekatah priberezhnij chastini zaplavi tak i v samomu rusli richki sho zalezhit vid rivnya pidnyattya pavodkovih vod Glibini na nerestovishah ne perevishuyut 1 metr Miscya nerestu pokriti lugovoyu trav yanistoyu roslinnistyu ta ridkisnim chagarnikom Obolonka vidkladenoyi ikri chehoni neklejka j silno nabuhayuchi ikra staye plavuchoyu ta legko znositsya techiyeyu z miscya nerestu Zarodki rozvivayutsya v ikri v procesi yiyi drejfu Chehonya duzhe vimogliva do umov rozmnozhennya Vona nerestitsya v miscyah iz znachnimi shvidkostyami techiyi vodi na dilyankah z shilno zadernovanim dnom protyagom dvoh troh dib sho zalezhit vid temperaturi vodi Lichinki sho vilupilisya z ikri znosyatsya techiyeyu Poblizu nerestovish i v zaplavi voni mozhut buti do kincya pavodku Razom zi stokom pavodkovih vod u ruslo richki potraplyayut i lichinki yaki protyagom misyacya peretvoryuyutsya na malkiv LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3