Фірлюк ангольський

Фірлюк ангольський
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Жайворонкові (Alaudidae) Рід: Фірлюк (Mirafra) Вид: Фірлюк ангольський
Біноміальна назва
Mirafra angolensis Barboza du Bocage, 1880
Ареал виду
Підвиди
(Див. текст)
Посилання
Вікісховище: Mirafra angolensis Віківиди: Mirafra angolensis EOL: 1048061 ITIS: 561143 МСОП: 22717064 NCBI: 1365169

Фірлюк ангольський (Mirafra angolensis) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae). Мешкає на півдні Центральної Африки.

Опис

Довжина птаха становить 17—18 см, з яких від 4,6 до 5,8 см припадає на хвіст. Довжина дзьоба становить від 1,6 до 2,1 см. Середня вага становить 30–42 г. Виду не притаманний статевий диморфізм, хоча самці трохи більші і важчі за самиць.

Тім'я, потилиця і шия рудувато-коричневі. Верхня частина тіла рудувато-коричнева, поцяткована темними смужками. Обличчя охристе, горло білувате. Груди і живіт кремові, груди поцятковані темно-коричневими смужками. Живіт і гузка світло-кремові. Крила коричневі, краї крил рудуваті. Дзьоб зверху темно-роговий, знизу світліший. Очі червонувато-карі.

Підвиди

Виділяють три підвиди:

• M. a. marungensis Hall, BP, 1958 — південний схід ДР Конго, південно-західна Танзанія;
• M. a. angolensis Barboza du Bocage, 1880 — північна, західна і центральна Ангола;
• M. a. antonii Hall, BP, 1958 — східна Ангола, південь ДР Конго, північно-західна Замбія.

Поширення і екологія

Ангольські фірлюки мешкають в Анголі, Демократичній Республіці Конго, Замбії і Танзанії. Вони живуть на відкритих трав'яних рівнинах, порослих акаціями і чагарниками. Часто першими прилітають на поля, вигорілі під час пожеж.

Поведінка

Ангольські фірлюки харчуються комахами та насінням. Сезон розмноження триває з вересня по січень. У кладці 3 яйця. Яйця кремового кольору, поцятковані коричневими плямами.

Примітки

1. BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 14 серпня 2021.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 12 серпня 2021.

Джерела

• Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, .
• Rudolf Pätzold: Kompendium der Lerchen. Alle Lerchen unserer Erde. Jan-Schimkat-Medienpublikation, Dresden 2003, .