Жайворонок білощокий Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство

Жайворонок білощокий

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Жайворонкові (Alaudidae)
Рід:	(Chersomanes)
Вид:	Жайворонок білощокий

Біноміальна назва

Chersomanes albofasciata
(Lafresnaye, 1836)

Ареал виду

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Certhilauda albofasciata
Chersomanes garrula
Chersomanes rufulus

Посилання

Вікісховище:	Chersomanes albofasciata
Віківиди:	Chersomanes albofasciata
ITIS:	559185
МСОП:	22717188
NCBI:	215321

Жайворонок білощокий (Chersomanes albofasciata) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae). Мешкає в Південній Африці.

Опис

Довжина птаха становить 14-16 см, з яких від 4,3 до 5,5 см припадає на хвіст, вага 19,5-24 г. Довжина дзьоба становить 2,1-2,5 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Верхня частина голови рудувато-коричнева, поцяткована чорними смужками. Шия з боків світло-коричнева, поцяткована темно-коричневими плямками, горло білувате, поцятковане коричневими плямками. Над очима охристі "брови", від дзьоба до очей ідуть охристі смуги. Скроні світло-коричневі. верхня частина тіла коричнева з рудуватим відтінком, поцяткована темними смужками. Нижня частина тіла світло-рудувато-коричнева. Махові пера коричневі з вузькими охристими краями, хвіст темно-коричневий. Стернові пера, за винятком центральної пари, мають білі кінчики. Дзьоб темно-роговий, очі карі. Пазур на задньому пальці довгий. Постава тіла вертикальна.

Підвиди

Виділяють десять підвидів:

C. a. obscurata (Hartert, E, 1907) — південно-західна, центральна і східна Ангола;
C. a. erikssoni (Hartert, E, 1907) — північна Намібія;
C. a. kalahariae (Ogilvie-Grant, 1912) — південна і західна Ботсвана, північ ПАР;
C. a. boweni (Meyer de Schauensee, 1931) — північно-західна Намібія;
C. a. arenaria (Reichenow, 1904) — південна Намібія, північний захід ПАР;
C. a. barlowi White, CMN, 1961 — східна Ботсвана;
C. a. alticola Roberts, 1932 — північний схід ПАР;
C. a. albofasciata (Lafresnaye, 1836) — південно-східна Ботсвана, центр ПАР;
C. a. garrula (Smith, A, 1846) — захід ПАР;
C. a. macdonaldi (Winterbottom, 1958) — південь ПАР.

Танзанійський жайворонок раніше вважався підвидом білощокого жайворонка, однак був визнаний окремим видом.

Поширення і екологія

Білощокі жайворонки мешкають в Анголі, Намібії, Ботсвані і Південно-Африканській Республіці. Вони живуть в сухих саванах, напівпустелях і пустелях. Живляться безхребетними і насінням. Зустрічаються зграйками по 3-10 птахів. Гніздяться на землі, в кладці 2-3 білуватих яйця, поцяткованих темними плямками. Інкубаційний період триває 12 днів, пташенята покидають гніздо через 10 днів після вилуплення.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 22 вересня 2021. Процитовано 20 березня 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 20 березня 2022.
N.K. Barnes. The phylogenetics and evolution of Africa's Larks (Alaudidae). , 2007. University of Cape Town, Department of Zoology, Percy FitzPatrick Institute of African Ornithology.

Джерела

Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, .
Rudolf Pätzold: Kompendium der Lerchen. Alle Lerchen unserer Erde. Jan-Schimkat-Medienpublikation, Dresden 2003, .

Посилання

Spikeheeled lark - Species text in The Atlas of Southern African Birds [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.].

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 22 вересня 2021. Процитовано 20 березня 2022.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 20 березня 2022.

[Barnes-4] N.K. Barnes. The phylogenetics and evolution of Africa's Larks (Alaudidae). , 2007. University of Cape Town, Department of Zoology, Percy FitzPatrick Institute of African Ornithology.