Дикалівка (біл. Дзікалаўка) — село в Терюській сільраді Гомельського району Гомельської області Білорусі.
присілок Дикалівка | ||||
Транслітерація назви | Dzikalaŭka | |||
---|---|---|---|---|
Основні дані | ||||
52°06′51″ пн. ш. 31°04′22″ сх. д. / 52.11417° пн. ш. 31.07278° сх. д.Координати: 52°06′51″ пн. ш. 31°04′22″ сх. д. / 52.11417° пн. ш. 31.07278° сх. д. | ||||
Країна | Білорусь | |||
Область | Гомельська область | |||
Район | Гомельський район | |||
Рада | Терюська сільрада | |||
Перша згадка | XVIII століття | |||
Населення | 64 (2004) | |||
Часовий пояс | час у Білорусі | |||
Телефонний код | +375-23(2) | |||
Транспорт, відстані | ||||
До Мінська | ||||
- фізична | 308 км | |||
Дикалівка | ||||
Дикалівка Дикалівка (Гомельська область) | ||||
Дикалівка у Вікісховищі |
Географія
Розташування
За 6 км від зупинного пункту Дикалівка (на лінії Гомель — Чернігів), 34 км на південь від Гомеля.
Гідрографія
Транспортна мережа
До села веде дорога в поганому стані, село взагалі незаасфальтоване. Планування — криволінійна вулиця, орієнтована із південного сходу на північний захід, до південної частини приєднується коротка вулиця. Забудова двостороння, дерев’яна, садибного типу.
Історія
За письмовими джерелами відома із XVIII століття як село поруч із копальнею, де добувалося залізо для місцевих потреб. У той час вона називалася Дзікаловською Руднею. Після 1-го поділу Речі Посполитої (1772 рік) у складі Російської імперії. У 1773 році в Гомельській волості Рогачовської провінції. У 1788 році істотно розширила свою діяльність копальня, володіння фельдмаршала, графа П. О. Рум'янцева-Задунайського. У 1816 році в складі Климовської економії Гомельського маєтку. У 1834 році володіння фельдмаршала князя І. Ф. Паскевича. З 1880 року діяв хлібозапасний магазин. Згідно з переписом 1897 року розташовувалась у Марковицькій волості. У 1909 році 666 десятин землі.
У 1926 році відділення зв’язку, у Портновській сільраді Носовицького району Гомельського округа. У 1930 році організовано колгосп. Під час Німецько-радянської війни 28 вересня 1943 року звільнена від німецької окупації. 27 жителів загинули на фронті. У 1959 році у складі радгоспу «Соціалізм» (центр — село Терюха).
Населення
Чисельність
- 2004 рік — 44 господарства, 64 жителі.
Динаміка
Галерея
- Табличка з назвою села при в’їзді до села зі сторони Кравцовки
- Магазин
- Автобусна зупинка
- Типова вулиця
- Покинута хата
- Одна з хат
- Одна з хат
Література
- Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Т.1, кн.1. Гомельская вобласць/С. В. Марцэлеў; Рэдкалегія: Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і інш. — Мн.: БелЭн, 2004. 632с.: іл. Тыраж 4000 экз.
Примітки
- Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Гомельская вобласць: нарматыўны даведнік / Н. А. Багамольнікава і інш.; пад рэд. В. П. Лемцюговай. — Мн.: Тэхналогія, 2006. — 382 с.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дикалівка |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dikalivka bil Dzikalayka selo v Teryuskij silradi Gomelskogo rajonu Gomelskoyi oblasti Bilorusi prisilok DikalivkaTransliteraciya nazvi Dzikalaŭka Osnovni dani52 06 51 pn sh 31 04 22 sh d 52 11417 pn sh 31 07278 sh d 52 11417 31 07278 Koordinati 52 06 51 pn sh 31 04 22 sh d 52 11417 pn sh 31 07278 sh d 52 11417 31 07278Krayina BilorusOblast Gomelska oblastRajon Gomelskij rajonRada Teryuska silradaPersha zgadka XVIII stolittyaNaselennya 64 2004 Chasovij poyas chas u BilorusiTelefonnij kod 375 23 2 Transport vidstani Do Minska fizichna 308 km Dikalivka DikalivkaDikalivka Gomelska oblast Dikalivka u VikishovishiGeografiyaRoztashuvannya Za 6 km vid zupinnogo punktu Dikalivka na liniyi Gomel Chernigiv 34 km na pivden vid Gomelya GidrografiyaNa richci Nemilnya pritoka richki Sozh Transportna merezhaDo sela vede doroga v poganomu stani selo vzagali nezaasfaltovane Planuvannya krivolinijna vulicya oriyentovana iz pivdennogo shodu na pivnichnij zahid do pivdennoyi chastini priyednuyetsya korotka vulicya Zabudova dvostoronnya derev yana sadibnogo tipu IstoriyaZa pismovimi dzherelami vidoma iz XVIII stolittya yak selo poruch iz kopalneyu de dobuvalosya zalizo dlya miscevih potreb U toj chas vona nazivalasya Dzikalovskoyu Rudneyu Pislya 1 go podilu Rechi Pospolitoyi 1772 rik u skladi Rosijskoyi imperiyi U 1773 roci v Gomelskij volosti Rogachovskoyi provinciyi U 1788 roci istotno rozshirila svoyu diyalnist kopalnya volodinnya feldmarshala grafa P O Rum yanceva Zadunajskogo U 1816 roci v skladi Klimovskoyi ekonomiyi Gomelskogo mayetku U 1834 roci volodinnya feldmarshala knyazya I F Paskevicha Z 1880 roku diyav hlibozapasnij magazin Zgidno z perepisom 1897 roku roztashovuvalas u Markovickij volosti U 1909 roci 666 desyatin zemli U 1926 roci viddilennya zv yazku u Portnovskij silradi Nosovickogo rajonu Gomelskogo okruga U 1930 roci organizovano kolgosp Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni 28 veresnya 1943 roku zvilnena vid nimeckoyi okupaciyi 27 zhiteliv zaginuli na fronti U 1959 roci u skladi radgospu Socializm centr selo Teryuha NaselennyaChiselnist 2004 rik 44 gospodarstva 64 zhiteli Dinamika 1773 rik 14 dvoriv 1788 rik 89 zhiteliv 1816 rik 24 dvori 1834 rik 33 dvori 203 zhiteli 1897 rik 63 dvori 424 zhiteli zgidno z perepisom 1909 rik 69 dvoriv 466 zhiteliv 1926 rik 76 dvoriv 1959 rik 342 zhiteli zgidno z perepisom 2004 rik 44 gospodarstva 64 zhiteli GalereyaTablichka z nazvoyu sela pri v yizdi do sela zi storoni Kravcovki Magazin Avtobusna zupinka Tipova vulicya Pokinuta hata Odna z hat Odna z hatLiteraturaGarady i vyoski Belarusi Encyklapedyya T 1 kn 1 Gomelskaya voblasc S V Marceley Redkalegiya G P Pashkoy galoyny redaktar i insh Mn BelEn 2004 632s il Tyrazh 4000 ekz ISBN 985 11 0303 9 ISBN 985 11 0302 0PrimitkiNazvy naselenyh punktay Respubliki Belarus Gomelskaya voblasc narmatyyny davednik N A Bagamolnikava i insh pad red V P Lemcyugovaj Mn Tehnalogiya 2006 382 s ISBN 985 458 131 4Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dikalivka