Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бу́да — село в Україні, у Рокитнівській селищній громаді Сарненського району Рівненської області. Населення становить 545 осіб. До 2020 село Буда відносилося до Масевицької сільської ради. Розташоване за 6 км від центру громади і залізничної станції Рокитне — Волинське.
| село Буда | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Рівненська область |
| Район | Сарненський район |
| Громада | Рокитнівська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1860 |
| Населення | 545 |
| Площа | 25,37 км² |
| Густота населення | 21,48 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 34253 |
| Телефонний код | +380 3635 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 176 м |
| Водойми | Бунів |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 34200, Рівненська обл., Сарненський р-н, смт. Рокитне, вул. Незалежності, 15. |
| Карта | |
  Буда | |
 Буда | |
| Мапа | |
Географія
Історія
В історичних джерелах перші згадки про село Буда датуються 1860 роком Назва села Буда походить від назви невеличких будинків: «будок», «станків», «стоянок», «зупинок» або, ще як їх називали в народі, тимчасові «халабуди», які будувались на сезон для прожиття та виконання певних робіт, а згодом перетворились на постійні житла. Село виникло не відразу, а поступово. Першими мешканцями були вихідці з села Рокитне, саме вони і були будівничими села. Перших мешканців села приваблювала дана місцевість зручним розташуванням. Вона знаходилась неподалік від села Рокитне, тут були великі ліси, багаті грибами, різними ягодами та дичиною. По лісах були розкидані так звані «пільки», або «круги» — невеликі болотисті водойми, порослі лозою. Було також вдосталь землі для занять землеробством. А на заболочених берегах, вздовж мальовничої річки Бунів, яка зараз протікає через усе село Буда і ділить його на дві частини, колись давно росли величезні масиви верболозу. Сюди і приїжджали цілими сім'ями дерти лико на постоли. Поступово тут почали оселятись пастухи, які на ціле літо приганяли на випас худобу. Перші мешканці будували «халабуди» для зберігання реманенту, для ночівлі, займались землеробством. Поблизу річки Бунів, на місці, де на даний час знаходиться храм Різдва Христового, була там колись висока гора з чорного попелу, на жаль, ніхто точно не може сказати, що саме там видобували, чи дерев'яне вугілля, чи дьоготь, чи болотну руду. Люди, які займались цими промислами, жили у тимчасових будинках. Пройшло багато років, але ґрунт, який лишився від тієї гори, і до цих пір має дуже чорний колір та важко відмивається, у селі його називають «брак». Поступово такі тимчасові поселення переросли у хутори, а згодом у село.
Село Буда згадується під першою назвою Буда — Рокитнянська. На кінець 1909 року воно було єдиним поселенням, яке не обкладалось податком. Налічувало 18 дворів, 76 чоловік.
За часів Польщі село відносилось до Гміни (сільська рада) Кисорицької та до поміщика Шульжика Василя Мартиновича. Солтусом, тобто представником села (щось на зразок сучасного сільського депутата), був Лящук Василь Васильович. Сучасне культурне середовище формувалося в продовж останніх 70 — ти років. В с. Буда функціонує загально — освітня школа I—II ступеня, сільський клуб, бібліотека та храм Різдва Христового (побудований в 1996 році).
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Рокитнівської селищної громади.
Населення
За переписом населення 2001 року в селі мешкала 541 особа.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,45 % |
| російська | 0,37 % |
Освіта та культура
До 1937 року учні села Буда ходили навчатись до Кисорицької початкової школи. В 1937 році в селі відкрилась початкова школа в хаті Шевчук Теклі, де вчителював поляк Секула Станіслав Петрович. З 1939 року вчителем працював Шевчук Йосип Маркович. В 1941—1944 роках діяла вечірня школа. В 1944 році відкрилась початкова школа, у якій працював Воловчук Іван Якович до 1962 року. Потім навчали дітей Поліщук Галина Миколаївна, Ірина Федорівна та Расна Галина Степанівна.
Восьмирічну освіту діти здобували в Масевицькій восьмирічній школі.
В 1993 році початкову школу було реорганізовано в неповну середню школу, директором якої був Ничипорчук Федір Кирилович.
У 2007 році 18 квітня відбулася закладка першого каменю добудови школи. Адже приміщення школи не може вмістити всіх дітей, і тому частина з них вчиться у приміщенні колишнього ФАПу. Рокитнівська районна рада виділила 200 тис. грн. на добудову школи, в результаті чого було добудовано шість класних кімнат і кабінет директора.
Релігія
Церква святих мучениць Віри, Надії, Любові і матері їх Софії Сарненської Єпархії Української Православної церкви Московського патріархату Ідею побудови храму в селі Буда подала жителька села Лящук Параскева Федорівна. ЗО травня 1995 року в селі було освячено місце для побудови храму. Освячували Владика Ірінєй, Благочинний Іоанн з с. Кисоричі та священик з с. Дерть отець Василій.
Будівництво храму розпочали 11 жовтня 1996 року, а закінчили будувати зруб і купола за 90 днів 31 березня 1997 року. Такою швидкою побудовою храму жителі села завдячують Яцуку Тимофію Яковичу. Храм будували всім селом, безкоштовно.
Правити службу почали 1 квітня 1997 року, освячення храму відбулося 27 жовтня 1997 року.
Перший рік правив службу священик із села Дерть отець Василій. Далі священнослужителем деякий час були отець В'ячеслав із селища Рокитне, отець Михаїл із села Єльно, монахи із чоловічого монастиря на честь ікони Божої Матері «Живоносне Джерело» з с. Масевичі.
З 2007 року настоятелем храму в селі Буда є житель села отець Віктор.
Сільське господарство
В 1948 році був організований у селі колгосп «Нове життя». Головою колгоспу був Шевчук Михаль Микитович. До колгоспу людей примушували йти силою. При організації колгоспу у людей забирали частину реманенту, худобу, земляні наділи. Перші косарі колгоспу «Нове життя», 1948 р. У 1949 році в листопаді місяці в селі працювала «читальня», щось на зразок сучасних бібліотек, де жителям села читали агітаційні брошури радянської влади, про колгоспи, про майбутнє хороше життя, там же можна було взяти почитати і художню літературу. На той час в селі налічувалось 85 хат. В 1951 році колгосп було перейменовано на колгосп імені Ватутіна, головою був Богданець Василь Матвійович. В колгоспі працювали майже всі жителі села. В перші роки розвитку колгоспу люди отримували заробітну платню раз на рік. Вона нараховувалась поденно, за одну денну норму працівник отримував 3 копійки і 100 г зерна. В колгоспі займались розведенням корів, телят, коней, овець, курей, гусей, качок, кролів, займались також землеробством. При колгоспі працювали дитячі ясла, магазин, млин.
В 1963 році село Буда почало входити до Масевицької сільської Ради, а колгосп перейменовано на «Більшовик». Головою колгоспу був Твардовський, його наступниками були: Шинкар Ілля Герасимович, Мороз Леонід Омелянович, Бурлак Олександр Маркович, Продащук та Трохимчук Іван Мусійович. Землекористування Масевицької сільської Ради, до якої і входить село Буда, являє собою витягнуту фігуру з заходу на схід. На півночі земель проходить залізнична дорога, сполученням Сарни-Олевськ. Навколо села знаходяться величезні простори полів. Поля були утворені на місці густих лісів, які були вирубані і викорчувані в 70-х роках, за радянських часів, а болотисті місцевості висушені шляхом меліорації. Болотисту річку було також розчищено, перетворено на «чистеньку канаву», але коли весною тануть сніги, річка розливається і русло бере своє, підтоплюються поля, житла.
Орні землі являють собою підвищені ділянки дерново-підзолистих глеюватих супіщаних, приховано-підзолистих піщаних ґрунтів на воднольодовикових відкладах сезонно-перезволожених хвилястих рівнин і терас з неглибокими ґрунтовими водами.
В 1999 році 18 грудня колгосп «Більшовик» було реорганізовано в СГПП «Мрія». Частину земель, сільськогосподарської техніки і будівель колгоспу було розпайовано.
Відомі люди села
- Богданець Надія Петрівна [ 26 листопада 2015 у Wayback Machine.]. Народилася в 1944 році в селі Кам'янка Олевського району Житомирської області. Працювала завідувачкою хати-читальні, у селі Буда Рокитнівського району Рівненської області. Тридцять років віддала роботі у споживчі кооперації району. Член літературно — мистецького об'єднання «Рокита». Авторка збірок «Розцвіла лілея», «Щастя», «Я тебе кохаю мій рідненький краю» з власноручними малюнками. Дуже любить співати та пише власні пісні.
- Панько Марія Семенівна [ 26 листопада 2015 у Wayback Machine.]. народилась в 1925 р. на хуторі Ровища. З 1943 по 2000 рр. проживала в с. Буда. Працювала в колгоспі «Більшовик». Зимовими вечорами вишивала і ткала килими та рушники.
- Крупенко Ніна Данилівна проживає в с. Буда з 1949 року. Це привітна з добрим серцем, чуйною душею жінка, мама, бабуся. Ніна Данилівна полюбила вишивку ще з юних років. Своєю роботою дуже захоплюється, адже у свої вироби вкладає всю свою душу.
- Близнюк Світлана народилася 27 травня 1988 року в с. Буда. У 2003 році закінчила Будівську ЗОШ. У 2003 році вступила до Сарненського педагогічного коледжу, який закінчила у 2007 році, здобувши професію вчителя початкових класів. У 2007 році вступила до РДГУ на факультет української філології та іноземної мови. З 2007 року влаштувалася працювати в Рокитнівському НВК школі — ліцеї, у якому і працює на даний час. Одружена, має доньок Оленку і Дарію. У вільний від роботи час захоплюється в'язанням гачком та веде у школі гурток.
Примітки
- Коханевич В. Н. Топоніміка і легенди Рокитнівщини: наук.-пізнав.посіб. /В. Н. Коханевич. — Рокитне, 2007. — с.29
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 лютого 2019.
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 лютого 2019.
- Історія виникнення церкви св. муч. Віри, Надії, Любові і матері їх Софії/записано зі слів Яцук Марії Іванівни [неопублікований документ].- Буда, 2007 рік.
Джерела
- Коханевич В. Н. Топоніміка і легенди Рокитнівщини: наук.-пізнав.посіб. /В. Н. Коханевич. — Рокитне, 2007. — с.29
- Історія с. Буда [Електронний ресурс] / підготувала вчитель історії Будівської ЗОШ / Ю. Близнюк. — Електронні дані. — 2007. — Історичні відомості про с. Буда [Електронний ресурс] / публічно — шкільна бібліотека с. Буда. — Електронні дані. — 2011 рік. — Масевицька с/Р. — Електронні дані. — 2013 рік.
- Історія виникнення церкви св. муч. Віри, Надії, Любові і матері їх Софії/записано зі слів Яцук Марії Іванівни [неопублікований документ].- Буда, 2007 рік.
Посилання
- Облікова картка с. Буда. Верховна Рада України. оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bu da selo v Ukrayini u Rokitnivskij selishnij gromadi Sarnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Naselennya stanovit 545 osib Do 2020 selo Buda vidnosilosya do Masevickoyi silskoyi radi Roztashovane za 6 km vid centru gromadi i zaliznichnoyi stanciyi Rokitne Volinske selo Buda Krayina Ukrayina Oblast Rivnenska oblast Rajon Sarnenskij rajon Gromada Rokitnivska selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1860 Naselennya 545 Plosha 25 37 km Gustota naselennya 21 48 osib km Poshtovij indeks 34253 Telefonnij kod 380 3635 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 14 24 pn sh 27 16 37 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 176 m Vodojmi Buniv Misceva vlada Adresa radi 34200 Rivnenska obl Sarnenskij r n smt Rokitne vul Nezalezhnosti 15 Karta Buda Buda MapaU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Buda GeografiyaCherez selo teche richka Buniv prava pritoka Lvi IstoriyaV istorichnih dzherelah pershi zgadki pro selo Buda datuyutsya 1860 rokom Nazva sela Buda pohodit vid nazvi nevelichkih budinkiv budok stankiv stoyanok zupinok abo she yak yih nazivali v narodi timchasovi halabudi yaki buduvalis na sezon dlya prozhittya ta vikonannya pevnih robit a zgodom peretvorilis na postijni zhitla Selo viniklo ne vidrazu a postupovo Pershimi meshkancyami buli vihidci z sela Rokitne same voni i buli budivnichimi sela Pershih meshkanciv sela privablyuvala dana miscevist zruchnim roztashuvannyam Vona znahodilas nepodalik vid sela Rokitne tut buli veliki lisi bagati gribami riznimi yagodami ta dichinoyu Po lisah buli rozkidani tak zvani pilki abo krugi neveliki bolotisti vodojmi porosli lozoyu Bulo takozh vdostal zemli dlya zanyat zemlerobstvom A na zabolochenih beregah vzdovzh malovnichoyi richki Buniv yaka zaraz protikaye cherez use selo Buda i dilit jogo na dvi chastini kolis davno rosli velichezni masivi verbolozu Syudi i priyizhdzhali cilimi sim yami derti liko na postoli Postupovo tut pochali oselyatis pastuhi yaki na cile lito priganyali na vipas hudobu Pershi meshkanci buduvali halabudi dlya zberigannya remanentu dlya nochivli zajmalis zemlerobstvom Poblizu richki Buniv na misci de na danij chas znahoditsya hram Rizdva Hristovogo bula tam kolis visoka gora z chornogo popelu na zhal nihto tochno ne mozhe skazati sho same tam vidobuvali chi derev yane vugillya chi dogot chi bolotnu rudu Lyudi yaki zajmalis cimi promislami zhili u timchasovih budinkah Projshlo bagato rokiv ale grunt yakij lishivsya vid tiyeyi gori i do cih pir maye duzhe chornij kolir ta vazhko vidmivayetsya u seli jogo nazivayut brak Postupovo taki timchasovi poselennya pererosli u hutori a zgodom u selo Selo Buda zgaduyetsya pid pershoyu nazvoyu Buda Rokitnyanska Na kinec 1909 roku vono bulo yedinim poselennyam yake ne obkladalos podatkom Nalichuvalo 18 dvoriv 76 cholovik Za chasiv Polshi selo vidnosilos do Gmini silska rada Kisorickoyi ta do pomishika Shulzhika Vasilya Martinovicha Soltusom tobto predstavnikom sela shos na zrazok suchasnogo silskogo deputata buv Lyashuk Vasil Vasilovich Suchasne kulturne seredovishe formuvalosya v prodovzh ostannih 70 ti rokiv V s Buda funkcionuye zagalno osvitnya shkola I II stupenya silskij klub biblioteka ta hram Rizdva Hristovogo pobudovanij v 1996 roci Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 722 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Rivnenskoyi oblasti uvijshlo do skladu Rokitnivskoyi selishnoyi gromadi NaselennyaZa perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkala 541 osoba Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 45 rosijska 0 37 Osvita ta kulturaDo 1937 roku uchni sela Buda hodili navchatis do Kisorickoyi pochatkovoyi shkoli V 1937 roci v seli vidkrilas pochatkova shkola v hati Shevchuk Tekli de vchitelyuvav polyak Sekula Stanislav Petrovich Z 1939 roku vchitelem pracyuvav Shevchuk Josip Markovich V 1941 1944 rokah diyala vechirnya shkola V 1944 roci vidkrilas pochatkova shkola u yakij pracyuvav Volovchuk Ivan Yakovich do 1962 roku Potim navchali ditej Polishuk Galina Mikolayivna Irina Fedorivna ta Rasna Galina Stepanivna Vosmirichnu osvitu diti zdobuvali v Masevickij vosmirichnij shkoli V 1993 roci pochatkovu shkolu bulo reorganizovano v nepovnu serednyu shkolu direktorom yakoyi buv Nichiporchuk Fedir Kirilovich U 2007 roci 18 kvitnya vidbulasya zakladka pershogo kamenyu dobudovi shkoli Adzhe primishennya shkoli ne mozhe vmistiti vsih ditej i tomu chastina z nih vchitsya u primishenni kolishnogo FAPu Rokitnivska rajonna rada vidilila 200 tis grn na dobudovu shkoli v rezultati chogo bulo dobudovano shist klasnih kimnat i kabinet direktora ReligiyaCerkva svyatih muchenic Viri Nadiyi Lyubovi i materi yih Sofiyi Sarnenskoyi Yeparhiyi Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi cerkvi Moskovskogo patriarhatu Ideyu pobudovi hramu v seli Buda podala zhitelka sela Lyashuk Paraskeva Fedorivna ZO travnya 1995 roku v seli bulo osvyacheno misce dlya pobudovi hramu Osvyachuvali Vladika Irinyej Blagochinnij Ioann z s Kisorichi ta svyashenik z s Dert otec Vasilij Budivnictvo hramu rozpochali 11 zhovtnya 1996 roku a zakinchili buduvati zrub i kupola za 90 dniv 31 bereznya 1997 roku Takoyu shvidkoyu pobudovoyu hramu zhiteli sela zavdyachuyut Yacuku Timofiyu Yakovichu Hram buduvali vsim selom bezkoshtovno Praviti sluzhbu pochali 1 kvitnya 1997 roku osvyachennya hramu vidbulosya 27 zhovtnya 1997 roku Pershij rik praviv sluzhbu svyashenik iz sela Dert otec Vasilij Dali svyashennosluzhitelem deyakij chas buli otec V yacheslav iz selisha Rokitne otec Mihayil iz sela Yelno monahi iz cholovichogo monastirya na chest ikoni Bozhoyi Materi Zhivonosne Dzherelo z s Masevichi Z 2007 roku nastoyatelem hramu v seli Buda ye zhitel sela otec Viktor Silske gospodarstvoV 1948 roci buv organizovanij u seli kolgosp Nove zhittya Golovoyu kolgospu buv Shevchuk Mihal Mikitovich Do kolgospu lyudej primushuvali jti siloyu Pri organizaciyi kolgospu u lyudej zabirali chastinu remanentu hudobu zemlyani nadili Pershi kosari kolgospu Nove zhittya 1948 r U 1949 roci v listopadi misyaci v seli pracyuvala chitalnya shos na zrazok suchasnih bibliotek de zhitelyam sela chitali agitacijni broshuri radyanskoyi vladi pro kolgospi pro majbutnye horoshe zhittya tam zhe mozhna bulo vzyati pochitati i hudozhnyu literaturu Na toj chas v seli nalichuvalos 85 hat V 1951 roci kolgosp bulo perejmenovano na kolgosp imeni Vatutina golovoyu buv Bogdanec Vasil Matvijovich V kolgospi pracyuvali majzhe vsi zhiteli sela V pershi roki rozvitku kolgospu lyudi otrimuvali zarobitnu platnyu raz na rik Vona narahovuvalas podenno za odnu dennu normu pracivnik otrimuvav 3 kopijki i 100 g zerna V kolgospi zajmalis rozvedennyam koriv telyat konej ovec kurej gusej kachok kroliv zajmalis takozh zemlerobstvom Pri kolgospi pracyuvali dityachi yasla magazin mlin V 1963 roci selo Buda pochalo vhoditi do Masevickoyi silskoyi Radi a kolgosp perejmenovano na Bilshovik Golovoyu kolgospu buv Tvardovskij jogo nastupnikami buli Shinkar Illya Gerasimovich Moroz Leonid Omelyanovich Burlak Oleksandr Markovich Prodashuk ta Trohimchuk Ivan Musijovich Zemlekoristuvannya Masevickoyi silskoyi Radi do yakoyi i vhodit selo Buda yavlyaye soboyu vityagnutu figuru z zahodu na shid Na pivnochi zemel prohodit zaliznichna doroga spoluchennyam Sarni Olevsk Navkolo sela znahodyatsya velichezni prostori poliv Polya buli utvoreni na misci gustih lisiv yaki buli virubani i vikorchuvani v 70 h rokah za radyanskih chasiv a bolotisti miscevosti visusheni shlyahom melioraciyi Bolotistu richku bulo takozh rozchisheno peretvoreno na chistenku kanavu ale koli vesnoyu tanut snigi richka rozlivayetsya i ruslo bere svoye pidtoplyuyutsya polya zhitla Orni zemli yavlyayut soboyu pidvisheni dilyanki dernovo pidzolistih gleyuvatih supishanih prihovano pidzolistih pishanih gruntiv na vodnolodovikovih vidkladah sezonno perezvolozhenih hvilyastih rivnin i teras z neglibokimi gruntovimi vodami V 1999 roci 18 grudnya kolgosp Bilshovik bulo reorganizovano v SGPP Mriya Chastinu zemel silskogospodarskoyi tehniki i budivel kolgospu bulo rozpajovano Vidomi lyudi selaBogdanec Nadiya Petrivna 26 listopada 2015 u Wayback Machine Narodilasya v 1944 roci v seli Kam yanka Olevskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Pracyuvala zaviduvachkoyu hati chitalni u seli Buda Rokitnivskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Tridcyat rokiv viddala roboti u spozhivchi kooperaciyi rajonu Chlen literaturno misteckogo ob yednannya Rokita Avtorka zbirok Rozcvila lileya Shastya Ya tebe kohayu mij ridnenkij krayu z vlasnoruchnimi malyunkami Duzhe lyubit spivati ta pishe vlasni pisni Panko Mariya Semenivna 26 listopada 2015 u Wayback Machine narodilas v 1925 r na hutori Rovisha Z 1943 po 2000 rr prozhivala v s Buda Pracyuvala v kolgospi Bilshovik Zimovimi vechorami vishivala i tkala kilimi ta rushniki Krupenko Nina Danilivna prozhivaye v s Buda z 1949 roku Ce privitna z dobrim sercem chujnoyu dusheyu zhinka mama babusya Nina Danilivna polyubila vishivku she z yunih rokiv Svoyeyu robotoyu duzhe zahoplyuyetsya adzhe u svoyi virobi vkladaye vsyu svoyu dushu Bliznyuk Svitlana narodilasya 27 travnya 1988 roku v s Buda U 2003 roci zakinchila Budivsku ZOSh U 2003 roci vstupila do Sarnenskogo pedagogichnogo koledzhu yakij zakinchila u 2007 roci zdobuvshi profesiyu vchitelya pochatkovih klasiv U 2007 roci vstupila do RDGU na fakultet ukrayinskoyi filologiyi ta inozemnoyi movi Z 2007 roku vlashtuvalasya pracyuvati v Rokitnivskomu NVK shkoli liceyi u yakomu i pracyuye na danij chas Odruzhena maye donok Olenku i Dariyu U vilnij vid roboti chas zahoplyuyetsya v yazannyam gachkom ta vede u shkoli gurtok PrimitkiKohanevich V N Toponimika i legendi Rokitnivshini nauk piznav posib V N Kohanevich Rokitne 2007 s 29 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 25 veresnya 2021 Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 2 lyutogo 2019 Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 2 lyutogo 2019 Istoriya viniknennya cerkvi sv much Viri Nadiyi Lyubovi i materi yih Sofiyi zapisano zi sliv Yacuk Mariyi Ivanivni neopublikovanij dokument Buda 2007 rik DzherelaKohanevich V N Toponimika i legendi Rokitnivshini nauk piznav posib V N Kohanevich Rokitne 2007 s 29 Istoriya s Buda Elektronnij resurs pidgotuvala vchitel istoriyi Budivskoyi ZOSh Yu Bliznyuk Elektronni dani 2007 Istorichni vidomosti pro s Buda Elektronnij resurs publichno shkilna biblioteka s Buda Elektronni dani 2011 rik Masevicka s R Elektronni dani 2013 rik Istoriya viniknennya cerkvi sv much Viri Nadiyi Lyubovi i materi yih Sofiyi zapisano zi sliv Yacuk Mariyi Ivanivni neopublikovanij dokument Buda 2007 rik PosilannyaOblikova kartka s Buda Verhovna Rada Ukrayini originalu za 2 lyutogo 2019 Procitovano 2 lyutogo 2019