Луї Жан Непомюсен Лемерсьє (фр. Louis-Jean-Népomucène Lemercier; 1771—1840) — французький поет, драматург і теоретик мистецтва. Член Французької академії (1810).
Непомюсен Лемерсьє | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Népomucène Lemercier | ||||
Народився | 21 квітня 1771[1] Париж, Королівство Франція[1][2] | |||
Помер | 7 червня 1840[3][4] (69 років) Париж, Франція[5] | |||
Поховання | Пер-Лашез[6] і d | |||
Країна | Франція[1] | |||
Діяльність | поет, письменник, драматург | |||
Мова творів | французька | |||
Членство | Французька академія (7 червня 1840)[7] | |||
| ||||
Непомюсен Лемерсьє у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Біографія
Непомуцен Лемерсьє, чий батько був секретарем Заповідей після того, як був управителем у графа Тулузи та герцога Пентьєвра, мав хрещеною матір'ю принцесу Ламбальську. Нещасний випадок у дитинстві залишив його частково паралізованим на все життя. «Коли він вийшов з дитинства, — писав Жан-Франсуа Дюкі, — щоб зцілити своє молоде тіло, половина якого була вражена паралічем, він пройшов через усі тортури і піднявся від муки до муки у вищу сферу, яку він населяє. Він тримає віжки цього тіла у своїй руці, з мудрістю і твердістю керуючи його живою і мертвою частинами. У живій частині існує його душа, з подвоєнням духу, широтою бачення, сміливістю задуму, які роблять його для мене чарівним явищем, тоді як мертва частина робить його для мене мучеником, який мене зворушує, героєм болю, який мене дивує, і саме все це пояснює мені великі пристрасті, які він надихав і відчував, бо жінки мають очі, щоб зрозуміти і обожнювати цих вундеркіндів».
У юні роки його захищала королева Марія-Антуанетта, яка наказала поставити його трагедію «Мелеагр» у віці 17 років. Однак п'єсу зіграли лише один раз, хоча їй тріумфально аплодували в присутності королеви, принцеси і всього двору. Але наступного ранку юнак сказав акторам: «Панове, мій вчорашній успіх дуже зворушив мене, але не ввів в оману. Моя п'єса — це робота дитини, дитини, яку глядачі аплодували, щоб заохотити; у мене є лише один спосіб довести, що я гідний їхньої поблажливості, — не зловживати нею. Така доброта не повторюється. Я відкликаю свій твір і постараюся зробити свою другу трагедію більш гідною ваших талантів».
Потім, у 1792 році, він написав віршовану драму «Кларисса Харлоу» за мотивами роману Семюеля Річардсона, яка дала привід декому сказати, що автор «недостатньо хитрий, щоб змалювати хитрість».
Прихильник Революції, але ворог її надмірностей, він засудив їх у 1795 році в «Революційному Тартуфі» (Le Tartufe révolutionnaire), сповненому сміливих політичних алюзій, який був скасований після п'ятої вистави. Потім, у 1796 році, він написав трагедію «Ефраїмський левіт», а наступного року поставив «Агамемнона», яка мала великий успіх і принесла славу її автору. Відтоді Непомуцена Лемерсьє називали генієм і за нього змагалися в салонах Директорії — в домівках пані Тальєн, пані Пуррат і пані де Сталь, де, за словами Талейрана, його вважали «найбільш красномовною людиною у Франції».
Саме в цей час він прийняв виклик перекласти віршами, не порушуючи пристойності, розгнуздані твори неаполітанського кабінету. Він створив «Чотири метаморфози» (1798), в яких під впливом любовної пристрасті перетворив Діану на козу, Юпітера — на орла, Вулкана — на тигра, а Вакха — на виноградну лозу.
Окремі п'єси
- трагедія «Мелеагр» (1788, «Комеді Франсез»)
- комедія «Ловелас, або Кларисса Гарлоу» (1792, «Комеді Франсез»)
- «Тартюф-революціонер» (1795, «Комеді Франсез»)
- трагедія «Агамемнон» (1797, Театр республіки)
- комедія «Пінто, або День змови» (1800, «Комеді Франсез»)
- трагедія «Річард III» (1816)
- трагедія «Дженні Шор» (1816)
- драма «Фредегонда і Брюнео» (1821, «Одеон»)
- трагедія «Мученики із Сулі» (1825)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Record #11912371w // BnF catalogue général — Paris: BnF.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #116896299 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Babelio — 2007.
- Bibliothèque nationale de France Record #11912371w // BnF catalogue général — Paris: BnF.
- https://archives.paris.fr/arkotheque/visionneuse/visionneuse.php?arko=YTo2OntzOjQ6ImRhdGUiO3M6MTA6IjIwMjAtMDYtMTIiO3M6MTA6InR5cGVfZm9uZHMiO3M6MTE6ImFya29fc2VyaWVsIjtzOjQ6InJlZjEiO2k6MjU7czo0OiJyZWYyIjtpOjI5NTI4O3M6MTY6InZpc2lvbm5ldXNlX2h0bWwiO2I6MTtzOjIxOiJ2aXNpb25uZXVzZV9odG1sX21vZGUiO3M6NDoicHJvZCI7fQ==#uielem_move=-278%2C-962&uielem_islocked=0&uielem_zoom=143&uielem_brightness=0&uielem_contrast=0&uielem_isinverted=0&uielem_rotate=F
- Французька академія — 1635.
Література
- Смерть Агамемнона, пер. В. Каратыгина, 1829 (рукопись). (рос.)
- Замечания о хороших и дурных нововведениях в драматическую поэзию // Московский Телеграф. 1825. № 4. С. 13-14 (№ 13, с. 30—43; № 14, с. 119—129). (рос.)
- Cours anah tique de la litterature generale, v. 1-4, P., 1817. (фр.)
- История западноевропейского театра, т. 3, М., 1963. (рос.)
- Dufey, Lemercier et Lemierre, P., 1940. (фр.)
- Pongreville de. Biographie de N. Lemercier. Marseiile, 1859. (фр.)
Це незавершена стаття про французького письменника чи письменницю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Luyi Zhan Nepomyusen Lemersye fr Louis Jean Nepomucene Lemercier 1771 1840 francuzkij poet dramaturg i teoretik mistectva Chlen Francuzkoyi akademiyi 1810 Nepomyusen Lemersyefr Nepomucene LemercierNarodivsya21 kvitnya 1771 1771 04 21 1 Parizh Korolivstvo Franciya 1 2 Pomer7 chervnya 1840 1840 06 07 3 4 69 rokiv Parizh Franciya 5 PohovannyaPer Lashez 6 i dKrayina Franciya 1 Diyalnistpoet pismennik dramaturgMova tvorivfrancuzkaChlenstvoFrancuzka akademiya 7 chervnya 1840 7 Nepomyusen Lemersye u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahBiografiyaNepomucen Lemersye chij batko buv sekretarem Zapovidej pislya togo yak buv upravitelem u grafa Tuluzi ta gercoga Pentyevra mav hreshenoyu matir yu princesu Lambalsku Neshasnij vipadok u ditinstvi zalishiv jogo chastkovo paralizovanim na vse zhittya Koli vin vijshov z ditinstva pisav Zhan Fransua Dyuki shob zciliti svoye molode tilo polovina yakogo bula vrazhena paralichem vin projshov cherez usi torturi i pidnyavsya vid muki do muki u vishu sferu yaku vin naselyaye Vin trimaye vizhki cogo tila u svoyij ruci z mudristyu i tverdistyu keruyuchi jogo zhivoyu i mertvoyu chastinami U zhivij chastini isnuye jogo dusha z podvoyennyam duhu shirotoyu bachennya smilivistyu zadumu yaki roblyat jogo dlya mene charivnim yavishem todi yak mertva chastina robit jogo dlya mene muchenikom yakij mene zvorushuye geroyem bolyu yakij mene divuye i same vse ce poyasnyuye meni veliki pristrasti yaki vin nadihav i vidchuvav bo zhinki mayut ochi shob zrozumiti i obozhnyuvati cih vunderkindiv U yuni roki jogo zahishala koroleva Mariya Antuanetta yaka nakazala postaviti jogo tragediyu Meleagr u vici 17 rokiv Odnak p yesu zigrali lishe odin raz hocha yij triumfalno aploduvali v prisutnosti korolevi princesi i vsogo dvoru Ale nastupnogo ranku yunak skazav aktoram Panove mij vchorashnij uspih duzhe zvorushiv mene ale ne vviv v omanu Moya p yesa ce robota ditini ditini yaku glyadachi aploduvali shob zaohotiti u mene ye lishe odin sposib dovesti sho ya gidnij yihnoyi poblazhlivosti ne zlovzhivati neyu Taka dobrota ne povtoryuyetsya Ya vidklikayu svij tvir i postarayusya zrobiti svoyu drugu tragediyu bilsh gidnoyu vashih talantiv Potim u 1792 roci vin napisav virshovanu dramu Klarissa Harlou za motivami romanu Semyuelya Richardsona yaka dala privid dekomu skazati sho avtor nedostatno hitrij shob zmalyuvati hitrist Prihilnik Revolyuciyi ale vorog yiyi nadmirnostej vin zasudiv yih u 1795 roci v Revolyucijnomu Tartufi Le Tartufe revolutionnaire spovnenomu smilivih politichnih alyuzij yakij buv skasovanij pislya p yatoyi vistavi Potim u 1796 roci vin napisav tragediyu Efrayimskij levit a nastupnogo roku postaviv Agamemnona yaka mala velikij uspih i prinesla slavu yiyi avtoru Vidtodi Nepomucena Lemersye nazivali geniyem i za nogo zmagalisya v salonah Direktoriyi v domivkah pani Talyen pani Purrat i pani de Stal de za slovami Talejrana jogo vvazhali najbilsh krasnomovnoyu lyudinoyu u Franciyi Same v cej chas vin prijnyav viklik pereklasti virshami ne porushuyuchi pristojnosti rozgnuzdani tvori neapolitanskogo kabinetu Vin stvoriv Chotiri metamorfozi 1798 v yakih pid vplivom lyubovnoyi pristrasti peretvoriv Dianu na kozu Yupitera na orla Vulkana na tigra a Vakha na vinogradnu lozu Okremi p yesitragediya Meleagr 1788 Komedi Fransez komediya Lovelas abo Klarissa Garlou 1792 Komedi Fransez Tartyuf revolyucioner 1795 Komedi Fransez tragediya Agamemnon 1797 Teatr respubliki komediya Pinto abo Den zmovi 1800 Komedi Fransez tragediya Richard III 1816 tragediya Dzhenni Shor 1816 drama Fredegonda i Bryuneo 1821 Odeon tragediya Mucheniki iz Suli 1825 PrimitkiBibliotheque nationale de France Record 11912371w BnF catalogue general Paris BnF d Track Q90d Track Q193563d Track Q15222191 Deutsche Nationalbibliothek Record 116896299 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Babelio 2007 d Track Q2877812 Bibliotheque nationale de France Record 11912371w BnF catalogue general Paris BnF d Track Q90d Track Q193563d Track Q15222191 https archives paris fr arkotheque visionneuse visionneuse php arko YTo2OntzOjQ6ImRhdGUiO3M6MTA6IjIwMjAtMDYtMTIiO3M6MTA6InR5cGVfZm9uZHMiO3M6MTE6ImFya29fc2VyaWVsIjtzOjQ6InJlZjEiO2k6MjU7czo0OiJyZWYyIjtpOjI5NTI4O3M6MTY6InZpc2lvbm5ldXNlX2h0bWwiO2I6MTtzOjIxOiJ2aXNpb25uZXVzZV9odG1sX21vZGUiO3M6NDoicHJvZCI7fQ uielem move 278 2C 962 amp uielem islocked 0 amp uielem zoom 143 amp uielem brightness 0 amp uielem contrast 0 amp uielem isinverted 0 amp uielem rotate F Francuzka akademiya 1635 d Track Q161806d Track Q377066LiteraturaSmert Agamemnona per V Karatygina 1829 rukopis ros Zamechaniya o horoshih i durnyh novovvedeniyah v dramaticheskuyu poeziyu Moskovskij Telegraf 1825 4 S 13 14 13 s 30 43 14 s 119 129 ros Cours anah tique de la litterature generale v 1 4 P 1817 fr Istoriya zapadnoevropejskogo teatra t 3 M 1963 ros Dufey Lemercier et Lemierre P 1940 fr Pongreville de Biographie de N Lemercier Marseiile 1859 fr Ce nezavershena stattya pro francuzkogo pismennika chi pismennicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi