Зорський санджак | ||
| ||
Герб | ||
| ||
Зорський санджак або Мутасаррифат Дейр-ез-Зор — адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії. Існував у 1857—1917 роках з площею 100 тис. км². Утворився з частини вілайєту Алеппо (на теперішніх землях Сирії та Туреччини).
Історія
Тривалий час ці землі входили до Діярбекірського, а потім Багдадського еялетів. У 1857 році створено окремий санджак Дейр-ез-Зор. Того ж року його передано до вілайєту Алеппо. Тривалий час був важливим місто захисту володінь Османської імперії в північній Сирії та Месопотамії.
У 1870-х роках у близькосхідних володіннях османів відновлюються рухи за самостійність підкорених народів. З огляду на це султанських уряд вжив заходів для зменшення напруги та покращення управління належними землями. У 1880 році створено окремий мутасаррифат (автономний санджак) з адміністративним центром в Дейр-ез-Зор. В такому статусі він існував до розпаду Османської імперії у 1922 році.
Під час геноциду вірмен значну частину їх переміщено до концентраційного табору «Дейр-ез-Зор», а депортований ассирійців — до концентраційного табору «Рас аль-Айн». У 1916 році за угодою Сайкса-піко ці землі повинні були розділити між собою Франція та Велика Британія, за перемовинами 1918 року частина мутасаррифату планували передати до держави Курдистан. У 1920—921 роках його землі стали місцем боротьби між Францією та Турецькою республікою. В результаті південні та східні кази (райони) увійшли до мандатної території Сирія, а північні — до Туреччини.
Структура
Мутассарифат складався з 4 кази: Дейр-ез-Зор, Рас аль-Айн, Аль-Ашарах, Абу-Кемаль.
Населення
Відповідно до перепису 1914 року тут мешкало близько 100 тис., більшість з яких були арабами. Існували меншини вірмен, ассирійців, халдеїв. Також мешкали курди, турки.
Економіка
Основу становили землеробство і тваринництво. Тут вирощували пшеницю, ячмінь, кукурудзу, кунжут, переважно для внутрішнього споживання. Також розводили кіз та верблюдів. Водночас Дейр-ез-Зор було важливим транзитним місцем з Мосула і Багдада до Алеппо. Тому тут розміщувалися каравн-сараї, ринки, податки з яких поповнювали місцеву скарбницю.
Джерела
- Karpat, Kemal (1985). Ottoman Population, 1830—1914: Demographic and Social Characteristics. University of Wisconsin Press. ss. 184—185. .
- Belgelerle Osmanli-Türkİstan İlİşkİlerİ — Osmanlı Arşvi Daire Başkanlığı- yayın nu: 70, Ankara 2005
- Zor Mutasarrıflığı
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zorskij sandzhak Gerb Zorskij sandzhak abo Mutasarrifat Dejr ez Zor administrativno teritorialna odinicya Osmanskoyi imperiyi Isnuvav u 1857 1917 rokah z plosheyu 100 tis km Utvorivsya z chastini vilajyetu Aleppo na teperishnih zemlyah Siriyi ta Turechchini IstoriyaTrivalij chas ci zemli vhodili do Diyarbekirskogo a potim Bagdadskogo eyaletiv U 1857 roci stvoreno okremij sandzhak Dejr ez Zor Togo zh roku jogo peredano do vilajyetu Aleppo Trivalij chas buv vazhlivim misto zahistu volodin Osmanskoyi imperiyi v pivnichnij Siriyi ta Mesopotamiyi U 1870 h rokah u blizkoshidnih volodinnyah osmaniv vidnovlyuyutsya ruhi za samostijnist pidkorenih narodiv Z oglyadu na ce sultanskih uryad vzhiv zahodiv dlya zmenshennya naprugi ta pokrashennya upravlinnya nalezhnimi zemlyami U 1880 roci stvoreno okremij mutasarrifat avtonomnij sandzhak z administrativnim centrom v Dejr ez Zor V takomu statusi vin isnuvav do rozpadu Osmanskoyi imperiyi u 1922 roci Pid chas genocidu virmen znachnu chastinu yih peremisheno do koncentracijnogo taboru Dejr ez Zor a deportovanij assirijciv do koncentracijnogo taboru Ras al Ajn U 1916 roci za ugodoyu Sajksa piko ci zemli povinni buli rozdiliti mizh soboyu Franciya ta Velika Britaniya za peremovinami 1918 roku chastina mutasarrifatu planuvali peredati do derzhavi Kurdistan U 1920 921 rokah jogo zemli stali miscem borotbi mizh Franciyeyu ta Tureckoyu respublikoyu V rezultati pivdenni ta shidni kazi rajoni uvijshli do mandatnoyi teritoriyi Siriya a pivnichni do Turechchini StrukturaMutassarifat skladavsya z 4 kazi Dejr ez Zor Ras al Ajn Al Asharah Abu Kemal NaselennyaVidpovidno do perepisu 1914 roku tut meshkalo blizko 100 tis bilshist z yakih buli arabami Isnuvali menshini virmen assirijciv haldeyiv Takozh meshkali kurdi turki EkonomikaOsnovu stanovili zemlerobstvo i tvarinnictvo Tut viroshuvali pshenicyu yachmin kukurudzu kunzhut perevazhno dlya vnutrishnogo spozhivannya Takozh rozvodili kiz ta verblyudiv Vodnochas Dejr ez Zor bulo vazhlivim tranzitnim miscem z Mosula i Bagdada do Aleppo Tomu tut rozmishuvalisya karavn sarayi rinki podatki z yakih popovnyuvali miscevu skarbnicyu DzherelaKarpat Kemal 1985 Ottoman Population 1830 1914 Demographic and Social Characteristics University of Wisconsin Press ss 184 185 ISBN 9780299091606 Belgelerle Osmanli TurkIstan IlIskIlerI Osmanli Arsvi Daire Baskanligi yayin nu 70 Ankara 2005 Zor Mutasarrifligi