Акбузат (башк. Аҡбуҙат, тат. Акбузат) — в башкирської міфології чарівний крилатий богатирський кінь, родоначальник тулпарів. Зустрічається також у татаро-мишарському фольклорі. Кінь Урал-Батира, один із головних персонажів башкирського епосу (кубаїра) «Акбузат».
Образ коня Акбузата в башкирському епосі
Опис краси Акбузата належить до числа найбільш розроблених і поширених «загальних місць» у поетичному тексті епосу «Урал-батир». З незначними варіаціями він повторюється і в інших башкирських епічних творах.
У культурі
Антоніо Спадавеккиа спільно з Х. Заїмовим написали оперу «Акбузат» («Чарівний кінь») (вперше поставлена в 1942 році в Башкирському театрі опери і балету).
В інших сферах
Розташований у місті Октябрський завод з виробництва професійного посуду з порцеляни «Башкирський Фарфор» (раніше «Башкирський завод фарфорових виробів», «Жовтневий завод фарфорових виробів») обрав в якості логотипу крилатого коня.
Див. також
Примітки
- Галин С. А. Акбузат [ 24 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Башкирская энциклопедия. — Уфа: ГАУН «Башкирская энциклопедия», 2013. — .
- Р. Г. Мухамедова "Татары-мишари. Историко-этнографическое исследование. — М.: Наука, 1972.
- . Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 2 квітня 2018.
Посилання
- Башкирський народний епос Акбузат [ 2 червня 2012 у Wayback Machine.]
- Галин С. А. Акбузат [ 24 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Башкирская энциклопедия. — Уфа: ГАУН «Башкирская энциклопедия», 2013. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Akbuzat bashk Aҡbuҙat tat Akbuzat v bashkirskoyi mifologiyi charivnij krilatij bogatirskij kin rodonachalnik tulpariv Zustrichayetsya takozh u tataro misharskomu folklori Kin Ural Batira odin iz golovnih personazhiv bashkirskogo eposu kubayira Akbuzat Obraz konya Akbuzata v bashkirskomu eposiAkbuzat na prapori Kiginskogo rajonu Opis krasi Akbuzata nalezhit do chisla najbilsh rozroblenih i poshirenih zagalnih misc u poetichnomu teksti eposu Ural batir Z neznachnimi variaciyami vin povtoryuyetsya i v inshih bashkirskih epichnih tvorah U kulturiAntonio Spadavekkia spilno z H Zayimovim napisali operu Akbuzat Charivnij kin vpershe postavlena v 1942 roci v Bashkirskomu teatri operi i baletu V inshih sferahRoztashovanij u misti Oktyabrskij zavod z virobnictva profesijnogo posudu z porcelyani Bashkirskij Farfor ranishe Bashkirskij zavod farforovih virobiv Zhovtnevij zavod farforovih virobiv obrav v yakosti logotipu krilatogo konya Div takozhPegas Tulpar Ural batir Babsak i Kusek Zayatulyak i HiuhiluPrimitkiGalin S A Akbuzat 24 grudnya 2019 u Wayback Machine Bashkirskaya enciklopediya Ufa GAUN Bashkirskaya enciklopediya 2013 ISBN 978 5 88185 306 8 R G Muhamedova Tatary mishari Istoriko etnograficheskoe issledovanie M Nauka 1972 Arhiv originalu za 28 veresnya 2013 Procitovano 2 kvitnya 2018 PosilannyaBashkirskij narodnij epos Akbuzat 2 chervnya 2012 u Wayback Machine Galin S A Akbuzat 24 grudnya 2019 u Wayback Machine Bashkirskaya enciklopediya Ufa GAUN Bashkirskaya enciklopediya 2013 ISBN 978 5 88185 306 8