Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

нагороди і премії Аліда Боссгардтнід Alida BosshardtІм я при народженні Аліда Маргарета БосхардтНародилася 8 червня 1913

Аліда Боссгардт

Аліда Боссгардт

Аліда Боссгардт
нід. Alida Bosshardt
image
Ім'я при народженні Аліда Маргарета Босхардт
Народилася 8 червня 1913(1913-06-08)
Утрехт, Нідерланди
Померла 25 червня 2007(2007-06-25) (94 роки)
Амстердам, Нідерланди
Підданство Нідерланди
Діяльність офіцер Армії Спасіння
Членство Армія спасіння
Конфесія протестантизм[1]
Батько Ламбертус Босхардт
Мати Вільгельміна Діувертьє Телінг
Нагороди
image
Офіцер ордена Оранських-Нассау
image
Лицар ордена Оранських-Нассау

Аліда Маргарета Боссгардт (нід. Alida Margaretha Bosshardt; нар. 8 червня 1913(1913червня08), Утрехт, Нідерланди — пом. 25 червня 2007, Амстердам, Нідерланди), більш відома як майор Боссгардт (з 1968 року мала звання підполковника), — офіцер Армії спасіння, відомий представник цієї християнської організації у Нідерландах.

Дама (1966) та Офіцер (1985) ордену Оранських-Нассау. Праведниця світу (2004). У 2009 році була визнана найвизначнішою мешканкою міста Амстердам усіх часів.

Біографія

Сім'я та ранні роки

Народилася 8 червня 1913 року у будинку № 44 на вулиці Нахтегалстрат в Утрехті, у квартирі над бакалійною крамницею, що належала її батькам. Її назвали на честь бабусі по материнській лінії, Аліди Маргарети Тілінг-Вюрен. Крім неї, у батьків був старший син Генк (1910—1990). 3 серпня 1913 року Аліду Маргарету хрестили в церкві Гертекерк.

Боссгардти були старовинним протестантським родом. Наприкінці XVIII століття до Нідерландів зі Швейцарії прибув перший відомий представник цього роду — Ганс Генріх Боссгардт, який одружився з місцевою уродженкою Марією Батенбург. Згодом його прізвище набуло спотвореної форми Босхгерт, але 19 липня 1844 року, рішенням окружного суду в Утрехті, Боссгардти офіційно повернули своєму прізвищу первісну форму. Дідусь і бабуся Аліди по батьківській лінії, Генрік Антоні Боссгардт (1838—1895) і Марретьє, уроджена Баргер, (1844—1897) мали вісім дітей. Троє з них присвятили своє життя місіонерській діяльності. Тітка Аліди, Евердіна заснувала в Єгипетському хедиваті сирітський притулок під патронажем Американської християнської місії та померла там від холери у 1902 році. Дядько Герард став місіонером Моравської церкви та помер від жовтої гарячки в Парамарибо. Інша тітка Марія очолювала низку місіонерських шкіл на Яві та померла під час японської окупації Індонезії в концентраційному таборі у 1945 році.

Батько Аліди, Ламбертус Боссгардт (27.09.1885 — 10.05.1945), народився у сім'ї власника складу трикотажних виробів та матеріалів на Твейнстрат в Утрехті. Він прагнув стати церковним служителем або місіонером, але через передчасну смерть батьків не зміг здобути хорошу освіту. Його духовний пошук завершився 1925 року переходом у католицизм. Мати Аліди, Вільгельміна Дейвертьє, уроджена Тілінг, (30.05.1881 — 25.10.1955) також походила з протестантського роду, представники якого були членами Нідерландської реформатської церкви. Вона була дипломованим учителем. Батьки Аліди одружилися 14 липня 1909 року. З початком Першої світової війни у 1914 році її батька мобілізували, турботи про сімейний магазин лягли на плечі матері. Повернувшись з війни, батько продав бакалійну крамницю та став представником фірми, яка торгувала кавою, чаєм, пивом і кондитерськими виробами. Після цього він залишив заняття торгівлею та став міським репортером «Курантів Утрехта», де вів музичну та церковну колонки.

У 1919 році Аліда вступила до державної школи для дівчаток на вулиці Пітерскергоф в Утрехті. Коли Боссгардти переїхали до Дрибергена, певний час вона з братом навчалися в сільській школі на вулиці Вільгельмінастрат. У грудні 1921 року родина повернулася до Утрехту та оселилися в районі Ондіп. Боссгардти проживали в будинках на вулицях Ворстрат, Ван-Гумболдтстрат, Адріан-Беєркаде та Янскергоф. Рідні називали Аліду «Зус», що означає «сестричка». Останньою школою, де вона закінчила восьмий клас, була державна початкова школа на вулиці Гамбургерстрат в Утрехті. Генк продовжив освіту в старшій середній школі, а Аліда почала допомагати матері в домашніх справах, півдня працюючи в магазині тканин й одягу. Як згадувала про це вона сама: «Я заробляла даальдер на тиждень, з якого не могла витратити на себе жодної копійки». Аліда хотіла стати медсестрою, але їй відмовили у вступі на курси медсестер через проблеми зі здоров'ям.

Член Армії спасіння

image
Майор Боссгардт співає колядки у день Різдва Христового на зустрічі у благодійному центрі Армії спасіння в Амстердамі (1959). Автор фотографії: Інес ван Тхоф.

У будинку Боссгардтів жив кузен, на ім'я Ян Пеннінгс, син місіонера, який помер в окрузі Лебак на острові Ява. Він був старший за Аліду на п'ятнадцять років і дружив з дівчиною на ім'я Віл Діллен. Віл служила солдатом в Армії спасіння у Першому корпусі Утрехта на вулиці Вейстрат (нині вулиця Монсеньєр-Ван-Ветеринстрат). Аліда познайомилася з нею у 1930 році. Дівчина запросила її відвідати пост милосердя, відкритий Армією спасіння на вулиці Ланзі Ньювстрат. До цього благодійного центру за їжею та одягом щодня зверталися незаможні жителі міста. Аліда прийняла запрошення, і з 1930 року разом з матір'ю регулярно підтримувала милосердне служіння на цьому посту. Згодом вона вирішила приєднатися до цієї християнської організації. Батьки погодились із рішенням доньки не відразу. У 1933 році Аліда стала солдатом спасіння у Першому корпусі Утрехта, який у той час знаходився під керівництвом сержанта ван Амеронгена.

Незабаром її перевели до корпусу, у віданні якого були пост милосердя та дитячий притулок, у якому Аліда проходила своє служіння. Вона вирішила стати офіцером спасіння та розпочала відповідну підготовку. 12 листопада 1934 року курсант Боссгардт приступила до служіння у дитячій школі імені Вільяма Бута в Амстелвені, якою керував сержант Бікгейс. Через кілька днів в Амстердамі в церкві Парккерк, у присутності полковника Боува Власа (найвищого офіцера Армії спасіння у Нідерландах), Аліда принесла присягу. Її навчання тривало вісім місяців. 9 липня 1935 року у Консертгебау в Амстердамі курсант Боссгардт отримала звання кадетського лейтенанта. На церемонії були присутні батьки Аліди. Для проходження подальшої служби її направили у Другий корпус Роттердама на вулиці Бетгемстрат; цим армійським корпусом тоді керував ад'ютант Еггер. Потім Аліда переїхала до будинку на вулиці Вейвергофстрат. Через пів року її перевели на пост милосердя на вулиці Сікаде під керівництвом капітана Вансінк.

У 1936 році лейтенант Боссгардт отримала призначення на несення соціальної служби в Армії спасіння. Місцями, де проходило служіння Аліди, були пост милосердя на острові Рапенбюрг в Амстердамі та дитячий притулок «Сонячний куточок», яким керував ад'ютант Ойєн. Будівля притулку була розташована у центрі єврейського кварталу Амстердама. У ньому знаходилися діти з неблагополучних сімей та надавалася допомога майже ста дітям та сорока матерям. Напередодні Другої світової війни 14 липня 1938 року Боссгардт отримала звання капітана. Після нацистської окупації Нідерландів дитячий притулок «Сонячний куточок» став укривати дітей євреїв, рятуючи їх від депортації до концентраційних таборів. Деяких дітей розміщували у притулку, інших переправляли в безпечні місця. У їхньому порятунку Аліда брала безпосередню участь. 22 березня 1941 року окупаційна адміністрація заборонила діяльність Армії спасіння. У 1942 році притулок довелося евакуювати. Дітей розмістили у кількох невеликих будинках на вулиці Резедастрат. Коли у липні 1943 року північ Амстердама почала бомбити авіація союзників, Боссгардт з дітьми перебралася в Гілверсум. Вони переходили з одного притулку до іншого в районі Гой, у провінції Північна Голландія. Під час голоду, що почався взимку, Аліда заходила у численні сільські будинки у пошуках їжі для дітей. У серпні 2004 року держава Ізраїль нагородила її почесним звання праведниці світу за порятунок сімдесяти дітей євреїв під час голокосту в Нідерландах.

У 1945 році капітан Боссгардт хотіла подати у відставку через смерть батька, щоб піклуватися про матір. Але мати не забажала, щоб донька припиняла своє служіння та переїхала до одного з будинків для літніх людей, який знаходився під керівництвом Армії спасіння. Після війни Аліда поновила свої обов'язки у штабі Армії спасіння на Прінс-Гендрікаді в Департаменті соціальної роботи. Певний час вона займалася пошуками врятованих дітей і поверненням їх до батьків чи опікунів. У 1946 році її підвищили до помічника, у 1948 році — до старшого капітана. Вона отримала від командора Дюрмана, територіального керівника Армії спасіння з 1945 до 1950 рік, доручення організувати роботу Федерації доброї волі в Нідерландах. Асоціація доброї волі з'явилася у Великій Британії у 1930-х роках, коли журналіст, на прізвище Редвуд, закликав громадськість надати допомогу під час паводка на Темзі у 1928 році. На його заклик відгукнулися члени Армії спасіння, які разом із волонтерами взяли активну участь у наданні допомоги постраждалим від повені. Девізом Асоціації доброї волі стали слова: «Даю тобі те, що маю сам».

image
Бюст майора Боссгардт у Тернезені скульптора Ганса Дінгеманса. На постаменті напис: «Майор Аліда М. Боссгардт, офіцер Армії спасіння, 1913—2007 роки. „Бог, який любить мене, любить і вас“». Погруддя встановлено 9 травня 2009 року мером міста.

Національна Федерація доброї волі у Нідерландах мала єдиний центр у будинку № 14 на Аудезейді Ворбюргвал в Амстердамі. Капітан Боссгардт розпочала роботу в ній 8 жовтня 1948 року. Вона почала щодня поширювати журнал Армії спасіння «Бойовий клич» у Де Валлен, найбільшому кварталі червоних ліхтарів в Амстердамі, разом із милом, супом і добрим словом. Наприкінці листопада Аліда записала у своєму щоденнику: «Ця робота породила щось нове у всіх нас і тих, хто зустрічається з нами. Пробудила любов до втрачених. Дрейфуємо крізь кригу! Тут, у цих кварталах „Похмурого Амстердаму“, саме тут є місце для Армії спасіння з посланням від Ісуса. Тут широке поле для наших жнив».

У 1948 році капітан Боссгардт організувала перше святкування Різдва Христового з жінками, які займалися проституцією. Своє ставлення до того, чим вона займалася, Аліда схарактеризувала в щоденнику таким чином: «Чи я маю думати, що борюся з повіями? Ніколи! Мій обов'язок тримати простягнуту руку допомоги цим жінкам, так, щоб вони захотіли за неї схопитися, вони могли це зробити. Ми приймаємо цих жінок такими, якими вони є». У 1961 році вона опублікувала дослідження «Соціальна робота серед жінок, які займаються проституцією».

Боссгардт співпрацювала з добровольцями, які підтримували її роботу, насамперед із соціальними працівниками та церковними діячами. Спочатку служіння Армії спасіння проводились у неділю вранці в кімнаті на вулиці Аудезейдс-Армстег. Наприкінці 1951 року Боссгардт змогла орендувати будинок Левенбюрг на вулиці Аудезейдс-Ворбюргвал в Асоціації Гендріка де Кейзера. На той час їм був доступний лише перший поверх. Аліді доводилося спати в кімнаті, куди по допомогу до неї зверталися повії та наркомани. У 1955 році Федерація змогла орендувати весь перший поверх. У 1959 році Боссгардт вперше з'явилася на нідерландському телебаченні в програмі Берт Гартхофф «Не схожі на нас». У 1965 році її сфотографували разом з принцесою Беатрікс під час благодійної роботи в районі червоних ліхтарів, після чого її соціальна діяльність привернула до себе велику увагу.

У 1978 році підполковника Боссгардт відправили в запас. Але навіть після виходу на пенсію вона залишалася вірною Армії спасіння та часто виступала на нідерландському телебаченні, розповідаючи про роботу організації. Аліда брала участь у записі телевізійної програми «Вілла Фелдергофа». Після інсульту Боссгардт перестала поширювати журнал Армії спасіння «Бойовий клич», але аж до 2005 року виступала з лекціями, відвідувала хворих, виступала на конгресах і під час церковних служб, з'являлася на телебаченні.

Більшу частину свого життя вона провела серед людей, які вели активне сексуальне життя, при цьому сама Аліда залишалася незайманою. Як зізналася Боссгардт, чоловіки, які закохувалися в неї, були одружені, а її романтичні почуття до жінки не могли бути реалізовані через релігійні переконання, оскільки гомосексуальні відносини заборонені для членів Армії спасіння. Сама Боссгард, заперечуючи подібні стосунки для себе, толерантно ставилася до гомосексуальних людей. Вона говорила, що якщо ці люди тільки так можуть бути щасливими, то нехай будуть щасливими. Девізом її життя були слова: «Всі рівні перед Богом і для мене».

Смерть і пам'ять

Боссгардт померла 25 червня 2007 року. Вона заповідала поховати себе у спільній могилі офіцерів Армії спасіння на Новому Східному цвинтарі в Амстердамі. Її прохання задовольнили. У суботу 30 червня 2007 року, після прощального служіння в церкві Кенінгскерк, у районі Вотерграфсмір, тіло майора Боссгардт з почестями поховали на цвинтарі.

7 червня 2013 року майору Боссгардт встановили пам'ятник на вулиці Аудезейдс-Ворбюргвал в Амстердамі, поряд з мостом, який назвали на її честь. У 2006 році заснували премію імені Майора Боссгардт. 13 листопада 2009 року нідерландська газета «Телеграф» повідомила, що її обрали найвизначнішою мешканкою міста Амстердам усіх часів, згідно з опитуванням громадської думки, організованим періодичним виданням і відділом досліджень та статистики Амстердамського муніципалітету.

Нагороди

  • Медаль Праведниці світу (№ 10178) від Держави Ізраїль за порятунок дітей євреїв під час Другої світової війни (2004);
  • Офіцер ордена Ораньє-Нассау (1985);
  • Нагорода Юманіте (1977);
  • Срібна почесна медаль міста Амстердам (1975);
  • Дама ордену Ораньє-Нассау (1966);
  • Орден засновника (за відмінну службу в Армії спасіння) (1962).

Примітки

  1. The Righteous Among the Nations Database
    d:Track:Q77598447
  2. Verburg, 1998, с. 23.
  3. Leger des Heils.
  4. Dieteren.
  5. Predikanten.
  6. Wijnberg, 1962, с. 7—8.
  7. Verburg, 1998, с. 36.
  8. Wijnberg, 1962, с. 16f.
  9. Wijnberg, 1962, с. 13.
  10. Verburg, 1998, с. 37.
  11. Wijnberg, 1962, с. 13—14.
  12. Verburg, 1998, с. 44.
  13. Wijnberg, 1962, с. 14.
  14. Wijnberg, 1962, с. 17, 19.
  15. Wijnberg, 1962, с. 20—24.
  16. Wijnberg, 1962, с. 25, 28—31.
  17. Yad Vashem.
  18. Wijnberg, 1962, с. 35.
  19. Zeeland blog.
  20. Wijnberg, 1962, с. 38.
  21. Dijkhuizen.
  22. Wijnberg, 1962, с. 40.
  23. Wijnberg, 1962, с. 47.
  24. Blik Op Nieuws.
  25. Verzet.

Література

  • Verburg El. Majoor Bosshardt: een leven voor anderen. — Haag : BZZTôH, 1998. — 223 p. — .
  • Wijnberg L. Majoor A. M. Bosshardt. — Amsterdam : Broekman & De Meris, 1962. — 98 p.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

nagorodi i premiyi Alida Bossgardtnid Alida BosshardtIm ya pri narodzhenni Alida Margareta BoshardtNarodilasya 8 chervnya 1913 1913 06 08 Utreht NiderlandiPomerla 25 chervnya 2007 2007 06 25 94 roki Amsterdam NiderlandiPiddanstvo NiderlandiDiyalnist oficer Armiyi SpasinnyaChlenstvo Armiya spasinnyaKonfesiya protestantizm 1 Batko Lambertus BoshardtMati Vilgelmina Diuvertye TelingNagorodi Oficer ordena Oranskih Nassau Licar ordena Oranskih Nassau Mediafajli u Vikishovishi Alida Margareta Bossgardt nid Alida Margaretha Bosshardt nar 8 chervnya 1913 1913chervnya08 Utreht Niderlandi pom 25 chervnya 2007 Amsterdam Niderlandi bilsh vidoma yak major Bossgardt z 1968 roku mala zvannya pidpolkovnika oficer Armiyi spasinnya vidomij predstavnik ciyeyi hristiyanskoyi organizaciyi u Niderlandah Dama 1966 ta Oficer 1985 ordenu Oranskih Nassau Pravednicya svitu 2004 U 2009 roci bula viznana najviznachnishoyu meshkankoyu mista Amsterdam usih chasiv BiografiyaSim ya ta ranni roki Narodilasya 8 chervnya 1913 roku u budinku 44 na vulici Nahtegalstrat v Utrehti u kvartiri nad bakalijnoyu kramniceyu sho nalezhala yiyi batkam Yiyi nazvali na chest babusi po materinskij liniyi Alidi Margareti Tiling Vyuren Krim neyi u batkiv buv starshij sin Genk 1910 1990 3 serpnya 1913 roku Alidu Margaretu hrestili v cerkvi Gertekerk Bossgardti buli starovinnim protestantskim rodom Naprikinci XVIII stolittya do Niderlandiv zi Shvejcariyi pribuv pershij vidomij predstavnik cogo rodu Gans Genrih Bossgardt yakij odruzhivsya z miscevoyu urodzhenkoyu Mariyeyu Batenburg Zgodom jogo prizvishe nabulo spotvorenoyi formi Boshgert ale 19 lipnya 1844 roku rishennyam okruzhnogo sudu v Utrehti Bossgardti oficijno povernuli svoyemu prizvishu pervisnu formu Didus i babusya Alidi po batkivskij liniyi Genrik Antoni Bossgardt 1838 1895 i Marretye urodzhena Barger 1844 1897 mali visim ditej Troye z nih prisvyatili svoye zhittya misionerskij diyalnosti Titka Alidi Everdina zasnuvala v Yegipetskomu hedivati siritskij pritulok pid patronazhem Amerikanskoyi hristiyanskoyi misiyi ta pomerla tam vid holeri u 1902 roci Dyadko Gerard stav misionerom Moravskoyi cerkvi ta pomer vid zhovtoyi garyachki v Paramaribo Insha titka Mariya ocholyuvala nizku misionerskih shkil na Yavi ta pomerla pid chas yaponskoyi okupaciyi Indoneziyi v koncentracijnomu tabori u 1945 roci Batko Alidi Lambertus Bossgardt 27 09 1885 10 05 1945 narodivsya u sim yi vlasnika skladu trikotazhnih virobiv ta materialiv na Tvejnstrat v Utrehti Vin pragnuv stati cerkovnim sluzhitelem abo misionerom ale cherez peredchasnu smert batkiv ne zmig zdobuti horoshu osvitu Jogo duhovnij poshuk zavershivsya 1925 roku perehodom u katolicizm Mati Alidi Vilgelmina Dejvertye urodzhena Tiling 30 05 1881 25 10 1955 takozh pohodila z protestantskogo rodu predstavniki yakogo buli chlenami Niderlandskoyi reformatskoyi cerkvi Vona bula diplomovanim uchitelem Batki Alidi odruzhilisya 14 lipnya 1909 roku Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni u 1914 roci yiyi batka mobilizuvali turboti pro simejnij magazin lyagli na plechi materi Povernuvshis z vijni batko prodav bakalijnu kramnicyu ta stav predstavnikom firmi yaka torguvala kavoyu chayem pivom i konditerskimi virobami Pislya cogo vin zalishiv zanyattya torgivleyu ta stav miskim reporterom Kurantiv Utrehta de viv muzichnu ta cerkovnu kolonki U 1919 roci Alida vstupila do derzhavnoyi shkoli dlya divchatok na vulici Piterskergof v Utrehti Koli Bossgardti pereyihali do Dribergena pevnij chas vona z bratom navchalisya v silskij shkoli na vulici Vilgelminastrat U grudni 1921 roku rodina povernulasya do Utrehtu ta oselilisya v rajoni Ondip Bossgardti prozhivali v budinkah na vulicyah Vorstrat Van Gumboldtstrat Adrian Beyerkade ta Yanskergof Ridni nazivali Alidu Zus sho oznachaye sestrichka Ostannoyu shkoloyu de vona zakinchila vosmij klas bula derzhavna pochatkova shkola na vulici Gamburgerstrat v Utrehti Genk prodovzhiv osvitu v starshij serednij shkoli a Alida pochala dopomagati materi v domashnih spravah pivdnya pracyuyuchi v magazini tkanin j odyagu Yak zgaduvala pro ce vona sama Ya zaroblyala daalder na tizhden z yakogo ne mogla vitratiti na sebe zhodnoyi kopijki Alida hotila stati medsestroyu ale yij vidmovili u vstupi na kursi medsester cherez problemi zi zdorov yam Chlen Armiyi spasinnya Major Bossgardt spivaye kolyadki u den Rizdva Hristovogo na zustrichi u blagodijnomu centri Armiyi spasinnya v Amsterdami 1959 Avtor fotografiyi Ines van Thof U budinku Bossgardtiv zhiv kuzen na im ya Yan Pennings sin misionera yakij pomer v okruzi Lebak na ostrovi Yava Vin buv starshij za Alidu na p yatnadcyat rokiv i druzhiv z divchinoyu na im ya Vil Dillen Vil sluzhila soldatom v Armiyi spasinnya u Pershomu korpusi Utrehta na vulici Vejstrat nini vulicya Monsenyer Van Veterinstrat Alida poznajomilasya z neyu u 1930 roci Divchina zaprosila yiyi vidvidati post miloserdya vidkritij Armiyeyu spasinnya na vulici Lanzi Nyuvstrat Do cogo blagodijnogo centru za yizheyu ta odyagom shodnya zvertalisya nezamozhni zhiteli mista Alida prijnyala zaproshennya i z 1930 roku razom z matir yu regulyarno pidtrimuvala miloserdne sluzhinnya na comu postu Zgodom vona virishila priyednatisya do ciyeyi hristiyanskoyi organizaciyi Batki pogodilis iz rishennyam donki ne vidrazu U 1933 roci Alida stala soldatom spasinnya u Pershomu korpusi Utrehta yakij u toj chas znahodivsya pid kerivnictvom serzhanta van Amerongena Nezabarom yiyi pereveli do korpusu u vidanni yakogo buli post miloserdya ta dityachij pritulok u yakomu Alida prohodila svoye sluzhinnya Vona virishila stati oficerom spasinnya ta rozpochala vidpovidnu pidgotovku 12 listopada 1934 roku kursant Bossgardt pristupila do sluzhinnya u dityachij shkoli imeni Vilyama Buta v Amstelveni yakoyu keruvav serzhant Bikgejs Cherez kilka dniv v Amsterdami v cerkvi Parkkerk u prisutnosti polkovnika Bouva Vlasa najvishogo oficera Armiyi spasinnya u Niderlandah Alida prinesla prisyagu Yiyi navchannya trivalo visim misyaciv 9 lipnya 1935 roku u Konsertgebau v Amsterdami kursant Bossgardt otrimala zvannya kadetskogo lejtenanta Na ceremoniyi buli prisutni batki Alidi Dlya prohodzhennya podalshoyi sluzhbi yiyi napravili u Drugij korpus Rotterdama na vulici Betgemstrat cim armijskim korpusom todi keruvav ad yutant Egger Potim Alida pereyihala do budinku na vulici Vejvergofstrat Cherez piv roku yiyi pereveli na post miloserdya na vulici Sikade pid kerivnictvom kapitana Vansink U 1936 roci lejtenant Bossgardt otrimala priznachennya na nesennya socialnoyi sluzhbi v Armiyi spasinnya Miscyami de prohodilo sluzhinnya Alidi buli post miloserdya na ostrovi Rapenbyurg v Amsterdami ta dityachij pritulok Sonyachnij kutochok yakim keruvav ad yutant Ojyen Budivlya pritulku bula roztashovana u centri yevrejskogo kvartalu Amsterdama U nomu znahodilisya diti z neblagopoluchnih simej ta nadavalasya dopomoga majzhe sta dityam ta soroka materyam Naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni 14 lipnya 1938 roku Bossgardt otrimala zvannya kapitana Pislya nacistskoyi okupaciyi Niderlandiv dityachij pritulok Sonyachnij kutochok stav ukrivati ditej yevreyiv ryatuyuchi yih vid deportaciyi do koncentracijnih taboriv Deyakih ditej rozmishuvali u pritulku inshih perepravlyali v bezpechni miscya U yihnomu poryatunku Alida brala bezposerednyu uchast 22 bereznya 1941 roku okupacijna administraciya zaboronila diyalnist Armiyi spasinnya U 1942 roci pritulok dovelosya evakuyuvati Ditej rozmistili u kilkoh nevelikih budinkah na vulici Rezedastrat Koli u lipni 1943 roku pivnich Amsterdama pochala bombiti aviaciya soyuznikiv Bossgardt z ditmi perebralasya v Gilversum Voni perehodili z odnogo pritulku do inshogo v rajoni Goj u provinciyi Pivnichna Gollandiya Pid chas golodu sho pochavsya vzimku Alida zahodila u chislenni silski budinki u poshukah yizhi dlya ditej U serpni 2004 roku derzhava Izrayil nagorodila yiyi pochesnim zvannya pravednici svitu za poryatunok simdesyati ditej yevreyiv pid chas golokostu v Niderlandah U 1945 roci kapitan Bossgardt hotila podati u vidstavku cherez smert batka shob pikluvatisya pro matir Ale mati ne zabazhala shob donka pripinyala svoye sluzhinnya ta pereyihala do odnogo z budinkiv dlya litnih lyudej yakij znahodivsya pid kerivnictvom Armiyi spasinnya Pislya vijni Alida ponovila svoyi obov yazki u shtabi Armiyi spasinnya na Prins Gendrikadi v Departamenti socialnoyi roboti Pevnij chas vona zajmalasya poshukami vryatovanih ditej i povernennyam yih do batkiv chi opikuniv U 1946 roci yiyi pidvishili do pomichnika u 1948 roci do starshogo kapitana Vona otrimala vid komandora Dyurmana teritorialnogo kerivnika Armiyi spasinnya z 1945 do 1950 rik doruchennya organizuvati robotu Federaciyi dobroyi voli v Niderlandah Asociaciya dobroyi voli z yavilasya u Velikij Britaniyi u 1930 h rokah koli zhurnalist na prizvishe Redvud zaklikav gromadskist nadati dopomogu pid chas pavodka na Temzi u 1928 roci Na jogo zaklik vidguknulisya chleni Armiyi spasinnya yaki razom iz volonterami vzyali aktivnu uchast u nadanni dopomogi postrazhdalim vid poveni Devizom Asociaciyi dobroyi voli stali slova Dayu tobi te sho mayu sam Byust majora Bossgardt u Ternezeni skulptora Gansa Dingemansa Na postamenti napis Major Alida M Bossgardt oficer Armiyi spasinnya 1913 2007 roki Bog yakij lyubit mene lyubit i vas Pogruddya vstanovleno 9 travnya 2009 roku merom mista Nacionalna Federaciya dobroyi voli u Niderlandah mala yedinij centr u budinku 14 na Audezejdi Vorbyurgval v Amsterdami Kapitan Bossgardt rozpochala robotu v nij 8 zhovtnya 1948 roku Vona pochala shodnya poshiryuvati zhurnal Armiyi spasinnya Bojovij klich u De Vallen najbilshomu kvartali chervonih lihtariv v Amsterdami razom iz milom supom i dobrim slovom Naprikinci listopada Alida zapisala u svoyemu shodenniku Cya robota porodila shos nove u vsih nas i tih hto zustrichayetsya z nami Probudila lyubov do vtrachenih Drejfuyemo kriz krigu Tut u cih kvartalah Pohmurogo Amsterdamu same tut ye misce dlya Armiyi spasinnya z poslannyam vid Isusa Tut shiroke pole dlya nashih zhniv U 1948 roci kapitan Bossgardt organizuvala pershe svyatkuvannya Rizdva Hristovogo z zhinkami yaki zajmalisya prostituciyeyu Svoye stavlennya do togo chim vona zajmalasya Alida sharakterizuvala v shodenniku takim chinom Chi ya mayu dumati sho boryusya z poviyami Nikoli Mij obov yazok trimati prostyagnutu ruku dopomogi cim zhinkam tak shob voni zahotili za neyi shopitisya voni mogli ce zrobiti Mi prijmayemo cih zhinok takimi yakimi voni ye U 1961 roci vona opublikuvala doslidzhennya Socialna robota sered zhinok yaki zajmayutsya prostituciyeyu Bossgardt spivpracyuvala z dobrovolcyami yaki pidtrimuvali yiyi robotu nasampered iz socialnimi pracivnikami ta cerkovnimi diyachami Spochatku sluzhinnya Armiyi spasinnya provodilis u nedilyu vranci v kimnati na vulici Audezejds Armsteg Naprikinci 1951 roku Bossgardt zmogla orenduvati budinok Levenbyurg na vulici Audezejds Vorbyurgval v Asociaciyi Gendrika de Kejzera Na toj chas yim buv dostupnij lishe pershij poverh Alidi dovodilosya spati v kimnati kudi po dopomogu do neyi zvertalisya poviyi ta narkomani U 1955 roci Federaciya zmogla orenduvati ves pershij poverh U 1959 roci Bossgardt vpershe z yavilasya na niderlandskomu telebachenni v programi Bert Garthoff Ne shozhi na nas U 1965 roci yiyi sfotografuvali razom z princesoyu Beatriks pid chas blagodijnoyi roboti v rajoni chervonih lihtariv pislya chogo yiyi socialna diyalnist privernula do sebe veliku uvagu U 1978 roci pidpolkovnika Bossgardt vidpravili v zapas Ale navit pislya vihodu na pensiyu vona zalishalasya virnoyu Armiyi spasinnya ta chasto vistupala na niderlandskomu telebachenni rozpovidayuchi pro robotu organizaciyi Alida brala uchast u zapisi televizijnoyi programi Villa Feldergofa Pislya insultu Bossgardt perestala poshiryuvati zhurnal Armiyi spasinnya Bojovij klich ale azh do 2005 roku vistupala z lekciyami vidviduvala hvorih vistupala na kongresah i pid chas cerkovnih sluzhb z yavlyalasya na telebachenni Bilshu chastinu svogo zhittya vona provela sered lyudej yaki veli aktivne seksualne zhittya pri comu sama Alida zalishalasya nezajmanoyu Yak ziznalasya Bossgardt choloviki yaki zakohuvalisya v neyi buli odruzheni a yiyi romantichni pochuttya do zhinki ne mogli buti realizovani cherez religijni perekonannya oskilki gomoseksualni vidnosini zaboroneni dlya chleniv Armiyi spasinnya Sama Bossgard zaperechuyuchi podibni stosunki dlya sebe tolerantno stavilasya do gomoseksualnih lyudej Vona govorila sho yaksho ci lyudi tilki tak mozhut buti shaslivimi to nehaj budut shaslivimi Devizom yiyi zhittya buli slova Vsi rivni pered Bogom i dlya mene Smert i pam yat Bossgardt pomerla 25 chervnya 2007 roku Vona zapovidala pohovati sebe u spilnij mogili oficeriv Armiyi spasinnya na Novomu Shidnomu cvintari v Amsterdami Yiyi prohannya zadovolnili U subotu 30 chervnya 2007 roku pislya proshalnogo sluzhinnya v cerkvi Keningskerk u rajoni Votergrafsmir tilo majora Bossgardt z pochestyami pohovali na cvintari 7 chervnya 2013 roku majoru Bossgardt vstanovili pam yatnik na vulici Audezejds Vorbyurgval v Amsterdami poryad z mostom yakij nazvali na yiyi chest U 2006 roci zasnuvali premiyu imeni Majora Bossgardt 13 listopada 2009 roku niderlandska gazeta Telegraf povidomila sho yiyi obrali najviznachnishoyu meshkankoyu mista Amsterdam usih chasiv zgidno z opituvannyam gromadskoyi dumki organizovanim periodichnim vidannyam i viddilom doslidzhen ta statistiki Amsterdamskogo municipalitetu NagorodiMedal Pravednici svitu 10178 vid Derzhavi Izrayil za poryatunok ditej yevreyiv pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 2004 Oficer ordena Oranye Nassau 1985 Nagoroda Yumanite 1977 Sribna pochesna medal mista Amsterdam 1975 Dama ordenu Oranye Nassau 1966 Orden zasnovnika za vidminnu sluzhbu v Armiyi spasinnya 1962 PrimitkiThe Righteous Among the Nations Database d Track Q77598447 Verburg 1998 s 23 Leger des Heils Dieteren Predikanten Wijnberg 1962 s 7 8 Verburg 1998 s 36 Wijnberg 1962 s 16f Wijnberg 1962 s 13 Verburg 1998 s 37 Wijnberg 1962 s 13 14 Verburg 1998 s 44 Wijnberg 1962 s 14 Wijnberg 1962 s 17 19 Wijnberg 1962 s 20 24 Wijnberg 1962 s 25 28 31 Yad Vashem Wijnberg 1962 s 35 Zeeland blog Wijnberg 1962 s 38 Dijkhuizen Wijnberg 1962 s 40 Wijnberg 1962 s 47 Blik Op Nieuws Verzet LiteraturaVerburg El Majoor Bosshardt een leven voor anderen Haag BZZToH 1998 223 p ISBN 978 9 05 501555 9 Wijnberg L Majoor A M Bosshardt Amsterdam Broekman amp De Meris 1962 98 p Posilannya

Дата публікації:
Топ