Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хактивізм (англ. hacktivism; словозлиття від хакер і активізм) — використання комп'ютерів та комп'ютерних мереж для просування політичних ідей, свободи слова, захисту прав людини і забезпечення свободи інформації.
Філософія хактівізму ґрунтується на ідеї про високої ефективності належного використання технологій в протестному русі і, зокрема, акціях громадянської непокори. Поняття хактівізма було введено членом «Omega» медіаорганізації Cult of the Dead Cow. З часом поняття одержало подвійне трактування. Під хактивизмом може матися на увазі як комп'ютерний тероризм,, так і соціально орієнтований . Здійснювані деякими хактівістами DDoS-атаки піддаються критиці як дії, що не відповідають принципам свободи слова. Так, у 2006 році анти-спам-спільнота [en] вчинила DDoS-атаку проти ресурсів спамерів, у відповідь на яку спільнота була здійснена ще більш потужна атака. В результаті Blue Security припинило боротьбу зі спамерами. Проти DoS-атак, скоєних групою Anonymous на підтримку ресурсу WikiLeaks, виступив і засновник EFF Джон Барлоу:
Оригінальний текст (англ.)I support freedom of expression, no matter whose, so I oppose DDoS attacks regardless of their target… they’re the poison gas of cyberspace…
[en], однак, виступає в захист хактивістів, стверджує, що DDoS-атаки є виправданим видом протесту у випадках обмеженого часу, місця і кількості методів впливу.
Історія
Культура хакінгу зародилася ще в 1950-ті роки, однак політичні ідейні хакери з'явилися лише у 80-90 роки.
Ранні покоління хактивістів, які виступали проти цензури і порушень прав людини, не використовували кібертехнології з метою завдати непоправної шкоди інтернет-інфраструктури організації або держорганів — на відміну від сучасних. Також, багато з ранніх представників руху заздалегідь чітко позначали свою мотивацію і плани. Так, у 1998 р. американська хакерське угруповання Legions of Underground оголосила кібервійну Іраку та Китаю. Угруповання мало намір здійснити серію кібератак, щоб заблокувати інтернет-доступ в знак протесту проти порушень прав людини. Незабаром після оголошення війни, світове ком'юніті хакерів засудили угрупування: «Ми, (підпис), рішуче засуджуємо будь-яку спробу використовувати хакерські навички для нанесення шкоди і руйнування інформаційної інфраструктури країни з якої-небудь причини. За законом, ніхто не може відкрити нації доступ до інформації за допомогою виведення з ладу її інформаційних мереж.»
З появою у 2003 р. угруповання Anonymous хактивистська діяльність розширилася: тепер політично активні хакери об'єднувались в міжнародні мережі та вдосконалювали технології доступу до вебмереж. Цілі також зазнали еволюцію — суто соціальний і політичний активізм все частіше змінюється атаками без мети висловити протест проти існуючого порядку — just for lulz — для розваги.
З появою Anonymous і його численних відгалужень арсенал кібер-активізму включає DoS-атаки, крадіжку даних, спотворення інтерфейсу, злом персональних облікових записів в соцмережах (Twitter, Facebook) і т. д. Найбільшими мішенями угруповання стали Sony, Fox, Пентагон, ФБР. Посилилися методи і прийоми — раніше хакери використовували Інтернет для політичної пропаганди, тепер же вони завдають серйозної шкоди інформаційним системам і викрадають цінну інформацію організацій.
Принципи
Спочатку хактівістом проголошували одну основну ідею — інформація в мережі Інтернет повинна бути відкрита для всіх.
Steven Levy в 1984 році визначив шість базових принципів хакерської етики, три з яких характеризують хактівізм:
- Доступ до комп'ютерів не може бути обмежений
- Вся інформація повинна перебувати у вільному доступі
- Недовіра до владних структур призведе до децентралізації влади
У липні 2001 р. підрозділ [en] угруповання cDc публікує декларацію, яка спирається на Загальну декларацію ООН з прав людини. У своїй декларації члени Hacktivismo говорять про право на власну думку і свободу висловлювань і заявляють про свій намір розробляти технології, що дозволяють обійти державну цензуру в Інтернеті.
Підходи до визначення
Не слід плутати хактивізм і кібертероризм: не зважаючи на удавану подібність методів і цілей, вони розрізняються за низкою параметрів.
Обидва явища позиціонуються як спосіб вираження протесту в Інтернет-просторі. Однак, політичний або соціальний хактівізм не ставить за мету поширити почуття страху у великій групі людей (як в результаті терористичного акту в реальності). Методи хактивістів спрямовані на утруднення роботи організацій в кіберпросторі, не на виведення систем з ладу і порушення доступу пересічних громадян до інформації. Їх мета — висловлення думки, протесту, політичних ідей. Застосування хакерських інструментів і технологій без конкретної мотивації, мети не вписується в рамки поняття. Хактівізм — електронна форма громадянської непокори. Спеціальний агент ФБР Марк Поллітт визначає кібертероризм як «навмисні політично вмотивовані атаки на інформаційні, комп'ютерні системи, комп'ютерні програми і дані, виражені в застосуванні насильства по відношенню до цивільних цілей з боку субнаціональних груп або таємних агентів». Політично вмотивовані атаки, що заподіюють серйозну шкоду, типу серйозних економічних труднощів або тривалих зупинок енергопостачання, водопостачання, можна також охарактеризувати як кібертероризм.
Деякі дослідники (Hacktivism, cyber-terrorism and cyberwar: the activities of the uncivil Автори: Stefano Baldi, Eduardo Gelbstein, Jovan Kurbalija) виділяють три групи хактивістів за методами використання технологій: вони використовують кіберпростір для 1) поширення інформації, 2) створення труднощів у роботі інтернет-мереж, 3) злому та руйнування кіберсистем (поширення черв'яків і вірусів, створення фейкових сайтів (у випадку з сайтом СОТ)).
Інша група дослідників робить акцент на мирних цілях та засобах хактивістів, коли мова йде про відмінності від кібер-терористів — хактівізм просуває ідеї або протест проти несправедливих законів та організацій.
Дослідники Еббі Гудрам і Марк Меніон виділяють хакерські атаки, здійснені в політичних цілях, — такі атаки можуть бути соціально обумовленими і виправданими з точки зору етики, не заподіюють шкоди комп. системам, не приносять матеріальної вигоди хактивистам.
Ken Himma говорить про різницю між актами громадянської непокори (civil disobedience) і хактивізмом — дії в рамках останнього виконуються анонімно і завдають більшої шкоди. Так, наприклад, DoS-атаки на ресурси громадян безпосередньо зачіпають тему порушення прав людини — права на свободу слова і самовираження, право власності. Таким чином, атаки, спрямовані на руйнування вебінфраструктури, що не супроводжуються ніяким політичним повідомленням, не можуть вважатися актом хактівізму (як приклад наводиться кібератака на сайт Amazon.com, яка могла бути здійснена з якої завгодно причини і мету якої не було чітко позначено).
Етичний вимір
Зважаючи на відсутність нормативної та етичної бази, досі ведуться суперечки про те, наскільки виправдані акти громадянської непокори в мережі, власне сам хактивізм, та про межі політичного протесту в Інтернеті.
Втім, Гудрам і Меніон доходять висновку, що хактівісти самі винні в тому, що їх звинувачують в аморальності — мовляв, збиток, що наноситься ними правам людини, в підсумку переважає позитивний результат їх дій.
Представники руху
Відомі угруповання
Люди
Прецеденти
Конфлікт в Косово вважається першою інтернет-війною. Урядові і неурядові особи однаково прагнули використовувати мережу Інтернет для поширення інформації, ведення пропаганди, заподіяння шкоди противнику, залучення нових прихильників. Хакери використовували мережі для засудження військових дій як Югославії, так і НАТО, шляхом порушення роботи урядових комп'ютерів і отримання контролю над сайтами. Пересічні громадяни розповідали в Інтернеті історії про небезпеку і жахи війни, а політики і громадські діячі використовували всесвітню павутину для того, щоб їх заклики досягли якомога ширшої аудиторії. Люди всього світу обговорювали в мережі спірні питання і обмінювалися текстами, зображеннями та відео, яких не можна було знайти в інших засобах масової інформації. У квітні 1999 року газета Los Angeles Times написала, що Косовський конфлікт перетворив кіберпростір в нематеріальну військову зону, де битва за розуми і серця ведеться за допомогою електронних зображень, групових поштових розсилок і хакерських нападів. Ентоні Пратканис, професор психології Каліфорнійського університету Санта Крус, зазначив: «те, що ви бачите зараз — це тільки перша хвиля того, що дуже скоро стане важливим, високоорганізованим інструментом у старій традиції пропаганди воєнного часу… це повинно, якщо вже не принесло, то принести занепокоєння військовим стратегам».
У ході інтернет-протестів в Ірані у 2009 році група Anonymous зіграла певну роль у поширенні інформації, створивши вебсайт Anonymous Iran і випустивши також відеоманіфест іранського уряду.
У 2011 р. Google залучив розробників з SayNow і Twitter, щоб допомогти єгиптянам зберегти інформаційні зв'язки на тлі дій уряду та відключень електрики та інтернету. В результаті була створена служба Speak To Tweet, в якій голосове повідомлення пересилають телефоном у Twitter з посиланням на голосове повідомлення на SayNow Google. Також у момент відключення інтернету в Єгипті в 2011 р. працював проект Telecomix, що дозволяло обійти блокування мереж.
У 2016 р. угрупування Anonymous і New World Hackers взяли на себе відповідальність за атаки, здійснені в знак протесту проти блокування доступу до інтернету Джуліану Ассанжу у зв'язку з публікацією на WikiLeaks документів, «здатних вплинути на результат виборів у США». ЗА офіційними даними, Асанжа доступу до інтернету позбавив уряд Еквадору.
Також, імовірно, з метою дестабілізації економічної ситуації практично одночасно з атакою на сайт Президента РФ хактивісти атакували сайт Центрального Банку Росії. В цей же день хакерам вдалося паралізувати роботу сайту Міністерства закордонних справ.
Вплив
Хактивізм вплинув на міжнародну безпеку і правове середовище: здійснюючи атаки з території однієї держави проти іншої, хакери залишаються нерозкритими і не можуть бути притягнуті до відповідальності. Такі прецеденти ускладнюють відносини між державами: так, наприклад, сталося навесні 2007 року, коли російські хактивісти здійснили серію кібератак на естонські мережі у відповідь на демонтаж радянського меморіалу. Тоді Росія відхилила прохання Естонії про допомогу, заявивши, що даний запит не підкріплювався ніяким договором про взаємну правову допомогу у даній сфері.
Радою Європи була запропонована Конвенція про кіберзлочинність, що включає вимоги про взаємодопомогу у випадках кібератак.
В цілому, активна діяльність хакерських організацій призвела до того, що держави прагнуть зміцнити інтернет-інфраструктури, вибудовують стратегії захисту від . На міжнародному рівні кілька країн, включаючи США, направили сили на укладення у сфері кібербезпеки взаємних угод про юридичну допомогу, екстрадиції, розмежування розвідувальних повноважень, уніфікації законів таким чином, щоб вони могли переслідуватися в судовому порядку навіть у тому випадку, коли злочин перетинає кордони. Ці зусилля не зосереджені на боротьбі з хактивізмом або кібертероризмом, скоріше, вони спрямовані на вирішення таких проблем, як комп'ютерне шахрайство, дитяча порнографія в Інтернеті, електронне піратство, всі форми незаконного доступу. Також під дію цих угод потрапляють дії держав щодо розв'язування кібервійни і використання комп'ютерних нападів як військової зброї.
Деякі хакери принципово відмовляються від атак на державні сайти та сервери.
У масовій культурі
Феномен політично забарвленого хакінгу все частіше порушується в художньому і документальному кіно. В основу фільмів про хактивізм лягли історії Аарона Шварца (The Internet's Own Boy: The Story of Aaron Swartz, 2014), Едварда Сноудена (Citizen Four, 2014), Джуліана Ассанжа і Вікілікс (We Steal Secrets: The Story of WikiLeaks, 2013), англійського математика Алана Тюрінга (Breaking the Code, 1996).
Тема хакінгу частково висвітлюється в серіалах Mr. Robot, 2015 та «Хто я / Who Am I — Kein System ist sicher», 2014.
Примітки
- Peter Krapp. Terror and Play, or What was Hacktivism?. — MIT Press, 2005. — № 21. — С. 70-93. з джерела 12 лютого 2019. Процитовано 21 квітня 2020.
- Mills, Elmor (1 березня 2013), , CNET, архів оригіналу за 5 грудня 2013, процитовано 25 квітня 2018
- Peter Krapp. [1] — , 2011. — 216 p. — , . з джерела 23 травня 2013
- [en] (13 січня 2013), , The New York Times, архів оригіналу за 21 травня 2013, процитовано 25 квітня 2018
- Lemos, Robert (17 May 2006). . . Архів оригіналу за 11 травня 2008. Процитовано 19 квітня 2008.
- . Reuters. 9 грудня 2010. Архів оригіналу за 26 липня 2012. Процитовано 30 жовтня 2013.
- Jay Leiderman (22 січня 2013), , The Guardian, архів оригіналу за 13 квітня 2013, процитовано 25 квітня 2018
- (PDF). December 2012. Архів оригіналу (PDF) за 29 серпня 2017. Процитовано 25 квітня 2018.
- . Foreign Policy. Архів оригіналу за 26 квітня 2018. Процитовано 1 листопада 2016.
- . Архів оригіналу за 10 червня 2006. Процитовано 14 листопада 2018.
- . Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 14 листопада 2018.
- Mark M. Pollitt. Cyberterrorism — fact or fancy?. — 1998. — ISSN 1361-3723. — DOI:.
- Kenneth Einar Himma. Internet Security: Hacking, Counterhacking, and Society. — Jones & Bartlett Learning, 2007. — 306 с. — .
- Denning, Dorothy E. (червень 2000). Activism, Hacktivism, and Cyberterrorism: The Internet as a Tool for Influencing Foreign Policy (англ.).
- . avtonom.org (рос.). Архів оригіналу за 22 лютого 2019. Процитовано 24 грудня 2016.
- Ec, Foreign Affairs (19 жовтня 2016). . @MFAEcuador (англ.). Архів оригіналу за 30 листопада 2017.
- Акопов Григорий Леонидович. Хактивизм в процессе информационно-политических конфликтов // NB: Национальная безопасность. — 2014. — Т. 1, вип. 1. — С. 24–32. — ISSN 2409-7543. — DOI:. з джерела 30 січня 2020. Процитовано 21 квітня 2020.
- (рос.). www.securitylab.ru. Архів оригіналу за 5 жовтня 2017. Процитовано 1 листопада 2016.
- (рос.). hitech.newsru.ru. Архів оригіналу за 1 листопада 2016. Процитовано 1 листопада 2016.
- (рос.). Архів оригіналу за 25 лютого 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Haktivizm angl hacktivism slovozlittya vid haker i aktivizm vikoristannya komp yuteriv ta komp yuternih merezh dlya prosuvannya politichnih idej svobodi slova zahistu prav lyudini i zabezpechennya svobodi informaciyi Odnim iz simvoliv anonimnih hakeriv ye maska Gaya Foksa Filosofiya haktivizmu gruntuyetsya na ideyi pro visokoyi efektivnosti nalezhnogo vikoristannya tehnologij v protestnomu rusi i zokrema akciyah gromadyanskoyi nepokori Ponyattya haktivizma bulo vvedeno chlenom Omega mediaorganizaciyi Cult of the Dead Cow Z chasom ponyattya oderzhalo podvijne traktuvannya Pid haktivizmom mozhe matisya na uvazi yak komp yuternij terorizm tak i socialno oriyentovanij Zdijsnyuvani deyakimi haktivistami DDoS ataki piddayutsya kritici yak diyi sho ne vidpovidayut principam svobodi slova Tak u 2006 roci anti spam spilnota en vchinila DDoS ataku proti resursiv spameriv u vidpovid na yaku spilnota bula zdijsnena she bilsh potuzhna ataka V rezultati Blue Security pripinilo borotbu zi spamerami Proti DoS atak skoyenih grupoyu Anonymous na pidtrimku resursu WikiLeaks vistupiv i zasnovnik EFF Dzhon Barlou Originalnij tekst angl I support freedom of expression no matter whose so I oppose DDoS attacks regardless of their target they re the poison gas of cyberspace en odnak vistupaye v zahist haktivistiv stverdzhuye sho DDoS ataki ye vipravdanim vidom protestu u vipadkah obmezhenogo chasu miscya i kilkosti metodiv vplivu IstoriyaKultura hakingu zarodilasya she v 1950 ti roki odnak politichni idejni hakeri z yavilisya lishe u 80 90 roki Ranni pokolinnya haktivistiv yaki vistupali proti cenzuri i porushen prav lyudini ne vikoristovuvali kibertehnologiyi z metoyu zavdati nepopravnoyi shkodi internet infrastrukturi organizaciyi abo derzhorganiv na vidminu vid suchasnih Takozh bagato z rannih predstavnikiv ruhu zazdalegid chitko poznachali svoyu motivaciyu i plani Tak u 1998 r amerikanska hakerske ugrupovannya Legions of Underground ogolosila kibervijnu Iraku ta Kitayu Ugrupovannya malo namir zdijsniti seriyu kiberatak shob zablokuvati internet dostup v znak protestu proti porushen prav lyudini Nezabarom pislya ogoloshennya vijni svitove kom yuniti hakeriv zasudili ugrupuvannya Mi pidpis rishuche zasudzhuyemo bud yaku sprobu vikoristovuvati hakerski navichki dlya nanesennya shkodi i rujnuvannya informacijnoyi infrastrukturi krayini z yakoyi nebud prichini Za zakonom nihto ne mozhe vidkriti naciyi dostup do informaciyi za dopomogoyu vivedennya z ladu yiyi informacijnih merezh Z poyavoyu u 2003 r ugrupovannya Anonymous haktivistska diyalnist rozshirilasya teper politichno aktivni hakeri ob yednuvalis v mizhnarodni merezhi ta vdoskonalyuvali tehnologiyi dostupu do vebmerezh Cili takozh zaznali evolyuciyu suto socialnij i politichnij aktivizm vse chastishe zminyuyetsya atakami bez meti visloviti protest proti isnuyuchogo poryadku just for lulz dlya rozvagi Z poyavoyu Anonymous i jogo chislennih vidgaluzhen arsenal kiber aktivizmu vklyuchaye DoS ataki kradizhku danih spotvorennya interfejsu zlom personalnih oblikovih zapisiv v socmerezhah Twitter Facebook i t d Najbilshimi mishenyami ugrupovannya stali Sony Fox Pentagon FBR Posililisya metodi i prijomi ranishe hakeri vikoristovuvali Internet dlya politichnoyi propagandi teper zhe voni zavdayut serjoznoyi shkodi informacijnim sistemam i vikradayut cinnu informaciyu organizacij PrincipiSpochatku haktivistom progoloshuvali odnu osnovnu ideyu informaciya v merezhi Internet povinna buti vidkrita dlya vsih Steven Levy v 1984 roci viznachiv shist bazovih principiv hakerskoyi etiki tri z yakih harakterizuyut haktivizm Dostup do komp yuteriv ne mozhe buti obmezhenij Vsya informaciya povinna perebuvati u vilnomu dostupi Nedovira do vladnih struktur prizvede do decentralizaciyi vladi U lipni 2001 r pidrozdil en ugrupovannya cDc publikuye deklaraciyu yaka spirayetsya na Zagalnu deklaraciyu OON z prav lyudini U svoyij deklaraciyi chleni Hacktivismo govoryat pro pravo na vlasnu dumku i svobodu vislovlyuvan i zayavlyayut pro svij namir rozroblyati tehnologiyi sho dozvolyayut obijti derzhavnu cenzuru v Interneti Pidhodi do viznachennyaNe slid plutati haktivizm i kiberterorizm ne zvazhayuchi na udavanu podibnist metodiv i cilej voni rozriznyayutsya za nizkoyu parametriv Obidva yavisha pozicionuyutsya yak sposib virazhennya protestu v Internet prostori Odnak politichnij abo socialnij haktivizm ne stavit za metu poshiriti pochuttya strahu u velikij grupi lyudej yak v rezultati teroristichnogo aktu v realnosti Metodi haktivistiv spryamovani na utrudnennya roboti organizacij v kiberprostori ne na vivedennya sistem z ladu i porushennya dostupu peresichnih gromadyan do informaciyi Yih meta vislovlennya dumki protestu politichnih idej Zastosuvannya hakerskih instrumentiv i tehnologij bez konkretnoyi motivaciyi meti ne vpisuyetsya v ramki ponyattya Haktivizm elektronna forma gromadyanskoyi nepokori Specialnij agent FBR Mark Pollitt viznachaye kiberterorizm yak navmisni politichno vmotivovani ataki na informacijni komp yuterni sistemi komp yuterni programi i dani virazheni v zastosuvanni nasilstva po vidnoshennyu do civilnih cilej z boku subnacionalnih grup abo tayemnih agentiv Politichno vmotivovani ataki sho zapodiyuyut serjoznu shkodu tipu serjoznih ekonomichnih trudnoshiv abo trivalih zupinok energopostachannya vodopostachannya mozhna takozh oharakterizuvati yak kiberterorizm Deyaki doslidniki Hacktivism cyber terrorism and cyberwar the activities of the uncivil Avtori Stefano Baldi Eduardo Gelbstein Jovan Kurbalija vidilyayut tri grupi haktivistiv za metodami vikoristannya tehnologij voni vikoristovuyut kiberprostir dlya 1 poshirennya informaciyi 2 stvorennya trudnoshiv u roboti internet merezh 3 zlomu ta rujnuvannya kibersistem poshirennya cherv yakiv i virusiv stvorennya fejkovih sajtiv u vipadku z sajtom SOT Insha grupa doslidnikiv robit akcent na mirnih cilyah ta zasobah haktivistiv koli mova jde pro vidminnosti vid kiber teroristiv haktivizm prosuvaye ideyi abo protest proti nespravedlivih zakoniv ta organizacij Doslidniki Ebbi Gudram i Mark Menion vidilyayut hakerski ataki zdijsneni v politichnih cilyah taki ataki mozhut buti socialno obumovlenimi i vipravdanimi z tochki zoru etiki ne zapodiyuyut shkodi komp sistemam ne prinosyat materialnoyi vigodi haktivistam Ken Himma govorit pro riznicyu mizh aktami gromadyanskoyi nepokori civil disobedience i haktivizmom diyi v ramkah ostannogo vikonuyutsya anonimno i zavdayut bilshoyi shkodi Tak napriklad DoS ataki na resursi gromadyan bezposeredno zachipayut temu porushennya prav lyudini prava na svobodu slova i samovirazhennya pravo vlasnosti Takim chinom ataki spryamovani na rujnuvannya vebinfrastrukturi sho ne suprovodzhuyutsya niyakim politichnim povidomlennyam ne mozhut vvazhatisya aktom haktivizmu yak priklad navoditsya kiberataka na sajt Amazon com yaka mogla buti zdijsnena z yakoyi zavgodno prichini i metu yakoyi ne bulo chitko poznacheno Etichnij vimir Zvazhayuchi na vidsutnist normativnoyi ta etichnoyi bazi dosi vedutsya superechki pro te naskilki vipravdani akti gromadyanskoyi nepokori v merezhi vlasne sam haktivizm ta pro mezhi politichnogo protestu v Interneti Vtim Gudram i Menion dohodyat visnovku sho haktivisti sami vinni v tomu sho yih zvinuvachuyut v amoralnosti movlyav zbitok sho nanositsya nimi pravam lyudini v pidsumku perevazhaye pozitivnij rezultat yih dij Predstavniki ruhuVidomi ugrupovannya Anonymous Cult of the Dead Cow LulzSec Lyudi Aaron Shvarc Richard Stollman Edvard Snouden Peter Sunde Dzhulian Assanzh Amir TaakiPrecedentiKonflikt v Kosovo vvazhayetsya pershoyu internet vijnoyu Uryadovi i neuryadovi osobi odnakovo pragnuli vikoristovuvati merezhu Internet dlya poshirennya informaciyi vedennya propagandi zapodiyannya shkodi protivniku zaluchennya novih prihilnikiv Hakeri vikoristovuvali merezhi dlya zasudzhennya vijskovih dij yak Yugoslaviyi tak i NATO shlyahom porushennya roboti uryadovih komp yuteriv i otrimannya kontrolyu nad sajtami Peresichni gromadyani rozpovidali v Interneti istoriyi pro nebezpeku i zhahi vijni a politiki i gromadski diyachi vikoristovuvali vsesvitnyu pavutinu dlya togo shob yih zakliki dosyagli yakomoga shirshoyi auditoriyi Lyudi vsogo svitu obgovoryuvali v merezhi spirni pitannya i obminyuvalisya tekstami zobrazhennyami ta video yakih ne mozhna bulo znajti v inshih zasobah masovoyi informaciyi U kvitni 1999 roku gazeta Los Angeles Times napisala sho Kosovskij konflikt peretvoriv kiberprostir v nematerialnu vijskovu zonu de bitva za rozumi i sercya vedetsya za dopomogoyu elektronnih zobrazhen grupovih poshtovih rozsilok i hakerskih napadiv Entoni Pratkanis profesor psihologiyi Kalifornijskogo universitetu Santa Krus zaznachiv te sho vi bachite zaraz ce tilki persha hvilya togo sho duzhe skoro stane vazhlivim visokoorganizovanim instrumentom u starij tradiciyi propagandi voyennogo chasu ce povinno yaksho vzhe ne prineslo to prinesti zanepokoyennya vijskovim strategam U hodi internet protestiv v Irani u 2009 roci grupa Anonymous zigrala pevnu rol u poshirenni informaciyi stvorivshi vebsajt Anonymous Iran i vipustivshi takozh videomanifest iranskogo uryadu U 2011 r Google zaluchiv rozrobnikiv z SayNow i Twitter shob dopomogti yegiptyanam zberegti informacijni zv yazki na tli dij uryadu ta vidklyuchen elektriki ta internetu V rezultati bula stvorena sluzhba Speak To Tweet v yakij golosove povidomlennya peresilayut telefonom u Twitter z posilannyam na golosove povidomlennya na SayNow Google Takozh u moment vidklyuchennya internetu v Yegipti v 2011 r pracyuvav proekt Telecomix sho dozvolyalo obijti blokuvannya merezh U 2016 r ugrupuvannya Anonymous i New World Hackers vzyali na sebe vidpovidalnist za ataki zdijsneni v znak protestu proti blokuvannya dostupu do internetu Dzhulianu Assanzhu u zv yazku z publikaciyeyu na WikiLeaks dokumentiv zdatnih vplinuti na rezultat viboriv u SShA ZA oficijnimi danimi Asanzha dostupu do internetu pozbaviv uryad Ekvadoru Takozh imovirno z metoyu destabilizaciyi ekonomichnoyi situaciyi praktichno odnochasno z atakoyu na sajt Prezidenta RF haktivisti atakuvali sajt Centralnogo Banku Rosiyi V cej zhe den hakeram vdalosya paralizuvati robotu sajtu Ministerstva zakordonnih sprav VplivHaktivizm vplinuv na mizhnarodnu bezpeku i pravove seredovishe zdijsnyuyuchi ataki z teritoriyi odniyeyi derzhavi proti inshoyi hakeri zalishayutsya nerozkritimi i ne mozhut buti prityagnuti do vidpovidalnosti Taki precedenti uskladnyuyut vidnosini mizh derzhavami tak napriklad stalosya navesni 2007 roku koli rosijski haktivisti zdijsnili seriyu kiberatak na estonski merezhi u vidpovid na demontazh radyanskogo memorialu Todi Rosiya vidhilila prohannya Estoniyi pro dopomogu zayavivshi sho danij zapit ne pidkriplyuvavsya niyakim dogovorom pro vzayemnu pravovu dopomogu u danij sferi Radoyu Yevropi bula zaproponovana Konvenciya pro kiberzlochinnist sho vklyuchaye vimogi pro vzayemodopomogu u vipadkah kiberatak V cilomu aktivna diyalnist hakerskih organizacij prizvela do togo sho derzhavi pragnut zmicniti internet infrastrukturi vibudovuyut strategiyi zahistu vid Na mizhnarodnomu rivni kilka krayin vklyuchayuchi SShA napravili sili na ukladennya u sferi kiberbezpeki vzayemnih ugod pro yuridichnu dopomogu ekstradiciyi rozmezhuvannya rozviduvalnih povnovazhen unifikaciyi zakoniv takim chinom shob voni mogli peresliduvatisya v sudovomu poryadku navit u tomu vipadku koli zlochin peretinaye kordoni Ci zusillya ne zoseredzheni na borotbi z haktivizmom abo kiberterorizmom skorishe voni spryamovani na virishennya takih problem yak komp yuterne shahrajstvo dityacha pornografiya v Interneti elektronne piratstvo vsi formi nezakonnogo dostupu Takozh pid diyu cih ugod potraplyayut diyi derzhav shodo rozv yazuvannya kibervijni i vikoristannya komp yuternih napadiv yak vijskovoyi zbroyi Deyaki hakeri principovo vidmovlyayutsya vid atak na derzhavni sajti ta serveri U masovij kulturi Fenomen politichno zabarvlenogo hakingu vse chastishe porushuyetsya v hudozhnomu i dokumentalnomu kino V osnovu filmiv pro haktivizm lyagli istoriyi Aarona Shvarca The Internet s Own Boy The Story of Aaron Swartz 2014 Edvarda Snoudena Citizen Four 2014 Dzhuliana Assanzha i Vikiliks We Steal Secrets The Story of WikiLeaks 2013 anglijskogo matematika Alana Tyuringa Breaking the Code 1996 Tema hakingu chastkovo visvitlyuyetsya v serialah Mr Robot 2015 ta Hto ya Who Am I Kein System ist sicher 2014 PrimitkiPeter Krapp Terror and Play or What was Hacktivism MIT Press 2005 21 S 70 93 z dzherela 12 lyutogo 2019 Procitovano 21 kvitnya 2020 Mills Elmor 1 bereznya 2013 CNET arhiv originalu za 5 grudnya 2013 procitovano 25 kvitnya 2018 Peter Krapp 1 2011 216 p ISBN 978 0 8166 7625 5 ISBN 978 0 8166 7624 8 z dzherela 23 travnya 2013 en 13 sichnya 2013 The New York Times arhiv originalu za 21 travnya 2013 procitovano 25 kvitnya 2018 Lemos Robert 17 May 2006 Arhiv originalu za 11 travnya 2008 Procitovano 19 kvitnya 2008 Reuters 9 grudnya 2010 Arhiv originalu za 26 lipnya 2012 Procitovano 30 zhovtnya 2013 Jay Leiderman 22 sichnya 2013 The Guardian arhiv originalu za 13 kvitnya 2013 procitovano 25 kvitnya 2018 PDF December 2012 Arhiv originalu PDF za 29 serpnya 2017 Procitovano 25 kvitnya 2018 Foreign Policy Arhiv originalu za 26 kvitnya 2018 Procitovano 1 listopada 2016 Arhiv originalu za 10 chervnya 2006 Procitovano 14 listopada 2018 Arhiv originalu za 20 chervnya 2018 Procitovano 14 listopada 2018 Mark M Pollitt Cyberterrorism fact or fancy 1998 ISSN 1361 3723 DOI 10 1016 S1361 3723 00 87009 8 Kenneth Einar Himma Internet Security Hacking Counterhacking and Society Jones amp Bartlett Learning 2007 306 s ISBN 9780763735364 Denning Dorothy E cherven 2000 Activism Hacktivism and Cyberterrorism The Internet as a Tool for Influencing Foreign Policy angl avtonom org ros Arhiv originalu za 22 lyutogo 2019 Procitovano 24 grudnya 2016 Ec Foreign Affairs 19 zhovtnya 2016 MFAEcuador angl Arhiv originalu za 30 listopada 2017 Akopov Grigorij Leonidovich Haktivizm v processe informacionno politicheskih konfliktov NB Nacionalnaya bezopasnost 2014 T 1 vip 1 S 24 32 ISSN 2409 7543 DOI 10 7256 2306 0417 2014 1 11609 z dzherela 30 sichnya 2020 Procitovano 21 kvitnya 2020 ros www securitylab ru Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2017 Procitovano 1 listopada 2016 ros hitech newsru ru Arhiv originalu za 1 listopada 2016 Procitovano 1 listopada 2016 ros Arhiv originalu za 25 lyutogo 2018