Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
Дельти річки Янцзи, Дельта Янцзи або ДЯР, яка також називається Дельта річки Чанг, або Золотий трикутник Янцзи, як правило, складається з трикутної форми територій півдня Цзянсу і півночі провінції Чжецзян Китаю. Область розташована в самому серці регіону який традиційно називають (буквально «на південь від Янцзи»). Янцзи впадає в Східнокитайське море. Зростання міських агломерацій приводить до того, що формується найбільша концентрація межуючих мегаполісів у світі. ДЯР займає площу 99600 км², на якій мешкає більше 105 мільйонів чоловік, з яких близько 80 млн проживає у містах. Один з головних центрів економічного зростання Китаю на рівні із дельтою Перлинної річки.
Дельта річки Янцзи 长江三角洲 | |
---|---|
Шанхай | |
Держава | |
Великі міста | Шанхай Нанкін Ханчжоу Сучжоу Нінбо Усі Наньтун Шаосін Чанчжоу Цзіньхуа Цзясін Тайчжоу (Чжецзян) Янчжоу Яньчен Тайчжоу (Цзянсу) Чженьцзян Хучжоу Хуайань Чжоушань Цюйчжоу Мааньшань Хефей |
Нанкін (вгорі) & Ханчжоу (внизу) | |
Рання історія
З четвертого століття, коли національна столиця була перенесена в (сьогодні Нанкін) на початку династій Цзінь (AD 317—420), у дельті річки Янцзи був великий культурний, економічний і політичний центр Китаю. Ханчжоу служив столицею Китаю під час династії Сун (AD 1127—1279), а Нанкін був першою столицею династії Мін (AD 1368—1644) до правління іператора Юнлі, який переніс столицю в Пекін у 1421 році.
Серед інших ключових міст регіону, що в відігравали важливу роль в історії Китаю можна виділити Сучжоу та Шаосин. Стародавні Сучжоу був столицею У царства (12 століття до н. е.-473 до н. е.), а стародавній Шаосин був столицею Юе царства (20 до н. е.? -222 до н. е.). Стародавні Нанкін вперше служив столицею в Період Саньго як столиця У царства (AD 229—280). У ці періоди було кілька царств або супутніх імперії в Китаї, і кожен з них мав свою власну столицю.
Населення
Дельта є одним з найгустонаселеніших регіонів на землі, і включає в себе одине з найбільших міст світу, на її берегах — Шанхай, з щільністю 2700 чол/км². За даними всесвітньогго фонду природи у зв'язку з великою чисельністю населення дельти, промислові підприємства у дельті річки Янцзи та інші великі міста, що розташовані вище по тещії, є головною причиною забруднення морського середовища в Тихому океані.
Більшість людей в цьому регіоні розмовляють мовою У (іноді називають Шанхайським діалектом, хоча Шанхайський діалект насправді є одним з діалектів всередині групи У), що є їх рідною мовою, а також володіють офіційною мовою мандарин. У мова належить до взаємонезрозумілих мов Китаю, у тому числі і зі офіційною мандарин.
Площа дельти річки Янцзи включає в себе більше двадцяти розвинених міст в трьох провінціях КНР. Цей термін зазвичай використовується для позначення всього регіону, що тягнеться, як на північ до Ляньюньган, Цзянсу так і на південь до Веньчжоу, провінції Чжецзян. Регіон включає в себе деякі з найбільш швидкозростаючих економік у Китаї в останні роки, а з 2004 року займає більше 21 % від загального ВВП Китаю.
Становлення Дельти Річки Янцзи великою метрополією
З 9-го століття, дельта Янцзи була найгустонаселенішим регіоном в Китаї, східній Азії, і один з найгустонаселеніших регіонів світу. У середині і наприкінці періоду династії Тан (618—907 рр.), регіон перетворився на економічний центр, а в дельта річки Янцзи стала найважливішим сільськогосподарським, промисловим та економічним центром наприкінці династії Тан в Китай.
Під час правління династії Сун, особливо в Південній період династії Сун (1127—1279) зі столицею в Лін'ан (сьогодні Ханчжоу), Ханчжоу став найбільшим містом у східній Азії (за деякими припущеннями й у світі) з населенням більше 1,5 млн осіб, а галузева структура економіки дельти Янцзи більш розширилась. Нінбо став одним з двох найбільших портів у Східній Азії, поряд з Цюаньчжоу (в провінції Фуцзянь)
У середині-кінці династії Мін (період 1368—1644 рр.) у дельті з'явився перший бутон капіталізму в Східної Азії. Капіталістичні відносини хоча й зародились і почали становитись в дельті проте були порушені під час маньчжурського вторгнення і строго та ретельно контролювалися конфуціанським Центральним урядом в Пекіні. Регіон дельти річки Янцзи продовжував свій повільний розвиток протягом усього періоду правління династії Цін (1644—1911 рр.). Під час династій Мін і Цін, дельта стала великим економічним центром країни, а також відігравала найважливішу роль в сільському господарстві і кустарній промисловості.
Під час правління імператора Цяньлун (1735—1796 рр.), Шанхай почав швидко розвивається і став найбільшим портом на Далекому Сході. З кінця 19 століття до початку 20 століття, Шанхай був найбільшим торговим центром на Далекому Сході. Дельта річки Янцзи стала найбільш промислово розвиненим регіоном в Китаї.
Після того, як у 1978 році почались китайські економічні реформи, Шанхай знову став найважливішим економічним центром материкового Китаю, і одним з найбільший фінансових та торгових центрів Азії. У XXI столітті дельта річки Янцзи столичний регіон з центром у Шанхаї, а також в оточенні головних столичних областей Ханчжоу, Сучжоу, Нінбо та Нанкін, де проживає майже 105 млн осіб (з яких близько 80 млн міських жителів). Дельта є одним з центрів китайського економічного розвитку, і перевершує інші концентрації великих міст (в тому числі дельти Перлинної річки) в КНР з точки зору економічного зростання, продуктивності праці та доходів на душу населення.
Міста
Дельти річки Янцзи (у вузькому сенсі або в географічному сенсі), показана на карті зправа зеленим кольором, включає в себе Шанхаї і частини Цзянсу та Чжецзян. В даний час, через зростаючий розвиток економічних та соціальних зв'язків між містами, деякі міста за межами зеленої зони на карті вважаються частиною Великої Дельти Річки Янцзи.
У 1982 році китайський уряд створив Шанхайську економічну зону. Крім Шанхаю у неї ввійшли 4 міста у провінції Цзянсу (Сучжоу, Усі, Чанчжоу, Наньтун) і 5 міст у провінції Чжецзян (Ханчжоу, Цзясін, Шаосін, Хучжоу, Нінбо). У 1992 році на засіданні 14 міст була утворена Асоціація співробітництва міст дельти річки Янцзи. Окрім десяти міст що входили до Шанхайської економічної зони, приєднались ще чотири міста Нанкін, Чженьцзян та Янчжоу у провінції Цзянсу та Чжоушань у провінції Чжецзян. У 1997 році на черговому спільному засіданні було утворено Асоціацію економічної координації в дельті річки Янцзи, до якого увійшов новий член Тайчжоу (Цзянсу). У 2003 році Тайчжоу (Чжецзян) також приєднався до асоціації. У 2010 році, після шестирічного спостереження і аналізу, асоціацією було прийнято 6 нових членів: Яньчен та Хуайань у провінції Цзянсу, Цзіньхуа та Цюйчжоу у провінції Чжецзян та Мааньшань та Хефей в Аньхой. У 2012 році до Асоціації співробітництва міст дельти річки Янцзи входять двадцять два міста.
Місто (провінція) | Кит. | Піньїнь | Мовою У | Нас. округу(2010) | Без сільських поселень(2010) | ВВП(2011)(млрд юанів) | Фотографія | Інформація |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Шанхай | 上海 | Shànghǎi | Zaonhe | 23 019 148 | 12 286 274 | 1,919,57 | Шанхай є найбільшим містом в Китаї за чисельністю населення і одним з найбільших мегаполісів у світі, з населенням більш ніж 20 мільйонів осіб. Розташований на східному узбережжі Китаю в гирлі річки Янцзи. Мчсто Шанхай віднесено до окремої адміністративної одиниці, яка прирівнюється до провінції Китайської Народної Республіки. | |
Нанкін (Цзянсу) | 南京 | Nánjīng | Noecin
| 8 004 680 | 5 105 946 | 614,55 | Нанкін є столицею провінції Цзянсу в Китаї і другим за населенням місто в регіоні. Нанкін гвідіграє важливу роль у історії та культурі Китаю. Протягом декількох історичних періодів місто було столицею Китаю. Він також є одним з п'ятнадцяти міст яким надали статус суб-провінційних міст КНР в адміністративній структурі Китаю, отримавши юрисдикційні та економічні автономії на рівні лише трохи менше, ніж у провінції. | |
Ханчжоу (Чжецзян) | 杭州 | Hángzhōu | Ghaontseu | 8 700 400 | 3 075 112 | 701,18 | Ханчжоу є столицею і найбільшим містом провінції Чжецзян. Ханчжоу є суб-провінційним містом. Він розташований у затоці Ханчжоу за 180 км на північний захід від Шанхаю, що дає йому економічної переваги. Понад 1000 років Ханчжоу був одним з найвідоміших і процвітаючих міст Китаю, частково через красу його природних пейзажів. | |
Сучжоу (Цзянсу) | 苏州/ 蘇州 | Sūzhōu | Soutseu | 10 465 994 | 2 424 759 | 1,071,70 | Місто розташоване в нижній течії річки Янцзи на березі озера Тайху в провінції Цзянсу. Сучжоу славиться своїми красивими кам'яними мостами, пагодами і ретельно розробленими садами, які внесли свій вклад в його статус великого туристичного центру. Його часто називають «Венецією Сходу» або «Венецією Китаю». | |
Нінбо (Чжецзян) | 宁波/ 寧波 | Níngbō | Nyinpou | 7 605 700 | 3 491 000 | 601,05 | Місто має статус суб-провінційного. Нінбо з населенням 3 491 000 розташований у північно-східній провінції Чжецзян. Лежить на південь від затоки Ханчжоу, перед Східно-Китайським морем на сході, межує з Шаосіном на заході і Тайчжоу на півдні, та відділений від Чжоушань вузькою водоймою. Спільний морський порт з Чжоушань є одним з найбільших вантажних портів у світі. | |
Усі (Цзянсу) | 无锡/ 無錫 | Wúxī | Vusih | 6 372 624 | 2 252 571 | 688,02 | Місто в провінції Цзянсу відоме багатовіковою історією. Розділене на дві половини, на березі озера Тайху, Усі межує на заході з Чанчжоу а на сході з Сучжоу. Усі є префектурою на рівні міста. Завдяки недавньому швидкому розвитку, його почали називати «маленький Шанхай». | |
Наньтун (Цзянсу) | 南通 | Nántōng | Noethon | 7 282 835 | 1 361 003 | 408,02 | Місто в провінції Цзянсу. Розташований на північному березі річки Янцзи біля гирла річки. Наньтун є важливим річковим портом. З ним межують Яньчен на півночі, Тайчжоу на заході та з Сучжоу на півдні через річку. На сході омивається Східно-Китайським морем. | |
Шаосін (Чжецзян) | 绍兴/ 紹興 | Shàoxīng | Zaushin | 4 912 200 | 481 720 | 329,12 | Місто в північно-східній частині провінції Чжецзян. Лежачи на південному березі гирла річки Цяньтан, Шаосін межує з Нінбо на сході, Тайчжоу на південному сході, Цзіньхуа на південному заході і Ханчжоу на заході. Шаосін має багато тисячолітню історію. Його характерна культура, що накопичувалась та передавалась протягом тисячоліть, відома як «Ю культура». | |
Чанчжоу (Цзянсу) | 常州 | Chángzhōu | Zantseu | 4 591 972 | 1 219 557 | 358,04 | Місто в південній частині провінції Цзянсу. Розташований на південному березі річки Янцзи, Чанчжоу межує з столицею провінції Нанкін на заході, із Чженьцзян на північному заході та з Усі на сході. | |
Цзіньхуа (Чжецзян) | 金华/ 金華 | Jīnhuá | Cinho | 4 614 100 | 321 632 | 244,77 | Місто в центральній частині провінції Чжецзян. Цзіньхуа межує із столицею провінції Ханчжоу на північному заході, Цюйчжоу на південному заході, Лішуй на півдні, Тайчжоу на сході, і Шаосиін на північний схід. | |
Цзясін (Чжецзян) | 嘉兴/ 嘉興 | Jiāxīng | Ciashin | 4 501 700 | 428 609 | 266,81 | Місто в північній частині провінції Чжецзян. Розташований біля Великого китайського каналу. Цзясін межує з Ханчжоу на південному заході, із Хучжоу на заході, із Шанхаєм на північному сході, і з провінцією Цзянсу на півночі. Цзясін відомий як «будинок з шовку», адже він є центром виробництва текстилю, а також вовняних тканин. | |
Тайчжоу (Чжецзян) | 台州 | Tāizhōu | Thetseu | 5 968 800 | 310 464 | 279,49 | Одне з нових міст, що розташоване уздовж східного узбережжя провінції Чжецзян, з видом на Східно-Китайське море і Тихий океан на сході. Тайчжоу розташований за 300 кілометрів від головного міста дельти — Шанхаю, і за 230 кілометрів від міста Ханчжоу, столиці провінції Чжецзян. | |
Янчжоу (Цзянсу) | 扬州/ 揚州 | Yángzhōu | Ghiantseu
| 4 459 760 | 1 705 209 | 263,03 | Місто в центральній частині провінції Цзянсу. Будучи розташованим на північному березі річки Янцзи, Янчжоу межує з столицею провінції Нанкін на південно-заході, з Хуайань на півночі, з Яньчен на північному сході, з Тайчжоу на сході, і з містом Чженьцзян на півдні, через річку Янцзи. Історично він є одним з найбагатших міст Китаю, відомий в різні періоди історії своїми численними купцями, поетами, художниками і вченими. | |
Яньчен (Цзянсу) | 盐城 | Yánchéng | Ghiezen
| 7 260 240 | 892 874 | 277,13 | Місто в північно-східній провінції Цзянсу. Наявність великих юрисдикції області в провінції Цзянсу. Розташований на півночі делти. Межує з Хуайань на заході, Янчжоу і Тайчжоу на південному заході, Наньтун на півдні і з Жовтим морем на сході. | |
Тайчжоу (Цзянсу) (Цзянсу) | 泰州 | Tàizhōu | Thatseu
| 4 618 558 | 551 730 | 242,26 | Місто в центральній провінції Цзянсу. Розташований на північному березі річки Янцзи. Тайчжоу (Цзянсу) межує з Яньчен на півночі і Янчжоу на заході. | |
Чженьцзян (Цзянсу) | 镇江/ 鎮江 | Zhènjiāng | Tsenkaon
| 3 113 384 | 671 808 | 231,04 | Місто в південно-західній частині провінції Цзянсу. Будучи розташованим на південному березі річки Янцзи, Чженьцзян межує sp столицею провінції Нанкін на заході, Чанчжоу на сході, і Янчжоу через річку Янцзи на північ. Сьогодні Чженьцзян є важливим транспортним вузлом завдяки своєму розташуванню недалеко від перетину річки Янцзи і Гранд-каналу. | |
Хучжоу (Чжецзян) | 湖州 | Húzhōu | Ghoutseu | 2 893 500 | 443 102 | 151,88 | Місто в північній частині провінції Чжецзян. Розташований на південь від озера Тай. Хучжоу межує із містом Цзясін на сході, із містом Ханчжоу на півдні, і в провінціях Аньхой і Цзянсу на заході і півночі відповідно. Хучжоу відомий як місто шовку. | |
Хуайань (Цзянсу) | 淮安 | Huái'ān | Ghuaoe
| 4 799 889 | 1 133 946 | 169,00 | Місто на півночі провінції Цзянсу. Хуайань межує з містом Суцянь на північному заході, із містом Ляньюньган на півночі, з містом Яньчен на сході, з містом Янчжоу на південному сході, і з провінцією Аньхой на південному заході. Місто розташоване на річці Хуайхе. | |
Чжоушань (Чжецзян) | 舟山 | Zhōushān | Tseuse | 1 121 300 | 281 423 | 76,53 | Раніше назву міста транслітерувати як Чусан. Місто в північно-східній частині провінції Чжецзян. Територія міста, що складається виключно з островів Чжоушань, лежить через гирло затоки Ханчжоу і відділена від материка вузькою протокою. 30 червня 2011 китайський центральний уряд затвердив статус Чжоушань як нову провінцію державного рівня. Спільний морський порт з Нінбо є одним з найбільших вантажних портів у світі. | |
Цюйчжоу (Чжецзян) | 衢州 | Qúzhōu | Jiutseu | 2 456 100 | 275 973 | 89,03 | Місто в південно-західній частині провінції Чжецзян. Будучи розташованим у верхній течії річки Цяньтан, місто межує з містом Ханчжоу на півночі, з містом Цзіньхуа на сході, з містом на південному сході, і в провінції Фуцзянь з містами Цзянсі і Аньхой, на південному заході і північному заході відповідно. | |
Мааньшань (Аньхой) | 马鞍山/ 馬鞍山 | Mǎ'ānshān | Mooese
| 1 366 302 | 532 410 | 114,42 | Місто в східній частині провінції Аньхой. Промислове місто, що тягнеться через річку Янцзи. Мааньшань межує із містом Хефей на заході, з містом на південному заході, і з містом Нанкін на сході. Він є одним з основних передмість міста Нанкін. | |
Хефей (Аньхой) | 合肥 | Héféi | Ghehvi
| 7 457 466
| 1 783 612 | 363,66 | Хефей є столицею і найбільшим містом провінції Аньхой. Місто Хефей є політичним, економічним і культурним центром провінції Аньхой. Розташований в центральній частині провінції, він межує з містом Хуайнань на півночі, з містом на північному сході, Чаоху на південному сході і Луань на заході. |
Нотатка:
Транспорт
У регіоні розвинені як автотранспортні магістралі так і залізничне сполучення. У містах дельти річки Янцзи один з найвищих по Китаю показник кількості приватних машин на тисячу осіб, та одні з найбільших транспортних потоків. Лідерами по цих показниках є міста Цзянсу, Шанхай, Чжецзян.
Головні мости
Порти
Регіон обслуговують одні з найбільших морських і річкових портів країни:
- Порт Шанхай, обслуговував морські та річкові перевезення, найбільший вантажний порт у світі у 2005 році;
- Порт Нінбо — Чжоушань, морські і річкові перевезення, 4-й найбільший вантажний порт у світі в 2005 році;
- Порт Ляньюньган, морський порт (Знаходиться не в дельті річки Янцзи, а в північній частині узбережжя провінції Цзянсу);
- Порт Сучжоу, річки і озера;
- Порт Веньчжоу, морський і річковий (Знаходиться не в дельті річки Янцзи, а в південній частині узбережжя провінції Чжецзян).
Аеропорти
Регіон має вісім великих аеропортів. Їхнє покриття території дельти, як правило, приблизно в годині їзди від будь-якої точки регіону. Найбільші аеропорти:
- Шанхай-Пудун базовий аеропорт для авіакомпаній China Eastern Airlines та Shanghai Airlines, розташований в Пудун, Шанхай;
- , розташований недалеко до центру міста Шанхай, обслуговує внутрішні рейси і деякі міжнародні маршрути в інших східно-азійських містах;
- , розташований в Ханчжоу, провінції Чжецзян;
- , розташований в Нанкін, провінція Цзянсу;
- , розташований в Нінбо, провінції Чжецзян;
- , розташований в Усі, провінція Цзянсу;
- , розташований в Чанчжоу, провінція Цзянсу;
- , розташований в Наньтун, провінція Цзянсу.
Метро
- Шанхайський метрополітен
- Нанкінський метрополітен
- Сучжоуський метрополітен
- Ханчжоуський метрополітен (проектується)
- Нінбоські залізничні перевезення (проектується)
- Усінський метрополітен (проектується)
Рибальство і сільське господарство
У Дельті річки Янцзи знаходяться найродючіші ґрунти в усьому Китаї. Рис є домінуючою культурою дельти. У Цін Пу знаходяться 50 ставків, що містить п'ять різних видів риби, які дають до 29 000 тонн риби в рік. Одне з найбільших побоювань рибоводів в цьому регіоні те, що токсична вода буде просочуватися в їх штучні лагуни, що загрожує існуванню риб.
Клімат
У Дельті річки Янцзи морський (океанський) мусонний субтропічний клімат, зі спекотним і вологим літом, прохолодною і сухою зимою та теплою весною і осінню. Зимова температура може знижуватися до -10 °C, однак і весною бувають великі коливання температури.
Джерела
- Shanghai Vice-Mayor Zhou Yupeng: 周禹鹏:加快推进长三角城市群的连带发展[[https://web.archive.org/web/20160303181319/http://www.people.com.cn/GB/jingji/8215/37562/37563/2785887.html Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] People.cn retrieved 2010-01-09
- source from 《中华人民共和国全国分县市人口统计资料2010》
- . Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 24 травня 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad Delti richki Yanczi Delta Yanczi abo DYaR yaka takozh nazivayetsya Delta richki Chang abo Zolotij trikutnik Yanczi yak pravilo skladayetsya z trikutnoyi formi teritorij pivdnya Czyansu i pivnochi provinciyi Chzheczyan Kitayu Oblast roztashovana v samomu serci regionu yakij tradicijno nazivayut bukvalno na pivden vid Yanczi Yanczi vpadaye v Shidnokitajske more Zrostannya miskih aglomeracij privodit do togo sho formuyetsya najbilsha koncentraciya mezhuyuchih megapolisiv u sviti DYaR zajmaye ploshu 99600 km na yakij meshkaye bilshe 105 miljoniv cholovik z yakih blizko 80 mln prozhivaye u mistah Odin z golovnih centriv ekonomichnogo zrostannya Kitayu na rivni iz deltoyu Perlinnoyi richki Delta richki Yanczi 长江三角洲 ShanhajShanhaj DerzhavaVeliki mistaShanhaj Nankin Hanchzhou Suchzhou Ninbo Usi Nantun Shaosin Chanchzhou Czinhua Czyasin Tajchzhou Chzheczyan Yanchzhou Yanchen Tajchzhou Czyansu Chzhenczyan Huchzhou Huajan Chzhoushan Cyujchzhou Maanshan Hefej Nankin vgori amp Hanchzhou vnizu Nankin vgori amp Hanchzhou vnizu Rannya istoriyaZ chetvertogo stolittya koli nacionalna stolicya bula perenesena v sogodni Nankin na pochatku dinastij Czin AD 317 420 u delti richki Yanczi buv velikij kulturnij ekonomichnij i politichnij centr Kitayu Hanchzhou sluzhiv stoliceyu Kitayu pid chas dinastiyi Sun AD 1127 1279 a Nankin buv pershoyu stoliceyu dinastiyi Min AD 1368 1644 do pravlinnya iperatora Yunli yakij perenis stolicyu v Pekin u 1421 roci Sered inshih klyuchovih mist regionu sho v vidigravali vazhlivu rol v istoriyi Kitayu mozhna vidiliti Suchzhou ta Shaosin Starodavni Suchzhou buv stoliceyu U carstva 12 stolittya do n e 473 do n e a starodavnij Shaosin buv stoliceyu Yue carstva 20 do n e 222 do n e Starodavni Nankin vpershe sluzhiv stoliceyu v Period Sango yak stolicya U carstva AD 229 280 U ci periodi bulo kilka carstv abo suputnih imperiyi v Kitayi i kozhen z nih mav svoyu vlasnu stolicyu NaselennyaEkonomichna zona Delti Delta ye odnim z najgustonaselenishih regioniv na zemli i vklyuchaye v sebe odine z najbilshih mist svitu na yiyi beregah Shanhaj z shilnistyu 2700 chol km Za danimi vsesvitnoggo fondu prirodi u zv yazku z velikoyu chiselnistyu naselennya delti promislovi pidpriyemstva u delti richki Yanczi ta inshi veliki mista sho roztashovani vishe po teshiyi ye golovnoyu prichinoyu zabrudnennya morskogo seredovisha v Tihomu okeani Bilshist lyudej v comu regioni rozmovlyayut movoyu U inodi nazivayut Shanhajskim dialektom hocha Shanhajskij dialekt naspravdi ye odnim z dialektiv vseredini grupi U sho ye yih ridnoyu movoyu a takozh volodiyut oficijnoyu movoyu mandarin U mova nalezhit do vzayemonezrozumilih mov Kitayu u tomu chisli i zi oficijnoyu mandarin Plosha delti richki Yanczi vklyuchaye v sebe bilshe dvadcyati rozvinenih mist v troh provinciyah KNR Cej termin zazvichaj vikoristovuyetsya dlya poznachennya vsogo regionu sho tyagnetsya yak na pivnich do Lyanyungan Czyansu tak i na pivden do Venchzhou provinciyi Chzheczyan Region vklyuchaye v sebe deyaki z najbilsh shvidkozrostayuchih ekonomik u Kitayi v ostanni roki a z 2004 roku zajmaye bilshe 21 vid zagalnogo VVP Kitayu Stanovlennya Delti Richki Yanczi velikoyu metropoliyeyuZ 9 go stolittya delta Yanczi bula najgustonaselenishim regionom v Kitayi shidnij Aziyi i odin z najgustonaselenishih regioniv svitu U seredini i naprikinci periodu dinastiyi Tan 618 907 rr region peretvorivsya na ekonomichnij centr a v delta richki Yanczi stala najvazhlivishim silskogospodarskim promislovim ta ekonomichnim centrom naprikinci dinastiyi Tan v Kitaj Pid chas pravlinnya dinastiyi Sun osoblivo v Pivdennij period dinastiyi Sun 1127 1279 zi stoliceyu v Lin an sogodni Hanchzhou Hanchzhou stav najbilshim mistom u shidnij Aziyi za deyakimi pripushennyami j u sviti z naselennyam bilshe 1 5 mln osib a galuzeva struktura ekonomiki delti Yanczi bilsh rozshirilas Ninbo stav odnim z dvoh najbilshih portiv u Shidnij Aziyi poryad z Cyuanchzhou v provinciyi Fuczyan U seredini kinci dinastiyi Min period 1368 1644 rr u delti z yavivsya pershij buton kapitalizmu v Shidnoyi Aziyi Kapitalistichni vidnosini hocha j zarodilis i pochali stanovitis v delti prote buli porusheni pid chas manchzhurskogo vtorgnennya i strogo ta retelno kontrolyuvalisya konfucianskim Centralnim uryadom v Pekini Region delti richki Yanczi prodovzhuvav svij povilnij rozvitok protyagom usogo periodu pravlinnya dinastiyi Cin 1644 1911 rr Pid chas dinastij Min i Cin delta stala velikim ekonomichnim centrom krayini a takozh vidigravala najvazhlivishu rol v silskomu gospodarstvi i kustarnij promislovosti Pid chas pravlinnya imperatora Cyanlun 1735 1796 rr Shanhaj pochav shvidko rozvivayetsya i stav najbilshim portom na Dalekomu Shodi Z kincya 19 stolittya do pochatku 20 stolittya Shanhaj buv najbilshim torgovim centrom na Dalekomu Shodi Delta richki Yanczi stala najbilsh promislovo rozvinenim regionom v Kitayi Roztashuvannya najbilshih mist delti richki Yanczi Pislya togo yak u 1978 roci pochalis kitajski ekonomichni reformi Shanhaj znovu stav najvazhlivishim ekonomichnim centrom materikovogo Kitayu i odnim z najbilshij finansovih ta torgovih centriv Aziyi U XXI stolitti delta richki Yanczi stolichnij region z centrom u Shanhayi a takozh v otochenni golovnih stolichnih oblastej Hanchzhou Suchzhou Ninbo ta Nankin de prozhivaye majzhe 105 mln osib z yakih blizko 80 mln miskih zhiteliv Delta ye odnim z centriv kitajskogo ekonomichnogo rozvitku i perevershuye inshi koncentraciyi velikih mist v tomu chisli delti Perlinnoyi richki v KNR z tochki zoru ekonomichnogo zrostannya produktivnosti praci ta dohodiv na dushu naselennya Mista Shanhaj Czyasin Huchzhou Hanchzhou Shaosin Ninbo Chzhoushan Suchzhou Usi Chanchzhou Chzhenczyan Nankin Nantun Czinhua Tajchzhou Chzheczyan Cyujchzhou Yanchzhou Tajchzhou Czyansu Yanchen Huaj an Maanshan Hefej Delti richki Yanczi u vuzkomu sensi abo v geografichnomu sensi pokazana na karti zprava zelenim kolorom vklyuchaye v sebe Shanhayi i chastini Czyansu ta Chzheczyan V danij chas cherez zrostayuchij rozvitok ekonomichnih ta socialnih zv yazkiv mizh mistami deyaki mista za mezhami zelenoyi zoni na karti vvazhayutsya chastinoyu Velikoyi Delti Richki Yanczi U 1982 roci kitajskij uryad stvoriv Shanhajsku ekonomichnu zonu Krim Shanhayu u neyi vvijshli 4 mista u provinciyi Czyansu Suchzhou Usi Chanchzhou Nantun i 5 mist u provinciyi Chzheczyan Hanchzhou Czyasin Shaosin Huchzhou Ninbo U 1992 roci na zasidanni 14 mist bula utvorena Asociaciya spivrobitnictva mist delti richki Yanczi Okrim desyati mist sho vhodili do Shanhajskoyi ekonomichnoyi zoni priyednalis she chotiri mista Nankin Chzhenczyan ta Yanchzhou u provinciyi Czyansu ta Chzhoushan u provinciyi Chzheczyan U 1997 roci na chergovomu spilnomu zasidanni bulo utvoreno Asociaciyu ekonomichnoyi koordinaciyi v delti richki Yanczi do yakogo uvijshov novij chlen Tajchzhou Czyansu U 2003 roci Tajchzhou Chzheczyan takozh priyednavsya do asociaciyi U 2010 roci pislya shestirichnogo sposterezhennya i analizu asociaciyeyu bulo prijnyato 6 novih chleniv Yanchen ta Huajan u provinciyi Czyansu Czinhua ta Cyujchzhou u provinciyi Chzheczyan ta Maanshan ta Hefej v Anhoj U 2012 roci do Asociaciyi spivrobitnictva mist delti richki Yanczi vhodyat dvadcyat dva mista Misto provinciya Kit Pinyin Movoyu U Nas okrugu 2010 Bez silskih poselen 2010 VVP 2011 mlrd yuaniv Fotografiya Informaciya Shanhaj 上海 Shanghǎi Zaonhe 23 019 148 12 286 274 1 919 57 Shanhaj ye najbilshim mistom v Kitayi za chiselnistyu naselennya i odnim z najbilshih megapolisiv u sviti z naselennyam bilsh nizh 20 miljoniv osib Roztashovanij na shidnomu uzberezhzhi Kitayu v girli richki Yanczi Mchsto Shanhaj vidneseno do okremoyi administrativnoyi odinici yaka pririvnyuyetsya do provinciyi Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki Nankin Czyansu 南京 Nanjing Noecin 8 004 680 5 105 946 614 55 Nankin ye stoliceyu provinciyi Czyansu v Kitayi i drugim za naselennyam misto v regioni Nankin gvidigraye vazhlivu rol u istoriyi ta kulturi Kitayu Protyagom dekilkoh istorichnih periodiv misto bulo stoliceyu Kitayu Vin takozh ye odnim z p yatnadcyati mist yakim nadali status sub provincijnih mist KNR v administrativnij strukturi Kitayu otrimavshi yurisdikcijni ta ekonomichni avtonomiyi na rivni lishe trohi menshe nizh u provinciyi Hanchzhou Chzheczyan 杭州 Hangzhōu Ghaontseu 8 700 400 3 075 112 701 18 Hanchzhou ye stoliceyu i najbilshim mistom provinciyi Chzheczyan Hanchzhou ye sub provincijnim mistom Vin roztashovanij u zatoci Hanchzhou za 180 km na pivnichnij zahid vid Shanhayu sho daye jomu ekonomichnoyi perevagi Ponad 1000 rokiv Hanchzhou buv odnim z najvidomishih i procvitayuchih mist Kitayu chastkovo cherez krasu jogo prirodnih pejzazhiv Suchzhou Czyansu 苏州 蘇州 Suzhōu Soutseu 10 465 994 2 424 759 1 071 70 Misto roztashovane v nizhnij techiyi richki Yanczi na berezi ozera Tajhu v provinciyi Czyansu Suchzhou slavitsya svoyimi krasivimi kam yanimi mostami pagodami i retelno rozroblenimi sadami yaki vnesli svij vklad v jogo status velikogo turistichnogo centru Jogo chasto nazivayut Veneciyeyu Shodu abo Veneciyeyu Kitayu Ninbo Chzheczyan 宁波 寧波 Ningbō Nyinpou 7 605 700 3 491 000 601 05 Misto maye status sub provincijnogo Ninbo z naselennyam 3 491 000 roztashovanij u pivnichno shidnij provinciyi Chzheczyan Lezhit na pivden vid zatoki Hanchzhou pered Shidno Kitajskim morem na shodi mezhuye z Shaosinom na zahodi i Tajchzhou na pivdni ta viddilenij vid Chzhoushan vuzkoyu vodojmoyu Spilnij morskij port z Chzhoushan ye odnim z najbilshih vantazhnih portiv u sviti Usi Czyansu 无锡 無錫 Wuxi Vusih 6 372 624 2 252 571 688 02 Misto v provinciyi Czyansu vidome bagatovikovoyu istoriyeyu Rozdilene na dvi polovini na berezi ozera Tajhu Usi mezhuye na zahodi z Chanchzhou a na shodi z Suchzhou Usi ye prefekturoyu na rivni mista Zavdyaki nedavnomu shvidkomu rozvitku jogo pochali nazivati malenkij Shanhaj Nantun Czyansu 南通 Nantōng Noethon 7 282 835 1 361 003 408 02 Misto v provinciyi Czyansu Roztashovanij na pivnichnomu berezi richki Yanczi bilya girla richki Nantun ye vazhlivim richkovim portom Z nim mezhuyut Yanchen na pivnochi Tajchzhou na zahodi ta z Suchzhou na pivdni cherez richku Na shodi omivayetsya Shidno Kitajskim morem Shaosin Chzheczyan 绍兴 紹興 Shaoxing Zaushin 4 912 200 481 720 329 12 Misto v pivnichno shidnij chastini provinciyi Chzheczyan Lezhachi na pivdennomu berezi girla richki Cyantan Shaosin mezhuye z Ninbo na shodi Tajchzhou na pivdennomu shodi Czinhua na pivdennomu zahodi i Hanchzhou na zahodi Shaosin maye bagato tisyacholitnyu istoriyu Jogo harakterna kultura sho nakopichuvalas ta peredavalas protyagom tisyacholit vidoma yak Yu kultura Chanchzhou Czyansu 常州 Changzhōu Zantseu 4 591 972 1 219 557 358 04 Misto v pivdennij chastini provinciyi Czyansu Roztashovanij na pivdennomu berezi richki Yanczi Chanchzhou mezhuye z stoliceyu provinciyi Nankin na zahodi iz Chzhenczyan na pivnichnomu zahodi ta z Usi na shodi Czinhua Chzheczyan 金华 金華 Jinhua Cinho 4 614 100 321 632 244 77 Misto v centralnij chastini provinciyi Chzheczyan Czinhua mezhuye iz stoliceyu provinciyi Hanchzhou na pivnichnomu zahodi Cyujchzhou na pivdennomu zahodi Lishuj na pivdni Tajchzhou na shodi i Shaosiin na pivnichnij shid Czyasin Chzheczyan 嘉兴 嘉興 Jiaxing Ciashin 4 501 700 428 609 266 81 Misto v pivnichnij chastini provinciyi Chzheczyan Roztashovanij bilya Velikogo kitajskogo kanalu Czyasin mezhuye z Hanchzhou na pivdennomu zahodi iz Huchzhou na zahodi iz Shanhayem na pivnichnomu shodi i z provinciyeyu Czyansu na pivnochi Czyasin vidomij yak budinok z shovku adzhe vin ye centrom virobnictva tekstilyu a takozh vovnyanih tkanin Tajchzhou Chzheczyan 台州 Taizhōu Thetseu 5 968 800 310 464 279 49 Odne z novih mist sho roztashovane uzdovzh shidnogo uzberezhzhya provinciyi Chzheczyan z vidom na Shidno Kitajske more i Tihij okean na shodi Tajchzhou roztashovanij za 300 kilometriv vid golovnogo mista delti Shanhayu i za 230 kilometriv vid mista Hanchzhou stolici provinciyi Chzheczyan Yanchzhou Czyansu 扬州 揚州 Yangzhōu Ghiantseu 4 459 760 1 705 209 263 03 Misto v centralnij chastini provinciyi Czyansu Buduchi roztashovanim na pivnichnomu berezi richki Yanczi Yanchzhou mezhuye z stoliceyu provinciyi Nankin na pivdenno zahodi z Huajan na pivnochi z Yanchen na pivnichnomu shodi z Tajchzhou na shodi i z mistom Chzhenczyan na pivdni cherez richku Yanczi Istorichno vin ye odnim z najbagatshih mist Kitayu vidomij v rizni periodi istoriyi svoyimi chislennimi kupcyami poetami hudozhnikami i vchenimi Yanchen Czyansu 盐城 Yancheng Ghiezen 7 260 240 892 874 277 13 Misto v pivnichno shidnij provinciyi Czyansu Nayavnist velikih yurisdikciyi oblasti v provinciyi Czyansu Roztashovanij na pivnochi delti Mezhuye z Huajan na zahodi Yanchzhou i Tajchzhou na pivdennomu zahodi Nantun na pivdni i z Zhovtim morem na shodi Tajchzhou Czyansu Czyansu 泰州 Taizhōu Thatseu 4 618 558 551 730 242 26 Misto v centralnij provinciyi Czyansu Roztashovanij na pivnichnomu berezi richki Yanczi Tajchzhou Czyansu mezhuye z Yanchen na pivnochi i Yanchzhou na zahodi Chzhenczyan Czyansu 镇江 鎮江 Zhenjiang Tsenkaon 3 113 384 671 808 231 04 Misto v pivdenno zahidnij chastini provinciyi Czyansu Buduchi roztashovanim na pivdennomu berezi richki Yanczi Chzhenczyan mezhuye sp stoliceyu provinciyi Nankin na zahodi Chanchzhou na shodi i Yanchzhou cherez richku Yanczi na pivnich Sogodni Chzhenczyan ye vazhlivim transportnim vuzlom zavdyaki svoyemu roztashuvannyu nedaleko vid peretinu richki Yanczi i Grand kanalu Huchzhou Chzheczyan 湖州 Huzhōu Ghoutseu 2 893 500 443 102 151 88 Misto v pivnichnij chastini provinciyi Chzheczyan Roztashovanij na pivden vid ozera Taj Huchzhou mezhuye iz mistom Czyasin na shodi iz mistom Hanchzhou na pivdni i v provinciyah Anhoj i Czyansu na zahodi i pivnochi vidpovidno Huchzhou vidomij yak misto shovku Huajan Czyansu 淮安 Huai an Ghuaoe 4 799 889 1 133 946 169 00 Misto na pivnochi provinciyi Czyansu Huajan mezhuye z mistom Sucyan na pivnichnomu zahodi iz mistom Lyanyungan na pivnochi z mistom Yanchen na shodi z mistom Yanchzhou na pivdennomu shodi i z provinciyeyu Anhoj na pivdennomu zahodi Misto roztashovane na richci Huajhe Chzhoushan Chzheczyan 舟山 Zhōushan Tseuse 1 121 300 281 423 76 53 Ranishe nazvu mista transliteruvati yak Chusan Misto v pivnichno shidnij chastini provinciyi Chzheczyan Teritoriya mista sho skladayetsya viklyuchno z ostroviv Chzhoushan lezhit cherez girlo zatoki Hanchzhou i viddilena vid materika vuzkoyu protokoyu 30 chervnya 2011 kitajskij centralnij uryad zatverdiv status Chzhoushan yak novu provinciyu derzhavnogo rivnya Spilnij morskij port z Ninbo ye odnim z najbilshih vantazhnih portiv u sviti Cyujchzhou Chzheczyan 衢州 Quzhōu Jiutseu 2 456 100 275 973 89 03 Misto v pivdenno zahidnij chastini provinciyi Chzheczyan Buduchi roztashovanim u verhnij techiyi richki Cyantan misto mezhuye z mistom Hanchzhou na pivnochi z mistom Czinhua na shodi z mistom na pivdennomu shodi i v provinciyi Fuczyan z mistami Czyansi i Anhoj na pivdennomu zahodi i pivnichnomu zahodi vidpovidno Maanshan Anhoj 马鞍山 馬鞍山 Mǎ anshan Mooese 1 366 302 532 410 114 42 Misto v shidnij chastini provinciyi Anhoj Promislove misto sho tyagnetsya cherez richku Yanczi Maanshan mezhuye iz mistom Hefej na zahodi z mistom na pivdennomu zahodi i z mistom Nankin na shodi Vin ye odnim z osnovnih peredmist mista Nankin Hefej Anhoj 合肥 Hefei Ghehvi 7 457 466 1 783 612 363 66 Hefej ye stoliceyu i najbilshim mistom provinciyi Anhoj Misto Hefej ye politichnim ekonomichnim i kulturnim centrom provinciyi Anhoj Roztashovanij v centralnij chastini provinciyi vin mezhuye z mistom Huajnan na pivnochi z mistom na pivnichnomu shodi Chaohu na pivdennomu shodi i Luan na zahodi Notatka Dialekti v cih rajonah yak pravilo ne movoyu U v tomu chisli mista Chaohu i okruguTransportU regioni rozvineni yak avtotransportni magistrali tak i zaliznichne spoluchennya U mistah delti richki Yanczi odin z najvishih po Kitayu pokaznik kilkosti privatnih mashin na tisyachu osib ta odni z najbilshih transportnih potokiv Liderami po cih pokaznikah ye mista Czyansu Shanhaj Chzheczyan Golovni mosti Mist cherez zatoku Hanchzhouvan Mist Lupu Porti Region obslugovuyut odni z najbilshih morskih i richkovih portiv krayini Port Shanhaj obslugovuvav morski ta richkovi perevezennya najbilshij vantazhnij port u sviti u 2005 roci Port Ninbo Chzhoushan morski i richkovi perevezennya 4 j najbilshij vantazhnij port u sviti v 2005 roci Port Lyanyungan morskij port Znahoditsya ne v delti richki Yanczi a v pivnichnij chastini uzberezhzhya provinciyi Czyansu Port Suchzhou richki i ozera Port Venchzhou morskij i richkovij Znahoditsya ne v delti richki Yanczi a v pivdennij chastini uzberezhzhya provinciyi Chzheczyan Aeroporti Region maye visim velikih aeroportiv Yihnye pokrittya teritoriyi delti yak pravilo priblizno v godini yizdi vid bud yakoyi tochki regionu Najbilshi aeroporti Shanhaj Pudun bazovij aeroport dlya aviakompanij China Eastern Airlines ta Shanghai Airlines roztashovanij v Pudun Shanhaj roztashovanij nedaleko do centru mista Shanhaj obslugovuye vnutrishni rejsi i deyaki mizhnarodni marshruti v inshih shidno azijskih mistah roztashovanij v Hanchzhou provinciyi Chzheczyan roztashovanij v Nankin provinciya Czyansu roztashovanij v Ninbo provinciyi Chzheczyan roztashovanij v Usi provinciya Czyansu roztashovanij v Chanchzhou provinciya Czyansu roztashovanij v Nantun provinciya Czyansu Metro Shanhajskij metropoliten Nankinskij metropoliten Suchzhouskij metropoliten Hanchzhouskij metropoliten proektuyetsya Ninboski zaliznichni perevezennya proektuyetsya Usinskij metropoliten proektuyetsya Ribalstvo i silske gospodarstvoU Delti richki Yanczi znahodyatsya najrodyuchishi grunti v usomu Kitayi Ris ye dominuyuchoyu kulturoyu delti U Cin Pu znahodyatsya 50 stavkiv sho mistit p yat riznih vidiv ribi yaki dayut do 29 000 tonn ribi v rik Odne z najbilshih poboyuvan ribovodiv v comu regioni te sho toksichna voda bude prosochuvatisya v yih shtuchni laguni sho zagrozhuye isnuvannyu rib KlimatU Delti richki Yanczi morskij okeanskij musonnij subtropichnij klimat zi spekotnim i vologim litom proholodnoyu i suhoyu zimoyu ta teployu vesnoyu i osinnyu Zimova temperatura mozhe znizhuvatisya do 10 C odnak i vesnoyu buvayut veliki kolivannya temperaturi DzherelaShanghai Vice Mayor Zhou Yupeng 周禹鹏 加快推进长三角城市群的连带发展 https web archive org web 20160303181319 http www people com cn GB jingji 8215 37562 37563 2785887 html Arhivovano3 bereznya 2016 u Wayback Machine People cn retrieved 2010 01 09 source from 中华人民共和国全国分县市人口统计资料2010 Arhiv originalu za 21 travnya 2013 Procitovano 24 travnya 2012