Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Битва при Монжизарі (фр. Bataille de Montgisard), відома також як битва при Рамлі, а в ісламських джерелах як битва при Телль Ас-Сафіті — битва, що відбулася 25 листопада 1177 року в сеньйорії Рамла між армією Салах ад-Діна і силами Єрусалимського королівства.
| Битва при Монжизарі | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Хрестові походи | |||||||
 Битва при Монжизарі | |||||||
| Координати: 31°51′36″ пн. ш. 34°55′12″ сх. д. / 31.86000000002777810° пн. ш. 34.92000000002777682° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Єрусалимське королівство |  Війська Айюбідів | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Балдуїн IV Єрусалимський Одо де Сент-Аман Рено де Шатільйон | Салах ад-Дін | ||||||
| Військові сили | |||||||
3 000–4 500 чоловіків
| 20 тис. воїнів
| ||||||
| Втрати | |||||||
| 1100 вбитих, більше 750 поранених | 90% армії, більшість дезертирували, багато було вбито при переслідуванні | ||||||
У 1177 році королівство планувало об'єднатися з Візантією для потужної атаки на Єгипет. Філіп Ельзаський, граф Фландрії, який прибув раніше, сподівався організувати цю операцію, але плани були зруйновані.
Тим часом, Салах ад-Дін планував власну операцію. 18 листопада він перетнув кордон Єрусалимського королівства. Тамплієри в Газі, вважаючи ціллю Салах ад-Діна свій форпост, приготувалися відбити напад. Але той пройшов повз до Аскалону.
Дізнавшись про виступ Салах ад-Діна, Балдуїн IV покинув Єрусалим з приблизно 500 рицарями і 1-3 тис. піхоти, яка переміщалась разом з кіннотою (мабуть, на мулах або верблюдах), і виступив на Аскалон, вважаючи його метою мусульман. Король Єрусалимський зумів зайняти місто раніше і був там блокований невеликим загоном Салах ад-Діна, що мав 26-тисячне військо (за іншими даними менше 20 тис.). Головною метою вторгнення виявився Єрусалим, куди і стала повільно просуватися, по шляху розоряючи країну, головна маса ісламських воїнів.
17-річний король свідомо перетворив себе в заручника, і його підданим доводилося, забувши сварки, виручати государя. Разом з Балдуїном був Рено де Шатільйон, сеньйор Трансіорданії, який повернувся з полону з Алеппо в 1176 році. Рено, відомий як «Вовк Керака» був заклятим ворогом Салах ад-Діна, як і всього ісламського Сходу.
Залишивши контингент стримування у Аскалона, Салах ад-Дін попрямував до Єрусалима, припускаючи, що Балдуїн не посміє переслідувати його з нечисленним військом. Він захопив Рамлу, обложив Лідду і Арсуф. Вважаючи Балдуїна безпечним, Салах ад-Дін дозволив військам розосередитися по великій території для грабежу і збору продовольства.
За свідченням хроніста (правда, християнського) із Салах-ад-Діном було 26 тис. осіб, з них 8000 — мамелюки і одна тисяча відбірної кавалерії — особиста гвардія. Чисельність явно завищена, проте, виходячи з досвіду єгипетських навал на початку XII століття, можна припустити, що загальна кількість бойових загонів перевищувала 10 000, з яких мамелюки султанської охорони становили 800—1000 вершників. Знаючи, що дорога вільна і між ним і Єрусалимом немає жодного значного війська, Салах ад-Дін дозволив солдатам по шляху грабувати населення, розосередивши свою армію, розпорошивши і уповільнивши своє просування. Були розорені та спалені Лідда і Рамла, їх населення потрапило в полон або тікало. В Лідді — рідному місті і центрі культу Георгія Змієборця — єгиптянами був осквернений храм св. Георгія, одна з перших церков, зведених хрестоносцями у звільненій з-під влади мусульман Палестині. Тому сучасники вважали, що сам св. Георгій разом з Христом з'явилися на білих конях у ході битви і допомогли франкам розтрощити набагато більшу армію сарацинів.
Дізнавшись про вторгнення, Балдуїн IV попросив тамплієрів кинути Газу і йти до нього. Ті вдарили по загону, залишеному під стінами Аскалона і здобули перемогу. Звільнивши короля, тамплієри разом зі світськими лицарями берегом пішли до міста Ібеліну, звідки повернули на схід.
Об'єднані сили складали від 300 до 500 лицарів Балдуїна (за іншими даними 375 важкоозброєних вершників, також наводяться дані про 300 лицарів Єрусалиму і 180—200 лицарів Ібеліна, сеньйора Рамла, що приєдналися до армії короля під час маршу), 84 тамплієри (за іншими даними 80 тамплієрів прийшли з королем і 40-50 тамплієрів налічував приєднаний конвент Гази, а також в армії єрусалимців перебували 80-90 лицарів-іоаннітів і приблизно 50 лицарів лейб-ескадрону Балдуїна IV «Очікуючих благословенної смерті» (також хворих проказою, як і їх король). Можливо, що лицарі цих орденів входили в загальне число 500 лицарів. Також у битві брало участь кілька тисяч піхотинців (за одними даними, 2-3 тисячі, за іншими 5-6 тисяч). Цілком ймовірно, що всього відразу з королем в Аскалон прибуло 2-3 тис. піхоти, посадженої на верблюдів, коней та мулів, а полки, що підійшли пізніше, такої ж чисельності, були розгромлені сарацинами.
Чисельність легкої кавалерії туркополів, якщо вони і брали участь у битві, невідома (а судячи з активного та успішного переслідування, легка кавалерія у християн була). По шляху просування до Єрусалима Салах ад-Дін перехопив кілька піхотних загонів, які прагнули приєднатися до королівської армії в Аскалоні, тим самим ще більше послабивши сили хрестоносців. Населення Єрусалиму, по суті залишилося без захисту перед мусульманським вторгненням, знаходилося в жаху і з плачем молилося в храмах.
Однак Балдуїн IV зміг розбити облоговий загін сарацинів і несподівано з'явився в тилу розосередженої величезної сарацинської армії. Християнські загони вдарили по Салах ад-Діну біля пагорба Монжизар (Ґезер) недалеко від Рамла і привели його в повне замішання. Особиста охорона Салах ад-Діна, мамелюки, була знищена нищівною і несподіваною атакою лицарської кавалерії і все мусульманське військо впало в паніку. В результаті історія поповнилася для християн ще однією перемогою під Рамлою, яка була не менш нищівна, ніж та, яку здобув Балдуїн I в 1101 році (див. ).
Салах ад-Дін втік до Єгипту, по дорозі натрапляв на бедуїнів. Лише десята частина його армії повернулася в Єгипет. Балдуїн слідував за ним на Синайський півострів, але не зумів взяти верх. Салах ад-Дін відновив натиск на королівство в 1179 році, хоча ця битва особисто йому, як він зізнавався своєму секретарю, показала, що «Бог не хоче, щоб царство християн пало при цьому королі». Був, однак, рік миру, якого давно не знало Єрусалимське королівство. Перемога незабаром стала героїчною легендою, яка через те, що християн було в кілька разів менше, ніж мусульман, надовго запам'яталася сучасникам і за свідченням очевидців, навіть через 100 років цей бій вважали чи не найголовнішим з усіх битв хрестоносців.
Література
- Duggan, A. The Story of the Crusade". London, 1963.
- Nicholson, R. B. «Joscelyn III & the Fall of the Crusaders States». Brill, 1973.
- Runciman, S. «A History of the Crusades», 2 vols. Cambridge, 1952.
- Schlumberger, G. «Renaud de Châtillon…» Paris, 1898.
- Гійом Тирський, «A History of Deeds Done Beyond the Sea» (англійська переклад Historia rerum in patribus transmarinis gestarum, хроніки Гійома Тирського. E. Atwater Bablock і A. C. Krey). New York, 1943.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva pri Monzhizari fr Bataille de Montgisard vidoma takozh yak bitva pri Ramli a v islamskih dzherelah yak bitva pri Tell As Safiti bitva sho vidbulasya 25 listopada 1177 roku v senjoriyi Ramla mizh armiyeyu Salah ad Dina i silami Yerusalimskogo korolivstva Bitva pri Monzhizari Hrestovi pohodi Bitva pri Monzhizari Bitva pri Monzhizari Koordinati 31 51 36 pn sh 34 55 12 sh d 31 86000000002777810 pn sh 34 92000000002777682 sh d 31 86000000002777810 34 92000000002777682 Data 25 listopada 1177 Misce pagorb Monzhizar nepodalik vid Ramli Izrayil Rezultat peremoga hristiyan Storoni Yerusalimske korolivstvo Tampliyeri Vijska Ajyubidiv Komanduvachi Balduyin IV Yerusalimskij Odo de Sent Aman Reno de Shatiljon Salah ad Din Vijskovi sili 3 000 4 500 cholovikiv 375 svitskih licariv 80 tampliyeriv 3 5 tis pihoti posadzhenih na osliv 20 tis voyiniv 10 tis pihota posadzhena na verblyudiv 10 tis kinnoti Vtrati 1100 vbitih bilshe 750 poranenih 90 armiyi bilshist dezertiruvali bagato bulo vbito pri peresliduvanni U 1177 roci korolivstvo planuvalo ob yednatisya z Vizantiyeyu dlya potuzhnoyi ataki na Yegipet Filip Elzaskij graf Flandriyi yakij pribuv ranishe spodivavsya organizuvati cyu operaciyu ale plani buli zrujnovani Tim chasom Salah ad Din planuvav vlasnu operaciyu 18 listopada vin peretnuv kordon Yerusalimskogo korolivstva Tampliyeri v Gazi vvazhayuchi cillyu Salah ad Dina svij forpost prigotuvalisya vidbiti napad Ale toj projshov povz do Askalonu Diznavshis pro vistup Salah ad Dina Balduyin IV pokinuv Yerusalim z priblizno 500 ricaryami i 1 3 tis pihoti yaka peremishalas razom z kinnotoyu mabut na mulah abo verblyudah i vistupiv na Askalon vvazhayuchi jogo metoyu musulman Korol Yerusalimskij zumiv zajnyati misto ranishe i buv tam blokovanij nevelikim zagonom Salah ad Dina sho mav 26 tisyachne vijsko za inshimi danimi menshe 20 tis Golovnoyu metoyu vtorgnennya viyavivsya Yerusalim kudi i stala povilno prosuvatisya po shlyahu rozoryayuchi krayinu golovna masa islamskih voyiniv 17 richnij korol svidomo peretvoriv sebe v zaruchnika i jogo piddanim dovodilosya zabuvshi svarki viruchati gosudarya Razom z Balduyinom buv Reno de Shatiljon senjor Transiordaniyi yakij povernuvsya z polonu z Aleppo v 1176 roci Reno vidomij yak Vovk Keraka buv zaklyatim vorogom Salah ad Dina yak i vsogo islamskogo Shodu Zalishivshi kontingent strimuvannya u Askalona Salah ad Din popryamuvav do Yerusalima pripuskayuchi sho Balduyin ne posmiye peresliduvati jogo z nechislennim vijskom Vin zahopiv Ramlu oblozhiv Liddu i Arsuf Vvazhayuchi Balduyina bezpechnim Salah ad Din dozvoliv vijskam rozosereditisya po velikij teritoriyi dlya grabezhu i zboru prodovolstva Za svidchennyam hronista pravda hristiyanskogo iz Salah ad Dinom bulo 26 tis osib z nih 8000 mamelyuki i odna tisyacha vidbirnoyi kavaleriyi osobista gvardiya Chiselnist yavno zavishena prote vihodyachi z dosvidu yegipetskih naval na pochatku XII stolittya mozhna pripustiti sho zagalna kilkist bojovih zagoniv perevishuvala 10 000 z yakih mamelyuki sultanskoyi ohoroni stanovili 800 1000 vershnikiv Znayuchi sho doroga vilna i mizh nim i Yerusalimom nemaye zhodnogo znachnogo vijska Salah ad Din dozvoliv soldatam po shlyahu grabuvati naselennya rozoseredivshi svoyu armiyu rozporoshivshi i upovilnivshi svoye prosuvannya Buli rozoreni ta spaleni Lidda i Ramla yih naselennya potrapilo v polon abo tikalo V Liddi ridnomu misti i centri kultu Georgiya Zmiyeborcya yegiptyanami buv oskvernenij hram sv Georgiya odna z pershih cerkov zvedenih hrestonoscyami u zvilnenij z pid vladi musulman Palestini Tomu suchasniki vvazhali sho sam sv Georgij razom z Hristom z yavilisya na bilih konyah u hodi bitvi i dopomogli frankam roztroshiti nabagato bilshu armiyu saraciniv Diznavshis pro vtorgnennya Balduyin IV poprosiv tampliyeriv kinuti Gazu i jti do nogo Ti vdarili po zagonu zalishenomu pid stinami Askalona i zdobuli peremogu Zvilnivshi korolya tampliyeri razom zi svitskimi licaryami beregom pishli do mista Ibelinu zvidki povernuli na shid Ob yednani sili skladali vid 300 do 500 licariv Balduyina za inshimi danimi 375 vazhkoozbroyenih vershnikiv takozh navodyatsya dani pro 300 licariv Yerusalimu i 180 200 licariv Ibelina senjora Ramla sho priyednalisya do armiyi korolya pid chas marshu 84 tampliyeri za inshimi danimi 80 tampliyeriv prijshli z korolem i 40 50 tampliyeriv nalichuvav priyednanij konvent Gazi a takozh v armiyi yerusalimciv perebuvali 80 90 licariv ioannitiv i priblizno 50 licariv lejb eskadronu Balduyina IV Ochikuyuchih blagoslovennoyi smerti takozh hvorih prokazoyu yak i yih korol Mozhlivo sho licari cih ordeniv vhodili v zagalne chislo 500 licariv Takozh u bitvi bralo uchast kilka tisyach pihotinciv za odnimi danimi 2 3 tisyachi za inshimi 5 6 tisyach Cilkom jmovirno sho vsogo vidrazu z korolem v Askalon pribulo 2 3 tis pihoti posadzhenoyi na verblyudiv konej ta muliv a polki sho pidijshli piznishe takoyi zh chiselnosti buli rozgromleni saracinami Chiselnist legkoyi kavaleriyi turkopoliv yaksho voni i brali uchast u bitvi nevidoma a sudyachi z aktivnogo ta uspishnogo peresliduvannya legka kavaleriya u hristiyan bula Po shlyahu prosuvannya do Yerusalima Salah ad Din perehopiv kilka pihotnih zagoniv yaki pragnuli priyednatisya do korolivskoyi armiyi v Askaloni tim samim she bilshe poslabivshi sili hrestonosciv Naselennya Yerusalimu po suti zalishilosya bez zahistu pered musulmanskim vtorgnennyam znahodilosya v zhahu i z plachem molilosya v hramah Odnak Balduyin IV zmig rozbiti oblogovij zagin saraciniv i nespodivano z yavivsya v tilu rozoseredzhenoyi velicheznoyi saracinskoyi armiyi Hristiyanski zagoni vdarili po Salah ad Dinu bilya pagorba Monzhizar Gezer nedaleko vid Ramla i priveli jogo v povne zamishannya Osobista ohorona Salah ad Dina mamelyuki bula znishena nishivnoyu i nespodivanoyu atakoyu licarskoyi kavaleriyi i vse musulmanske vijsko vpalo v paniku V rezultati istoriya popovnilasya dlya hristiyan she odniyeyu peremogoyu pid Ramloyu yaka bula ne mensh nishivna nizh ta yaku zdobuv Balduyin I v 1101 roci div Salah ad Din vtik do Yegiptu po dorozi natraplyav na beduyiniv Lishe desyata chastina jogo armiyi povernulasya v Yegipet Balduyin sliduvav za nim na Sinajskij pivostriv ale ne zumiv vzyati verh Salah ad Din vidnoviv natisk na korolivstvo v 1179 roci hocha cya bitva osobisto jomu yak vin ziznavavsya svoyemu sekretaryu pokazala sho Bog ne hoche shob carstvo hristiyan palo pri comu koroli Buv odnak rik miru yakogo davno ne znalo Yerusalimske korolivstvo Peremoga nezabarom stala geroyichnoyu legendoyu yaka cherez te sho hristiyan bulo v kilka raziv menshe nizh musulman nadovgo zapam yatalasya suchasnikam i za svidchennyam ochevidciv navit cherez 100 rokiv cej bij vvazhali chi ne najgolovnishim z usih bitv hrestonosciv LiteraturaDuggan A The Story of the Crusade London 1963 Nicholson R B Joscelyn III amp the Fall of the Crusaders States Brill 1973 Runciman S A History of the Crusades 2 vols Cambridge 1952 Schlumberger G Renaud de Chatillon Paris 1898 Gijom Tirskij A History of Deeds Done Beyond the Sea anglijska pereklad Historia rerum in patribus transmarinis gestarum hroniki Gijoma Tirskogo E Atwater Bablock i A C Krey New York 1943