Міжамериканське шосе (IAH) - це центральноамериканська ділянка Панамериканського шосе довжиною 5470 кілометрів (3,400 миль) між Нуево-Ларедо (Мексика) та Панама-Сіті (Панама).
Інтерамериканське шосе | |
Довжина або відстань | 5470 км |
---|
Історія
Ідея про дорогу, побудовану по всій Центральній Америці, стала відчутною метою в 1923 році, коли Сполучені Штати почали проводити аерофотознімки, використовуючи нову технологію фоторозвідки та фотографічної антени. Проте, аерофотозйомка не була безпосередньо пов'язана з майбутнім проектом міжамериканського шосе і була проведена у співпраці з кількома центрально-американськими республіками.
До 1940 року Сполучені Штати мали сильну присутність у Центральній Америці, особливо в Панамі. Американські володіли Панамським каналом і Панамською залізницею, але з наступаючою війною в Європі Сполучені Штати вважали за необхідне встановити більш прямий зв'язок з Панамою. Таким чином, уряди США і Панама погодилися розпочати будівництво трансістемської магістралі, розташованої за межами зони каналу. Таким чином, спорудження фактичного міжамериканського шосе було спонукано Сполученими Штатами як запобіжний захід на початку Другої світової війни.
Як і в проекті Панамського каналу, головні інженери та адміністратори будівництва автомобільних доріг поставлялися Сполученими Штатами. Робочі та побутові умови змінювалися залежно від місця та сезону, але вони були описані північноамериканським екіпажем як «примітивні», і вони згадують свій досвід як «веселий і трагічний». сім'ям було дозволено прийти і залишитися з ними як стимул, щоб утримати їх від повернення до Сполучених Штатів.
Багато штук теперішнього Міжамериканського шосе були побудовані окремо окремими країнами до 1940 року. Однак ці дороги існували тільки між великими містами і не були в дуже хорошому стані. На відміну від Сполучених Штатів, транспортування в Центральній Америці швидко просувалося від шляхів кошика до повітряного транспорту, створюючи численні прогалини в наземній транспортній мережі. Одним з найбільших проблем, з якими стикалися працівники, було подолання цих прогалин.
Прогрес IAH був ретельно повільним через ізоляцію будівельних майданчиків і часті природні перешкоди, такі як гори і річки. Тим не менш, будівництво на IAH було прискорене, оскільки загроза німецьких підводних човнів в Атлантиці та Карибському басейні збільшилася. Як частина американських військових зусиль, Інженерний корпус армії Сполучених Штатів почав будівництво "військової дороги" разом з ІАГ. Ця група інженерів отримала доступ до всіх країн Центральної Америки, які беруть участь у оригінальному шосе, внаслідок аварійного стану військової дороги.
Будівництво як ІАХ, так і допоміжної військової дороги просунулося з вражаючою швидкістю, і будівельні товари швидко вичерпалися. Дефіцит будівельного матеріалу лише сприяв посиленню місцевого занепокоєння проектом, оскільки місцеві торговці не мали пріоритету над імпортними матеріалами з Сполучених Штатів або правами на перевезення, а тому не мали великого прибутку від усього цього. Незважаючи на те, що будівництво не сприяло безпосередньому розвитку місцевого бізнесу, воно забезпечувало працевлаштування багатьох місцевих жителів. Проте цей позитивний вплив тривав лише тоді, коли будівельна група перебувала в цьому районі. Наприклад, після занепаду німецької підводного човна - через присутність ВМС США - інженерний корпус припинив будівництво проекту «Військова дорога», раптово залишивши безробітних і засмучених.
Після того, як американські інженери покинули Центральну Америку, будівництво ІАГ почало відновлюватися на повній потужності, успадкувавши значну кількість запасів і обладнання від покинутого військового проекту. До 1946 року МАГ була готова до перевірки американськими дипломатами та інженерами, але була далеко не завершена. Більшість дороги була тільки прохідна джипом, але основний контур дороги був вирізаний з навколишніх джунглів і гір. Дорога була остаточно закінчена в 1967 році і існувала як безперервна смуга гравію, бруду або асфальту між Панамою та Мексикою. Єдиною секцією IAH, яка була побудована без будь-якої форми американської допомоги, була смуга на 1600 миль між Нуево-Ларедо і Малакатаном, на межі Мексика-Гватемала.
Посилання
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mizhamerikanske shose IAH ce centralnoamerikanska dilyanka Panamerikanskogo shose dovzhinoyu 5470 kilometriv 3 400 mil mizh Nuevo Laredo Meksika ta Panama Siti Panama Interamerikanske shose Dovzhina abo vidstan5470 kmIstoriyaIdeya pro dorogu pobudovanu po vsij Centralnij Americi stala vidchutnoyu metoyu v 1923 roci koli Spolucheni Shtati pochali provoditi aerofotoznimki vikoristovuyuchi novu tehnologiyu fotorozvidki ta fotografichnoyi anteni Prote aerofotozjomka ne bula bezposeredno pov yazana z majbutnim proektom mizhamerikanskogo shose i bula provedena u spivpraci z kilkoma centralno amerikanskimi respublikami Do 1940 roku Spolucheni Shtati mali silnu prisutnist u Centralnij Americi osoblivo v Panami Amerikanski volodili Panamskim kanalom i Panamskoyu zalizniceyu ale z nastupayuchoyu vijnoyu v Yevropi Spolucheni Shtati vvazhali za neobhidne vstanoviti bilsh pryamij zv yazok z Panamoyu Takim chinom uryadi SShA i Panama pogodilisya rozpochati budivnictvo transistemskoyi magistrali roztashovanoyi za mezhami zoni kanalu Takim chinom sporudzhennya faktichnogo mizhamerikanskogo shose bulo sponukano Spoluchenimi Shtatami yak zapobizhnij zahid na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Yak i v proekti Panamskogo kanalu golovni inzheneri ta administratori budivnictva avtomobilnih dorig postavlyalisya Spoluchenimi Shtatami Robochi ta pobutovi umovi zminyuvalisya zalezhno vid miscya ta sezonu ale voni buli opisani pivnichnoamerikanskim ekipazhem yak primitivni i voni zgaduyut svij dosvid yak veselij i tragichnij sim yam bulo dozvoleno prijti i zalishitisya z nimi yak stimul shob utrimati yih vid povernennya do Spoluchenih Shtativ Bagato shtuk teperishnogo Mizhamerikanskogo shose buli pobudovani okremo okremimi krayinami do 1940 roku Odnak ci dorogi isnuvali tilki mizh velikimi mistami i ne buli v duzhe horoshomu stani Na vidminu vid Spoluchenih Shtativ transportuvannya v Centralnij Americi shvidko prosuvalosya vid shlyahiv koshika do povitryanogo transportu stvoryuyuchi chislenni progalini v nazemnij transportnij merezhi Odnim z najbilshih problem z yakimi stikalisya pracivniki bulo podolannya cih progalin Progres IAH buv retelno povilnim cherez izolyaciyu budivelnih majdanchikiv i chasti prirodni pereshkodi taki yak gori i richki Tim ne mensh budivnictvo na IAH bulo priskorene oskilki zagroza nimeckih pidvodnih chovniv v Atlantici ta Karibskomu basejni zbilshilasya Yak chastina amerikanskih vijskovih zusil Inzhenernij korpus armiyi Spoluchenih Shtativ pochav budivnictvo vijskovoyi dorogi razom z IAG Cya grupa inzheneriv otrimala dostup do vsih krayin Centralnoyi Ameriki yaki berut uchast u originalnomu shose vnaslidok avarijnogo stanu vijskovoyi dorogi Budivnictvo yak IAH tak i dopomizhnoyi vijskovoyi dorogi prosunulosya z vrazhayuchoyu shvidkistyu i budivelni tovari shvidko vicherpalisya Deficit budivelnogo materialu lishe spriyav posilennyu miscevogo zanepokoyennya proektom oskilki miscevi torgovci ne mali prioritetu nad importnimi materialami z Spoluchenih Shtativ abo pravami na perevezennya a tomu ne mali velikogo pributku vid usogo cogo Nezvazhayuchi na te sho budivnictvo ne spriyalo bezposerednomu rozvitku miscevogo biznesu vono zabezpechuvalo pracevlashtuvannya bagatoh miscevih zhiteliv Prote cej pozitivnij vpliv trivav lishe todi koli budivelna grupa perebuvala v comu rajoni Napriklad pislya zanepadu nimeckoyi pidvodnogo chovna cherez prisutnist VMS SShA inzhenernij korpus pripiniv budivnictvo proektu Vijskova doroga raptovo zalishivshi bezrobitnih i zasmuchenih Pislya togo yak amerikanski inzheneri pokinuli Centralnu Ameriku budivnictvo IAG pochalo vidnovlyuvatisya na povnij potuzhnosti uspadkuvavshi znachnu kilkist zapasiv i obladnannya vid pokinutogo vijskovogo proektu Do 1946 roku MAG bula gotova do perevirki amerikanskimi diplomatami ta inzhenerami ale bula daleko ne zavershena Bilshist dorogi bula tilki prohidna dzhipom ale osnovnij kontur dorogi buv virizanij z navkolishnih dzhungliv i gir Doroga bula ostatochno zakinchena v 1967 roci i isnuvala yak bezperervna smuga graviyu brudu abo asfaltu mizh Panamoyu ta Meksikoyu Yedinoyu sekciyeyu IAH yaka bula pobudovana bez bud yakoyi formi amerikanskoyi dopomogi bula smuga na 1600 mil mizh Nuevo Laredo i Malakatanom na mezhi Meksika Gvatemala PosilannyaCya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Cya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno listopad 2019