Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ґренвільські віґи або ґренвілліти назва кількох британських політичних фракцій 18 го та початку 19 го століть усі з яких

Ґренвілліт

Ґренвілліт

Ґренвільські віґи (або ґренвілліти ) — назва кількох британських політичних фракцій 18-го та початку 19-го століть, усі з яких були пов'язані з важливою родиною Ґренвіллів із Бекінгемширу.

Ґренвілліт
Країнаimage Королівство Велика Британія і image Сполучене Королівство
Голова партіїДжордж Ґренвілл, Джордж Наджент-Темпл-Ґренвілл, 1-й маркіз Бекінгем і Річард Ґренвілл-Темпл, 2-й граф Темпл
Дата заснування1740-ві
Дата розпуску1817
Штаб-квартира
Ідеологія

Anti-

image
Джордж Ґренвілл портет роботи Вільяма Гора

Передумови

Сімейний інтерес Ґренвіллів, очолюваний Річардом Ґренвіллом-Темплом, 2-м графом Темплом, який домінував у місцевій політиці в Бекінгемширі, був помітним у політиці середини 18 століття як близькі союзники шваґа Темпла, Вільяма Пітта Старшого, 1-го графа Чатема. Раніше вони були членами групи дітлахів Кобгема.

Однак на початку 1760-х років у сім'ї стався розкол через звільнення Пітта з уряду в жовтні 1761 року. Темпл вийшов з уряду на знак протесту, але його молодший брат Джордж Ґренвілл залишився в уряді, в якому тепер домінував фаворит короля Георга III, лорд Б’ют, який обіймав посаду лідера палати громад.

Послідовники молодшого Гренвіля стали відомі як ґренвілліти або ґренвілльські віги .

Джордж Ґренвілл

Джордж Ґренвілл повністю зарекомендував себе як політик у 1763 році, коли він став прем'єр-міністром, але його власних прихильників було недостатньо для формування уряду. Ґренвілл був змушений в основному покладатися на бедфордських вігів, прихильників герцога Бедфордського, щоб укомплектувати своє міністерство.

Після того, як сам Ґренвілл був усунений від влади в 1765 році через конфлікти з королем, Ґренвілл пішов в опозицію і деякий час з 1766 по 1767 рік був лідером однієї з трьох окремих опозиційних фракцій (дві інші очолювали герцог Бедфорд і лорд Рокінгем).

Після смерті самого Ґренвілла в 1770 році граф Саффолк взяв на себе офіційне керівництво фракцією Ґренвілла та домовився про вступ Ґренвіллітів до міністерства лорда Норта на початку 1771 року, але багато колишніх прихильників Ґренвілла відмовилися переходити за ним і залишилися в опозиції до Чатема та Темпла .

Маркіз Бекінґемський

Після смерті лорда Темпла в 1779 році сини Джорджа Ґренвілла, Джордж Наджент-Темпл-Ґренвілл, 3-й граф Темпл (з 1784 року маркіз Бекінґемський), і Вільям Віндем Ґренвілл стали головними фігурами в сім'ї Ґренвіллів. Темпл відіграв ключову роль у розвалі коаліції Фокса—Норта у грудні 1783 року та в приведенні свого двоюрідного брата Вільяма Пітта Молодшого до влади як прем'єр-міністра, але він був протягнутий на головну посаду. Тим не менш, він і його прихильники підтримали нове міністерство, і Вільям Ґренвілл незабаром став одним із найближчих радників Пітта і протягом десяти років (1791–1801) обіймав посаду міністра закордонних справ у складний період Війн за незалежність Франції.

Лорд Ґренвілл

image
Лорд Ґренвілл

Відставка уряду Пітта в 1801 році призвела до розриву між Піттом і його двоюрідним братом Вільямом Віндемом Ґренвіллом (тепер лордом Ґренвіллом), що було заохочено Бекінґемом і його послідовниками, які завжди критикували Пітта за те, що він не дозволив йому отримати важливу посаду. Під час уряду Аддінгтона з 1801 по 1804 роки ряд колишніх прихильників уряду Пітта заявили про своє незадоволення новим міністерством, почали вважати Ґренвілла своїм лідером і називали себе «Ґренвіллами» або «Ґренвіллітами». Хоча сам Ґренвілл спочатку тримався на відстані від своїх гаданих послідовників, до 1803 року він визнав себе їхнім лідером.

Окрім тих, що підтримували лорда Бекінґема, групу в основному складали колишні портлендські віги, які приєдналися до уряду Пітта в 1794 році та виступали проти політики миру з Францією уряду Аддінгтона. Серед відомих членів групи були лорд Спенсер, лорд Фіцвільям, Вільям Віндем і брат Бекінгема та Ґренвілла, Томас Ґренвілл. Нова група, влучно названа «Новою опозицією», поступово уклала нестійкий союз зі «Старою опозицією» Чарльза Джеймса Фокса. Їхні розбіжності були численними, здебільшого на тему війни з Францією, де Ґренвілліти бажали переслідувати її більш агресивно, але Фокс бажав миру шляхом переговорів.

Коли уряд Аддінгтона впав у 1804 році, Ґренвілл сподівався сформувати коаліційний уряд, до складу якого входили б його прихильники, Пітт і Фокс, але цьому завадила відмова короля підтримати уряд, до якого входив би Фокс. Не бажаючи йти в уряд без свого нового союзника, Ґренвілл вирішив залишитися в опозиції, коли Пітт сформував свій другий уряд у травні того ж року.

Однак, коли через два роки Пітт помер, у короля не було іншого вибору, окрім як призначити уряд, що включав як «нову», так і «стару» опозицію, і Ґренвілл став прем’єр-міністром у Міністерстві всіх талантів. Хоча партнери по коаліції мало про що домовилися, окрім скасування работоргівлі, постійна опозиція короля щодо міністерства призвела до його розпуску на початку 1807 року.

Після цього Ґренвілл діяв як номінальний лідер опозиції, хоча лорд Ґрей, лідер фокситів, був по суті рівним з ним.

Розсіювання

Після смерті Бекінгема в 1813 році та відходу Ґренвілла з політики у 1817 році ґренвілліти залишалися окремою політичною групою в опозиції, але на той час вони були лише пішаком амбіцій сина Бекінгема, 2-го маркіза Бекінґема . Колишні портлендські віги, які залишалися активними в політиці, на сьогоднішній день в основному повернулися до колишньої прихильності до вігів. У 1822 році прем'єр-міністр лорд Ліверпуль купив підтримку групи в уряді, призначивши Бекінгема герцогом Бекінґема і Чандоса і залучивши кількох своїх прихильників, зокрема Чарльза Вільямса-Вінна, який став президентом Контрольної ради, до уряду. У наступні роки ґренвілліти зникли як окрема політична фракція.

Примітки

  1. Russell, Kirk (2001). Regnery Publishing (ред.). The Conservative Mind: From Burke to Eliot. с. 15. ISBN .
  2. Kriegel, 1980, с. 393.
  3. Sack, 1975, с. 112—134.

Список літератури

  • Kriegel, Abraham D. (Apr 1980), Review of 'The Grenvillites, 1801–29: Party Politics and Factionalism in the Age of Pitt and Liverpool by James J. Sack', The American Historical Review, 85 (2), JSTOR 1860597
  • Sack, James J. (1975), The Decline of the Grenvillite Faction under the First Duke of Buckingham and Chandos, 1817–1829, The Journal of British Studies, 15 (1 (Autumn 1975)), doi:10.1086/385681, JSTOR 175241

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Grenvilski vigi abo grenvilliti nazva kilkoh britanskih politichnih frakcij 18 go ta pochatku 19 go stolit usi z yakih buli pov yazani z vazhlivoyu rodinoyu Grenvilliv iz Bekingemshiru GrenvillitKrayina Korolivstvo Velika Britaniya i Spoluchene KorolivstvoGolova partiyiDzhordzh Grenvill Dzhordzh Nadzhent Templ Grenvill 1 j markiz Bekingem i Richard Grenvill Templ 2 j graf TemplData zasnuvannya1740 viData rozpusku1817Shtab kvartiraIdeologiyaAnti Dzhordzh Grenvill portet roboti Vilyama GoraPeredumoviSimejnij interes Grenvilliv ocholyuvanij Richardom Grenvillom Templom 2 m grafom Templom yakij dominuvav u miscevij politici v Bekingemshiri buv pomitnim u politici seredini 18 stolittya yak blizki soyuzniki shvaga Templa Vilyama Pitta Starshogo 1 go grafa Chatema Ranishe voni buli chlenami grupi ditlahiv Kobgema Odnak na pochatku 1760 h rokiv u sim yi stavsya rozkol cherez zvilnennya Pitta z uryadu v zhovtni 1761 roku Templ vijshov z uryadu na znak protestu ale jogo molodshij brat Dzhordzh Grenvill zalishivsya v uryadi v yakomu teper dominuvav favorit korolya Georga III lord B yut yakij obijmav posadu lidera palati gromad Poslidovniki molodshogo Grenvilya stali vidomi yak grenvilliti abo grenvillski vigi Dzhordzh GrenvillDzhordzh Grenvill povnistyu zarekomenduvav sebe yak politik u 1763 roci koli vin stav prem yer ministrom ale jogo vlasnih prihilnikiv bulo nedostatno dlya formuvannya uryadu Grenvill buv zmushenij v osnovnomu pokladatisya na bedfordskih vigiv prihilnikiv gercoga Bedfordskogo shob ukomplektuvati svoye ministerstvo Pislya togo yak sam Grenvill buv usunenij vid vladi v 1765 roci cherez konflikti z korolem Grenvill pishov v opoziciyu i deyakij chas z 1766 po 1767 rik buv liderom odniyeyi z troh okremih opozicijnih frakcij dvi inshi ocholyuvali gercog Bedford i lord Rokingem Pislya smerti samogo Grenvilla v 1770 roci graf Saffolk vzyav na sebe oficijne kerivnictvo frakciyeyu Grenvilla ta domovivsya pro vstup Grenvillitiv do ministerstva lorda Norta na pochatku 1771 roku ale bagato kolishnih prihilnikiv Grenvilla vidmovilisya perehoditi za nim i zalishilisya v opoziciyi do Chatema ta Templa Markiz BekingemskijPislya smerti lorda Templa v 1779 roci sini Dzhordzha Grenvilla Dzhordzh Nadzhent Templ Grenvill 3 j graf Templ z 1784 roku markiz Bekingemskij i Vilyam Vindem Grenvill stali golovnimi figurami v sim yi Grenvilliv Templ vidigrav klyuchovu rol u rozvali koaliciyi Foksa Norta u grudni 1783 roku ta v privedenni svogo dvoyuridnogo brata Vilyama Pitta Molodshogo do vladi yak prem yer ministra ale vin buv protyagnutij na golovnu posadu Tim ne mensh vin i jogo prihilniki pidtrimali nove ministerstvo i Vilyam Grenvill nezabarom stav odnim iz najblizhchih radnikiv Pitta i protyagom desyati rokiv 1791 1801 obijmav posadu ministra zakordonnih sprav u skladnij period Vijn za nezalezhnist Franciyi Lord GrenvillLord Grenvill Vidstavka uryadu Pitta v 1801 roci prizvela do rozrivu mizh Pittom i jogo dvoyuridnim bratom Vilyamom Vindemom Grenvillom teper lordom Grenvillom sho bulo zaohocheno Bekingemom i jogo poslidovnikami yaki zavzhdi kritikuvali Pitta za te sho vin ne dozvoliv jomu otrimati vazhlivu posadu Pid chas uryadu Addingtona z 1801 po 1804 roki ryad kolishnih prihilnikiv uryadu Pitta zayavili pro svoye nezadovolennya novim ministerstvom pochali vvazhati Grenvilla svoyim liderom i nazivali sebe Grenvillami abo Grenvillitami Hocha sam Grenvill spochatku trimavsya na vidstani vid svoyih gadanih poslidovnikiv do 1803 roku vin viznav sebe yihnim liderom Okrim tih sho pidtrimuvali lorda Bekingema grupu v osnovnomu skladali kolishni portlendski vigi yaki priyednalisya do uryadu Pitta v 1794 roci ta vistupali proti politiki miru z Franciyeyu uryadu Addingtona Sered vidomih chleniv grupi buli lord Spenser lord Ficvilyam Vilyam Vindem i brat Bekingema ta Grenvilla Tomas Grenvill Nova grupa vluchno nazvana Novoyu opoziciyeyu postupovo uklala nestijkij soyuz zi Staroyu opoziciyeyu Charlza Dzhejmsa Foksa Yihni rozbizhnosti buli chislennimi zdebilshogo na temu vijni z Franciyeyu de Grenvilliti bazhali peresliduvati yiyi bilsh agresivno ale Foks bazhav miru shlyahom peregovoriv Koli uryad Addingtona vpav u 1804 roci Grenvill spodivavsya sformuvati koalicijnij uryad do skladu yakogo vhodili b jogo prihilniki Pitt i Foks ale comu zavadila vidmova korolya pidtrimati uryad do yakogo vhodiv bi Foks Ne bazhayuchi jti v uryad bez svogo novogo soyuznika Grenvill virishiv zalishitisya v opoziciyi koli Pitt sformuvav svij drugij uryad u travni togo zh roku Odnak koli cherez dva roki Pitt pomer u korolya ne bulo inshogo viboru okrim yak priznachiti uryad sho vklyuchav yak novu tak i staru opoziciyu i Grenvill stav prem yer ministrom u Ministerstvi vsih talantiv Hocha partneri po koaliciyi malo pro sho domovilisya okrim skasuvannya rabotorgivli postijna opoziciya korolya shodo ministerstva prizvela do jogo rozpusku na pochatku 1807 roku Pislya cogo Grenvill diyav yak nominalnij lider opoziciyi hocha lord Grej lider foksitiv buv po suti rivnim z nim RozsiyuvannyaPislya smerti Bekingema v 1813 roci ta vidhodu Grenvilla z politiki u 1817 roci grenvilliti zalishalisya okremoyu politichnoyu grupoyu v opoziciyi ale na toj chas voni buli lishe pishakom ambicij sina Bekingema 2 go markiza Bekingema Kolishni portlendski vigi yaki zalishalisya aktivnimi v politici na sogodnishnij den v osnovnomu povernulisya do kolishnoyi prihilnosti do vigiv U 1822 roci prem yer ministr lord Liverpul kupiv pidtrimku grupi v uryadi priznachivshi Bekingema gercogom Bekingema i Chandosa i zaluchivshi kilkoh svoyih prihilnikiv zokrema Charlza Vilyamsa Vinna yakij stav prezidentom Kontrolnoyi radi do uryadu U nastupni roki grenvilliti znikli yak okrema politichna frakciya PrimitkiRussell Kirk 2001 Regnery Publishing red The Conservative Mind From Burke to Eliot s 15 ISBN 9780895261717 Kriegel 1980 s 393 Sack 1975 s 112 134 Spisok literaturiKriegel Abraham D Apr 1980 Review of The Grenvillites 1801 29 Party Politics and Factionalism in the Age of Pitt and Liverpool by James J Sack The American Historical Review 85 2 JSTOR 1860597 Sack James J 1975 The Decline of the Grenvillite Faction under the First Duke of Buckingham and Chandos 1817 1829 The Journal of British Studies 15 1 Autumn 1975 doi 10 1086 385681 JSTOR 175241

Дата публікації:
Топ